Україна має зробити вибір на користь економіки знань – Олександр Данченко
Для того, щоби вітчизняна індустрія інформаційно-комунікаційних технологій (IKT) стала основою для розвитку всієї економіки, потрібно насамперед провести судову реформу. Про це в інтерв'ю НВ Бізнес-заявив Олександр Данченко, голова комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та зв'язку. Тому що навіть у разі ухвалення парламентом найкращих і прогресивних законів, правоохоронці все одно будуть приходити в IT-компанії і не тільки з обшуками.
Ви колись очолювали телеком-оператора Датагруп і деякий час тому були певні наїзди на цю компанію. Якщо наїжджають на підприємство, власники якого знайомі з відомими політиками, то чого в цій країні очікувати іншим ІТ-структурам?
Хороше питання. Тим більше, що зовсім недавно був черговий наїзд. В день, коли ми в парламенті повинні були приймати законопроект, який забороняє вилучення серверів, зранку почалися обшуки двох компаній, Ланет і Ромсат. Завдяки втручанню, моєму в тому числі, обладнання не вилучалося.
Що потрібно чекати? Те, що відбувається в країні, це від неосвіченості, від недалекості. Це проблема рівня інтелекту і мислення людей в наших спецслужбах. Перед тим, як щось робити, потрібно збирати якусь аналітику. Але у нас якийсь бардак, по-іншому це не назвеш.
Як це можна зупинити?
У законопроекті, який зараз перебуває на другому читанні, потрібно прописати кілька моментів. Наприклад, що не можна вилучати сервери. Силовики повинні знімати потрібну інформацію.
Є хороший приклад. Хтось здав на вокзалі в камеру зберігання сумку і виникли підозри, що сумка несе якусь загрозу. Адже з вокзалу ніхто не вивозить всі камери, а беруть конкретну. У нас же часто люди, які отримують завдання на обшук, через свою неосвіченість, через свої маленькі зарплати завдають непоправної шкоди IT-підприємствам.
Верховна Рада приймає класні законопроекти, але вони не завжди виконуються. Наші спецслужби, в тому числі СБУ, на сьогоднішній день такі ж бідні, як і інші силовики. У них немає технічної можливості копіювати дані. Це ж не флешку вставити. Ти з відповідним пристроєм повинен приїхати і цю інформацію зняти. У правоохоронців просто фізично цього немає. Тому крім прийняття законів потрібно забезпечити фінансування технічних можливостей.
Наступний момент. Вилучені сервера часто лежать рік і ніхто не може провести експертизу. Тобто у силовиків немає технічної бази для проведення експертизи. Ці всі питання потрібно вирішувати в комплексі.
Просто прийняти законопроект – це надати інструменти, які треба далі розвивати. І культуру наших співробітників правоохоронних органів потрібно підвищувати. Тому що гучні історії з пошуком ІР-адреси у жіночій сумочці... Коли поставили питання: хлопці, а ви хоч знаєте, що таке ІР-адреса? Їм сказали: ми не знаємо, але ми її знайдемо. І друга історія, коли у засновника української bitcoin-спільноти вдома проводили обшуки і шукали bitcoin. Звичайно, у правоохоронців потрібно піднімати рівень освіченості і підвищувати зарплати.
А можна прийняти такий закон, щоб ці товариші їздили тільки в тому випадку, якщо є залізні підстави у суду?
Можна, коли ми поміняємо всі суди. Я не вірю взагалі в жодні реформи, поки в Україні не пройде судова реформа і не поміняються суди. Звідки ці обшуки і все інше? Це ж у суді виписують такі рішення.
Тобто нам можна приймати будь-які закони, але поки не буде судової реформи, ІТ-шникам загрожують наїзди і обшуки?
Так. Але це не тільки стосується ІТ-шників. Поки не буде судової реформи, у нас у всіх галузях буде така дурня.
Що Ви вже встигли зробити на чолі комітету для того, щоби полегшити роботу ІТ-галузі, зробити її зрозумілішою та прозорішою. Які були прийняті законопроекти і що Ви можете записати в свої досягнення?
Законопроект №3224 про ID-картку, ID-паспорт та безвізовий режим. Це початок цифровізації країни. Закон вже діє, з 1 листопада ви можете в паспортних столах отримати ці паспорти. Це була одна з останніх вимог щодо безвізу.
А те, що корисно для бізнесу?
Так це ж і для бізнесу в тому числі. Зараз можна розвивати електронні сервіси. І, найголовніше, станеться вибух у всій економіці.
Не можна говорити тільки про галузь інформаційно-комунікаційних технологій. Те, над чим працює наш комітет, це цифрова економіка. Ми розробили разом з експертами, в тому числі і з Євросоюзу (ЄС), сім основних законів для цифрової економіки. Електронні комунікації, які відкривають шлях до 4G/LTE, до інвестицій в Україну, до електронної комерції. Законопроект про публічні довірчі послуги. Він вводить ID-картку, цифровий підпис як інструмент, яким можна користуватися. Який допомагає банківській системі України інтегруватися з ЄС.
Законопроект, який дасть можливість бурхливого росту інтернет-телебачення по всій країні. На сьогоднішній день це блокується обленерго, різними ЖКГ. Законопроект про хмарні обчислювальні технології – це для бізнесу. Він дасть можливість розвитку cloud-технологій по країні. Плюс західні партнери, такі, як Google, Microsoft, готові інвестувати після прийняття цього закону в будівництво величезних дата-центрів на території України. Закон про кібербезпеку. Тут теж є поле діяльності для бізнесу. Ось вам поле діяльності і для software-, і для hardware-компаній. Блок цих законопроектів – це реальний старт цифрової економіки країни. Все це необхідно і для бізнесу, і для держави.
Коли їх можуть проголосувати?
В першому читанні ми проголосували всі, крім електронних комунікацій. Я дуже сподіваюся, що електронні комунікації наздоженуть весь цей паротяг. І ми сподіваємося, що в грудні-січні весь цей пакет буде проголосований.
Ви вважаєте, що це якимось чином прискорить розвиток ІТ-галузі?
Це дасть новий старт, нове дихання. При правильному регулюванні... Ми розмовляємо з software-частиною ринку ІКТ. Було багато зустрічей і з прем'єр-міністром Володимиром Гройсманом, і з віце-прем'єром Степаном Кубівим. Підприємці дали нам чіткий сигнал: якщо буде прогнозоване оподаткування і зрозуміла законодавча база, то з сьогоднішніх $5,6 млрд до 2020 року вони готові збільшити дохід до $12 млрд. Ось вам конкретний приклад, $6 млрд – це валюта, яка може надійти в нашу країну.
А як ви ставитеся до існуючої ситуації з оподаткуванням ІТ-компаній? Існує багато суперечок на цю тему. ІТ-шники вважають, що найкращий варіант – так, як вони зараз працюють, система СПД. Є точка зору, що це занадто мало податків для країни. Є точка зору, що систему треба легалізувати один раз і не чіпати їх. Що і як потрібно зробити в цьому питанні?
Ми зараз ведемо діалог з ІТ-підприємцями на цю тему. Потрібно створити стимулюючі важелі, сприятливе законодавство та оподаткування для них, а не пільги. Тому що пільги – це завжди погано для економіки.
Чому зараз є проблема з приватними підприємствами (ПП)? Тому що ними інші, не ІТ-шники, користуються для відмивання грошей. Ось у чому проблема.
Потрібно захистити державу від недобросовісних користувачів такими пільгами. Під ІТ-шниками розуміється фірма з фарбування автомобілів, тому що у них є комп'ютерна програма – це ж неправильно. Повинен бути збалансований підхід.
У вас була ідея свого часу створити Міністерство ІТ. Для чого воно потрібно?
Це не моя ідея, і не Міністерство ІТ... У нас унікальна країна, в органах виконавчої влади немає людини, яка би відповідала за величезний сектор. У нас є чотири різні міністерства і 18 департаментів з однаковими функціями. Це неефективне використання бюджетних грошей. У нас сім реєстрів, які між собою не пов'язані, на які витрачаються мільярди гривень. Замість того, щоби створити один.
У нас часто запитують, де знайти гроші? Так от, якщо створити один реєстр, до якого всі будуть підключені, то це дасть економію від 5 до 6 млрд грн. у рік.
Мова йде про те, щоби всі функції галузі сконцентрувати в одному місці. Що це буде – міністерство, агентство? У Польщі чотири роки тому створили Міністерство цифровізації. У Британії це називається Міністерство цифрової економіки. У Німеччині є віце-прем'єр, який керує всім напрямком. Ось для чого це потрібно.
Чому хтось проти цього? Люди кричать: Данченко хоче міністерство. А все тому, що зараз ця купа реєстрів – це бізнес. У кожного міністерства є свій ІТ-шник. Системи між собою не працюють.
Система електронного декларування – це ж ганьба, тому що в країні немає стратегії розвитку ІТ. Технічне завдання робили люди, які ніякого відношення до ІТ не мали. Я вам як фахівець можу сказати, що такий софт робиться за місяць зовсім інакше. А зараз ми створили ще один реєстр, який не підключено до бази податкової, і НАПК тепер ручками буде все перевіряти. А потрібно було просто підключитися до податкової бази в момент подання електронної декларації. Але зараз будуть друкуватися папірці, їздити в податкову, довідками обмінюватися. Сон рябої кобили. Не сама ідея. Електронне декларування – це правильно. А ось те, як побудована система...
Як ви оцінюєте в цілому зростання українського ІТ-сектору?
Зростання дуже велике. Ми вже говорили про те, що IT-підприємці готові в найближчі п'ять років збільшити дохід з $5,6 млрд до $20 млрд. Це тільки частина software. Телеком, 4G/LTE – це мільярди гривень інвестицій і зростання галузі. Відкриття в Україні інноваційних центрів і парків...
Ми повинні зробити ставку на цифрову економіку і на IKT-галузь. Нещодавно ми зустрічалися з представниками Світового банку. І у них тільки один меседж – цифрова економіка. Ось те, що повинна робити Україна.
Зараз у нас в країні модель економіки – сировинна. А ми повинні перейти до економіки знань, створювати свої продукти. На прикладі ІТ-сектора можу сказати так. У нас сидять найпотужніші групи програмістів. Всі вони розробляють, відправляють за кордон, а ми з вами потім у коробці це ж рішення купуємо в 10 разів дорожче. При тому, що вся маржа і прибуток залишається за кордоном.
Та ж історія з сушенными грибами. Виявляється, це шалений бізнес. Збираються гриби у нас в Карпатах, сушаться, перевозяться в Угорщину, Румунію, упаковуються в маленькі пакетики і продаються за запаморочливими цінами в Україні. Замість того, щоби тут упакувати їх і продавати за цими астрономічними цінами в Європі. Ось це і є приклад економіки знань, а не сировинної. Це стосується всіх галузей.
