Стінг, Леннон і Мадонна. Як працює ринок авторських прав в Україні
Ринок Петрівка добре відомий за межами України, але це недобра слава. Його знають як один з найбільших майданчиків з продажу піратської аудіо- та відеопродукції.
Та що там Петрівка, вся Україна – це великий піратський ринок, на якому щорічно продається інтелектуальної власності на сотні мільйонів гривень, а правовласники майже нічого з цього не отримують. Все це тому, що в нашій країні законодавчі умови ідеальні для існування чорного, піратського ринку
Експерти також зазначають, що проблема не вирішується тому, що на піратський продукції заробляють не тільки рядові торговці з ринку Петрівка, а люди, пов'язані з владними структурами.
Біда в тому, що тут не люди винні, які заходять і скачують. Якщо людям дають можливість не витратити гроші - це нормально. І вони не хочуть витрачати гроші. Це природне бажання будь-якої людини.
На перший погляд така свобода - це добре. Особливо зараз, під час економічної кризи, коли в українців немає зайвих коштів. Але проблема в тому, що це не дозволяє розвиватися компаніям, які хотіли створювати нову продукцію і послуги.
НВ Бізнес поговорив з Дмитром Костюком, в.о. директора Українського агентства з авторських і суміжних прав, про те як змінити законодавство в цій сфері, щоб і людям було добре і захистити інтереси правовласників видавалося можливим.
– Що ви бачите своєю початковою метою, як голови УААСП?
– Я прийшов сюди втілювати реформу у сфері колективного управління авторськими правами. І зважився очолити державну організацію Українське агентство з авторських і суміжних прав для того, щоб на її базі нарешті навести в Україні порядок у сфері колективного управління правами і вибудувати останню інфраструктурну ділянку, яка у нас в шоу-бізнесі фактично відсутня.
– Тобто ця реформа, про яку ми зараз будемо говорити, стосується саме представників шоу-бізнесу?
– Зокрема. Те, що зараз відбувається в Україні з правами творців, це хаос, бардак. Сьогодні ні автори, ні продюсери, вкладаючи в розкрутку свого продукту величезні кошти, не мають можливості їх якось компенсувати, отримувати віддачу. Фактично ламається економічна складова творчості, на якій будується світовий шоу-бізнес. Автор, виконавець вкладає гроші в свій продукт і вони, умовно кажучи, йдуть крізь пісок і не повертаються назад - навіть якщо його праці дійсно затребувані! Коли ми реформуємо систему колективного управління, нарешті замкнеться фінансовий цикл і в цьому сегменті з'явиться економіка. Зрозуміла, прозора, вона дасть новий поштовх подальшому розвитку українського музичного ринку.
– А як у нас це відбувається? Хтось записав трек або створив музичне відео, потім люди починають використовувати цю продукцію. Чому автор або продюсер не може отримати гроші за це?
– Та тому що у нас є якийсь закон, який незрозуміло хто писав і хто лобіював. Він написаний абсолютно неправильно, недбало. Цей закон дозволив з'явитися в країні необмеженій кількості організацій колективного управління. На сьогодні - це одна державна і ще 18 приватних організацій! І закон дозволяє їм збирати авторську винагороду за всі види прав і за всіх авторів. І от уявіть ситуацію – бігають по ринку 18 організацій і кожна сама собі збирає. Ось тільки більшість цих організацій взагалі нікому нічого не виплачують. На сьогодні я можу гарантувати, що тільки Українське агентство з авторських і суміжних прав виплачує все, що збирає для вітчизняних і іноземних авторів.
– А як це працює? Ось ваша організація, якийсь власник авторського контенту приходить до вас і що він каже?
– Насправді в законодавстві все є. Але тільки кілька рядків в законі написано так, що толком нічого і немає, пробачте за каламбур. Це стосується зборів. Збори роялті в Україні катастрофічно смішні. Ми в 2016 році зібрали 50 мільйонів гривень, решта 18 організацій зібрали ще десь 20 мільйонів. Подумайте, 70 мільйонів авторської винагороди на 45-мільйонну країну - це просто сміх і сльози. За нашими підрахунками, збори авторських роялті повинні становити кілька мільярдів гривень. Взагалі на світовій карті авторського права нас практично не існувало. Тільки останнім часом, коли в УААСП зібралася нова команда, ми почали збирати і виплачувати гроші західним авторам - навіть при поки що невеликих зборах роялті всі європейські країни і США зраділи: «З України прийшли авторські гроші! Та невже!». Тому можна сказати, що ми рухаємося в правильному напрямі.
Мета реформи полягає в тому, щоб в Україні, як в нормальних європейських країнах, залишилося три-чотири організації колективного управління, а не 19. Одна організація повинна займатися авторськими правами. Вона буде створена на базі УААСП - поки як державна - але потім вона буде трансформована в громадську організацію українських авторів. Вона буде повністю підконтрольною авторам і музичним видавцям. Вони будуть вибирати собі менеджмент, будуть контролювати збори, розподіл, виплати. Це буде повноцінне авторське суспільство. Буде також друга громадська організація, якій належить займатися так званими суміжними правами, тобто правами виробників фонограм. Третя ОКУ займеться захистом прав в аудіовізуальній сфері, в кінематографі. І далі за необхідності можуть бути створені організації, які будуть керувати правами на інші об'єкти прав – живопис, репрографію, і так далі. По одній організації на кожний вид прав, як це практикується в Європі. Замість двох десятків ОКУ, які нині накинулися тільки на сферу публічного виконання контенту.
– На якій стадії ваша реформа? Чи готовий новий законопроект?
– Перший крок зроблено, і перша частина місії нашої команди виконана. Тому що вперше в історії уряд України, наш безпосередній керівник Степан Кубів (віце-прем'єр, міністр економіки – ред.) активно підтримав реформу, як і уряд Гройсмана у цілому. Видно, що керівництво нашої країни бажає ці реформи втілити в життя. Всі профільні міжнародні організації - Всесвітня організація інтелектуальної власності, авторська конфедерація CISAC, IFPI (організація, яка займається захистом прав виробників фонограм), Євросоюз, посольство Америки – підтримують наші устремління. Всі вони прийшли до єдиної думки – ринок авторського права в Україні необхідно радикально змінювати. Зараз йде адаптація нового законопроекту, складеного за допомогою міжнародних експертів, до українського законодавства. Він буде вноситися в Раду і, я сподіваюся, буде прийнятий. І тоді нарешті в Україні запрацює європейська модель управління авторськими правами.
– Ви сказали, що Україна - «терра інкогніта» у сфері авторського права, і Україна досі вважається країною піратів. Тут люди не люблять платити за контент, за музику, відео. Всі дивляться в Інтернеті. Ваша ініціатива якимось чином змінить нашу країну в цьому плані?
– Як тільки з'явиться «єдине вікно» щодо захисту авторського права, тоді ці дві згадані мною організації будуть дуже серйозно впливати на ситуацію з піратським ринком. А зараз ми, наприклад, управляємо авторськими правами на твори Стінга, але поруч є ще 18 організацій, які без всяких прав якимось чином оголошують, що вони ці права якось «очищають». Таке явище треба просто викорінювати.
– А Стінг про це нічого не знає.
– Стінг, природно, не в курсі. Права Стінга у нас. Ми єдина українська організація, у якої є апостильовані договори на управління правами на твори Джона Леннона, Фреді Меркьюрі, Стінга, Елтона Джона, Мадонни та інших світових зірок. Тут цими правами управляє одна організація – УААСП.
– Якщо не буде цих організацій, тоді використовувати безкоштовно цей контент буде важко?
– Буде дуже важко. Та, мабуть, навіть неможливо. Насправді є постанова Кабінету Міністрів №72 - користувачі авторського контенту зобов'язані платити певний відсоток або якусь обумовлену суму, відповідно до законодавства про авторську винагороду. З миру по нитці і збирається пул авторських грошей. Але навіть ці нитки наші користувачі платити не дуже хочуть. Вони користуються хаосом, що існує. Бізнес намагається оптимізувати свої копійчані витрати.
– Чому зараз багато піратського контенту в інтернеті? Подивитися його з-за кордону не можна, а з України – простіше простого. Чому наші правоохоронці не зупиняють це?
– Я думаю, що на це повинна бути воля держави як регулятора. Сьогодні президент підписав рішення РНБО, і будуть заблоковані російські соціальні мережі Вконтакті, Однокласники, mail.ru і Яндекс. Коли держава хоче, вона блокує. Причини можуть бути різними. Але якщо є таке бажання, то воно втілюється. І точно так само з «піратським» контентом – він повинен бути знищений. Втім, це також і питання нашої ментальності, яку також ще належить змінити.
