Останній шанс для ринку землі. Депутати позиваються до Конституційного суду

6 лютого 2017, 20:00
Група депутатів поставила ультиматум парламенту щодо створення ринку землі у країні

Нардепи, які у грудні минулого року зареєстрували у Верховній Раді законопроект про обіг земель сільськогосподарського призначення паралельно оголосили про наміри через Конституційний суд домогтися скасування мораторію на продаж землі, який діє ще із 2001 року.

Відео дня

Україна є найбільшою за розміром в Європі країною за площею землі сільськогосподарського призначення – 41 млн га – що становить 30% земель с/г призначення континенту. При цьому, ми є однією із п’яти країн світу, на рівні з Конго, Кубою, Північною Кореєю та Венесуелою, де заборонений вільний продаж землі.

На сьогодні, за даними організації EasyВusiness, у власності 7 млн українців перебуває 28 млн га землі, якої вони позбавлені права вільно розпоряджатися через незаконний мораторій народних депутатів, який прийняли ще у 2001 році.

НВ Бізнес поспілкувався з ініціатором «земельного протесту», народним депутатом від БПП Олексієм Мушаком.

- Ви вже подали позов до Конституційного суду?

- Ще не подавали, бо є процедура. Для подання потрібно 45 підписів народних депутатів. На поточному тижні буде зібрана необхідна кількість підписів. Думаю, десь у четвер до кінця дня вони вже будуть.

- Чому ви вирішили звернутися до Конституційного суду саме зараз?

- Я земельним питанням давно займаюся. Я зареєстрував законопроект 5535, у якому втілив своє бачення земельної реформи. Я вважаю, що він досить достойний і корисний для держави.

Але, для того, щоб активізувати процес розгляду і голосування законопроекту про обіг земель сільськогосподарського призначення, роблю подання в Конституційний суд. Я пропоную моїм колегам, народним депутатам, наступне: або по факту конституційний суд відмінить мораторій на продаж землі, бо він дійсно порушує права та свободи громадян, або ж Верховна Рада почне займатися своєю прямою відповідальністю і прийме закон, який створить ринок землі. Тож, або створюємо максимально ліберальний ринок через суд, абсолютно дикий ринок, або Верховна Рада свою модель запропонує.

- Ви зареєстрували законопроект 13 грудня минулого року. Не дочекалися протягом двох місяців його розгляду у парламенті і вирішили перейти до ультиматуму?

- Ні, у мене із самого початку виникла ідея, що можна активізувати цей процес таким чином. Подання готували юристи десь три тижні. Через логістику я не міг раніше говорити про це. Потрібен час, щоб підготувати конституційне подання на 20-ти сторінках, розписане про те, де і як порушується Конституція України.

- Які шанси виграти цю судову справу? І які в процесі судового спору у вас будуть козирі, аргументувати, щоб довести, що мораторій на продаж землеугідь справді є не конституційним?

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

- Якщо не буде політичного тиску на Конституційний суд, то шанси практично 100%-ві. Усі юристи, з якими я спілкувався, це підтверджують. Аргумент простий – право власності гарантується державою Україна. Право власності у нас має три складові: це володіння, користування і розпорядження. Розпорядження – це мати можливість продажу і купівлі землі. І якраз цього права позбавлені громадяни України, хоча ніхто не має права вас обмежувати в цьому. Наприклад, можете продати свою квартиру чи машину, а чому ви не можете продати свою землю?

І, до речі, зараз, якщо земля у кадастрі має пункт «цільове призначення під забудівлю», то її можна продавати направо-наліво, як хочете. Але якщо в кадастрі замінити це визначення з «присадибна ділянка» на «сільськогосподарська земля», то її вже не можна продавати. Хоча земля та сама залишається, координати ті самі, якість ґрунту та сама. Це дає поштовх корупції.

І, по-друге, є таке поняття «звуження прав громадян України». Свого часу, коли зібралися запровадити ринок землі, наклали мораторій на чотири роки, до 2005-го. Протягом цього часу мали створити ринок землі і прийняти відповідні закони. Але не зробили цього. А після не просто продовжили мораторій, а ще й додатково додали необхідність прийняття двох законів про земельний кадастр і про обіг земель сільськогосподарського призначення. Тобто, заборона розширилася, зі строкової стала безстроковою. А це – звуження ваших прав та свобод.

- Хто зацікавлений у тому, щоб ринок землі не був створений? Чому депутати цим питанням не хочуть займатися ось вже більше 15 років?

- Всі, окрім власників землі. По-перше, це позиція великих землевласників. Коли запроваджувався мораторій, не було великих агрохолдингів. І за час мораторію вони виникли, тому що ринок деформований.

Люди хочуть продати свою землю, і мусять робити це через різні тіньові схеми. До того ж через ці схеми, і не тільки, скупка землі відбувається задешево. Це пояснює відсутність якої-небудь мотивації для створення повноцінного ринку землі. Вони взяли в оренду землю на 25 років, і їх влаштовує. Малий і середній бізнес купити землю не можуть, але вони платять оренду в 10 разів меншу, ніж, наприклад, у Польщі.

Водночас, у держави є великий масив земель, близько 10 млн га. Для прикладу, Академія наук має 400 тис. га землі. Якби вона здавала цю землю в оренду за ринковими ставками, то отримувала б близько $40-$50 млн прибутку. Але такого немає і близько, вони за тіньовими схемами здають цю землю, вигоду отримують корупційними способами.

Практикується й роздача землі умовно безкоштовна. Хоча ніколи вона не була безкоштовною, завжди треба хабар платити.

Наприклад, МінАПК має 0,5 млн га в підпорядкування через держпідприємства. Сумарний прибуток для держави становить 7 млн грн на рік. Це взагалі ні про що Відбуваються великі зловживання, бо немає ринку землі.

- Вас не турбує, що у Верховній Раді через ваше судове звернення буде ще більший супротив законопроекту?

- Так він є і зараз, той спротив. Яким може бути більший супротив, ніж 300 голосів за продовження мораторію?!

- Коли ви очікуєте розгляду вашого законопроекту у стінах парламенту?

- Законопроект може бути проголосований лише у першій половині цього року, до кінця літа. Якщо ми не встигнемо до осені, то за нього вже не голосуватимуть. Бо з вересня Верховна Рада стане вже надзвичайно популістичною і піде у «передвиборний запой», і подібні непопулярні речі вже не будуть голосуватися.

- У вас же є ще один аргумент – МВФ, який вимагає створення ринку землі, щоб претендувати на новий транш фінансової допомоги?

- Це не є аргументом. Це ілюзія. МВФ вже 10 років пропонує відкрити ринок землі. Тимошенко підписувала ще, що вона повинна відкрити ринок землі. І що? І нічого не відбулося. Я з ними спілкувався, я не відчув, що для них це є якоюсь суттєвою перепоною у подальшій співпраці. Не думаю, що вони скажуть «не дамо ані цента, поки ви не відкриєте ринок землі». Таке не звучало.

- То ви більше схильні до того, щоб депутати прийняли законопроект, чи домогтися зняття мораторію через суд?

- Я не є прихильником практик, коли через аварійні виходи вирішуються якісь важливі питання. Але якщо Верховна Рада 16 років не приймає закон, а законодавчо передбачено, що ми маємо прийняти закон про обіг земель сільськогосподарського призначення, то іншого варіанту немає.

- А що із пільговою роздачею землі, після прийняття закону про землю. Що робити з тим же законом, який передбачає виділення земель учасникам АТО? Наразі він не всюди працює, є чимало скарг, що землю нашим воїнам дають через раз?

- Учасники АТО за 2016 рік отримали 80 тис. га землі. І, так, на жаль, це також стало корупційною тематикою.

Якщо помножити 80 тис га хоча б на $2 тис, хоча у сусідній Польщі вартість землі $5 тис., ми отримаємо $160 млн, які отримали учасники АТО від держави. Це колосальні гроші, божевільна сума. А продати її вони все одно не можуть.

Тому я у своєму законопроекті пропоную відмінити будь-яку безкоштовну приватизацію землі. Справедливо було б продавати цю землю, а не безкоштовно її роздавати. А вже потім ці гроші можна використовувати у програмах підтримки, у тому числі учасників АТО. Якщо вони дійсно потребують допомоги, то надайте їм грошову допомогу, щоб вони не повинні були потім цю землю продавати, чи щоб вона просто була у власності і не оброблялася.

- Який економічний ефект ми матимемо, на ваш погляд, від створення ринку землі?

- Як і в інших країнах, запуск ринку землі – це залучення близько $10 млрд інвестицій в економіку країни упродовж перших 2-3 років. Це буде суттєвим драйвером для економічного зростання.

Наші фермери зможуть експортувати більше продукції, яка матиме більшу додану вартість. Це дозволить маленьким фермерам перейти від вирощування технічних культур, соняшника, кукурудзи, сої до вирощування садів, ягід чи до органічного виробництва. Просто у них з’явиться оборотний капітал. Вони ж зможуть свою землю дати в заставу, отримати позики, щоб закупити обладнання.

- Я правильно розумію, що фермери наразі конкурують із великими холдингами у вирощуванні технічних культур і не йдуть у нішове виробництво, те ж вирощування ягід, бо для цього потрібна спецтехніка. А все, що має приставку «спец», багатьом сьогодні не по кишені. Для цього потрібні позики у банках, які не дають, бо нема застави?

- Звісно. До того ж, на півдні України, наприклад, земля потребує поливу, без цього вона не дає нічого. І ніхто не буде інвестувати гроші в землю, яка йому не належить, а оренда завжди може бути розірвана. Коли ж у мене земля у власності, то я можу не боятися вкладати гроші у систему поливу, яка дозволить мені за рік збирати два врожаї. А зараз просто ніхто не хоче ризикувати.

- То ви могли б все ж таки спрогнозувати ріст економіки країни в цілому, не лише вигоду для фермерів, від створення ринку землі?

- Наприклад, голова Європейської бізнес асоціації Томаш Фіала каже, що після запуску ринку землі економіка країни буде показувати +5%. Я, плюс-мінус, вірю у такий приріст ВВП.

Показати ще новини
Радіо НВ
X