Багато хто цікавиться, чи не божевільний я, працюючи в Україні - чеський бізнесмен Петр Крогман про аграрний ринок в країні

8 січня 2020, 09:30

Вважається, що іноземці прагнуть скупити українську землю. Власник компанії Agromino пояснює, чому це не так, і хто програє на ринку землі без конкуренції і без іноземців

Чеський бізнесмен Петр Крогман — один з небагатьох іноземних інвесторів, який продав активи за кордоном і вклав всі свої статки в український аграрний бізнес. Він є мажоритарним власником великої компанії Agromino із земельним банком понад 50 тис. га. В інтерв'ю НВ Бізнес бізнесмен розповів, чому іноземці не готові вкладати гроші в Україну, про рейдерські атаки і про ринок землі, який планують відкрити в Україні в жовтні 2020 року.

Відео дня

У 2018 році через чеський інвестиційний фонд Mabon ви придбали близько 31,6% акцій агрокомпанії Agromino з земельним банком близько 44 тис. га. Тепер ви контролюєте 56,56% акцій агрохолдингу. Чому прийняли рішення інвестувати в український аграрний бізнес?

У мене вже 74% акцій Agromino. Ми провели злиття двох наших активів в Україні - Resilient і Agromino, в результаті якого Resilient стало однією з дочірніх компаній Agromino. Ми хотіли зробити бізнес більш керованим, уникнути конфлікту інтересів і зробити одну компанію основною. Зараз це Agromino.

Чому я інвестую в Україну? Я 20 років працював в сільськогосподарському бізнесі Чехії і добився успіху в одній з найбільших чеських компаній. Її земельний банк нараховує близько 20 тис. га і близько 12 тис. голів рогатої худоби.

У 2014 році до мене звернувся мій друг, у якого була невелика ферма у Львівській області. Досвіду роботи в сільськогосподарському бізнесі у друга не було, і він запропонував попрацювати в Україні. Я приїхав в місто Сокаль Львівської області, яке розташовано в 10 кілометрах від польського кордону, подивився на компанію і зрозумів, що вона перебувала у скрутному становищі. Заробітна плата у трактористів становила 2,4 тис. грн, а у директора підприємства — 4 тис. грн на місяць. Багато операцій проводилися неправильно. Після реструктуризації компанії, яка йшла весь рік, частину персоналу звільнили, а решті співробітників підвищили зарплату. Зараз середня зарплата становить 10 тис. грн на місяць. Я побачив, що ситуацію можна кардинальним чином поліпшити і після цього ми купили компанії з земельними банками в Хмельницькій, Житомирській області, після цього — в Київській області.

У 2015 і в 2016 роках я купив перші акції Agromino. Спочатку це було 5%, потім моя частка зросла до 12%, потім — до 17%. У 2017 році я став найбільшим акціонером Agromino.

Який земельний банк у об'єднаної компанії?

Земельний банк компаній Agromino і Resilient складає 54 тис. га.

Петр Крогман
Фото: Петр Крогман

Чи плануєте розширювати земельний банк?

Зараз мені достатньо і існуючих площ


Ні. Коли я приїхав в Україну, я планував будувати бізнес, який був би схожий на чеський. На першому етапі у Resilient було 9 тис. га, і я планував розширювати земельний банк. Але зараз мені достатньо і існуючих площ. У найближчі 10−12 років буду концентруватися на розвитку компанії Agromino, тобто плануємо інвестувати в обладнання, людей, технології.

У 2019 компанія модернізувала і розширила елеватор в Вовчанську, на сході Харківської області і в 10 кілометрах від кордону з Росією, потужність якого становить 34 тис. тонн. У наступному році ми завершимо будівництво і розширення ще одного елеватора на 40 тис. тонн зерна в (селищі — ред.) Ков’яги, на заході Харківської області.

Про проблеми аграріїв в Україні

У минулому році компанія Resilient втратила 400 га в Білій Церкві, в Київській області. Чи вдалося повернути землі?

Поки що ні. Ми звернулися до суду, і я сподіваюся, що в наступному році землі будуть повернуті, а рейдери заплатять штраф. Вплив олігархів (так бізнесмен називає представників місцевих еліт, які через незаконні схеми оформлюють на свої компанії землі та активи інших підприємців — НВ Бізнес) на суди нижчих інстанцій дуже сильний, тому наш досвід розгляд скарг в них був негативним. На більш високому рівні домогтися справедливого рішення можливо завдяки реформі суддівського права.

При реєстрації прав оренди можна поскаржитися в комісію при Міністерстві юстиції. Ви пробували звертатися у відомство?

Так, ми подавали скаргу в комісію при Міністерстві юстиції, в засіданні якої брала участь велика кількість людей. Це було два роки тому. Ми програли цю справу. Рішення було дуже дивним, деякі члени комісії навіть сміялися під час сесії. Вони, наприклад, спокійно реагували на наявність «мертвих душ» серед підписантів документів. На засідання комісії ми запросили іноземних дипломатів. Але нічого тоді не допомогло, вони були впевнені в своїй безкарності. Після скандалу члени комісії були замінені.

У такій ситуації залучати інвесторів неможливо


Зараз ситуація набагато краще. Я думаю, що це буде хороший приклад в тому числі з боку президента, якщо в Україні стане неможливо вкрасти компанію або землю. Дуже багато позитивних змін відбулося за останні чотири-п'ять років в Україні. Але українцям і бізнесменам з країн ЄС дуже не вистачає впевненості, що до них не прийдуть рейдери і вони не зможуть вплинути на суд. У такій ситуації залучати інвесторів неможливо.

Точно така ж ситуація спостерігалася в Чехії в 90-х роках минулого століття. Чехія приєдналася до ЄС і зобов’язана була гармонізувати своє законодавство, яке стосувалося антикорупційної боротьби, тендерів тощо. Це допомогло Чехії розвиватися.

Ви вже згадували про свій бізнес в Чехії. Чи залишився у вас аграрний бізнес на батьківщині?

Я вийшов з бізнесу, оскільки мені потрібні були кошти для інвестування в Україну. У нас є бізнес і в Естонії, це найбільша в ЄС молочна ферма. У Росії ми володіємо невеликою аграрною компанією, яку успадкували від Agromino.

Крім втрати 400 га в Білій Церкві, з якими ще проблемами ви стикалися в Україні?

Це рейдерство, корупція і бюрократія. Всі процеси організовані дуже складно і для кожного процесу необхідно оформляти папери. Наприклад, для реєстрації договорів оренди землі потрібно спершу відвідати реєстратора, а потім ще звернутися до державних органів.

У Чехії ж можна підписати договір з власником землі, договір оренди землі і все. Іноді бувають ситуації, коли землю намагаються здати в оренду двічі. Але всі знають, що в цій ситуації орендар може звернутися до суду, і рішення буде справедливим. Тому таких випадків небагато. Це я говорю про бюрократію. Звертатися в кадастр потрібно тільки в тому випадку, якщо підприємець хоче викупити землю.

Ви багато спілкуєтеся з іншими інвесторами з країн ЄС. Чи зацікавлені вони вкладати гроші в український аграрний бізнес?

Ні. Багато хто цікавиться, чи не божевільний я, працюючи в Україні. У країни зараз не дуже хороша репутація. Дуже багато компаній із західними інвестиціями були розграбовані місцевими олігархами. Це погані приклади.

Я думаю, що ситуація зміниться після того, коли в Україні буде діяти буква закону. Гроші в бізнес вкладатимуть не тільки іноземці, а й самі українці, які зберігають заощадження за межами країни. Багато українців зараз купують квартири в Україні, тому що це зараз один з небагатьох безпечних способів захистити або інвестувати кошти. Чому? В Україні ризиковано йти в бізнес, для цього потрібні чесні суди.

Українці будуть повертатися на батьківщину в тому випадку, якщо в Україні буде працювати прозорий і вільний ринок. У минулому році ми спостерігали зміцнення гривні на 20% і в той же час заробітна плата збільшилася на 20%. Купівельна спроможність українців зросла більш ніж на 40%, і це відповідь на питання, чи повинна Україна бути відкритою або закритою для Європейського Союзу.

Про земельний ринок

У наступному році Україна планує відкрити ринок землі. Найбільш спірний момент стосується продажу землі іноземцям. Як це позначиться на інвестиційному кліматі?

Купівля землі вимагає величезних інвестицій, тому ми не плануємо викупляти великі площі. Я думаю, що інші агрохолдинги вчинять так саме і придбають не більше 10−15% площ. Пайовики масово теж не прагнуть продавати землю.

В одному з варіантів законопроектів прописувалися виключення для іноземців, які можуть викупити тільки раніше орендовану землю. Це має сенс. Пропозиції уряду виключити цю норму і заборонити продаж землі всім іноземцям можуть остаточно вбити репутацію України. Я розумію, що зараз багато емоцій. Але після вступу такої норми в силу, іноземні агрохолдинги, які працюють в Україні, можуть втратити свої землі і інвестиції. Хто їх забере? Рейдери. Деякі рейдери спонсорують демонстрації, на яких закликають закрити ринок землі.

Ніхто не знає, скільки може коштувати українська земля. Як ви вважаєте, на які показники можна орієнтуватися?

Українці можуть купувати ділянки в Естонії і в Чехії


На вільному ринку ціни будуть високими і зрозумілими, а якщо будуть прийняті обмеження, то ціни будуть низькими і непрозорими. Як приклади вільних ринків можна привести Естонію і Чехію. В Естонії ціни на землю складають близько 4 тис. євро за гектар. В країні дуже ліберальний ринок і, хоча деякі землі були куплені громадянами ЄС, переважна більшість належить естонцям. Естонське сільське господарство дуже ефективне завдяки цій різноманітності. Також і в інших колишніх країнах СНД, які зараз входять до Європейського Союзу, побоювання, що іноземці скуплять землю, виявилися безпідставними. Українці теж можуть купувати ділянки в Естонії, також як і в Чехії. У Чехії ціни на землю складають від 5 до 10 тис. євро за гектар, але це в першу чергу через брак земель, придатних для сільського господарства.

В Україні вибір набагато більше. Повна заборона на продаж землі іноземцям встановить ціну не більше 2 тис. євро за гектар і створить систему нерівностей — з’являться пайовики «першого і другого сорту», те саме відбудеться і з фермерами. В результаті «другорядні» пайовики будуть позбавлені можливості співпрацювати зі своїми найбільш природними партнерами — фермерами та компаніями з іноземними інвестиціями, які вже обробляють їхню землю. Кому, крім діючих орендарів, потрібна невідома земля, ділянки якої будуть розкидані по різних кутах окремих масивів? Відповідь очевидна — тільки тим, хто не планує займатися обробкою землі і чесним веденням господарства. Це завдасть великої шкоди семи мільйонам українських громадян, коли привілейовані групи феодалів скуплять їх землю за безцінь.

Таке штучне обмеження суб'єктного конкуренції серед покупців приведе до неминучого зниження ціни для пайовиків. Буде створено деформований ринок, за яким меншість (олігархи і рейдери) стануть переможцями і, навпаки, більшість (пайовики, агрокомпанії і Україна в цілому) тільки програють. І врешті-решт, в результаті такого підходу процес зміцнення зв’язків України з країнами ЄС буде під великим питанням.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X