Угода про асоціацію з ЄС означає мати повагу до своєї країни, - віце-прем'єр-міністр

18 жовтня 2017, 17:00
В останні тижні влада Угорщини активно підбурює країни Європейського Союзу переглянути Угоду про асоціацію України з ЄС. І не на користь України

Причиною для такої ворожнечі з боку мадяр став освітній український законопроект. Нагадаємо, останній має змусити етнічні меншини, зокрема угорців, які проживають на території нашої держави, навчатися у загальноосвітніх школах державною мовою. Фінансувати за рахунок держбюджету школи, де навчання відбувається не українською мовою, держава відмовилася.

Відео дня

Разом з тим, припинення Угоди про асоціацію може негативно позначитися на українському бізнесі, який вже активно експортує свої товари та послуги до країн ЄС. І який перелаштував свою стратегію відповідно до тих можливостей, які надала ця угода.

НВ Бізнес звернувся до віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванни Климпуш-Цинцадзе із запитаннями, наскільки ефективно показала себе така співпраця.

- Що саме дала зона вільної торгівлі Україні та українському бізнесу?

- Ми маємо дуже позитивну динаміку розвитку доступу наших підприємств до ринків у Європейському Союзі. По-перше, є збільшення товарообігу між країнами ЄС і Україною. Зараз ця частка складає більше 41%. Якщо у 2012 році було близько 10 тис. підприємств, які експортували до ЄС. То на кінець 2016-го таких було вже 13,4 тис. А за перше півріччя 2017 року ми бачимо ще плюс 8 тис. підприємств, які ведуть торговельну діяльність з Євросоюзом.

Безумовно, частково є безмитні квоти для експорту наших товарів. Але ми бачимо, що по деяких позиціях ми суттєво перевищуємо експорт понад ці квоти. А отже, вигідним є для українських підприємств експортувати до Європейського Союзу. Зокрема мед. Ми у 7 разів перевищуємо експорт, відповідно до квот.

- А що дасть економіці безвізовий режим з Євросоюзом?

- Я переконана, що ми будемо бачити збільшення кількості людей, які подорожують до Європи. Ми бачимо, що з початку дії безвізового режиму біометричними паспортами скористалося більше 160 тис. українців. І було менше сотні відмов, абсолютно обґрунтованих і зрозумілих.

Думаю, це дасть потенційне пожвавлення малому і середньому бізнесу. Тому що велика кількість виробників, які на даний момент ще не відчувають впевненості у пошуку партнерів у країнах Європейського Союзу, можуть легше налагоджувати ці стосунки.

Сподіваюсь також, що подорожі наших громадян дадуть більше розуміння, як справи влаштовані у Європі. Відповідно, у нас буде більше підтримки, щоб впроваджувати зміни в Україні.

- Як ви оцінюєте процес впровадження європейських стандартів в Україні?

- Це надзвичайно технічний, марудний і непривабливий, з точки зору комунікації, процес. Але надзвичайно потрібний, щоб реально змінювати і трансформувати країну. У деяких сферах ми йдемо відповідно графіку щодо виконанню Угоди про асоціацію. Скажімо, у царині енергоефективності ми просунулись значно далі.

У деяких сферах, на жаль, є дуже суттєве відставання, обумовлене великою кількістю різних проблем. Це те, що стосується сфери безпеки транспорту, автомобільних перевезень, перевезень небезпечних вантажів. Що стосується змін до митного кодексу, відповідно до кодексу Європейського Союзу. Це те, що стосується екології – складні законопроекти і директиви, які ми маємо впроваджувати.

Щодо запровадження санітарних і фітосанітарних норм, наприклад, ми зробили законодавче підґрунтя і тепер важливо створити систему лабораторій, яка б забезпечувала контроль за якістю продуктів. Це вимагає і знань, і фахівців, і коштів, щоб ці лабораторії були створені. У цих царинах ми, на жаль, відстаємо.

Це означає, що треба просто більше працювати. Я дуже розраховую, що реформа держслужби, яку зараз активно ми запроваджуємо, дасть свій результат. І ми матимемо спроможність виконавчої влади і політики їх реалізовувати. А це вже вплине на підтримку у парламенті тих чи інших ініціатив.

- Що потрібно змінити на законодавчому рівні, щоб інтеграція була скорішою та більш успішною?

- Дуже сильно не вистачає такої елементарної речі, як останнього слова комітету з євроінтеграції в аналізі того чи іншого законопроекту. Наприклад, у нас є вимога, що всі законопроекти проходять через антикорупційний комітет. І антикорупційний комітет має свій висновок стосовно того, чи є корупційні ризики в законі. А ось такого дослухання до комітету з європейської інтеграції у нас немає. Але ж має бути якийсь умовний знак якості, відповідності наших зобов'язань європейським директивам, які ми взяли на себе в рамках Угоди про асоціацію.

Це лише один з прикладів, як можна було б покращити роботу в Раді. Поза тим, мені не вистачає консенсусу, який був у Румунії чи Болгарії, коли всі політичні еліти погодились, що можна сперечатись щодо будь-яких інших речей, але, що стосується євроінтеграції, ми всі голосуємо незалежно від того, на яких ідеологічних позиціях ми стоїмо. Цього немає в українському парламенті і це ускладнює процес.

- Чи буде Україна колись у Європейському Союзі як повноправний член?

- Я просто переконана, що коли Україна буде внутрішньо готова – тому що нам треба зробити серйозну домашню роботу – ми матимемо підтримку наших партнерів для такого позитивного рішення.

- Скільки часу на це потрібно?

- Я б не бралася за прогнози. У нас є конкретний план, передбачений Угодою про асоціацію. Але поза тим, є серйозні і складні процеси, які відбуваються у Європейському Союзі. Їм теж потрібно провести домашню роботу, щоб бути спроможними відповідати викликам, перед якими сьогодні стоїть ЄС. І відповісти собі на питання, чи це Європа однієї швидкості, чи це Європа багатьох швидкостей, і в який спосіб вони далі будуть розвиватись.

- Навіщо нам Європейський Союз?

- Ми рухаємось до стандартів тих країн, які довели свою спроможність з точки зору забезпечення прав людей, можливостей для реалізації, добробуту. Я переконана, що саме для цього нам потрібний Європейський Союз. Щоб ми себе почували впевнено. Головне - щоб ми себе почували гідно і щоб ми мали реалізовану самоповагу у своїй країні. І до своєї країни.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X