Міністерство фінансів: будь-які пільгові режими - це виведення грошей з держбюджету

Заступник міністра фінансів Сергій Марченко виступає проти пільг бізнесу, які спотворюють конкурентне середовище
Фото: архів Мінфіну

Заступник міністра фінансів Сергій Марченко виступає проти пільг бізнесу, які спотворюють конкурентне середовище

Заступник міністра фінансів розповідає про проблеми і трирічні плани Мінфіну щодо розподілу бюджетних коштів

Український Кабмін і місцеві органи влади отримують плоди фінансової децентралізації, яка стартувала три роки тому. Успіхи і провали якої, вже видно - регіони все більше освоюють податкові надходження, але все одно мало витрачають на свій розвиток, не виконуючи щорічні плани.

Одночасно, уряд активно просуває ідею трирічного планування витрат і доходів держбюджету, мало приділяючи уваги побудові і виконанню бізнес-планів місцевою владою.

НВ Бізнес зустрівся з заступником міністра фінансів Сергієм Марченком, щоб розпитати про проблеми і плани Мінфіну.

- Бюджет за перше півріччя 2017 року перевиконано і є значна частина грошей на рахунках місцевих рад. Однак є така думка, що вони їх не витрачають. Чому вони це роблять? І добре це чи погано?

- Так, дійсно, є перевиконання як державного, так і місцевих бюджетів. У місцевих бюджетів тільки на депозитних рахунках є сума коштів, яка перевищує 14 млрд грн. Великі міста мають можливість розміщувати кошти на депозитах, і це не дуже добре. Адже ці кошти могли бути використані, наприклад, на дороги або на реалізацію соціальних проектів.

Ситуацію, коли державний інститут відволікає кошти і вкладає їх в банківську систему в умовах дефіциту бюджету, ми вважаємо неприйнятною. Тому що ми потім у цієї ж банківської системи позичаємо ці ж гроші.

Яке ми бачимо рішення: ми знаходимо мотиватори і стимули для міста максимально швидко і ефективно використовувати ресурс або ж шукаємо нові механізми розподілу повноважень і коригуємо формули розподілу коштів.

- А які регіони найбільше акумулюють бюджетні кошти?

- Регіони не акумулюють. Це в основному великі міста: Дніпро, Одеса, Харків і т.д. Міста формують бюджет, включаючи свідомо занижені показники. І коли відбувається перевиконання податкових надходжень, у них виходить надлишок коштів, які вони зберігають на депозитах, абсолютно не вирішуючи завдяки коштам їхні проблеми міста.

- Це так ми отримуємо статистику з перевиконання бюджету?

- Пов'язано це з переглядом макропоказників Мінекономрозвитку. Був збільшений номінальний ВВП, експорт та імпорт, що дало Міністерству фінансів право переглянути бюджет. У ситуації з місцевими бюджетами - це, в тому числі, і реформа децентралізації дає свої плоди. Ще один фактор - економічна активність, яка з кінця 2016-го і в 2017 році показує певне зростання.

У ефективного мера проблеми наявності коштів на депозитах не виникали б

- Чи справді, з точки зору економіки, вигідніше витрачати гроші, ніж зберігати їх?

- Питання риторичне. З точки зору уряду і місцевого самоврядування, краще вкладати гроші в ті проекти, які дадуть можливість або залучити інвестиції, або створити економічну активність, або посприяють зростанню в майбутньому. Тому що наявність коштів на депозитах - це консервативний підхід, який свідчить про певне побоювання та неготовність робити крок вперед до розвитку.

- Виходить, місцеві чиновники просто некомпетентні, оскільки не можуть скласти бізнес-план і реалізувати його?...

- Я думаю, що у ефективного мера проблеми наявності коштів на депозитах не виникали би взагалі. Думаю, що це просто неготовність до використання такого великого обсягу ресурсу. Адже раніше грошей вистачало на облагороджування скверу, а зараз можна побудувати навіть міст. Ми говоримо про можливості реалізації довгострокових проектів. Тому намагаємося дуже активно проводити консультації з місцевими органами влади.

- Наскільки держава готова реінвестувати кошти в промислові галузі? Якою ця підтримка може бути?

- В теорії, роль держави в підтримці будь-якого виду приватного бізнесу має прагнути до нуля. Єдиний спосіб роботи держави на будь-якому ринку - це врегулювання відносин у сфері монополій і створення сприятливих умов для розвитку бізнесу. Наскільки ж це все реально і наскільки ми готові цю теорію втілювати в життя - скажу, що не готові. Роль держави в економіці на сьогоднішній день дуже значна: великі підприємства перебувають у держвласності і держава є одним з учасників ринку, що в тій чи іншій мірі впливає на економічні процеси. Не можна просто відмежуватися і сказати, що ми не будемо субсидувати, наприклад, вугільну галузь. Там велика частка держпідприємств, і тривалий час процес реструктуризацій і змін правил гри на цьому ринку не відбувався.

Або інший приклад: є великі агрохолдинги, які не потребують державної підтримки, але є необхідність підтримки дрібних і середніх фермерів. Адже якщо великий бізнес націлений на масове виробництво певних товарів, які вони експортують, то дрібний і середній бізнес - це орієнтація на споживання специфічних груп товарів.

Звісно ж, рівень цієї підтримки має прагнути до нуля. І ми як Міністерство фінансів абсолютно не зацікавлені в субсидуванні бізнес-проектів. Але воно відбувається, і якщо не безпосередньо, то через квазіфіскальні ризики, через наявність держпідприємств, через пільги...

Будь-які види пільгових режимів - це розсадник спотворення конкурентного середовища і часто просто виведення грошей з держбюджету з використанням цієї схеми. Поки ми бачимо лише те, що ті сфери, які отримують добре лобі в Парламенті, вони й отримують підтримку з точки зору державних ресурсів.


Сергій Марченко:

Сергій Марченко: "Не можна просто відмежуватися і сказати, що ми не будемо субсидувати"


- Як законодавчо можна вирішити проблеми з місцевими бюджетами, і що треба міняти в законодавчому відношенні, щоб поліпшити вашу роботу?

- Ми, як Міністерство фінансів, хочемо, щоб у нас була середньострокова система планування бюджету. Ми хочемо бачити перспективу. І зараз в основні напрями бюджетної політики включені показники доходів і витрат на 3 роки. Вони збалансовані. І кожне міністерство може побачити свої орієнтири на 3 роки. На жаль, парламент не готовий розглядати цей документ.

Оскільки ми зараз готуємо проект бюджету на 2018 рік, для нас принципово залишитися в тих рамках, які вже доведені парламенту.

З точки зору міжбюджетних відносин багато було зроблено революційних рішень в грудні 2014 року і в 2016-му. Великі міста відчувають ефект децентралізації в повній мірі. Процес створення об'єднаних територіальних громад на сьогоднішній день на середині шляху, створено більше 500 громад при планових цифрах близько тисячі. Для Міністерства фінансів важливо цей процес максимально швидко завершити, тому що нам важливо мати прямі міжбюджетні відносини. І тільки після цього можна буде говорити про якісь точкові коригування розподілу ресурсу між державою і місцевими бюджетами.

Також, нам потрібно максимально швидко відновити або створити якісну інфраструктуру, яка є обов'язковою для країни, яка хоче перебувати в руслі світового розвитку. Дорожнє і залізничне будівництво, портова сфера і авіасфера в Україні, на жаль, не є прикладом надійності та високої якості. За попередні роки ми багато втратили в можливостях розвитку доріг. Але у нас є шанс все виправити.


Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Бізнес. Інтерв'ю ТОП-10

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: