Крах китайського забудовника Evergrande: що буде з економікою країни
Корпоративний борг найбільшого китайського забудовника Evergrande на сьогодні становить $300 млрд, або два українських річних ВВП.
Про це в колонці для НВ Бізнес пише старший менеджер проєктів консалтингової компанії Intralink Group Олександр Никитюк.
Половина цієї колосальної суми припадає на борги перед постачальниками, друга половина — на борги, за якими нараховуються відсотки. І це не тільки банківські кредити, облігації та інші традиційні боргові інструменти.
Протягом останніх років компанія фінансувала свою діяльність через створення інвестиційних інструментів для фізичних та юридичних осіб з прибутковістю в 5−10% річних. Це набагато перевершує банківські депозитні ставки в Китаї.
За даними інформаційного агентства Caixin, Evergrande активно просувала інвестиційні інструменти і для своїх власних співробітників, яких налічується понад 120 тисяч. Схожі інструменти існували і для підрядників.
Таких фізичних і юридичних інвесторів налічується понад 80 тис., а сума інвестицій перевищує $6,2 млрд, за даними Financial Times.
«Фактично, інвестиційна компанія Еvergrande вже неспроможна. У вересні компанія не змогла виплатити за своїми зобов’язаннями інвесторам, викликавши акції протесту під стінами головного офісу компанії в Шеньчжені», — зазначає Никитюк.
Як пише експерт, модель розвитку Evergrande завжди передбачала високий рівень заборгованості, і сьогодні рівень короткострокової заборгованості компанії не перевищує показників 2018 або 2019 року.
Однак Китай втрачає динаміку зростання, побудовану на капітальних інвестиціях. Саме ці інвестиції забезпечували економічний розвиток в останні 10 років.
«На цьому тлі перегрітий ринок нерухомості викликає найбільше занепокоєння уряду. Нерухомість у Китаї зросла на сотні відсотків за останнє десятилітті», — пише Никитюк.
За такої ринкової кон’юнктури борг не викликав занепокоєння ані у самого забудовника, ані у покупців житла.
«Ринок нерухомості перетворився в Китаї на тоталізатор, коли всі ставлять на зростання», — зазначив Никитюк.
Однак з 2017−2018 року, президент КНР Сі Цзіньпін озвучує політику «Житло для життя, а не для спекуляцій». У 2020 році регулятор визначає три червоні лінії, перехід яких закриває для забудовників доступ до банківського кредиту і фінансових інструментів:
- співвідношення зобов’язань до активів (не більше 70%);
- відношення боргу до власного капіталу (не більше 100%);
- співвідношення готівкових коштів до короткострокового боргу в співвідношенні 1:1.
Ці червоні лінії стали причиною кризи Еvergrande і дрібніших китайських забудовників.
Як зазначає Никитюк, сукупний національний борг китайської економіки дорівнює 270% ВВП і для «вирішення цієї болючої ситуації потрібні сильні сигнали».
«Схоже, що ситуація з Evergrande буде якраз таким сигналом для всіх гравців на ринку. Це означатиме, що в Китаї немає занадто великих бізнесів, які too big to fail», — пише Никитюк.
На думку Никитюка, в такому випадку наслідки від падіння компанії з боргами в сотні мільярдів доларів США, прораховані.
«А значить є надія і на те, що неконтрольовані процеси і фінансові потрясіння не відбудуться. Разом з тим зміна моделі розвитку не буде безболісною», — вважає експерт.
Він зазначив, що капітальні інвестиції займають більше 40% ВВП Китаю. Водночас скорочення боргу означає зменшення потенціалу капінвестицій для зростання. У цій ситуації влада країни покладає великі надії на невикористаний потенціал споживання нацією.
Повну версію колонки Никитюка для НВ Бізнес можна прочитати тут.
