В Україні зростає запит на кредитні картки та інноваційні рішення - Mastercard
Віра Платонова, генеральний директор Mastercard в Україні, Молдові, Грузії та країнах Центральної Азії ділиться своїми спостереженнями за українським ринком безготівкових розрахунків з НВ Бізнес, і розповідає про майбутні тренди.
- Останнім часом про зміни у фінансовій системі не так багато говорять, зважаючи на невідкладність пенсійної і медичної реформ, приватизації. Чи можемо ми собі дозволити зупинитися на тому, що було зроблено, адже розвиток безготівкових розрахунків теж вирішує багато системних проблем в економіці, зокрема питання корупції в Україні?
- За останні кілька років відбулися потужні трансформації в банківському секторі, велика кількість банків була виведена з ринку. Але ринок безготівкових платежів в Україні стабільно зростає, і він не зупиняється в розвитку. І фінансовий сектор, з точки зору концепції cashless, добре рухається в напрямку євроінтеграції. Напевно, це один з основних успішних напрямків руху нашої країни за останні роки в напрямку Європи.
Якщо в 2011 році лише 8% всіх транзакцій по обороту відбувалися в торговій мережі, то зараз це вже більше 35%. Якщо за кількістю транзакцій в 2015-му це було 30%, то зараз вже 70% всіх операцій з картками відбувається не в банкоматі, а в магазинах. Люди вже сприймають картку як справжній засіб оплати, у нас вже добре розвинена інфраструктура. Навіть за перший квартал 2017 року кількість терміналів збільшилася на 17%. Всі основні міста вже покриті термінальною мережею, і розвиток йде в регіонах.
- А в чому причина, що операції за обсягом займають такий низький відсоток, 30? Як з цим боротися?
- Головне, що ми спостерігаємо хороший тренд. Це говорить про те, що люди активно платять карткою – за продукти харчування, побутові товари тощо.
Знаєте, є дуже цікаве спостереження: як тільки людина розрахувалася карткою в метро на турнікеті принаймні один раз, вона вдвічі більше починає "транзактити" в торговій точці. Тому що подолано всі страхи і у неї з'являється звичка.
- Але як збільшити обороти?
- Це головний біль всіх банкірів і центрального банку. Звісно, потрібно удосконалювати законодавство. На сьогодні, згідно з законом, оплата на суму більше 50 тис. грн має відбуватися по картці. І потрібно знижувати цю планку, десь до 5 тис. грн. Тому що 50 тисяч - досить високий ліміт, і дуже мало операцій потрапляє під нього. Треба виводити економіку з "сірої" зони.
Потрібно знижувати планку суми готівкових розрахунків з 50 тис. грн до 5 тис. грн
Треба допомагати ще одному тренду, який зараз дуже активний - Smart City. Зараз це особливо затребувана концепція. Міська влада – всі, хто має стосунок до соціальних тем, активно хочуть розвивати цю концепцію: це транспорт, це пільги, лікарні, аптеки тощо.
- Тобто можливість об'єднати це все в платіжній картці?
- Так, можливість обліку всіх пільг за допомогою картки, тому що на сьогодні це практично не контрольований процес. Всі пенсіонери їздять безкоштовно і незрозуміло, скільки цих пенсіонерів у містечку, як часто вони їздять. Якщо це перевести на безконтактну картку (людина повинна притулити картку до терміналу), то буде чітка статистика.
- Що гальмує впровадження безготівкової оплати в транспорті?
- Існує низка законодавчих обмежень. І основне - це вимоги в транспорті фізично роздруковувати фіскальний чек. Якщо ми говоримо про безконтактні картки, про швидкий, миттєвий прохід, ніякої мови про фізичний чек бути не може. Зараз вже прийнятий законопроект, який дозволить вирішити питання електронного квитка.
Та є ще одна велика проблема, вирішити яку допоможуть зміни до закону про реєстратори розрахункових операцій (РРО). Треба прийняти положення про відміну необхідної фіскалізації, а звітність щодо оплати транспортні підприємства могли б надавати фіскальним органам через АСОП (автоматизовану систему оплати проїзду) або ж за допомогою банківської виписки. Без цього Smart City не розвиватиметься стрімко.
- Якщо порівнювати Україну з іншими країнами, які вже пройшли етап переходу на безготівкові розрахунки, якою ви бачите стратегію розвитку безготівкової економіки?
- Зараз найважливіше, щоб безготівкові платежі досягли найвіддаленіших точок нашої країни, і щоб вони зайшли в ті сегменти, де на сьогодні курсує суцільна готівка. А це державні послуги, дрібні торговці, базари, малий і середній бізнес. І в наступні 2-3 роки ми будемо спостерігати саме агресивний розвиток інфраструктури, якої нам на сьогодні не вистачає.
У наступні 2-3 роки будемо спостерігати агресивний розвиток інфраструктури в регіонах
Україна впевнено йде за сценарієм розвитку cashless-економіки, і навіть швидше за Європу. Україна краще сприймає всі інновації, ніж Європа. Якщо кількість карток в країні зростає на 5% за рік, то кількість безконтактних карток росте з шаленою швидкістю - на 37%.
У Польщі безконтактна картка приживалася 5 років, у нас 2 роки. NFC-технологія, оплата телефоном ще тільки з'являється в Європі, а у нас вже три банки підключені на сьогодні до платформи MDES - Ощадбанк, Приватбанк і Кредобанк. У нас вже більше 40 тис. транзакцій на місяць відбувається за допомогою телефонів, хоча запустили сервіс тільки кілька місяців тому.
- А інтернет-торгівля має такі ж успіхи?
- Це величезний ринок, який в Україні поки дуже мало розвинений. Він становить близько 4% від загального обсягу операцій з карткою, але зростає десь на 35% за рік. Все тому, що роками існував величезний "стопер" - українці боялися платити в інтернеті. Банки, остерігаючись, стимулювали клієнтів замовляти додаткові картки для інтернет-розрахунків.
І зараз ми намагаємося перевернути український ринок електронної комерції за допомогою технології Masterpass –, це гаманець, де можна зберігати дані всіх своїх карток, різних платіжних систем, без необхідності вводити їх щоразу при оплаті. Тобто, коли заходимо на сайт торговця чи провайдера послуг достатньо натиснути кнопку "купити з Masterpass" і ввести пароль.
Ми всі звикли, що при кожній транзакції приходить sms, а в Штатах це супер-інновація
- Якщо говорити про безпеку щодо використання нових технологій, які заходи ви передбачаєте, щоб платежі були більш безпечними?
- Masterpass - це взагалі еволюція безпечного рішення, ще не було в світі жодного фроду. Це найбезпечніший спосіб оплати, абсолютно захищений. Щодо нових безконтактних карток зараз теж немає статистики шахрайства: злому цих карт, або зчитування інформації. Тому ті технології, які ми даємо банкам, на сьогодні дозволяють максимально захистити населення. В Україні рівень фроду навіть нижчий за європейський.
Та й у банків тут сильно розвинена система захисту. Наприклад, ми вже всі звикли, що при кожній транзакції приходить sms. А в Штатах це супер-інновація. У нас банки ретельно відстежують транзакції, зв’язуються з клієнтом у випадку підозри шахрайства. Тому, з безпекою безготівкових операцій в нашій країні все добре, і буде ще краще.
- Ці жахливі історії про те, що шахраї ходять з терміналами в вагонах метро і знімають гроші з карток?..
- Це все казки. Навіть якщо уявити, що до вас хтось підійшов і хотів зчитати дані терміналом з вашої картки, то все одно для проведення операції треба картку піднести максимально близько, навіть не через гаманець і не через сумку. Без pin-коду можна провести операцію лише до 100 грн, а на третій транзакції буде запит на pin-код.
Крім того, термінал має бути зареєстрований – це все одно що зі своїм паспортом стояти і зчитувати дані.
- А ось те, що безконтактні платежі і ноу-хау у нас проходять значно швидше, аніж у більш розвинених країнах, це пов'язано з тим, що населення на Заході більш консервативне? Або, можливо, користується картками більше молоде населення, більш відкрите до технологій?
- Тут комплекс чинників. Європа більш консервативна, однозначно. Але і у нас люди більш сприйнятливі, більш відкриті до змін і нововведень.
- Напевно, просто більший запит на зміни, зважаючи на нижчий рівень життя?
- Так, це теж. Плюс грають велику роль банки. В Європі банки вже усталені, великі, менш повороткі. В Україні постійна боротьба за частку ринку, за клієнта. Тому дуже добре у нас розвинені сервіс і системи лояльності, тобто мотивація клієнта за безготівкову оплату.
- Ми стоїмо на початку відродження інтересу до кредитних карток, можете спрогнозувати, які продукти зараз банки почнуть пропонувати?
- Вони вже почали. У нас завжди дуже добре кредитні картки розвивалися. Щоправда, розвивалися хвилями, бо у нас регулярні кризи, але зараз ми дійсно стоїмо на початку нового буму кредитних карток. І тут теж банки набагато активніші, ніж європейські і набагато технологічніші. Хоча по розвитку безконтакту Грузія попереду нас.
- Так які зараз результати?
- Ми на початку нового підйому. У багатьох банків на сьогодні великі запаси депозитів і залишків по рахунках. Вже є позитивні тренди в економіці, зростає ВВП. І комерційні банки активно пішли в кредитування - Альфа Банк, Укрсиббанк, Райффайзен Банк Аваль традиційно розвивали кредитні продукти - і державні банки теж підхоплюють тренд, хоча раніше вони мало займалися кредитуванням. У найближчі 3-4 місяці 90% банківської системи вийде на ринок з кредитними продуктами.
- Ви згадували, що в найближчі 2-3 роки безготівкові розрахунки будуть ширше проникати в регіони. Як сьогодні розподіляються в географії ці платежі? Що допоможе розвиватися регіонам, крім згаданого Smart City?
- На сьогодні вся інфраструктура торгових терміналів України досить неоднорідна. Більше 40% всіх терміналів розташовані в Київській, Харківській і Дніпропетровській областях. Завдання і можливість банківського сектора - це проникнення у ті регіони, які досі не були в пріоритеті. У нас є три основні екваєри- Приватбанк, Ощадбанк і Райффайзен Банк Аваль. Конкуренція зростає, і конкуренція дуже сильна щодо захоплення нових територій. Сподіваюся, що буде можливість і в Укрпошти стати екваєром, а якщо й ні, то співпрацювати з банком-великим екваєром і обладнати свої відділення терміналами. Тоді cashless на 100%, напевно, приросте в регіонах одразу.
Є ще одна цікава ніша - QR-платежі, які теж дозволяють якісно збільшити інфраструктуру платежів. Це можливість платити за допомогою банківської картки, але через QR-код. Ідеально ця технологія підходить маленьким торговцям, у яких немає можливості платити банку за установку терміналу. Тому що термінал банку коштує в середньому $200. Але якщо обороти у торговця маленькі, то немає сенсу, напевно, ні банку інвестувати, ні торговцю платити [комісію]. Сподіваємося, що скоро будь-який клієнт у будь-якого торговця за допомогою будь-якої платіжної картки і завдяки нашому додатку на своєму телефоні та просто роздрукованому QR-коду зможе провести оплату.
