Як може виглядати енергетика майбутнього України - фото
Спецпроект

Як може виглядати енергетика майбутнього України

9 листопада 2020, 11:19

У тому, що світові потрібно кардинально скорочувати залежність від викопних видів палива, сумніватися вже не доводиться. Як цього досягти? Один зі шляхів — трансформація одного з найбільших секторів економіки, енергетики. І Україна, як і людство в цілому, здатна зробити її більш стійкою, безпечною — і екологічною.

Відео дня

Двадцять перше століття стрімкою ходою рухається вперед, але в світі все ще близько 80% енергії, що витрачається на опалення, електрику і транспорт, надходить завдяки невідновлюваним викопним ресурсам. Ви чудово їх знаєте — це вугілля, нафта і газ. Ця ж трійця — основні винуватці парникового ефекту, оскільки при їх спалюванні утворюється вуглекислий газ.

Що може прийти їм на зміну? Очевидна відповідь — відновлювані джерела енергії. Наприклад, сонце і вітер — останнім часом вони в енергетичній «моді». Втім, сонце світить не завжди, як і вітер дме не постійно. Крім того, батареї або конденсатори, які здатні накопичувати їх непостійний потік енергії, ще досі дорогі — а їх потужності нерідко бракує, щоб перекривати «проміжки».

Атомна енергетика? Так, вона не виробляє вуглекислий газ, але створює інші, чи не більш небезпечні відходи. До того ж, пов’язані з нею ризики — навіть в сучасних реакторах — призводять до того, що багато країн замислюються про відмову від «атома» деякі, як Німеччина, вже прийняли таке рішення).

depositphotos
Фото: depositphotos

«Ядерна енергетика готує серйозне навантаження на наші майбутні покоління. Приблизно через десять років в Україні потрібно буде починати виводити з експлуатації атомні енергоблоки. А це серйозні витрати — тільки зараз виведення з експуатації одного блоку коштує приблизно 500−600 мільйонів доларів щонайменше. Тоді як „чисті“ технології — від сонця і вітру до біоресурсів — набагато екологічно безпечніші і стають дешевшими», — зазначає Олександр Домбровський, заступник голови правління агрохолдингу Миронівський хлібопродукт.

Топ джерел енергії майбутнього

П рогнозувати споживання людством енергії в довгостроковій перспективі — неймовірно складне завдання. Тут необхідно знайти баланс між нинішніми трендами використання ресурсів, перспективами економічного розвитку, доступними й очікуваними технологіями — і часткою наукової фантастики.

Наприклад, один з реалістичних сценаріїв споживання енергоресурсів у 2050 згідно зі щорічним звітом BloombergNEF «New Energy Outlook 2020» виглядає так:

BloombergNEF, IEA
Фото: BloombergNEF, IEA

Прогноз змін енергетичного балансу джерел виробництва електроенергії до 2050 року відповідно до даних Bloomberg NEF і IEA

BloombergNEF. Note: NCS-CEHP is NEO Climate Scenario: Clean Electricity and Hydrogen Pathway
Фото: BloombergNEF. Note: NCS-CEHP is NEO Climate Scenario: Clean Electricity and Hydrogen Pathway

Прогноз структури загальної первинної енергії в 2050 році за видами відповідно до даних Bloomberg NEF і сценарію NEO Climate Scenario: Clean Electricity and Hydrogen Pathway

Тут, за прогнозами аналітиків Bloomberg NEF і IEA, до 2050 року на планеті значно скоротиться використання вугілля.

Згідно з прогнозами експертів в 2050 році вітрова та сонячна енергії разом постачатимуть 56% «зеленої» електроенергії в світі. Водночас атомна енергетика, гідроенергетика та інші низьковуглецеві технології поставлятимуть ще додаткових 20% електроенергії. Тому загальна частка низьковуглецевих технологій в глобальній генерації електроенергії сягне 76% до 2050 року. Однак уже в 2031 році сонце і вітер разом генеруватимуть більше електроенергії в світі, ніж вугільні електростанції. Активне здешевлення сонячної і вітрової енергій, а також систем зберігання енергії призведуть до десятикратного зростання поновлюваних джерел енергії в глобальному енергетичному балансі в наступні 30 років. Частка ж викопного палива в цей же період скоротиться до 24% в глобальному енергобалансі, в порівнянні із сьогоднішнім 61%.

«Зелений» енергетичний перехід швидше відбувається в Європі, де до 2050 року частка вітрової та сонячної енергії в загальній генерації електроенергії становитиме 74%, а такий енергетичний ринок як, наприклад, Німеччина, перевищить цей загальний показник і досягне 80% вітрової та сонячної енергій в національному енергобалансі. Вітрова енергетика і надалі буде переважати на Європейському континент, досягнувши в 2030 році загальних 40%, а в 2050 році — понад 50% в загальному енергобалансі ЄС. Сонячна ж енергетика домінуватиме в таких країнах, як Іспанія і Португалія, де вона буде становити 30% від загальної генерації в 2030 році.

З вітром ситуація дещо простіша — останнім часом стала швидко розвиватися морська вітроенергетика. Природні умови (регулярний сильний вітер на відстані 10−15 кілометрів від узбережжя) дозволяють використовувати потенціал вітряних електростанцій на повну силу. Втім, такі проєкти вимагають чималих інвестицій та тісної співпраці бізнесу і уряду.

Щодо використання атомної енергії, тут аналітики пускаються в область домислів і припущень. «Традиційна» енергія ядерного розпаду створює радіоактивні відходи. Уже кілька десятиліть ведуться розробки іншого підходу до атома — термоядерного синтезу. В цьому випадку небезпечних відходів не з’являється. Але сама технологія все ще на ранніх етапах розроблення, і говорити про її комерційне використання (або бодай про орієнтовні терміни її впровадження) поки не доводиться.

Хоча вчені очікують значного зростання використання геотермальної енергії, вони визнають: тут дуже сильна географічна прив’язка. І якщо країни на кшталт США і Канади мають відповідні для цього локації, положення України навряд чи дозволить їй використовувати ці технології.

depositphotos
Фото: depositphotos

Проте Україна має інший серйозний енергетичний козир — біомаса. У світі на неї звернули увагу порівняно недавно, зрозумівши, що використання відходів сільського господарства цілком може замінити корисні копалини, хоча весь світ має вікові традиції використання різної біомаси. І в нашій країні такими проєктами вже активно займаються: флагманом цих інновацій став агрохолдинг МХП, який просуває ідеї «чистої» енергетики і успішно реалізує біогазові проєкти.

Майбутнє — за «чистою» енергією

«Я вірю в те, що в нашій цивілізації немає іншого вибору, окрім як перейти на чисті джерела енергії. Коли ми говоримо про екологічні проблеми, дві третини з них викликані „брудною“ енергетикою. Тому я на 100 відсотків переконаний, що вирішення питання нашого з вами майбутнього — це „чиста“ енергетика», — каже Олександр Домбровський з МХП.

Олександр Домбровський

заступник Голови правління агрохолдингу Миронівський хлібопродукт

За його словами, Україна, звісно, може переймати практики і технології у розвинених країн, які тільки-тільки вступили на шлях переходу до «зеленої» біоенергетики та поновлюваних джерел енергії. Втім, каже він, ми можемо і задавати моду, і показувати приклад.

«Ми здатні у відносні стислі терміни перейти на відновлювану енергетику. Це буде позитивно впливати як на екологію, так і на здоров’я кожного з нас, так і на добробут, і на тривалість життя», — пояснює він. Оскільки Україна — держава з потужним аграрним сектором, то і її біоенергетичні можливості значні. Наприклад, згідно з підрахунками біоенергетичної асоціації України майже 20 мільярдів природного газу можна замінити за допомогою внутрішніх біоресурсів. При цьому буде істотне скорочення викидів СО2 в атмосферу.

«Коли йдеться про біоенергетику, це і біогаз, і біометан, і вироблення електроенергії і тепла, а також біоетанол і використання ресурсів біоенергетики в транспортному секторі», — розповідає Домбровський. Ресурси для всього цього не потрібно «відбирати» у природи: вони з’являються самі в процесі роботи сільського господарства. Джерелами енергії стає і курячий послід, і залишки рослин після збору врожаю, солома, макуха тощо, і спеціально вирощувані «енергетичні» культури.

Власне перехід до 2050 року на відновлювану енергетику, — це дуже амбітна мета. Але це не означає, що на потенціал біоресурсів можна закривати очі. Зараз, зазначають в МХП, з агросировини в Україні можна отримувати від 7−8 мільярдів кубометрів біометану (по суті такого ж природного газу, просто отриманого іншим шляхом). За оцінками фахівців, загалом біомаси в Україні вистачить, щоб в перспективі перекрити всі обсяги імпортованого газу (майже 12 млрд куб м) і вугілля (десь 21 млн т). А це — і значне скорочення валютних витрат країни, і створення тисяч робочих місць у регіонах України, і масштабне скорочення викидів вуглекислого газу в атмосферу.

Екокультура — крок до стійкої енергетики

З елену енергетику не можна відривати від екологічної культури, переконаний Домбровський. Навіть сонячні і вітряні електростанції в домогосподарствах — яких в Україні вже десятки тисяч — показник того, що свідомість українців змінюється і вливається в загальний тренд «чистої» енергетики.

«Молоде покоління — більш просунуте, більш креативне, більш налаштоване на екологічні теми. І воно буде ще активніше просувати їх, зокрема „чисту“ енергетику», — додає заступник Голови правління МХП. Він визнає: країні потрібна значно масштабніша громадська дискусія на цю тему. А це, своєю чергою, потребує відповідної освіти.

Зокрема, якраз про біоенергетику як про частину економіки повного циклу — коли відходи одного етапу виробництва стають сировиною для іншого. Наприклад, коли той же пташиний послід збирають у спеціальні баки і він «бродить», виробляючи біогаз. В результаті можна отримувати і «зелену» енергію, і тепло, і органічні добрива, які здатні допомогти відновити родючість українських земель. І людям потрібно доносити те, що це ефективний і відповідальний перед природою і наступними поколіннями підхід — біоенергетична сировина щороку вирощується, переробляється і на наступний рік знову відновлюється.

«При отриманні майже 1 тонни біометану викиди СО2 скорочуються приблизно на 23 тонни», — каже Домбровський і про «декарбонізацію», яка з’являється на біоенергетичних виробництвах. Він визнає, що такі технології — наукомісткі і вимагають значних інвестицій. Проте, впевнений топ-менеджер МХП, такі інновації окупаються сторицею.

Питання освіти і культури стосується і управління країною, додає він. І Україні, переконаний Домбровський, потрібно чітко окреслити траєкторію свого руху в енергетичній сфері на найближчі кілька років.

«Поки ми всі живемо сьогоднішніми новинами, ЄС розмірковує, як розвивати економіку та енергетику до 2050 року. Нам потрібен далекий горизонт планування», — пояснює він. Але такий стратегічний підхід дозволяє не тільки зрозуміти, куди рухається країна, а й згодом аналізувати, чого вдалося або не вдалося домогтися, а також причини, які до цього призвели.

Як і в енергетичній сфері, так і в бізнесі загалом, додає інноватор, не можна залишатися в одній парадигмі мислення. Світ стрімко розвивається, і відставати від трендів часто-густо виявляється згубним — навіть якщо цей ефект буде помітний лише згодом.

«Технології змінюються буквально кожен квартал, з’являються якісь „родзинки“, новинки, які поліпшують ці розробки. Чим більше в Україні буде компаній з креативною, інноваційною енергією, які будуть готові вкладати у виробництво — а отже, і в країну — тим швидше всі ми будемо рухатися в прогресивне майбутнє. Так, потрібно змінювати підходи, бути готовим „переналаштовувати мозок“, але це того варте. Саме тому ми постійно змушуємо себе змінюватися», — робить висновок Домбровський.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Діліться матеріалом




Радіо НВ
X