Виробництво української агропродукції може зрости втричі – глава Аграрного фонду

Радченко вважає, що українські підприємства втратили свої виробничі потужності через обладнання минулого століття

Радченко вважає, що українські підприємства втратили свої виробничі потужності через обладнання минулого століття

Глава найбільшої агрокомпанії Аграрний фонд Андрій Радченко розповів, яка зараз ситуація на ринку і що потрібно прийняти для розвитку експорту агропродукції

Експорт української аграрної продукції цього року б'є рекорди. Так, за даними Міністерства аграрної політики, за десять місяців 2017 року (січень-жовтень) обсяг експорту збільшився на $2,7 млрд – до $14,7 млрд.

Основними покупцями української агропродукції стали Індія (11,3% від загального експорту), Єгипет (7,5%) і Нідерланди (6,9%). До Європейського Союзу з Україною було відправлено агропродукції на $1,3 млрд більше, ніж минулого року.

Крім того, українські аграрії стрімко виходять на закордонні ринки. Так, нещодавно 9 підприємствам дозволили експорт продукції в Китай. Зважаючи на темпи зростання попиту на українські товари, це ще далеко не межа.

Про те, як аграрний сектор пережив рік, що минає і наскільки він стане ефективним в майбутньому, НВ Бізнес запитав у глави найбільшої державної агрокомпанії Аграрний фонд Андрія Радченка.

– Цього року збільшився експорт української аграрної продукції? Чи відчув на собі це Аграрний фонд?

– Аграрний сектор дійсно б'є рекорди. Ми теж відчули, що причетні до експорту і збільшення експортної виручки, яка надійшла в Україну.

Експорт продукції в порівнянні з 2016 роком зріс майже на 23%. Один з показників – це збільшення експорту тваринництва. Далі йдуть продукти переробки соняшнику, кукурудзи, пшениці, сої та насіння ріпаку. Аграрний фонд, зокрема, експортував 17 тис. т борошна. Це на 70% більше, ніж минулого року.

– Як Україні наростити експорт продукції з високою доданою вартістю?

– Проблема в тому, що більшість переробних підприємств України втратили свої виробничі потужності, оскільки працюють за технологіями і на обладнанні минулого століття. Тому для збільшення експорту продукції з високою доданою вартістю Україна повинна пройти шлях глобальної модернізації і розвитку переробної промисловості. А для цього українським підприємствам потрібні інвестиції – в модернізацію і будівництво нових об'єктів глибокої переробки зерна, і в цілому переробки продуктів харчування.

– Як ви ставитеся до мораторію на введення ринку землі? Чи варто його знімати?

– На жаль, в цій сфері відсутні чіткі відпрацьовані нормативи. До того ж це питання дуже політизується. Але це не привід його надовго відкладати. Земля – головний капітал українського народу, який повинен охоронятися державою, і вона повинна створити умови для запровадження прозорого ринку землі. В першу чергу, потрібно провести ряд організаційних заходів: створити державний земельний кадастр, дійсно оцінити землю, межі земельних ділянок ввести в держкадастр, визначити правила прозорого продажу землі, вирішити питання захисту прав власників.

Я думаю, що Україні потрібно ще якийсь час, можливо рік, для того, щоб в цій сфері ввести зрозумілі нормативи взаємин.

– Наскільки український аграрний сектор може стати ефективним? Наскільки виросте обсяг продажів і частка ВВП?

– Аграрна сфера сьогодні лідер в нарощуванні ВВП. Україна має родючі землі, виробляє зернові культури, і може їх реалізовувати як всередині країни, так і експортувати.

Перспективи збільшення потужностей аграрного сектора досить великі і можуть подвоїтися і потроїтися в абсолютних цифрах. На жаль, Україні не вистачає інвестицій в інфраструктуру, логістичні комплекси, транспортний склад. Але щоб гроші прийшли, інвесторам потрібна впевненість у завтрашньому дні, щоб вони могли спокійно тут реалізовувати свої проекти. Ось тоді і почнеться розвиток переробної промисловості та підвищиться ефективність аграрного сектора України.

– Як ваша компанія закінчує цей рік? Наскільки він був успішний і які основні результати?

– Цей рік був дуже плідний, але одночасно складний. Аграрний фонд закінчить його з виконанням фінансового плану близько 102%. Відповідно, всі дивіденди, які заплановані, будуть сплачені вчасно і в повному обсязі.

За форвардної програми (закупівля майбутнього врожаю) ми законтрактували 666 тис. т зерна врожаю 2017 року. З них продовольче зерно – близько 479 тис. т. Загальна сума контрактів – 2,9 млрд грн. Це найбільша сума фінансової підтримки, яку ми як державне підприємство, надали агровиробникам. При цьому більшість наших клієнтів – це малі та середні агропідприємства.

Крім того, цього року у нас з'явилася нова програма - Аграрний фонд брав участь в придбанні і реалізації мінеральних добрив. На це ми направили понад 1,6 млрд грн. і закупили приблизно 220 тис. т. На сьогоднішній день понад 60 тис. т мінеральних добрив вже реалізовано в рамках осінньої посівної.

– Які результати принесла програма з постачання добрив на ринок?

– Навесні 2017 року на українському ринку виник дефіцит мінеральних добрив. Причиною, як ви пам'ятаєте, було закриття декількох заводів, зокрема, в Рівному і Черкасах. Одночасно з цим на український ринок почалися активні поставки добрив вітчизняного виробництва. Після численних нарад на рівні Кабінету Міністрів України, було прийнято рішення, що Аграрний фонд візьме участь в покупці і реалізації мінеральних добрив українського виробництва. Це був новий для нас напрямок, але вигідний з економічної точки зору, оскільки до кінця весни-початку літа падала ціна на газ, собівартість добрив знижувалася і ціна закупівлі теж. У цей момент ми почали входити в програму і накопичувати на складах міндобрива.

Зазначу, що ми продаємо добрива не посередникам, а саме сільгоспвиробникам, і в першу чергу тим, з якими співпрацюємо по форвардній програмі. Також ми працюємо з сільгоспвиробниками, з якими не розрахувалися хімзаводи і не поставили добрива.

Таким чином, завдяки програмі Аграрного фонду хімічні заводи змогли відновити свою роботу, а аграрії - отримали добрива, які були їм потрібні.

– А чому ці заводи встали?

– Ми не розбиралися в причинах, чому встали заводи. Це не наш профіль. Але я впевнений, що багато речей були пов'язані з газом, з ціною на газ, з газовими сховищами.

– А де ви газ взяли?

– Аграрний фонд не торгував газом, хоча і була модель, коли можна було за толінговою схемою придбати газ і поставити його на заводи, а оптом вже відбирати продукцію. Але під час всіх нарад, які проходили в Кабінеті міністрів, від цієї моделі відмовилися. Аграрний фонд вклав кошти в покупку міндобрив. А вже компанія-трейдер, яка входить в групу, розподіляла ресурси для покупки газу, для покриття боргів по зарплатах і так далі.

– Яку частку зараз займають російські добрива на ринку?

– Якщо брати азотну групу, то російські добрива становлять понад 30%. Решта – це українські. Ще є трохи з Європи.

– Що повинен зробити аграрій для того, щоб купити у вас добрива?

– Потрібно подати заявку в будь-який регіональний відділення або в центральний офіс. Ми відкрита і клієнтоорієнтована компанія, намагаємося оперативно приймати рішення і максимально задовольняти потреби клієнтів. У нас розроблені механізми, коли добрива ми продаємо не тільки за грошові кошти, а й можемо обміняти на зерно на спотових умовах або реалізувати їх в рамках форвардної програми.

– Які сегменти ринку перспективні для розвитку? На чому зосередити увагу в агросфері?

– Ми будемо займатися своєю обов'язковою програмою – покупкою продовольчого зерна і реалізацією продукту його переробки – борошна. І тут плануємо збільшити нашу частку на ринку. Крім того, ми сконцентруємо зусилля на роздрібі, на фасованій продукції. Якірним продуктом було і залишається борошно, але на полицях магазинів є і інші наші продукти – гречка і вівсяні пластівці. А у 2018 році ми плануємо розширювати лінійку бакалійної продукції – рис, цукор і т.д.

– Чи розглядаєте можливість власного виробництва?

– Розглядаємо різні моделі. Зараз ведемо переговори з турецькою компанією – одним з виробників млинового обладнання. Розглядаємо можливість побудови сучасного млинового комплексу. При цьому дуже намагаємося залучити турецьке фінансування під цей проект. Найближчим часом, думаю, зможемо укласти контракт на поставку млинового обладнання. А на будівництво і введення в експлуатацію цього об'єкта піде близько року.

Хочете знати не тільки новини, а й що за ними криється?

Читайте журнал Новое Время онлайн.
Передплатіть зараз

Читайте 3 місяці за 59 грн

Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Бізнес. Інтерв'ю ТОП-10

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: