Ніхто в Нафтогазі не хоче йти в тюрму після підписання угоди з новим постачальником тепла Києву, – Вітренко

3 серпня 2018, 20:05

Комерційний директор Нафтогазу розповів про конфлікт з балансуванням газу, умови транзиту через Україну та переговори у Берліні.

Термін дії контракту на транзит російського газу до Євросоюзу через Україну завершується у 2019 році. Але вже зараз обидві країни ведуть торг навколо продовження контракту.

Відео дня

В Нафтогазі заявляють, що російська сторона намагається скоротити поставки газу за рахунок запуску газопроводів Північний потік -1, Північний потік - 2 і Турецький потік, що йдуть в обхід України.

Наслідки їх запуску уже очевидні. Адже після нещодавного перезапуску Північного потоку скоротився транзит через Україну, ресурсами ГТС якої Газпром користувався для часткової компенсації транспортних потужностей. Так, на 30 липня номінація на прокачку ужгородським коридором впала з 198 млн куб. м 29 липня до 156 млн куб. м.

Проти цього ж газопроводу виступає не тільки Україна, але й ряд інших країн - Польща, країни Балтії, Молдова, США і Данія. Передбачається, що це збільшить залежність ЄС від російського Газпрому, який вже поставляє близько третини обсягів газу в ЄС. Україна після запуску Північного потоку - 2 втратить не тільки дохід від транзиту блакитного палива, але і геополітичний важіль впливу.

Однак є і прихильники. Зокрема, дозволи на будівництво та експлуатацію газопроводу Північний потік - 2 видали в Німеччині, Фінляндії та Швеції.

У свою чергу, в Росії заявили, що готові продовжити контракт на транзит газу через Україну, але тільки у разі врегулювання спору між Нафтогазом України і російським Газпромом в Арбітражному інституті Торгової палати Стокгольма.

При цьому, в Києві впевнені, що Москва таким чином шукає способи, як би не платити Києву $2,6 млрд за рішенням Стокгольмського арбітражу.

Про те, як НАК Нафтогаз України збирається повернути $2,6 млрд від Газпрому, і що буде з боргом Київенерго НВ Бізнес розповів комерційний директор НАК Юрій Витренко.

– Очікується зустріч між Газпромом і Нафтогазом у Берліні. З чим туди їдете? Які у вас шанси домовитися, з урахуванням того, що попередня зустріч 20 квітня провалилася?

– Зустріч, яка планується у Берліні, буде трьохсторонньою. Там будуть і представники Російської Федерації, як Міністерства енергетики, так і Газпрому. Принаймні так очікується. Будуть представники європейської сторони, Європейської комісії під головуванням комісара з енергетики Шевчовича. Українська сторона буде представлена як урядом, так і Нафтогазом як господарюючим суб'єктом. Складно формувати якісь очікування, тому що це буде перша зустріч.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Ми не можемо прийняти рішення одноособово щодо залучення європейського партнера, особливо якщо це якесь входження в акціонерний капітал. І тому це рішення уряду.

Переговори будуть щодо транзиту до і після 2020 року. Зокрема щодо застосування європейського законодавства при транзиті газу. Сподіваємось на те, що з допомогою європейської сторони російська сторона буде змушена у хорошому сенсі проводити конструктивні переговори. Але з іншого боку, за результатами першого раунду буде зрозуміла їхня справжня позиція, чи хочуть вони продовжити транзит після 2020 року територією України і чи хочуть вони грати за європейськими правилами.

– Якщо говорити про задачу мінімум, максимум, що ви ставите для себе? У вас же є уявлення, що ви хочете досягти, яка мета. Зокрема Південний потік. Чи його можливо зупинити, чи ні? А якщо можливо, то як?

– Наша мета-максимум, щоб Росія розблокувала транзит через територію України як газу з Середньої Азії (Туркменістан, Казахстан, Узбекистан), експорт газу приватних видобувників у Росії (там не тільки Газпром видобуває газ). Також щоб і сам Газпром, якщо він хоче, транзитував газ через територію України за європейськими правилами. І у такому разі ми вважаємо, що всю транзитну потужність української ГТС, а це більше ніж 140 млрд куб.м., можна буде завантажити.

– Глава Євроради Дональд Туск нещодавно визнав, що поки всі заходи, спрямовані проти Північного потоку - 2, ні до чого не привели. Що все-таки можна зробити, щоб вони дали результат?

– Це дуже складний процес. Це реально битва. Ми маємо називати речі своїми іменами. Росія не хоче продовжувати транзит через територію України, вона не хоче, щоб Україна отримувала транзитний дохід, вона не хоче застосовувати європейські правила. Тому вона будує ці обхідні газопроводи: і Південний потік, і Північні потоки. Це не економічні проекти для Росії, це проекти політичні, які ставлять на меті завдати шкоду Україні. Якщо люди свідомо хочуть завдати шкоди Україні, то ми розуміємо, що протистояти цьому – це непроста задача. Але з іншого боку, ми маємо робити те, що ми можемо робити, для того щоб цьому завадити.

– Ми можемо довго ображатись на Росію, але ми розуміємо, що це потужна сила. У нас є якийсь туз у рукаві, який ми можемо використати, щоб все ж таки примусити їх це зробити? Можливо, нам санкції США допоможуть?

– Це потужна сила. Але як ми довели у Стокгольмському арбітражі, ми можемо перемагати цю потужну силу. Це питання розуму. Їх не можливо перемогти просто за рахунок того, що сказати, що ми крутіші або ми більш потужніші, у нас ядерної зброї немає. Ми залякати нікого не можемо. Але можна знайти розумні шляхи, щоб дійсно досягти перемоги над таким потужним суперником. Щодо Північного потоку - 2. Ми використовуємо багато різних шляхів. І дипломатичні, і Нафтогаз, і уряд – ми всі разом як єдина команда, принаймні у цьому випадку. І це дуже позитивно. Ми виступаємо проти Північного потоку - 2, наприклад, досягаючи того, що США вже ввели певні санкції. Певні санкції є відкритими, певні санкції є реальною загрозою для партнерів Газпрому щодо Північного потоку - 2. Тому уже зараз видно певне призупинення деяких процесів.

– Про що йде мова конкретно?

– Починаючи з того, що партнери Газпрому по Північному потоку - 2, вони досі не стали акціонерами цього проекту. Тобто всі ці ENGIE, Shell, Wintershall і так далі, вони не є акціонерами. Вони бояться. Так, вони придумали схему, що вони позичають гроші Газпрому. Але це, по-перше, не вхід в проект, по-друге, відомі певні деталі, як це було структуровано. Це дуже яскрава ознака того, що вони дуже обережно до цього ставляться. Крім того, бачимо і публічні заяви. Непублічні заяви ми знаємо, де вони прямо кажуть про те, що ризик американських санкцій для них є дуже суттєвим. І тому вони хочуть, щоб якось це питання було врегульовано на рівні відносин Європи і США.

– Тиснути на Газпром було б легше, якби у нас був європейський партнер у газотранспортній системі?

– Як кажуть, не потрібно нас переконувати за радянську владу. Саме Нафтогаз запропонував залучити європейського партнера. Ми говорили про те, що залучення європейського партнера допоможе зробити так, щоб у Газпрому не було аргументів, навіть враховуючи те, що вони не хочуть транзитувати газ через територію України, але принаймні ми не можемо дати їм аргументи проти того, чому це потрібно робити. Тому йшла мова про те, що має бути європейський партнер. Це наша ініціатива. І зараз казати нам, що ми проти власної ініціативи, мені здається, не дуже логічно.

Інша справа, що ми не можемо прийняти рішення одноособово щодо залучення європейського партнера, особливо якщо це якесь входження в акціонерний капітал. І тому це рішення уряду. Уряд займається більше року, мені здається, вже. Ми зі свого боку найняли інвестиційних радників - банк Rothschild, ми за це платимо. Нафтогаз платить за те, щоб вони допомагали уряду якомога скоріше знайти і структурувати це партнерство.

– Є думка про те, що Укртрансгаз давно потрібно було запропонувати європейським інвесторам. Для цього потрібно було розділити Нафтогаз на частини, виділити його і як можна швидше провести всі ці процеси по залученню інвесторів. Укртрансгаз проте в складі Нафтогазу. У Кабміні звинувачують Нафтогаз в тому, що він не хоче в принципі розділятися і не хоче виділяти якусь свою частину. Що ви зацікавлені в тому, щоб максимально посилити контроль?

– Щодо відокремлення Укртрансгазу, то тут повторюється риторика росіян. Вони кажуть: ми би щось зробили, ми б застосовували європейські правила, якщо би був відокремлений оператор. Ми кажемо: хвилинку, він не може бути відокремлений через те, що ви не застосовуєте європейські правила. Я поясню дуже просто. Стороною транзитного контракту є Нафтогаз, а не Укртрансгаз. Відповідно, якщо оператор є відокремленим і ми не можемо надавати можливість транзиту, то має бути якийсь інший контракт між Газпромом і цим новим оператором або ми маємо зупинити транзит. Ми розуміємо, що зупинити транзит – це не варіант для України. Тому що тоді всі будуть казати ненадійний постачальник, ненадійний транзитер газу і потрібно будувати Північний потік - 2. Тому цей варіант не розглядається.

Розглядається варіант тільки переведення контракту на оператора. Ще в 2014 році звертались до Газпрому і казали: давайте переведемо цей контракт на незалежного оператора. Газпром відмовився, тому і пішли в арбітраж вимагали право перевести контракт на незалежного оператора.

Трибунал сказав: це не наше питання, це питання українського регулятора. Ми можемо присудити вам компенсацію $4,6 млрд, щоб Газпром вам заплатив, але переведення контракту – це питання застосування українського законодавства, це питання до українського регулятора.

Як тільки Газпром захоче перевести контракт на відокремленого оператора самі будемо цьому сприяти. Як тільки це станеться...

Український регулятор замість того, щоб змусити Газпром… Якщо вони не можуть, нехай просто скажуть: ми не можемо це зробити. Європейські наші партнери, Єврокомісія нехай скажуть: ми боїмось Газпрому і не можемо їх змусити грати по європейських правилах, не можемо змусити їх перевести контракт. Тоді принаймні не потрібно нас звинувачувати у тому, що явно знаходиться поза нашого контролю. Нафтогаз хоче, щоб контракт був переведений і оператор був відокремлений.

До речі, той же Укртрансгаз не був оператором ГТС до того часу, поки ми не стали керівниками Нафтогазу. Це ми зробили так, що він став оператором ГТС. Бо до цього часу Нафтогаз був оператором так званої єдиної ГТС України. Тобто ми робимо все для того щоб процес відокремлення, імплементації всіх європейських правил і норм в Україні відбувся.

– Ви за те, щоб Укртрансгаз був відділений?

– Тут є багато нюансів. Укртрансгаз – це велика компанія, у якої є декілька видів діяльності, не тільки газотранспортна діяльність. Крім того, ще є сховища, великий агробізнес, в якому працюють тисяча людей. У них є напрямок, де вони ремонтують певні запчастини до компресорів, в якому працює 3 тисячі людей. Тобто безпосередньо газотранспортною діяльністю займається тільки частина Укртрансгазу.

Якщо ми говоримо про те, що потрібно залучати європейського партнера, то європейський партнер каже: я не можу стати партнером ваших агрогосподарств. Я не знаю, як корів доїти. У нас українські політики на цьому спеціалізуються. Ми на цьому не спеціалізуємось.

Щоб зробити актив, який є привабливий для інвесторів, потрібно виділити навіть з Укртрансгазу чисто газотранспортні активи і їх потім вже відокремлювати.

– Чи є зараз якийсь план покроковий, дорожня карта, як це робити? Тому що ми говоримо про те, що потрібно, ще з 2014 року? Вже 2018-й.

– Уже залучено тих же консультантів. PricewaterhouseCoopers, міжнародна компанія, яка зробила великий проект, який полягає у тому, що створено філію, яка називається оператор газотранспортної системи. У цю філію перевели десятки тисяч активів, основних засобів, ми перевели всіх необхідних людей. Усе повністю підготовлено для того, щоб ця філія могла бути відокремлена. І якщо би той же Стокгольмський арбітраж у своєму рішенні зобов'язав Газпром змінити транзитний контракт таким чином, щоб ми могли перевести цей транзитний контракт на окремого оператора. Чи хоча український суд, чи Европейська комісія могла б це зробити.

Обхідні газопроводи: і Південний потік, і Північні потоки. Це не економічні проекти для Росії, це проекти політичні, які ставлять на меті завдати шкоду Україні.

До речі, на цих перемовинах у Берліні це питання буде підніматися. Ми не відмовляємось від того, що як тільки Газпром захоче перевести контракт на відокремленого оператора самі будемо цьому сприяти. Як тільки це станеться… У нас же повністю готові всі активи, всі люди, всі процеси, для того щоб їх вивести зі структури Нафтогазу. Незалежний відокремлений оператор займався би як транспортуванням внутрішнім, так і транзитом.

– Давайте поговоримо про виграш, про перемогу в Стокгольмі. Скільки грошей з того, що ми виграли, ми вже змогли забрати в Газпрому?

– У Газпрому забрали приблизно $2,1 млрд. Ми виграли по транзитній справі $4,6 млрд, $2,1 млрд отримали у вигляді газу. Оскільки міжнародний арбітраж провів так званий залік. Він сказав: ось скільки ви мали доплатити за газ – 2,1 млрд. Зараз не потрібно ці кошти платити. Ми їх віднімаємо від тих $4,6 млрд, які ви виграли. Тому замість того, щоб отримати $4,6 млрд, сподіваємось отримати $2,6 млрд. Зазначу, що кожен день нараховуються до цієї суми відсотки. Зараз, наприклад, ті ж відсотки вже перевищують $60 млн. Тобто ця сума збільшується з кожним днем.

– Які шанси відчужити якесь майно у Газпрому, почати ним управляти і так далі?

– Шанси дуже великі, але тут є певні нюанси. Газпром винен нам кошти. Ми не можемо просто у них забрати. Зараз заморожені або арештовані акції Північного потоку-1, Північного потоку - 2. Але забрати Північні потоки поки не можливо. Це означає, що якщо Газпром не розрахується, ці акції потім мають продаватись з аукціону. І кошти, які отримані внаслідок цього аукціону, вони мають направлятись Нафтогазу у погашення боргу. Якщо, наприклад, аукціон не відбудеться або питання, чи можемо ми брати участь – це вже окремі питання. Автоматично це не означає, що якщо ми заарештували якісь активи, ми можемо собі забрати і покерувати, щось зробити з ними. Щодо грошей – ми сподіваємось на те і розраховуємо на те, що ми ці кошти з Газпрому отримаємо.

– За цей суд акціонери вирішили, що ви отримаєте певні бонуси в Нафтогазі. Але недавно ГПУ заявила про те, що порушила кримінальну справу за якщо не фактом виплати бонусів, то по самій ситуації. Що це за справа? Ви знайомі з нею?

– Премії працівникам Нафтогазу були визначені рішенням Наглядової ради. Це рішення конкретних незалежних членів ради, які і наймались для того, щоб вони приймали такі рішення. Це не рішення самого менеджменту і технічно навіть не рішення акціонерів.

– Включно з членами від Кабінету міністрів?

– Так. Наглядова рада складається із незалежних і залежних. Точно не знаю, яка була позиція залежних членів, які залежать від Кабміну. Але знаю, що рішення Наглядової ради було визначити відповідну суму бонусів і сплатити тим людям, які брали участь безпосередньо у цій перемозі.

Це премія за екстраординарні досягнення. Тобто вони визначали, у чому полягали ці екстраординарні досягнення, що за це має бути ця премія. Те, що перевіряє зараз прокуратура, я чув з преси. Але я знаю конкретно, що вони роблять. Можливо, вони перевіряють, чи є екстраординарними такі досягнення, чи ні. Можливо, хтось інший вигравав у Газпрому $4,6 млрд. Можливо, вони перевіряють компетенцію наглядової ради, чи люди, які незалежні, дуже авторитетні представники.

– Але вас у прокуратуру ще не кликали з цього приводу?

– Ще не кликали. Як покличуть – я прийду. Треба розуміти, що це рішення не менеджменту. Ми самі собі бонуси не визначаємо.

– Дуже гучний скандал зараз - все, що пов'язано з балансуванням. Як вийшло, що людина, яку ви підтримуєте в Укртрансгазі Сергій Макогон, купив, як стверджується, неправильну систему балансування? Що з цією системою зараз? Як ви можете прокоментувати цей скандал? І що ви плануєте робити з небалансами? Хто за це буде відповідати?

– Балансування – це така послуга, яку надає оператор ГТС. Суть цієї послуги полягає у тому, що постачальник газу укладає контракти зі своїми споживачами, і вони відбирають газ з ГТС.

Однак, компанія маєте цей газ подати, для того щоб клієнт його відібрав. Але так влаштована фізика цього процесу, що ніколи не можна бути впевненому до кожної молекули газу, скільки споживачі цього газу відберуть. Ви не знаєте, чи поставить споживач чайник на газову плиту, чи буде він споживати цей газ, чи не буде. Тому до молекули розрахувати не можна. Як постачальник газу ви кажете оператору: я приблизно спрогнозую, скільки мої споживачі відберуть газу і дам стільки газу в систему: імпортую або куплю у компанії, яка видобуває цей газ, підніму з підземних сховищ газу. Але якщо відбори моїх споживачів не будуть дорівнювати моїм подачам газу у систему, то ти цей небаланс, цю різницю мені закрий як послугу. Я просто сплачу за цю різницю в газі. Якщо мої споживачі відберуть більше, ніж я подав у систему, то я тобі просто заплачу гроші.

– Тобто є певна система і зараз до неї виникли запитання. Чому виникла проблема?

– Ця система – це правила користування газотранспортною системою, в якій є дуже цінний ресурс – газ. Ми маємо розуміти, що газ – це гроші. Будь-який користувач системою отримує доступ до грошей. Він може взяти з цієї системи гроші. Наприклад, у вас є кредитна картка. Вам дають кредитну картку, з допомогою якої ви можете у банкоматі зняти якісь кошти. Але потрібно розуміти, що ці кошти чиїсь. Ви можете покласти на депозит і потім через картку зняти, ви можете взяти кредит. Але ви маєте нести якусь відповідальність за те, що ви робите. Газотранспортний оператор – це Visa або MasterCard. Це не його кошти, він банківською діяльністю не займається. Так само в газотранспортній системі є постачальники, які мають постачати газ своїм споживачам. Все, що робить оператор, це просто надає послугу цього балансування, на невеличкий проміжок часу закрити певний небаланс. І оператор вже сам купує газ на ринку або продає, якщо є його надлишок.

Якщо Газпром не розрахується, ці акції потім мають продаватись з аукціону. І кошти, які отримані внаслідок цього аукціону, вони мають направлятись Нафтогазу у погашення боргу.

Проблеми виникають постійно через те, що є принаймні дві групи користувачів ГТС, які є дуже часто недобросовісними. Це облгази, газорозподільні компанії, і це тепловики, компанії, які генерують тепло для населення. У них є свої проблеми. Вони жаліються на низькі тарифи і все інше.

З іншого боку, їхня діяльність не прозора. Наприклад, навіть ті ж облгази не купують, хоча по закону мають, все на Prozorro, для того щоб ми бачили, чи дійсно у них витрати обґрунтовані є, чи вони ці кошти просто крадуть. І за рахунок того, що вони кажуть, що у нас таке складне життя, хоча вони приватні компанії, більшість яких контролює бізнесмен Дмитро Фірташ, вони хочуть якимось хитрим чином брати газ, який належить Укртрансгазу, Нафтогазу, українцям.

Кінцевий власник Нафтогазу – це українці. Облгази хочуть брати газ у українців і за нього не розраховуватись. Це настільки просто. І ми воюємо за те, що якщо ви взяли газ, то ви маєте за нього розрахуватись. Якщо ви кажете, що у вас погане життя, ідіть до кого завгодно, до свого акціонера Фірташа. Якщо тарифи неправильні – вирішуйте з регулятором. Якщо Кабмін не забезпечує українців соціально – нехай Кабмін забезпечує українців соціально. Але брати газ в державної компанії і за нього не розраховуватись – це глухий кут.

– Але ж претензії зараз висуваються до системи? Кажуть, що ви просто захищаєте свою людину, Сергія Макогона?

– Тепер до системи. Було названо конкретне прізвище людини, яку я підтримую. Я підтримую багатьох людей в Укртрансгазі. Це наша дочірня компанія. Немає якихось окремих людей, які окремо підпорядковані Нафтогазу. По-друге, ця конкретна людина Сергій Макогон, він не займався закупівлею системи, він був від цього відсторонений. Він не займався впровадженням цієї системи, хоча у нього був фах відповідний, щоб це робити, він до цього працював у Microsoft. Тобто були конкретні інші люди, які займались вибором цієї системи, впровадженням цієї системи балансування. Є окреме службове розслідування щодо цього, порушена кримінальна справа, тому що там є проблема, як вони все це робили. Але головна проблема навіть не в системі. Система автоматизує певний комплекс правил.

Проблема у цьому комплексі правил – хто і як може газ відбирати з газотранспортної системи. Є суперечка з регулятором. І цей кодекс газотранспортної системи, який система балансування має автоматизувати, і балансування є однією із складових цього кодексу. Цей кодекс був затверджений ще за часів Дмитра Вовка. Не реформована НКРЕКП. Вовк, який навіть не мав досвіду для того, щоб бути допущеним до відповідного конкурсу. І ці люди без жодного фаху в газотранспортній системі, в економіці, в європейських правилах, не мають жодного європейського досвіду, вони замість того, щоб виконати норму закону, дати можливість оператору подати їхній кодекс… Якщо є якісь зауваження, скажіть, з чим ви не погоджуєтесь, нехай оператор виправить.

Замість цього вони приймають якийсь свій кодекс, який в принципі не працює. Мало того, що він не відповідає європейським правилам, про що прямо казав секретаріат енергетичного співтовариства, компетентна інституція. Так вони ще просто не розуміють, що вони роблять.

– Ваша відповідь, що система не відповідає цьому кодексу, а кодекс не відповідає здоровому глузду?

– І європейським правилам, і здоровому глузду. А потім люди кажуть: чого ми це не автоматизували. Як ми можемо автоматизувати хаос?

– Що ви далі плануєте робити з цими облгазами? Як ви плануєте змінити роздрібний ринок природного газу найближчим часом?

– Нафтогаз – це господарюючий суб'єкт. Ми не уряд, ми не визначаємо ціни, ми не визначаємо долю облгазів і все інше.

– Але ви створювали якусь компанію, для того щоб мало не забрати у них ці розподільні мережі і забрати їх собі?

– Ні, ми так не збирались робити. Є один облгаз, який ми зараз контролюємо. Через бої відповідні ми отримати контроль, хоча були мажоритарним акціонером. Це Кіровоградгаз. Також є газопостачальна компанія, яка хоче постачати газ. Це не анекдот, це, на жаль, українські реалія. Зробити так, щоб дочірня компанія могла постачати газ співробітникам Нафтогазу не можна. Я сам хочу, щоб мені газ постачав не Київгаз, а наша дочірня компанія, і я не можу це зробити. Де-факто облгази блокують перехід споживачів.

Проблема у цьому комплексі правил – хто і як може газ відбирати з газотранспортної системи.

Нафтогаз не може зробити так, щоб отримати споживача, який хоче, щоб ми постачали йому газ. З іншого боку, облгази винні там більше ніж 27 млрд грн. Ми пішли трохи іншим шляхом. Ми кажемо: ви винні нам гроші. Вони в судах правдами і неправдами б'ються, щоб ці гроші не віддавати. Ми виграємо суди, виграємо Верховний Суд. Тобто цілеспрямовано йдемо до того, що кажемо: якщо ви крадете наш газ, якщо ви не розраховуєтесь за газ, який ви взяли із системи, тоді ми через суди будемо просто робити так, що забирати як і у Газпрому активи, арештовувати, українські облгази.

– Мені це нагадує ситуацію з російським Газпромом, коли він казав, що Україна краде газ. А Україна не розраховувалась, бо у нас були великі борги від населення. Облгази кажуть: у нас борги від населення. А Кабмін і Гройсман ніколи не піде на те, щоб зробити щось, що буде проти населення. Бо це політична відповідальність. Це якась патова ситуація?

– Це некоректна інформація. Якщо така проблема з населенням, давайте будемо газ населенню постачати. Ми ж не можемо навіть своїх співробітників як споживачів забрати до себе. Вони кажуть: нам населення не платить, так все погано. Так віддайте населення нам, ми будемо постачати газ. Ми національна компанія, у нас є газ.

– А хто ж розрахується за борги?

– За борги, які були в минулому, – це окреме питання. По-перше, у них нічого немає, це рога і копита. Але з іншого боку, принаймні вони не будуть накопичувати ці борги. І потім по боргам, які є, зробимо графік реструктуризації. Там же яка проблема. Покажіть це населення, конкретно Петренка, Сидоренка, який вам боргує газ. Бо вони ж приходять і кажуть: населення цієї області спожило стільки газу. Ми кажемо: а можна подивитись на прізвища. Ні, не можна, тому що це конфіденційна інформація. А от у Кіровограді виявили вже мертві душі. Коли не ми ним керували, вони казали, що це спожило населення, а цей обсяг газу просто крався.

– Був проданий промисловості?

– Промисловості. Є станції, які продають стиснений газ. Що вони роблять, ми ж не знаємо. Ми просто знаємо, що вони казали, що це населення, а це не населення. Так віддайте нам просто всі борги населення".

– МВФ вимагає підняти тариф на газ. Мені здається, що Нафтогаз був би задоволений, якби підняли тарифи на газ, але цього не відбувається?

– Ми проти якихось тарифів на газ. Ми за конкурентні ціни.

– Фактично це означає підняти?

– Це різні речі. Ціни мають були вільними, ціноутворення має бути вільним, ціна повинна встановлювалась не урядом, Нафтогазом, регулятором, а як співвідношення попиту і пропозиції. Якщо це буде, тоді у кожного споживача має бути вибір. Він може купити в одного постачальника, у іншого постачальника. Якщо ціна підвищується або знижується, він розуміє, що це об'єктивні обставини. Це не хтось поганий, це так сталося. Споживай менше газу, буде менше попит, ціна буде нижчою. Хтось хоче видобувати більше, інвестують, більше видобувається – ціна нижче.

– Зараз цим займається НКРЕКУ. Чому вони не йдуть на підвищення цін на газ?

– Зараз обмежує ціну для населення уряд.

– А чому уряд не піднімає ціну?

– За меморандумом з урядом, ми мали зупинити регулювання цін взагалі, не регулювати ціни взагалі. Мало того, казали уряду, що навіть якщо обмежуєте ціну, то не зобов'язуйте продавати облгазам Фірташа, посередникам монопольним, а просто дозвольте постачати за такою ж ціною напряму населенню. Хто може пояснити нам, чому Нафтогаз не може напряму постачати газ населенню? Нащо потрібні ці приватні посередники монопольні Фірташа?

– Розкажіть про ваш конфлікт навколо Київенерго. З чим пов'язано те, що зараз відбувається, коли фактично весь Київ без гарячої води?

– Є пряма норма закону, яка каже, що ми не можемо укласти угоду з новою структурою, яка є оператором тепломереж, якщо вона не взяла на себе борги попередника, компанії, яка до цього була оператором тепломереж. Тобто формально мають бути виконані вимоги закону, ми не вимагаємо одразу погашення боргу, він все рівно буде реструктуризований.

Облгази не купують, хоча по закону мають, все на Prozorro, для того щоб ми бачили, чи дійсно у них витрати обґрунтовані є, чи вони ці кошти просто крадуть.

Ніхто в Нафтогазі не піде в тюрму, прямо порушуючи закон, підписуючи таку угоду. А вони приймають якісь рішення Київради. Рішення Київради не відміняє закону. Для прокурора, який людей в тюрму садить, ваше рішення Київради ніякого немає значення.

– Як ви оцінюєте конфлікт, який зараз відбувся навколо Укрнафти і Дніпроазоту? Ви ж акціонер Укрнафти. Який вихід з положення?

– З одного боку, всі довго добивались того, щоб Укрнафта не постачала газ на Дніпроазот. Були газети, активісти, депутати, всі казали: потрібно це зупинити. Ми вимагали це від менеджменту Укрнафти. Менеджмент, як тільки у нього була така можливість, виконав цю вимогу. Тепер всі кажуть: немає хлору, не буде води. Проблема серйозна. Зараз перевіряємо, як вирішити цю проблему.

– Вода буде чи ні?

– Ми сподіваємось, що так. Зараз і ми, і уряд, багато сторін працює над тим, щоб вирішити це питання.

Показати ще новини
Радіо NV
X