Члени наглядової ради Ощаду пишаються тим, що банк продовжує служити народу України під час війни - фото
Партнерський проєкт

Члени наглядової ради Ощаду пишаються тим, що банк продовжує служити народу України під час війни

10 листопада, 19:18

Як і вся українська банківська система, державний Ощадбанк витримав випробування війною і забезпечив стабільне функціонування відділень у безпечних регіонах та дистанційних каналів обслуговування всюди, де є зв’язок. Як працювала наглядова рада банку під час війни і як її члени оцінюють роботу фінансової установи в цей період? Відповіді на ці питання особливо актуальні, коли планується ротація незалежних членів наглядової ради, адже робота банку в період активної російсько-української війни може розглядатись як певний підсумок діяльності цього складу ради.

Відео дня

Про це розмова з головою наглядової ради Ощаду Байбою Апін, а також з членами ради Міхаелем Вайнштейном та Хуаном Калотом. Спілкування відбулось у Львові 7 жовтня, наступного дня після проведення тут другого за час повномасштабної агресії очного засідання наглядової ради Ощадбанку.

— Як часто відбувались засідання наглядової ради під час повномасштабної агресії? Які основні рішення було прийнято на засіданні наглядової ради, яке відбулося вчора?

Байба Апін, голова наглядової ради Ощадбанку
Фото: Байба Апін, голова наглядової ради Ощадбанку

Байба Апін (БА): Загалом під час повномасштабної агресії ми провели 50 засідань наглядової ради. З них 21 було проведено в режимі відеоконференцій, 29 — шляхом дистанційного голосування. Засідань, де переважна більшість членів наглядової ради була присутня фізично, було два: 25 серпня в Києві та вчора у Львові, де також була присутня більшість правління. Звісно, ми особливо радіємо, коли є нагода бачити один одного вживу.

Вчора наглядова рада розглянула регулярний місячний звіт про діяльність Ощадбанку, обговорила результати роботи правління. Також ми затвердили стратегію Ощаду на воєнний час і незабаром подамо її на розгляд акціонера.

Хуан Калот (ХК): З лютого кількість офіційних і неофіційних зустрічей, прийнятих рішень і часу на їх обговорення наглядовою радою та правлінням зросла в рази. Ми пишаємось тим, що навіть у такий момент банк стабільно обслуговує всю країну через мережу відділень і підтримує роботу дистанційних каналів.

На засіданні наглядової ради Ощадбанку 6 жовтня 2022 року крайні зліва: члени ради Міхаель Вайнштейн, Хуан Калот та Байба Апін.

Фото: На засіданні наглядової ради Ощадбанку 6 жовтня 2022 року крайні зліва: члени ради Міхаель Вайнштейн, Хуан Калот та Байба Апін.
—  Як наглядова рада загалом оцінює діяльність банку з 24 лютого?

БА: Нова активна фаза війни почалась для нашого банку 21 лютого з масових кібератак, що були націлені на те, щоб послуги Ощаду стали недоступними клієнтам.

Згодом відбулось повномасштабне вторгнення 24 лютого. В перші тижні війни ми насамперед працювали над тим, щоб забезпечити готівкою відділення та банкомати, зберегти доступність інтернет- та мобільного банкінгу, без затримок обробляти платежі, стабільно обслуговувати клієнтів у POS-терміналах. Банк підготувався до цієї ситуації заздалегідь; ця підготовка виправдала себе, і послуги надавались практично без збоїв.

З іншого боку, забезпечення мобільності, мотивація та підтримка співробітників виявилися більш складними завданнями, ніж очікувалось. В Ощадбанку віддзеркалюється трагедія всього українського народу: у нас є загиблі та поранені колеги, втрачені домівки та пошкоджені будинки. Банк постійно вживає заходів для підтримки своїх співробітників.

У середині березня ми чітко визначили місію Ощадбанку воєнного часу: сприяти активному фінансуванню економіки. Банк відновив кредитування, запровадив продаж військових облігацій за спрощеною процедуру тощо. Ми — лідери ринку за багатьма напрямами. Наприклад, Ощад є лідером в автокредитуванні з 74% ринку, має провідну позицію у сфері мікро-, малого та середнього бізнесу (ММСБ) за агронапрямом. Я вдячна керівництву та співробітникам банку по всій Україні за гарні результати та відданість упродовж активної фази війни.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
Байба Апін разом із начальником Харківського обласного управління Ощадбанку Оксаною Сороколітою під час відвідин Харкова 21 липня 2022року.
Фото: Байба Апін разом із начальником Харківського обласного управління Ощадбанку Оксаною Сороколітою під час відвідин Харкова 21 липня 2022року.

Міхаель Ванштейн (МВ): Добрий банк має віддано служити клієнтам та своїй громаді попри всі складнощі. У цьому сенсі члени наглядової ради були раді переконатись, що Ощад продовжує обслуговувати клієнтів під час війни і навіть розширює перелік банківських продуктів.

Після початкового шоку наш роздрібний бізнес відновлюється. Ми продовжуємо допомагати українцям придбавати житло і товари тривалого користування та при цьому пропонуємо привабливі ставки за депозитами. Також Ощад надає підтримку тим українцям, які були вимушені залишити Батьківщину через брутальне вторгнення.

Ми не покинули корпоративних клієнтів з приватного та державного секторів економіки, розуміючи, що стратегічно важливим галузям та інфраструктурі потрібна підтримка. Портфель ММСБ Ощадбанку стрімко зростає. В цьому напрямі ми особливо активні в сировинному сільському господарстві та переробці - це потрібно для забезпечення продовольчої безпеки в неспокійні часи.

Але це, звісно, не «бізнес як завжди». Наші клієнти зазнали збитків, їхнім активам завдано шкоди. Багато виробничих потужностей розташовано на окупованих територіях чи було пошкоджено. Найжахливіше те, що дехто втратив життя. Ці страшні події не могли не відбитись на результатах діяльності банку. В той самий час ми не залякані. Разом з менеджментом банку наглядова рада продовжуватиме робити все можливе, щоб залишатись із клієнтами, з громадами та країною.

— Як наглядова рада сприяла стабільній роботі банку у воєнний час?

БА: Початок повномасштабної війни був повністю присвячений забезпеченню безперебійної роботи, доступності готівки та фінансових послуг для громадян і бізнесу, а також безпеці співробітників банку. Наглядова рада колективно та індивідуально була готова надавати підтримку керівництву та всім співробітникам Ощадбанку. Водночас роль наглядової ради під час масованої атаки ворога була другорядною. Правління банку спрацювало на всі 100%, що стало запорукою стабільності в цей складний період.

Локалізація бойових дій відновила банківський бізнес на територіях із меншою бойовою активністю. Водночас були потрібні нові кредити, ризик-моделі. Щойно затверджена стратегія Ощадбанку 25 лютого стала неактуальною. Запровадження стратегічних настанов щодо роботу у воєнний час, коригування механізмів контролю є прямими обов’язками наглядової ради, і ми робили і робимо це під час активної фази війни.

— Які висновки зроблено з цієї ситуації? Чи допоможуть вони зберегти стабільність банку навіть у разі тривалої війни?

БА: Сильне, завжди наявне і орієнтоване на командну роботу управління банком є ключем до стабільної діяльності під час довготривалої війни.

ХК: Належне функціонування банку базується на адекватній координації деяких основних елементів у такій послідовності: стратегія — бізнес-модель — профіль ризику — капітал і ліквідність. З лютого ми в Ощаді не лише переглянули початкову стратегію, адаптували нашу бізнес-модель, а й вжили заходів з підтримки адекватного профілю ризику, а також показників капіталу та ліквідності. Складний баланс між обслуговуванням клієнтів відповідно до їхніх очікувань, платоспроможністю та стабільністю Ощаду вимагає ефективного менеджменту з боку правління та ретельного контролю від наглядової ради.

Ощадбанк
Фото: Ощадбанк
— Якою є роль корпоративного управління державними компаніями під час війни?

БА: Принципів корпоративного управління потрібно дотримуватись і під час воєнного стану. Цим принципам слідували компанії в розвинутих країнах, наприклад, протягом Другої світової війни. Дуже важливо спрямувати роботу насамперед на перемогу у війні. Це стало наріжним каменем у діяльності банку зараз, ми включили це до нашої стратегії роботи у воєнний час. Приміром, ми зберігаємо присутність банку поряд із лінію фронту до останнього, доки це можливо.

Ми не допустили жодних порушень належної практики корпоративного управління в цей складний період. Переглянуто внутрішні процедури, щоб скоротити час для прийняття рішень, включаючи процедури наглядової ради. Додержуючись принципу корпоративного управління «дотримуйся або поясни», ми почали щотижнево звітувати акціонеру про ключові показники діяльності банку, про ризики, які ми бачимо, та способи їх пом’якшення. Ми були відкритими, чесними та системними в цьому спілкуванні, визнаючи, що війна є великою кризою та трагедією для всіх.

— Чи змінився через війну початковий план приватизувати Ощад?

МВ: Залучення відомої міжнародної фінансової організації як якірного акціонерного чи квазі-акціонерного інвестора було важливим елементом основної стратегії Ощадбанку, ухваленої перед війною. Агресія росії зупинила переговори з одним з таких потенційних інвесторів — ЄБРР. Виконання довоєнної стратегії наразі призупинено акціонером. Навіть якщо цього б не сталося, зараз явно не оптимальний час для залучення зовнішніх інвестицій.

— Як на даний момент Ощад співпрацює з ЄБРР?

БА: Ми співпрацюємо з ЄБРР у тому сенсі, що користуємось їхніми банківськими продуктами. Так само як і всі інші банки.

— Персональне запитання до голови ради латвійки Байби Апін. Латвія довела свою роль одного з найбільших друзів України під час війни, незважаючи на пов’язані з нею економічні виклики. Що думають жителі Латвії про шанси України перемогти у війні та відбудувати українську економіку?

БА: Усі країни Балтії, а також країни Скандинавії, є великими друзями України, оскільки ми маємо одного й того самого агресивного та брехливого сусіда-імперіаліста. Нещодавно ми відмовили у прийомі біженцям з росії, оскільки вони протестують не проти війни, а проти власної мобілізації. Війна загострила внутрішні проблеми Латвії: йдеться про розділене суспільство, де значна кількість людей підтримує путіна, та про економіку, яка скорочується. Ми повинні зосередитись на вирішенні цих питань.

Латвійці і я особисто дуже віримо в перемогу України. Я певна, що Європейський Союз виділить кошти, які підуть на відновлення української економіки, в рамках пакета, який надається перед вступом до ЄС.

Діліться матеріалом




Радіо НВ
X