Посол Ізраїлю в Україні розповів, чому важливо перейняти досвід інших країн, а не копіювати його

3 січня 2017, 15:46
Еліав Бєлоцерковські – про те, як Україні сформувати найбільш підходящу модель економіки

Сьогодні в українських громадян дуже мало приводів для оптимізму. Війна на сході триває, а економіка країни і доходи населення ростуть не так швидко, як би цього хотілося. Але ми вирішили знайти такий привід.

Відео дня

Для цього звернулися в посольство Ізраїлю в Україні – країни яка побудувала сильну економіку в таких же як у нас, а може навіть складніших умовах. Як же вони це зробили?

В історії Ізраїлю була бідність, війна і технологічна відсталість. Втім, зараз ця країна значно багатша за Україну. Обсяг ВВП на душу населення перевищує український в 17 разів. У чому ж особливість Ізраїлю?

НВ Бізнес вирішило запитати Еліава Бєлоцерковські, Надзвичайного і Повноважного посла держави Ізраїль в Україні.

– Ваша країна знаходиться в непростому становищі протягом тривалого періоду часу. Які основні принципи допомагають вам будувати успішну економіку?

– Я б сказав, що у нас певний парадокс. Тому що в Ізраїлі немає корисних копалин. Тільки два роки тому знайшли поклади газу, які не реалізовані ще. Але в принципі все своє існування в Ізраїлю не було корисних копалин. Незважаючи на те, що це вважається проблематичним, нам це пішло на користь. Тому що економіка Ізраїлю, вона побудована на принципі, що єдиний ресурс Ізраїлю – це люди. Завдання уряду Ізраїлю та керівних органів влади – це саме створити ту систему, яка дозволить кожному члену суспільства максимально реалізувати свій потенціал.

– Люди – це добре. Але нам кажуть, що для того, щоб Україна добре розвивалася і швидко виросла, їй необхідні інвестиції. І називаються великі цифри – $200 млрд протягом 20 років. Як можна побудувати свою економіку, якщо є тільки люди, а нема грошей?

– Що значить немає грошей? В Ізраїлі ми будували свою економіку на базі розвитку науки. Простий приклад. Коли почали засновувати Державу Ізраїль – це було приблизно 120-150 років тому – ті люди, які приїхали... Тоді це була віддалена провінція Османської імперії. Ті люди, які приїхали, до речі, більшість з них приїхали саме з України, вони розуміли, що секрет кожної держави, що процвітає – це сільське господарство. Це база будь-якої економіки. Але ніхто з них не був фахівцем з сільського господарства. Тому що більшість з них приїхали з царської Росії. У царській Росії євреям не дозволялося володіти землею. І серед них не було хліборобів. І тоді вони звернулися до агрономів, до експертів у Європі за допомогою.

І тоді виник цей дуже особливий зв'язок між агрономами, експертами в галузі сільського господарства і хліборобами, аграріями. І тому, всупереч іншим країнам, де аграрії дуже консервативні, кожен сіє так, як сіяв його батько, дід і так далі, і вони дуже бояться змін. Аграрії Ізраїлю якраз навпаки. Вони постійно прагнуть нових методів, нових технологій. І тому сільське господарство Ізраїлю вважається одним з найбільш наукомістких, найбільш удосконалених. І результати говорять самі за себе.

– А як далі пішло діло?

– Після того, як створилася ця база, яка вже почала приносити певні дивіденди, почався розвиток інших галузей, наукоємних галузей. Справа в тому, що в Ізраїлі немає великих компаній. Але є дуже суттєва підтримка державою різних інноваційних технологій. Що це означає? Скажімо, є інженер або якась інша людина з технічною освітою. У неї є ідея якогось продукту. Ця людина викладає цю ідею і за дуже невелику плату подає цю ідею в певний офіс, який називається офіс головного вченого в Міністерстві економіки Ізраїлю. Те, що вона пропонує, – це не наукове досягнення, а саме практичне.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Продукт, який можна буде продавати. І тоді її пропозиція проходить два етапи. Перший – це тест, наскільки можна реалізувати технічно те, що ця людина пропонує. Сидять експерти і перевіряють. Потім він проходить маркетинговий аналіз. Якщо це можна реалізувати технічно, чи буде на це попит, чи потрібно це. Якщо він пройшов ці два етапи, то наступний етап – це їй пропонують відкрити компанію або окремо, або приєднатися до того, що ми називаємо технологічна теплиця.

Технологічна теплиця – це організація, в якій працюють стартапи. І теплиця передає їй 80% від бюджету, який необхідний на створення прототипу цього продукту. Чому їй виплачують 80%? Тому що за ізраїльською психологією ми не даємо все. Сам антрепренер повинен теж щось вкласти. Або знайти когось, хто вкладе в його продукт. І теплиця, як правило, допомагає йому знайти відповідного інвестора на ці 20%.

Але держава бере на себе 80% ризику за інвестицію в компанію. І через два роки ця людина вже має прототип. А коли у неї є прототип, їй набагато легше знайти інвестицію з венчурних фондів або від якихось приватних інвесторів. Але держава відіграє дуже суттєву роль. Якщо компанія процвітає, є інвестиції і вони починають виробництво, починають продавати цей продукт, то тоді вони платять офісу головного вченого певні відсотки за те капіталовкладення держави у початковій стадії компанії.

Виплачують з відсотками. А якщо цей проект не вдається, то людина отримує грант – безоплатно. І велика частина бюджету, що сьогодні вкладається в ці компанії – це бюджет, база якого – це дивіденди. Їх платять ті компанії, які були успішним.

Держава бере на себе 80% ризику за інвестицію в компанію

– Мені видається, що стартап – це маленька частина економіки. А ви говорите про це, як про основоположні речі в Ізраїлі.

– В Ізраїлі це дуже суттєва частина. Тут не тільки економічний індикатор важливий. Наприклад, якщо ви говорите з дітьми, хто їх герой, то вам скажуть Роналдо, Мессі. Це, само собою зрозуміло. Але вам не назвуть імена антрепренерів, які вважаються легендарними в Ізраїлі. Підприємства, які досягли успіху, сьогодні це компанії зі світовим ім'ям.

– В Україні зараз багато говорять про реформу медицини. Ми повинні відійти від соціалістичної медицини, зробити щось інше. Але ніхто до кінця не розуміє. А як в Ізраїлі це влаштовано? І чому у вас найкраща медицина в світі?

– Я не думаю, що вона найкраща. Але я знаю, що у нас дуже гарна медицина. Я думаю, одна з причин – це те, що в Ізраїлі є обов'язкове медичне страхування. Це значить, що кожен громадянин Ізраїлю має медичну страховку. І кожен платить. Якщо це діти, то за них платять їх батьки. Якщо є якісь соціальні випадки, то за них платить держава. Але кожен має медичну страховку. І здійснення медичної допомоги відбувається через те, що ми називаємо лікарняні каси. Є три таких лікарняних каси, які отримують гроші від держави за кожного пацієнта. Серед них існує конкуренція. А конкуренція за рахунок постійного поліпшення сервісу.

Більш того, ці каси також заробляють гроші за допомогою надання послуг, які не перебувають у базовому кошику медичних послуг, які кожному громадянину належать. Можу навести приклад. Зараз це популярно, пропонують голковколювання. Це альтернативна медицина, це не входить в кошик. Але каса продає тим, хто зацікавлений, ось такі послуги. Це дохід, який йде в лікарняну касу. І це структура, яка дуже добре діє. Тому що є база – це обов'язкове медичне страхування, це гроші, які йдуть в касу держави. Частина з них переходить в лікарняну касу, а частина з них переходить у лікарні і йде на покращення сервісу лікарень і також на різні інноваційні технології.

– У США схожа система, але там постійно незадоволені, постійно говорять про те, що потрібно перерозподілити, більше брати податків.

– Люди задоволені чи не задоволені – цього я не знаю. Ми завжди намагаємося покращувати. Весь час є рух вперед, весь час є динаміка. Ізраїльтяни – це люди, які на місці не сидять. Їм постійно потрібно щось робити, щось винаходити. Крім того, ще одна характеристика ізраїльтян, яка може бути цікава, – це те, що у нас провал – це частина процесу. Невдача – це частина процесу навчання. Більшість стартапів провалюються. Але в Ізраїлі людина отримує грант на свій стартап. Провалилася. Вона може піти додому, спокійно подумати, в чому була проблема, як її можна виправити, і звернутися ще раз за допомогою, і вона її отримає. Те, що вона провалилася перший раз, це не означає, що другий раз вона теж провалиться. Навіть навпаки. Вона знає, що потрібно зробити, і частину помилок вже не зробить. Це теж позитивна характеристика в Ізраїлі. Це така культура інновацій, культура антрепренерства. Це все дуже розвинене в Ізраїлі.

Можна вчитися один у одного, але брати і те ж саме робити – це, на мій погляд, приречене на провал

– Дуже популярні зараз висловлювання, що Україні не треба винаходити велосипед. Потрібно подивитися, що робили у Європейському Союзі, зробити ті ж реформи і в нас настане Європа тут. Як ви ставитеся до такої ідеї?

– До нас дуже часто звертаються і приїжджають експерти з України, щоб подивитися на нашу систему, і наші експерти приїжджають сюди. Коли мене або моїх колег запитують про уроки, які Україна може винести з ізраїльського досвіду, у нас завжди одна відповідь. Які уроки – це повинні сказати наші українські колеги. Наше завдання – це поділитися досвідом і показати, як це відбувається в Ізраїлі. Але це тільки українці можуть знати, що з цього може підійти Україні. І ніякі ізраїльські моделі копіювати Україні не потрібно. Потрібно подивитися і вибрати те, що найбільш підходить української дійсності, українським культурним характеристикам, українській економіці і так далі. Скопіювати модель – це неправильно. Я думаю, що Україні потрібно виробити свою модель, яка підходить їй, яку теж не потрібно буде копіювати в інші країни. Тому що у вас своя специфіка, у нас своя специфіка. Можна вчитися один у одного, але брати і те ж саме робити – це, на мій погляд, приречене на провал.

– Коли говорять про такі речі, говорять про те, що зазвичай більш успішні країни, які побудували більш ліберальну економіку. Зробили менше різних обмежень, дали можливість людям розвиватися, менше регулювання. Те ж саме в Ізраїлі чи там багато регулювання?

– Те ж саме в Ізраїлі. Звичайно, вільний ринок і вільна економіка – це одна з баз. Це вже загальноприйнято і є основою капіталістичної системи. В Ізраїлі є певна регуляція. Але є сфери, на яких є якийсь певний рух у бік лібералізації. Наприклад, питання працевлаштування. Тут існує служба зайнятості. Приблизно така ж організація існує в Ізраїлі. Це державна служба. Людина, яка втратила роботу, звертається до цієї служби, і вони намагаються знайти роботу.

Кілька років тому в Ізраїль увійшла одна з компаній. Вона запропонувала свої послуги з пошуку роботи безробітним у країні. Вона запропонувала замість плати допомоги з безробіття протягом шести-восьми місяців, оскільки на цей термін зазвичай розраховується пошук роботи, знайти їй роботу за два-три місяці. А ті гроші, які служба повинна була б людині платити за ці місяці, половину забирає за цю послугу компанія, а половину економить держава. Це новий підхід до теми, яка була традиційно під державою. Є інші сфери – наприклад, освіта. В Ізраїлі такий твердий підхід.

У нас майже немає приватних шкіл. Чому? Тому що тут теж дивляться на згуртування населення. Якщо будуть приватні школи, то тоді перевага у більш престижної школи, і більш багаті, заможні люди зможуть віддавати дітей до більш престижних шкіл. Це добре і недобре. Тому що виходить так: якщо в тебе є гроші – твої діти отримують хорошу освіту. А якщо у тебе грошей немає – вони не отримають хорошої освіти. Тоді потрібно середню підвищувати. Інакше виходить розрив.

Я бачив країни, в яких еліта, яка навчалася в таких хороших школах, просто їде. Тому що середня дуже низька. Якщо середня дуже низька, то їх можливість знайти відповідне працевлаштування невисока.

В Ізраїлі багато стартапів провалюються. Але людина може піти додому, спокійно подумати, в чому була проблема, як її можна виправити, і звернутися ще раз за допомогою, і вона її отримає.

– А в медицині той же підхід?

– Абсолютно вірно. Це капіталістична держава, але у нас є соціальні установки, для того щоб не було гострого розриву між верствами населення.

– Ваша країна знаходиться довгий період часу у війні. Як у цій ситуації вам вдається зберігати економіку, що працює?

– Ми перебуваємо в стані конфлікту з моменту створення Держави Ізраїль. Але що дуже важливо. По-перше, незважаючи на конфлікт наші люди продовжують жити. Їм потрібні робочі місця, вони посилають своїх дітей у школи. Все це триває. Тобто конфлікт майже не відчувається. Люди, які приїжджають в Ізраїль, якщо вони ходять по Тель-Авіву, то вони бачать, що Тель-Авів – це місто сповнене кав’ярень, кінотеатрів, різних культурних заходів. Проводяться марафони, цілу ніч відкриті музеї. В Єрусалимі та інших містах те ж саме. Тому культурне життя Ізраїлю та економічне життя весь час триває. Так, є конфлікт, але з цим можна жити.

– Деякі інвестиційні компанії говорять, що ми не будемо вкладати гроші в Україну, тому що там війна і великий ризик. З Ізраїлем теж так виходить?

– У нас такого немає. Наприклад, в Ізраїлі перебувають представництва понад 250 міжнародних корпорацій. Вони інвестували і відкрили науково-дослідні центри. Вони це роблять не тому, що вони люблять Ізраїль, а тому що ці центри заробляють гроші. Якщо є вигода і стабільна економічна структура, включаючи законопроекти, стабільна політична ситуація. Все це в Ізраїлі є і тому немає ніяких побоювань з боку компаній.

– Є думка, що Ізраїль багато в чому існує завдяки підтримці США та великими коштами, які в нього вливаються. Наскільки це відповідає дійсності?

– Так було багато років тому. Зараз це все інакше. Я думаю, що сьогодні Ізраїль процвітає. У ізраїльських громадян досить високий рівень життя, на рівні європейських країн. Є співпрацю з США у галузі оборонної промисловості. Там є певні підтримка США, тому що наші витрати на оборону дуже високі. Нашій економіці дуже важко покрити всі відповідні витрати. Тому частина з них є підтримка США.

– А наскільки ця підтримка в минулому зіграла ключову роль?

– Я не можу вам на це відповісти. Але я можу сказати одне. Ізраїльська економіка не залежить від зовнішньої підтримки. Економіка базується на реалізації потенціалу наших громадян. Це найважливіше. Всі інвестиції в Ізраїль... В минулому році було, по-моєму, $17 млрд. Це інвестиції компаній, які вкладають гроші в Ізраїль, щоб заробити в майбутньому.

– Як посол в Україні які ви ставите завдання? Щоб ви хотіли би бачити в кінці свого терміну служби?

– Я не бачу ще кінця мого терміну. Я дуже хочу, щоб наші країни стали ближче одна до одної у всіх індикаторах. Місяць тому ми проводили спільну економічну комісію. Був один з найбільш важливих міністрів нашого уряду. Тобто є дуже великий обмін, дуже велика динаміка і є дуже позитивне русло для руху наших відносин. Я дуже радий цьому. Я думаю, що ми просуваємося в цьому напрямі. І я дуже сподіваюся, що я теж зможу внести свою лепту.

Показати ще новини
Радіо НВ
X