Сьогодні валютне законодавство має репресивний характер, - заступник голови НБУ

Чурiй каже, що скоро НБУ зможемо зняти низку адміністративних обмежень щодо руху капiталу

Чурiй каже, що скоро НБУ зможемо зняти низку адміністративних обмежень щодо руху капiталу

Олег Чурій, заступник голови правління Національного банку України, розказує, як змiниться життя українців після прийняття нового валютного закону

У серпні Нацбанк презентував пропозиції до законопроекту Про валюту бізнесу, банкам та іншим стейкхолдерам. З його прийняттям відкривається ще більше можливостей у відношенні інвестування як для громадян України, так і для західних компаній, які прийшли в нашу країну. 

Після введення в дію цього закону регулятор відмінить ліцензії, і в Україні на першому етапі будуть діяти так звані ліміти. Які ще зміни варто очiкувати на валютному ринку і це буде працювати НВ Бізнес розповів Олег Чурій, заступник голови правління Національного банку України.

– Чому Україна все ще живе згідно з декретом 1993 року про валютне регулювання?

– У нас є певні закони, які були прийняті на той час, і вони на сьогодні діють. Тому ми поки що вимушені жити згідно з діючими застарілими правилами гри. У той же час ми як Національний банк хочемо дійсно змінити це законодавство. Ми запропонували скасувати декрет про валютне регулювання, а також низку інших законів. І на їх місце повинен прийти новий закон, який ми назвали Про валюту. Цей закон схожий на ті закони, які успішно діють у Східній Європі. Схожі закони є в Польщі, Чехії, інших країнах.

– Що зміниться після прийняття цього закону?

– Треба повністю змінити всю філософію. Ми хочемо у майбутньому забезпечити вільний рух капіталу, але ми хочемо це зробити тільки у разі, якщо український бізнес почне працювати прозоро і податки будуть сплачуватись в Україні, а не в низькоподаткових юрисдикціях, як сьогодні. Але для цього є певні стимули. Це прийняття Україною закону, спрямованого на запобігання розмиванню податкової бази та виведенню прибутку за кордон. Такі закони сьогодні вже діють або їх впроваджують в інших країнах світу. Тому що це дійсно проблема усього світу. Як ми знаємо, і великі американські компанії більшу частину податків не платять в країні-резиденції. Вони платять в закордонних юрисдикціях. В Україні це настільки розповсюджено, що це призводить до зменшення притоку іноземної валюти в країну.

– Чи дасть цей закон вільний рух капіталу?

– На першому етапі ми зможемо зняти низку адміністративних обмежень, які є на рівні закону, які ми постановами Національного банку не можемо відмінити. І тут мова йде про ліцензії на інвестиції за кордон. Сьогодні, згідно декрету, ми повинні видавати ліцензії. Після введення в дію цього закону ми скасуємо ліцензії і у нас будуть діяти на першому етапі так звані ліміти. Наприклад, зараз діють ліміти на інвестиції фізичних осіб – $50 тис. на рік. Цим повністю будуть займатись комерційні банки, вони будуть перевіряти документи. Національний банк жодним чином не буде задіяний у цьому процесі. 

Ми також збираємось підняти так звані порогові значення по валютному контролю. Невеликі транзакції не повинні проходити через валютний контроль. Тому що це важко в адмініструванні і ці обмеження повністю неефективні. Наприклад, якщо невелика компанія, фізична особа заключає контракт на декілька тисяч доларів, імпорт або експорт. Ми не вважаємо, що нам необхідно проводити тут валютний контроль. Але згідно законодавства поки що повинні. У майбутньому ми бачимо можливість скасувати валютний контроль, наприклад, за операціями в еквіваленті нижче 150 тис. грн. 

Ми збираємось скасувати вимогу на рівні указу президента щодо реєстрації кредитів від нерезидентів. Це одразу значно спростить діяльність бізнесу, знизить витрати на адміністрування, а також зможе вивільнити частину роботи, яку сьогодні виконують Національний банк та комерційні банки згідно закону. Надалі розроблений і запропонований нами проект закону сконструйований таким чином, що повна лібералізація відбудеться після прийняття законодавства із запобігання  розмиванню податкової бази і переміщення прибутків за кордон. У разі його прийняття і подальшої макроекономічної стабілізації ми зможемо йти до грунтовної лібералізації валютного ринку.

– Коли це може статися?

– Це залежить не тільки від Національного банку. Що стосується самого закону, то сьогодні йде обговорення з банківськими асоціаціями, з бізнес-асоціаціями тих пропозицій, які ми надали. У подальшому ми збираємось зустрічатись з депутатами, з нашим комітетом з питань банківської і фінансової діяльності. Після цього ми збираємось надати наші пропозиції до цього проекту закону Національній раді реформ. І у разі позитивного прийняття рішення щодо необхідності у майбутньому мати такий закон, буде визначений суб'єкт законодавчої ініціативи, хто буде подавати цей закон у парламент, адже Національний банк законодавчої ініціативи не має.

– А які шанси у такого законопроекту у Верховній Раді?

– У Верховній Раді представлений великий і середній бізнес. Що б там не говорили, депутати відстоюють позиції цього бізнесу. І бізнес сьогодні зацікавлений у тому, щоб лібералізувати валютне законодавство. Я думаю, вони будуть зацікавлені. Наприклад, є одна така норма у законодавстві, яка носить дуже репресивний характер, – це припинення зовнішньоекономічної діяльності у разі порушення строків розрахунків. Якщо сьогодні компанія вчасно не отримала розрахунок за експортним, за імпортним контрактом на будь-яку суму, то державні органи влади можуть припинити діяльність всього підприємства. А запропонований нами проект закону повністю відміняє цю норму. Тому у мене немає сумнівів, що цей закон буде підтриманий у залі парламенту.

– А що дасть прийняття такого закону для бізнесу та для економіки?

– Безумовно, воно дасть поштовх розвитку бізнесу, перш за все, розвитку зовнішньоекономічного бізнесу. Воно дасть сигнал інвесторам про те, що Україна рухається шляхом до Європи, до тих норм, які діють в європейському законодавстві. Адже, крім всього іншого, за допомогою прийняття цього закону ми ще й повністю гармонізуємо наше законодавство з європейським.

– Чи дасть це якийсь притік інвестицій в українську економіку?

Прийняття лише закону – дасть поштовх. Але крім цього, необхідне прийняття інших законів, інших ініціатив, які сприяють поліпшенню бізнес-клімату. І тут можна відзначити необхідний пакет законів для захисту прав кредиторів, захисту прав інвесторів. Також це і судова реформа, оскільки судова система – це одна з найбільших проблем, з якою стикаються інвестори. Це і реформа правоохоронних органів. Тобто це кроки, які спрямовані на поліпшення бізнес-клімату. 


Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Бізнес. Інтерв'ю ТОП-10

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: