Скільки 4G-операторів потрібно Україні – голова НКРЗІ Олександр Животовський

0 коментувати
Голова НКРЗІ Олександр Животовський з оптимізмом дивиться на процес підготовки та проведення 4G-тендеру
Фото: Наталя Кравчук / НВ

Голова НКРЗІ Олександр Животовський з оптимізмом дивиться на процес підготовки та проведення 4G-тендеру

Голова Нацкомісії регулювання зв’язку та інформатизації (НКРЗІ) Олександр Животовський переконаний, що на 4G-конкурс потрібно залучити якомога більше учасників

Країна вже півтори роки живе з третім поколінням стільникового зв’язку, якого чекала щонайменше з десять років. Щоби не дуже відстати від решти цивілізованого світу із запровадженням 4G, президент Петро Порошенко навіть видав окремий указ. Яким зобов’язав провести розпродаж радіочастот не пізніше грудня 2017 року.

Уряд видав чотири 3G-ліцензії, першу з яких ще у 2005 році для підвищення інвестиційної привабливості вициганив Укртелеком. Оператору це не допомогло, і останні кілька років він не знає, як позбутися своєї мобільної дочки, ТриМобу. Гравець #3, lifecell, за 11 років діяльності в Україні, так і не почав приносити прибуток своїм власникам.

Держава зацікавлена якнайдорожче продати свій обмежений природний ресурс – радіочастоти. Водночас завдання регулятора – НКРЗІ – забезпечити ринкові умови для розвитку підприємствам, а для користувачів – право вибору, як за ціною, так і за якістю. Своє бачення у вирішенні цього питання в розмові з НВ Бізнес виклав Олександр Животовський, голова НКРЗІ.

З урахуванням сумного досвіду Укртелекому, скільки 4G-ліцензій варто виставити на продаж?

Це питання не має однозначної відповіді. У світовій практиці існує різна статистика. Наприклад, у Великобританії є п’ять операторів. В інших країнах, наприклад, в Об’єднаних Арабських Еміратах, є два.

Мабуть, нам не дуже підійде досвід ОАЕ...

У Великобританії кілька місяців тому місцеве антимонопольне відомство заблокувало злиття двох операторів. Регулятор не дав згоди, заявивши, що це погано вплине на конкуренцію.

Конкуренція - це коли ми з вами, абоненти, маємо вибір, і коли немає якогось незрозумілого зростання цін чи витрат для споживачів. Якщо ж залишаються два оператори, то вони, теоретично, можуть піднімати тарифи.

Картельна змова?

Так. І ще один пункт, який хотів би відзначити – це стан галузі та операторів в цілому. Наскільки вони можуть далі вкладати в нові технології, розвивати сектор. Якщо всі оператори збиткові, то, мабуть, когось на ринку забагато. Тому що вся їхня інфраструктура будується на спектрі, який є обмеженим ресурсом.

В нас є велика трійка операторів, які мають досить непогану рентабельність. Якщо ви подивитесь на результати всіх трьох стільникових компаній, то у двох із них цей показник перевищує 30%. А в найбільшого (Київстар – НВ Бізнес) – рентабельність понад 50%. В Європі норма – це 20-30%. Більше 30% - це вже дуже добре. Враховуючи це, не можна сказати, що наші оператори бідують.

Але українські оператори скаржаться на дуже низький середньомісячний дохід від одного абонента (ARPU).

Так, ARPU у нас низький, але рентабельність все одно нівелює цю різницю. Зарплати в нас не такі, як в Європі. Та й витрати не такі, як там. Коли ми дивимося на співвідношення інших фінансових показників, EBITDA чи CAPEX до виручки, то виявляється, що наші оператори в нормі.

Повертаючись до питання про те, для скількох операторів є місце на ринку України. Основна проблема при продажу 3G в нас була в тому, що ми продавали три лоти для трьох операторів. Відповідно, ми не очікували якоїсь конкуренції. Тоді прем'єр-міністр сказав, мовляв, "хлопці, у вас конкуренції ж не буде і ніхто не буде піднімати ставку, а ціна за ліцензії повинна бути максимальною".

Коли ти як регулятор готуєш тендер, твоє завдання в тому, щоби ціна була ринковою і, бажано, високою. Але якщо поставиш ціну зависоку, то може ніхто не купити – це буде провал. Тому завдання кожного організатора тендеру в тому, щоби ціна була вірною. Щоби учасники торгувалися, піднімали ставку вверх. Щоби тендер відбувся і все було дуже прозоро.

Коли ми зараз спілкуємося з операторами щодо моделей тендеру, ми наголошуємо на тому, щоби у нас, бажано, не повторилася ситуація, яка була під час 3G-конкурсу. Коли було три лоти для трьох операторів. Давайте дамо можливість будь-кому прийти та конкурувати за частоти. Якщо хтось прийде, добре – це конкуренція. Якщо ж ніхто не прийде, то ми будемо мати відповідь на питання: "Чому не запропонували іншим?".

То зараз є можливість виділити чотири смуги радіочастот?

Лоти можуть бути різними, не обов’язково саме так, як було з 3G-ліцензіями. Ми можемо виставити на продаж один лот із двома радіосмугами по 10 МГц, а можемо - два лоти, де в кожному по дві смуги меншої ширини (по 5 МГц). Це варіант якраз для невеликих операторів, які захочуть розвиватися в цьому діапазоні. Адже у нас у робочій групі по 4G є сім компаній.

Із них далеко не всі хоча би частково освоїли дорогоцінних ресурс…

Але серед них є діючі оператори, наприклад, Інтертелеком, який обслуговує понад мільйон абонентів. Який також бажає перейти на нову технологію, тому що CDMA відверто вмирає. І ми маємо дати йому можливість це зробити.

Тому наша ідеологія така: ми повинні виставити чотири, п’ять чи шість 4G-лотів. І дати можливість всім бажаючим взяти участь у тендері. Таким, компаніям, як Giraffe (ТМ оператора Інтелектуальні комунікації – НВ Бізнес), Датагруп і іншим учасникам робочої групи.

Частот вистачить?

Ми над цим працюємо. Британські радники з Analysys Mason вже на фінальному етапі роботи над вивченням діапазонів, придатних до запуску 4G/LTE.

У 1800-му є лише три найбільших оператори – там легше буде домовлятися про перерозподіл?

Питання в тому, що великий оператор (Київстар – НВ Бізнес), нібито готовий повернути частину радіочастот, але йому треба провести певну роботу з акціонерами. Пояснити їм, що треба віддати актив, щоби держава його виставила на конкурс. Це непросто – переконати власників у необхідності подібних дій. Треба шукати якийсь компроміс та варіанти компенсацій. Поки що між операторами нема погодженої позиції.

Разом з тим, у нас уже був прецедент із 3G – військові були користувачами цього спектру. Оператори купили ліцензії, сплатили гроші в державну скарбницю та окремо уклали договори з військовими на фінансування конверсії.

Вважаю, що цю конструкцію ми могли би застосувати й у випадку з 4G. Є існуючий користувач. Якщо він здає частоти, то йому в теорії потрібні будуть кошти для переналаштування обладнання на інші радіочастоти. Це один зі способів. Загалом у нас в роботі кілька варіантів щодо компенсацій.


Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Бізнес. Інтерв'ю ТОП-10

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: