Монополія у форматі держкорпорації завжди заточена на отриманні максимального прибутку – гендиректор Борисполя

 Влітку плануємо ввести в експлуатацію нову трансферну зону, можливо, з'являться додаткові площі. На фото - Павло Рябікін

Влітку плануємо ввести в експлуатацію нову трансферну зону, можливо, з'являться додаткові площі. На фото - Павло Рябікін

Генеральний директор міжнародного аеропорту Бориспіль розповів про переговори з Ryanair, бонусні системи для авіакомпаній і про те, як відкрити магазин в аеропорту.

Протягом 2017 року міжнародним аеропортом Бориспіль скористалися понад 10 млн пасажирів, що стало рекордом. Основне зростання досягнуто за рахунок збільшення потоку транзитних пасажирів і чартерних рейсів.

Крім того, у 2017 році авіапідприємство отримало ще й рекордний дохід у розмірі близько 4,1 млрд грн, що майже на півмільярда вище показника 2016 року.

В аеропорту вирішили на цьому не зупинятися і розраховують, що пасажиропотік до 2045 року досягне 54-56 млн осіб на рік. Розуміючи, що досягти такого показника досить складно з лютого аеропорт ввів нове положення, яке має сприяти підвищенню конкурентоспроможності, збільшенню пасажиропотоку та залученню нових перевізників. Також заплановано реконструкцію та розширення абсолютно ще нового терміналу D, відкритого до Euro2012.

Про те, як аеропорт буде розвиватися до 2045 року і навіщо його реконструювати НВ Бізнес розповів гендиректор аеропорту Бориспіль Павло Рябікін.

– З чим пов'язане зростання обсягів перевезення пасажирів останнім часом?

– З 2014 року діаграма зростання пасажиропотоку показує три категорії пасажирів, які фіксують різні системи обліку. Перевезення пасажирів, що літають point to point, приносить аеропорту стабільний потік пасажирів. Приріст таких пасажирів незначний. У минулому році він досяг 5,1 млн. Причиною є низька платоспроможність населення в цілому. При цьому, істотно зріс потік трансферних пасажирів - з 2,3 млн майже до 3 млн (на 30%).

Коли аеропорт пропонує хорошу ціну квитка і зручний час посадки, він отримує чисту експортну послугу

Перевезення пасажирів чартерних ліній, які літають у відпустку, виросли на 40%. Приросту сприяла стабільність гривні.

В цілому, приросту пасажиропотоку у 2017 році сприяли трансфер і чартерний пасажир.

– Що це за напрямки?

– Внутрішньоєвропейський трансфер. Тобто рейси за максимально пільговими цінами і у зручний час стиковки.

– Це робить тільки МАУ?

– Поки що тільки МАУ. Все залежить від розкладу, який дозволяє літакам, зібравши пасажирів у різних кінцях світу, в один час злетітися, обмінятися пасажирами і розлетітися по своїх напрямках. Коли аеропорт пропонує хорошу ціну квитка і зручний час посадки, він отримує чисту експортну послугу.

Основний трансферний пасажиропотік – це далекомагістральні рейси (Пекін, Бангкок). Дуже великий потік дає Ізраїль. Рейс МАУ на Нью-Йорк теж користується великим попитом у трансферних пасажирів.

– Що зараз відбувається з авіаційними зборами? Який їх рівень і чи будуть вони знижуватися?

– Через запроваджені у 2017 році зміни щодо зниження аеропортових зборів ми вийшли на досить стабільну ситуацію. Уже підготовлено нову програму щодо залучення і збільшення пасажиропотоку. Внесено нові коригуючі коефіцієнти до часткової компенсації, що надаються авіакомпаніями. Сподіваємося, що за рахунок цього нам вдасться втриматися на тому ж рівні приросту, десь у межах 20%.

– Наскільки спрацювало зниження цін, яке відбулося в авіаційних зборах?

– З початку 2018 року ми перерахували економічну модель і надали систему знижок, яка цікава для всіх перевізників, включно з лоукост-компаніями.

– Що це за система? Як вона працює?

– Вона передбачає дуже пільгові ставки пасажирського збору на весь приріст, який має авіакомпанія в пасажиропотоці і має окрему шкалу об'ємних знижок.

Крім того, тепер система обліку помісячна. Таким чином, авіакомпанія швидше отримує свої бонуси, привозячи до нас пасажирів.

– Що ж сталося з Ryanair? Чому вони відмовилися?

– Умови, які були запропоновані нами, компанія не акцептувала. А умови, запропоновані авіакомпанією, були невигідними для нас.

– А ви можете пояснити механізм зриву цих переговорів? Що відбувалося насправді?

– Ми ніколи не оголошували, що буде. Як підприємство ми зацікавлені у вигідних контрактах. Однак, ті параметри, які ми отримали від авіакомпанії, ті параметри, які ми могли запропонувати, не співпали. Зараз перебуваємо у процесі досягнення комерційного компромісу.

– Що з терміналами? Наскільки вони зараз завантажені і чи потрібно їх розширювати?

– Термінал D розраховний на 12,5-13 млн пасажирів, але такого потоку пасажирів ми ще не досягли. При цьому, на годину термінал розрахований на 3 тис. пасажирів. Навіть якщо компанії будуть рівномірно прилітати протягом 24 годин на добу, то замислюватися про його розширення ще протягом кількох років не потрібно.

Розраховуємо, що пасажиропотік досягне 54-56 млн осіб на рік

Проте, коли базові перевізники вибудовують свою позицію щодо залучення трансфертного пасажира, створюються так звані піки, коли всі повітряні судна злітаються в один час і в один час вилітають. Це ранковий і вечірній пік базового перевізника, і денний, коли прилітають іноземні авіакомпанії.

У літній період у ранковий пік ми досягли межі пропускної здатності. У зв'язку з цим, ми будемо думати про розширення нашої пропускної здатності.

У терміналі D зараз кілька проектів реалізуються. Вони дозволять цю пропускну здатність збільшити на якийсь час. У 2018 році розраховуємо на приріст чартерних пасажирів і пасажирів лоукост-компаній.

Також підготовлено план стратегічного розвитку до 2045 року. Розраховуємо, що пасажиропотік досягне 54-56 млн осіб на рік. Нині план переданий на обговорення у Кабмін. Презентуємо його після затвердження.

– Що сприяло зростанню Борисполя останнім часом?

– Природна монополія у форматі держкорпорації завжди заточена на отримання максимального прибутку. Все ж аеропорт сам собою пасажира не перевозить. Перевозять авіакомпанії. Тому ми бачимо своє завдання у створенні максимально сприятливих умов для перевізників. Напевно, це і дає свої результати.

– В чому це проявляється?

– У зниженні зборів. Авіакомпанії привозять до нас трансферного пасажира, який для нас є прямим додатковим доходом. У зв'язку з цим, ми шукаємо способи, щоб обслуговувати не 20 рейсів на годину, а 24, 26 рейсів.

Зокрема, у терміналі D відкриваємо додаткові виходи для посадки пасажирів через автобуси. Забезпечуємо перевізника оптимальним розкладом, а перевізник натомість дає додатковий пасажиропотік. І від цього ростуть доходи.

– Тобто ви стали більш доброзичливі до своїх замовників?

– Так. Можна ставити пріоритетом наповнення бюджету, про який ми також не забуваємо, але перш за все ми розуміємо, що бюджет отримає надалі більше від створення хороших умов для збільшення пасажиропотоку.

– Який ваш прогноз на цей рік?

– Сподіваємося, що нам вдасться втриматися на рівні 20% приросту пасажиропотоку.

– Які магазини працюють у Борисполі? Як вони відкриваються?

– Магазини системи duty free, які відкрилися практично через рік після відкриття терміналу. Ми в цьому процесі є об'єктом. Оскільки розробляємо плани, де можуть бути площі комерційного використання.

Потім передаємо їх до Фонду державного майна, який проводить відповідний конкурс. В останній раз конкурс був проведений у 2014 році. Всі площі були здані в оренду різним компаніям.

Хороші умови для перевізника натомість дають додатковий пасажирооборот

У duty free представлений дуже великий світовий оператор системи duty free – Heinemann, третя у світі компанія, яка займається торгівлею в аеропортах. Ми постійно з ними співпрацюємо, щоб поліпшити і асортимент, і якість продукції. Але вплив у нас, на жаль, мінімальний, оскільки орендарі Фонд держмайна.

– Чи збираєтеся проводити якісь нові конкурси?

– Обсяг комерційних площ практично вичерпаний. Але влітку готуємося ввести в експлуатацію нову трансферну зону. Можливо, з'являться додаткові площі і буде додатковий конкурс.

Зазначу, що будь-яке комерційне використання площ скорочує площу, яку використовує пасажир у зоні очікування. Таким чином, важливо знайти баланс, створивши пасажиру комфортні умови для очікування і отримати максимальний комерційний ефект.

– Як бренд або марка може потрапити до Борисполя. Як це взагалі технічно зробити?

– Потрібно звернутися до існуючого оператора. Безсумнівно, те, що продається у системі duty free в аеропорту, воно повинно передбачати певний асортимент. Оператор визначає за критеріями, що краще продається, а що гірше. Я думаю, в запасі є ще якісь бренди, якісь магазини, просто ми поки що не можемо їх забезпечити додатковими площами.

– Відносно планів. Що ви будете розширювати, крім терміналу D?

- У цьому році плануємо відкрити додаткові виходи для посадки на автобуси, розширимо багажне відділення. Хочемо завершити насамперед чергу паркінг, що знаходиться перед терміналом. Таким чином вирішиться проблема зі стоянкою транспорту.

Крім того, у 2018 році починаємо розширення перону перед терміналом D для додаткових місць обслуговування літаків. І до кінця цього року починаємо підготовчі роботи з розширення терміналу D ще на 400 метрів, це додатково на 6 аеромостів.

Розраховуємо, що з літнього сезону 2019 року запрацює ще термінал F у форматі терміналу для чартерних перевізників і для лоукост-компаній.

– Скільки буде інвестовано в це грошей?

– В цілому на будівельні проекти, які зараз реалізуються, витратимо 2 млрд грн. Скільки буде коштувати розширення терміналу D поки що говорити рано.


Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Бізнес. Інтерв'ю ТОП-10

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: