Україна може стати лідером ринку вітряної енергії в Європі, – глава Eurocape New Energy Ukraine

Глава Eurocape New Energy Ukraine Пітер О'Брайан впевнений, що через 20 років вітряні турбіни будуть стояти по всій Україні, від кордону з Росією до кордону з Молдовою

Глава Eurocape New Energy Ukraine Пітер О'Брайан впевнений, що через 20 років вітряні турбіни будуть стояти по всій Україні, від кордону з Росією до кордону з Молдовою

В Україні багато ризиків, але великі прибутки. Україна "сидить" на першокласних ресурсах і інвестори з цікавістю дивляться на її ринок, вважає Пітер О'Брайан, глава української "дочки" великої європейської групи з виробництва відновлюваної енергії.

Україна має першокласні енергоресурси, в які роками ніхто не інвестував. Наявні джерела енергії вичерпуються і країні доведеться платити світову ціну за електрику. Через це вже через 5-10 років Україні, можливо, доведеться вирішувати питання про те, де брати енергію і як уникнути ситуації, як в ПАР.

Якщо країна введе угоди про закупівлю електроенергії, які будуть відповідати міжнародним вимогам, то зможе отримати сотні мільйонів євро нових інвестицій. І вже через 20 років вітряні турбіни будуть встановлені по всій Україні, "від кордону з Росією до кордону з Молдовою".

Про це в інтерв'ю НВ Бізнес розповів Пітер О'Брайан, глава Eurocape New Energy Ukraine, української "дочки" великої європейської групи з виробництва відновлюваної енергії.

Як ви оцінюєте український ринок електроенергії сьогодні? Наскільки він за форматом роботи схожий на ринки країн Східної та Центральної Європи?

– Я думаю, що законодавча структура дуже хороша. Також цікаво, що з моменту введення законодавства в 2009 році, воно залишилося досить стабільним. Коли іноземні інвестори дивляться, то ми можемо їм сказати, у нас є історія, майже 10 років. Люди кажуть, що Україна нестабільна. Можливо, це так для інших секторів, але в нашому все відносно стабільно.

Вважаю, що однією з позитивних змін у законодавстві стало скасування бар'єру на отримання зеленого тарифу локально. Думаю, це сприйняли негативно на міжнародному ринку. І тепер, коли їх зняли, буде більше інвестицій, більше робочих місць і більше підтримки енергонезалежності України.

В цілому, в Україні багато ризиків, але великі прибутки. Ризик досить високий, в першу чергу з огляду на геополітику і ситуації на сході країни. Але в плані інвестицій, інвестиційного потенціалу та винагороди, ситуація досить цікава.

– Що треба змінити на ринку і як його реформувати, щоб він став цікавішим для інвесторів?

– Давайте я спочатку скажу про сектор відновлюваної енергії, а потім про Україну в цілому.

Пріоритетом у секторі відновлюваної енергії є поліпшення угоди про закупівлю електроенергії. Дана угода складена НКРЕКП, нещодавно до неї було внесено зміни, які підтримали ЄБРР і міжнародні фінансові установи. Я вважаю, що поліпшень недостатньо, вони мусять тривати.

Ми тісно співпрацюємо з Корпорацією закордонних приватних інвестицій, яка є підрозділом американського уряду. І вони наполегливо працювали над тим, щоб привести цю угоду про закупівлю електроенергії у відповідність до міжнародних стандартів.

Чому так важлива ця угода? Якщо вона відповідає міжнародним стандартам, то вона збільшить доступ іноземного капіталу до українських проектів з сектору відновлюваної енергії. Це добре і для міжнародних, і для українських розробників, які працюють на цьому ринку.

Хорошим прикладом слугує Сербія. Щойно вони запустили угоду про закупівлю електроенергії міжнародного класу, то отримали 400-500 млн інвестицій. Цього року ведуть 2-3 великих проекти, які з'явилися відразу після введення цієї угоди. Це хороший приклад взаємозв'язку.

– Яким чином потрібно розвивати енергетику в Україні? На що треба робити ставку?

– Кілька років тому в ОЕСР підготували звіт щодо потенціалу відновлюваних джерел енергії в Україні, і вони дійшли висновку, що слід розвивати вітряну енергію та біомасу.

Я не експерт у біомасі чи сонячній енергії, ми займаємося вітряною енергією. Але, на мій погляд, у біомасі є сенс, оскільки в Україні величезні сільськогосподарські ресурси. Відповідно, має бути багато побічних продуктів, які можна перетворити на енергію.

Що стосується вітряної енергії, то за 20 років ви побачите вітряні турбіни по всій країні, від кордону з Росією до кордону з Молдовою.

Потрібно розуміти, що в України першокласні вітрові ресурси. Це цікаво, тому що зараз говорять про проблеми й дефіцит бюджету. Але в 21 столітті, якщо подивитися на поновлювані джерела енергії і те, куди йде енергія, то Україна має гарне становище.

Україні багато ризиків, але великі прибутки

Не бачу причин, чому вона не може стати лідером ринку. Коли ми розмовляємо з виробниками вітряної енергії щодо напрямків розвитку в Європі, Україна виступає одним з потенційних ринків – розміри, вітрові ресурси понад 7 м/с на висоті HAWP... Тому я б концентрував зусилля на цих напрямках.

– Яку частку повинна займати альтернативна енергетика в українському ПЕК?

– Я відповім по-іншому. По-перше, має бути набагато більше, ніж 1,5%. По-друге, подивімося на попит і пропозицію у всій країні. Візьмемо виробництво: в 1991 році, коли Україна стала незалежною, у неї були відмінні енергогенерувальні ресурси. Відтоді майже не було інвестицій в електростанції. Погляньмо на атомну енергетику: було три блоки АЕС, які зупинили після Чорнобиля. Їх замінили двома блоками – в Рівному та Хмельницькому. Чисті втрати електроенергії склали 2 тис. мегават. ТЕС фактично розпадаються на частини. Вони є недоінвестованими, напевно, за винятком станцій ДТЕК. У них не вкладали гроші з 1991 року. З гідроелектростанціями (ГЕС) та сама історія. Мені здається, Всесвітній банк вкладав трохи в них.

Якщо подивитеся на статистику, атомна енергія – близько 57% сьогодні, вугілля – 35%, великі ГЕС – близько 6%, поновлювані джерела енергії – 1,5%. Я думаю, що в середньостроковій перспективі (6-12 років) криві попиту і споживання перетнуться в Україні.

Наявні джерела енергії вичерпаються. За словами регулятора, 88% з наявних енергопотужностей повністю або практично зносилися. За їхніми словами, Україні необхідно 16 гігават нових потужностей.

Питання: звідки вони візьмуться? Я не думаю, що вистачить приватного капіталу, міжнародного капіталу і державного капіталу, який ми всі разом вкладаємо. І де ж візьметься енергія через 6-12 років?

Єдина відповідь – це імпорт з ЄС. Але для мене це розчарування, адже Україна сидить на таких прекрасних ресурсах, але в них роками ніхто не інвестував. Думаю, питання не в тому, скільки має припадати на поновлювані джерела енергії. Питання в тому, де брати енергію через 5, 10 років і як уникнути ситуації, як у ПАР. Саме такі питанням ми повинні собі ставити: звідки візьмуться енергогенерувальні потужності і чи буде їх достатньо, щоб задовольнити попит?

– Навіщо, в принципі, необхідно розвивати альтернативну енергетику в світі? Що це дає? Адже альтернативна енергія дорожча, ніж атомна енергія, наприклад...

– Відмінне питання. Так, ви маєте рацію, альтернативна енергія дорожча, якщо говорити про нові побудовані станції. Найкращий приклад – це атомна станція Hinkley Point у Британії, французько-китайський проект. Уряд Великої Британії буде платити 10-11 євроцентів за кіловат-годину. Це так само дорого чи навіть дорожче, ніж багато поновлюваних джерел енергії.

Якщо ми говоримо про атомну енергетику, то станції будували в колишньому СРСР. Потужності повністю зношені. Питання в тому, що робити, коли вийдуть з ладу станції радянської епохи. Будівництво АЕС – це дорого. Імпорт вугілля з США, Австралії, ПАР – це не дешево. З ГЕС інша проблема: через глобальне потепління – це обмежена кількість енергії, адже їх складно розширити для великих масштабів. Природний газ – він не дешевий.

Україні доведеться платити світову ціну за електрику. Думаю, час субсидій і схем вже в минулому. Це добре, тому що означає менше корупції в енергосекторі, аніж було раніше.

Поговорімо про вітряну енергію. До 2020 року має бути мережевий паритет. Сьогодні вітер у паритеті з природним газом, але до 2020-го має бути на рівні ціни вугілля.

Коли ми почали розвивати вітряну електростанцію в Запоріжжі, ми спочатку виробляли 2,5 мегават, потім ми досягли номінальної потужності в 3,0 мегават. Сьогодні вже 3,6 мегават номінальної потужності. Діаметр лопатей виріс зі 100 до 136 метрів. Висота HAWP (вітряків – ред.) Піднялася зі 94 м до 117 м. Це змінюється кожні 12-18 місяців, і це знижує витрати.

За 20 років ви побачите вітряні турбіни по всій країні

За 5 років, мені здається, те ж саме відбуватиметься і з сонячною енергією. Вартість панелей знижується, і думаю, ціна продовжить прямувати донизу.

Якщо подивитися на використання капіталу в енергетичному секторі ЄС, то всі гроші йдуть на поновлювані джерела. В вугілля нічого не вкладають, дуже мало в природний газ. Ринок і в Європі, і в США, і в Азії рухається в бік поновлюваних джерел енергії. Думаю, ця тенденція правильна і для України.


EuroCape - міжнародна група компаній з виробництва відновлюваної енергетики на основних перспективних ринках Європи. EuroCape будує проекти разом з провідними міжнародними виробниками вітряних турбін. Компанія експлуатує їх, отримуючи прибутки в довгостроковій перспективі від продажу енергії, отриманої з поновлюваних джерел. На сьогодні портфель проектів EuroCape в сфері відновлюваної енергетики становить понад 2 тис. МВт потужності. Підрозділи EuroCape знаходяться у Франції, Німеччині, Італії, Монако, Польщі, Румунії та Україні. EuroCape розпочала свою діяльність в Україні у 2008 році.


Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Бізнес. Інтерв'ю ТОП-10

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: