«Зелена» енергія і біопаливо: хто в світі успішно зловив хвилю біоенергетики - фото
Спецпроект

«Зелена» енергія і біопаливо: хто в світі успішно зловив хвилю біоенергетики

18 вересня 2020, 17:50

«А у нас в квартирі газ, а у вас? — А у нас — кіловат із біомас». Така нехитра переробка дитячого вірша звучить не стільки фантастикою, скільки частиною нової реальності.

Або, точніше, нової старої реальності. Так, скажімо, ще до середини 19 століття біомаса була найбільшим джерелом енергії в світі. Потім індустріалізація набрала обертів — і людство радісно почало активно спалювати вугілля і газ, прокладаючи шлях технічному прогресу.

Але з ним дорогу відкрили і екологічним проблемам. Лондонський смог другої половини позаминулого століття був хіба що першим дзвіночком. До 2020 року планета підійшла з довгим переліком складнощів із довкіллям: і питання енергетики виявилися одними з ключових факторів, що призвели до настільки непростого становища.

Втім, якраз енергетика може виявитися і ключем до вирішення (або, принаймні, частини рішення) питань сталого розвитку. Останнє, нагадаємо, полягає в тому, що наступним поколінням ми повинні залишити Землю як мінімум не в гіршому стані. Переходячи від використання викопних ресурсів до поновлюваних, людство здатне повернути сумний для довкілля тренд. І однією з відповідей в цьому ключі є біомаса.

Біомаса… Що це взагалі таке?

Біомаса — це поновлювана органічна сировина, вироблена рослинами і тваринами. Її можна як безпосередньо спалювати для отримання тепла або ж перетворювати на біопаливо: тверде, рідке, або газоподібне.

unsplash

Фото: unsplash

Приклади? Будь ласка:

  • деревина і продукти деревообробки: дрова, деревні пелети і тирса, відходи пилорам і меблевого виробництва; чорний луг від виробництва целюлози і паперу;
  • продукція і відходи сільського господарства — кукурудзи, сої, цукрового очерету, проса;
  • солома, водорості, відходи харчового виробництва;
  • біогенні матеріали в твердих побутових відходах: папір, бавовна, шерсть; харчові та деревні відходи;
  • гній, послід, вміст каналізації.

Біомаса в країнах, що розвиваються, активно використовується як паливо для опалення або приготування їжі. У розвинених країнах її застосовують уже як засіб виробництва тепла і електроенергії або ж сировину для виробництва рідкого біопалива. Зокрема для скорочення викидів вуглекислого газу. Наприклад, в минулому році вироблена з біомаси енергія склала близько 5% від загального енергоспоживання у США.

Всі, напевно, знають про успіхи в розвитку відновлюваної енергетики в ЄС: все йде до того, що план з досягнення 20% енергії з відновлюваних джерел в енергобалансі буде виконаний. Але навряд чи багато хто знає, що частина біоенергетики в цьому успіху становить 64%.

Частина виробництва енергії з біомаси в загальному виробництві «зеленої» енергії в країнах ЄС коливається від 15% (Мальта) до приблизно 90% (Чехія, Угорщина, Латвія) і навіть 100% (Естонія). В середньому цей показник для ЄС становить 64%.

Також цікавим фактом є те, що приблизно 75% енергії виробленої з біомаси споживається у вигляді теплової енергії, 13% — у вигляді електрики, а 12% — як паливо для транспорту.

depositphotos
Фото: depositphotos

А тепер докладніше про рідке біопаливо…

Рідке біопаливо — наприклад, етанол, біодизель, біобензин та інші — виробляються з деревних матеріалів (тирса, деревне вугілля, пелети, лісосічні відходи), цукрової тростини, кукурудзи, ріпаку, відходів сільського господарства, промисловості і побутових відходів.

Хто лідирує в цій галузі? Останні роки верхні два рядки рейтингу виробників цього джерела енергії займають США і Бразилія — разом вони виробляють до 90% рідкого біопалива в світі. На глобальному рівні його створення стабільно зростає. Так, якщо в 2000 році вироблене за день рідке біопаливо могло замінити 187 тисяч барелів нафти, то в 2019 — вже 1,8 мільйона барелів.

Як правило, рідке біопаливо використовують як добавку до «звичайного». Наприклад, у США один з найбільших споживачів рідкого біопалива — армія. Багато видів транспорту там можна заправляти сумішшю продуктів нафтопереробки та біоетанолу — до 10 відсотків. Варто відзначити, що ще на початку минулого століття легендарний автомобіль Ford T заправлявся якраз етанолом.

Країни-лідери з виробництва біопалива в 2019 р. (в петаджоулях). Джерело - www.statista.com
Фото: Країни-лідери з виробництва біопалива в 2019 р. (в петаджоулях). Джерело - www.statista.com

Що роблять країни — лідери в цій галузі?

США

Штати лідирують в світі з виробництва рідкого біопалива — в минулому році в перерахунку на енергетичну цінність воно склало 1,6 тисячі петаджоулів (для порівняння — потенціал біоенергетики України, за оцінками Держагентства енергоефективності, становить 870 петаджоулів).

Основна сировина для рідкого біопалива у США — кукурудза (для біоетанолу) і соєві боби (для біодизелю). Наприклад, в 2018 році відповідно до звіту Мінсільгоспу США (USDA), на виробництво біоетанолу пішло більше 5,55 мільярдів бушелів (приблизно 151 млн тонн) кукурудзи. У підсумку вийшло близько 61 мільярда літрів біопалива. За даними офіційної статистики, на початок 2019 року в США працювало 200 заводів з виробництва біоетанолу.

Бразилія

Ця латиноамериканська країна в минулому році виробила рідкого біопалива на 992 петаджоулів. За виробництвом біоетанолу, біодизелю та біобензину вона займає друге місце на світовому ринку — з частками 27%, 32% і 14% відповідно (на 2018 рік).

Ці успіхи Бразилії багато в чому пояснюються величезними масштабами виробництва цукрової тростини якого виробляють паливний етанол) і соєвих бобів. Багаса — відходи від цукрової тростини після подрібнення і відділення від неї соку — активно використовується на цукрових заводах і супутніх виробництвах, дозволяючи їм підвищувати власну енергетичну автономність. Крім того, нерідко з багаси виходить досить електроенергії, щоб живити не тільки фабричні потужності, але й продавати її на експорт.

За даними USDA, Бразилія в 2018 році виробила майже 31 мільярд літрів етанолу — на 10 відсотків більше, ніж роком раніше. При цьому попит на місцевому ринку склав трохи менше — 29 мільярдів літрів.

Німеччина

Один з європейських лідерів у галузі «зеленої» енергетики — Німеччина — станом на 2018 рік виробляла близько 3% світового обсягу рідкого біопалива. Згідно з підрахунками німецького об'єднання виробників біодизеля (Verband der Deutschen Biokraftstoffindustrie, VDB), німецькі компанії в 2018 випустили 3,2 мільйона тонн біодизеля. Основна сировина — рапс і використана соняшникова олія.

unsplash

Фото: unsplash

При цьому Німеччина експортує чималу частину створюваного біодизеля. За даними профільної асоціації UFOeP, головним імпортером є сусідні Нідерланди. Також в числі активних покупців німецького біопалива — Бельгія, Польща, Австрія, а також США.

Один з головних виробників біодизеля в Німеччині — ADM Ölmühle Hamburg, дочірня структура американської групи Archer Daniels Midland Company. Компанія займається не тільки переробкою ріпаку, а й підтримує місцевих фермерів, їх асоціації та кооперативи.

Аргентина

Сусідка Бразилії не особливо відстає в сфері біоенергетики. В основному в Аргентині виробляють етанол і біодизель — на початок минулого року в країні працювало два десятки виробництв біоетанолу потужністю 1,4 мільярда літрів на рік. Більшість з них працює на цукровій тростині, інші використовують кукурудзу, йдеться у звіті USDA.

Варто відзначити, що поштовхом до розвитку біоіндустрії на батьківщині танго став закон про біопаливо. Прийнятий у 2006 році документ зобов’язував додавати не менше 5% біоетанолу в бензин біодизеля — в дизель) з 2010 року. Пропорція збільшилася до 12% (біоетанол) і 10% (біодизель) з 2016 року. Ще один закон 2008 дав стимул виробництва біоетанолу з цукрової тростини.

Китай

В топі світових лідерів з виробництва рідкого біопалива не обійшлося без Китаю. За останні роки Піднебесна стрімко нарощує виробництво біоетанолу. Причина в цьому випадку прозаїчна — якість повітря в Китаї залишає бажати кращого. Пекінський смог уже став притчею во язицех, тому влада КНР шукає все нові способи скоротити кількість шкідливих викидів.

Офіційний Пекін прагне найближчим часом досягти переходу на 10% етанол-бензинову суміш по всій країні. Крім того, влада має намір масштабувати виробництво «зеленого» палива — етанолу на основі целюлози — до комерційного рівня до 2025 року.

Добре, а як з цим в Україні?

Олександр Домбровський

заступник Голови правління МХП

«Процеси, які сьогодні відбуваються з екологією, починаючи від глобальної зміни клімату до забруднення океану, показують, що ми сьогодні беззахисні. Тому потрібно думати про майбутнє вже сьогодні і не забирати більше в екосистеми, ніж ми можемо повернути», — говорить Заступник Голови правління МХП Олександр Домбровський. Він підкреслює, що альтернативи переходу на відновлювану енергетику немає: подальше екстенсивне використання природних копалин загрожує колапсом цілих екосистем.

Олександр Домбровський зазначає, що одна з проблем українського держуправління і багатьох бізнесів — короткий горизонт планування і відсутність довгострокового бачення. Його слова підтверджуються політичними реаліями. Так, в червні цього року Верховна Рада не зуміла підтримати і відправила на доопрацювання законопроєкт, який наказував додавати біоетанол до бензину, що продається в Україні.

Планувалося, що з 1 липня 2021 року пальне, що продається в країні, матиме на 5 відсотків складатися з біоетанолу, у 2022 році — 6 відсотків, а в 2023 році — 7 відсотків. І мова не тільки про екологічну складову, а ще й про економічну. Перехід на бензин-біоетанолові суміші може зменшити витрати України на імпорт нафти і нафтопродуктів — лише в минулому році витрати на їх закупівлю з-за кордону склали більше 10 мільярдів доларів США.

«Мова йде про обов’язковий відсоток біоетанолу в бензині, а хто не виконав, той платить штраф. Це нормальний європейський підхід. Всі країни Європи приблизно так само цей сектор підтримують», — пояснив голова Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха.

МХП
Фото: МХП

А у нас в квартирі біогаз

Якщо виробництво біоетанолу в Україні тільки зароджується, з біогазом успіхи більш відчутні. Флагманом у цій індустрії є агрохолдинг Миронівський хлібопродукт (МХП), який робить ставку на відновлювану енергетику.

«Думаю, що у нас в Україні унікальний досвід. Звичайно, в Європі ця сфера дуже розвинена — наприклад, в Німеччині, де близько 10 тисяч біогазових комплексів. Але 95−97 відсотків з них — це невеликі підприємства, потужністю 0,5−1 МВт», — каже Домбровський з МХП. Для порівняння: в грудні 2019 МХП запустив першу чергу біогазового комплексу Біогаз Ладижин потужністю 12 МВт.

«В основному європейські комплекси працюють на силосі кукурудзи», — додає він. Українська компанія МХП ж працює з курячим послідом, який з точки зору енергетичної цінності набагато багатший — і дозволяє отримувати не тільки газ, а й багаті цінними елементами органічні добрива".

Агрохолдинг активно інвестує в біоенергетику і розгортає цілу мережу партнерств з українськими фермерами з використання органічних добрив. У компанії впевнені, що саме бізнес може стати драйвером прогресу країни в напрямах розвитку відновлюваної енергетики та циркулярної економіки. Тому цілком ймовірно можна очікувати, що вітчизняна агроіндустрія здійснить прорив не тільки в сфері біогазу та органічного землеробства, а й виробництва біопалива.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Діліться матеріалом




Радіо НВ
X