Від краудфандингу з податків до детінізації економіки: як український бізнесмен хоче змінити державу - фото
Позиція

Від краудфандингу з податків до детінізації економіки: як український бізнесмен хоче змінити державу

23 вересня 2021, 14:04

Український підприємець — про те, як укласти контракт з одним зі світових лідерів у галузі обслуговування нафтових родовищ, страхувати від податкових ризиків і відкрити бізнесу доступ до бюджетних коштів.

Єгор Садовенко впевнений, що досягнути поставленої мети заважають лінь, відсутність амбіцій і розчарування. Перше і друге — точно не про нього. Щоб розвивати свій бізнес, шукає свіжі ідеї у різних, часом неочікуваних навіть для нього самого, галузях і не боїться навчатись новому. Щоб покращити бізнес-клімат — захищає інтереси платників податків. Щоб змінити Україну — створює політичну партію. А розчарувань, буває, не уникнути. Тоді потрібно переорієнтуватись: цілі можна і потрібно корегувати у процесі, виходячи з набутого досвіду.

Відео дня

Єгор Садовенко — український бізнесмен, голова Асоціації «Сумлінніх платників податків», засновник і голова політради політичної партії «Українці»

Фото: Єгор Садовенко — український бізнесмен, голова Асоціації «Сумлінніх платників податків», засновник і голова політради політичної партії «Українці»

— Цьогоріч українському підприємству «Завод надтвердих покриттів Фаст Енерджі» виповнюється п’ять років. Ваші очікування на старті бізнесу виправдалися?

 — Думаю, варто почати з історії створення підприємства. Власне, задум був дещо іншим. На той час я керував групою компаній оптової торгівлі промислового напрямку, які працюють на міжнародному ринку. Ми взяли участь у фінансуванні поставки в Україну імпортного виробничого обладнання у рамках державно-приватного партнерства. Проте через різке коливання валютного курсу виділених для проєкту коштів виявилося недостатньо, тож ми перебрали на себе фінансові зобов’язання інших сторін перед кредиторами і виробниками для закриття угоди. Відтак стали власниками унікальної та єдиної подібної в Україні лінії з нанесення надтвердих покриттів на кшталт вольфраму при виготовленні турбін, валів, роликів і деталей, що застосовуються майже у будь-якій галузі промисловості.

Один з ключових факторів, що став для нас стимулом розвивати виробництво, — висока маржа через потрібність технології та відсутність конкуренції на внутрішньому ринку. Заробити більше — здорова мотивація для бізнесу. Я сподіваюсь, що за наступні п’ять років завод вийде в автономний режим, і наші прибутки дозволятимуть масштабуватись без залучення додаткових джерел фінансування зовні.

— Які труднощі та досягнення можете відзначити на вже пройденому шляху?

 — Передусім потрібно було опанувати технологію і налаштувати виробництво: досвід переймали у колег і майбутніх партнерів на базі італійського підприємства Flame Spray S.p.A., потім — у Німеччині.

Брак для нас — це збитки не тільки матеріальні, але й репутаційні, тож є абсолютно неприйнятним

Утім, найбільший виклик — знайти кваліфікованих і відповідальних фахівців. Кадровий голод взагалі особливо відчутний саме в інженерно-технічних професіях. Причина, як на мене, у тому, що вітчизняна система технічної освіти почасти залишається орієнтованою на радянську планову економіку, для якої певний відсоток браку у виробництві був нормою. «Фаст Енерджі» — це автоматизований процес: роботизоване устаткування працює за введеною програмою, тож потрібно просто робити так, як прописано у техкарті, нічого не вигадуючи. Але в цьому і проблема: досвідчені працівники-ентузіасти, у прагненні щось «удосконалити», з кращих намірів чинять гірше.

Коли ми вже зрозуміли, що можемо якісно робити певну річ, постало питання — кому її продавати. Підприємства, які можуть користуватись нашими послугами, не вірять, що ми можемо забезпечити таку ж якість, як, приміром, у Німеччині. Вони готові переплачувати, витрачатись на складну логістику, аби придбати знайомий бренд. Але ми вже заявили про себе завдяки контрактам з великими транснаціональними компаніями, тим самим посилюючи наш бренд і на внутрішньому ринку. Так, «Фаст Енерджі» став основним постачальником Weatherford — одного зі світових лідерів ринку сервісних послуг у нафто- і газодобувної галузі. Ми запропонували компанії тестові зразки безкоштовно. Чекали, поки вони їх апробують, встановлять, щоб ті пройшли свій технологічний цикл. Зрештою, отримали відповідь: ви робите краще, ніж у Німеччині. Для нас це було першим досягненням, я відчув навіть якусь ейфорію.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

— Виходить, налагодити співпрацю з іноземними партнерами легше?

 — Не завжди. Скажімо, в економічній політиці Німеччини панує протекціонізм, тож вийти на цей ринок не можемо, хоч знайшли там потенційних замовників. У випадку з Weatherford чи Primetals Technologies ми маємо відповідну сертифікацію, забезпечуємо належну якість і можемо запропонувати вигідну ціну навіть завдяки оплаті праці. Але для налагодження постійного партнерства цього було недостатньо. До нас приїздили представники компаній з Австрії та навіть із США з метою переконатися, що заявлені роботи ми виконуємо самі та на своєму обладнанні — мають сумний досвід з нечесними виробництвами. Потім нам надіслали цілий перелік запитань: чи ваші рідні працюють в органах влади, яких антикорупційних заходів дотримуєтесь на підприємстві тощо. Чесно, я був здивований тим, яке вагоме значення надає приватна компанія антикорупційній політиці своїх постачальників: зрештою, з огляду на економічну вигідність, їх могла б цікавити тільки якість і вартість.

 — Як оцінюєте потенціал внутрішнього ринку для послуг заводу?

— Більшість українських промислових виробництв використовують імпортне устаткування, замінні деталі механізмів якого потребують різного роду покриття, що ми можемо виконати. Так уже налагодили постачання до досить великої української приватної компанії, яка спеціалізується на будівництві й обслуговуванні залізничних шляхів, до паперово-картонних виробництв тощо. Надалі розширюватимемо коло партнерів, зокрема, сподіваюсь, і шляхом прямих держзамовлень. Наразі держпідприємства замовляють послуги та комплектуючі у Weatherford, яким ці деталі постачаємо ми, — уже з націнкою.

 — Що є для вас основним в ефективній мотивації команди?

— Географія наших співробітників досить широка — ми шукали потрібних людей по всій Україні, багатьом довелось переїхати у Павлоград Дніпропетровської області з Києва, щоб працювати на заводі. Тож передусім надаємо конкурентну заробітну плату. Дбаємо про професійний розвиток цінних спеціалістів: постійно проводимо навчання, щороку організовуємо закордонні відрядження. Але нам важлива й емоційна складова: хочемо, щоб наша команда відчувала гордість за те, що світова компанія з бездоганною репутацією є нашим клієнтом, це мотивує.

 — Технологічне промислове виробництво вузького профілю не «вписується» у ваш загальний портфель бізнесу. Як особисто ви адаптувались до нового напрямку роботи?

Керівнику важливо бути в курсі і виробничих, і операційних процесів бізнесу

 — Довелось вникати. Технологічні процеси дотичні до математики, фізики та хімії, а STEM науки мені були цікавими ще зі школи. Чесно кажучи, вже давно мав намір реалізувати себе і в цій царині — ось трапилась нагода. Я розуміюсь на всіх базових процесах виробництва, деталі — це вже відповідальність компетентних фахівців. Мій досвід у сфері товарних операцій також став у пригоді — можу контролювати роботу менеджерів. Вважаю, керівнику важливо бути в курсі і виробничих, і операційних процесів бізнесу. Якщо не ідеться про крупну компанію, де основні вузли налагоджено, а керівник має тримати у фокусі глобальну мету.

Єгор Садовенко — український бізнесмен, голова Асоціації «Сумлінніх платників податків», засновник і голова політради політичної партії «Українці»

Фото: Єгор Садовенко — український бізнесмен, голова Асоціації «Сумлінніх платників податків», засновник і голова політради політичної партії «Українці»

 — Які професійні принципи чи компетенції, на вашу думку, важливі керівнику?

— Бути гнучким, вміти стратегічно мислити і мати витримку. Ми розуміємо, що час — це невідновлюваний ресурс, тому часто хочемо прискорити певні процеси, особливо у розв’язанні важливих питань, припускаючись помилок. Тож витримати паузу в режимі очікування — дуже важливо.

— Ви маєте багаторічний досвід у підприємництві. На вашу думку, як змінюється бізнес-клімат в Україні? Що є першочерговим для його якісного покращення?

— Умови ведення бізнесу змінюються, і змінюються на краще. Просто дуже повільно.

Бюрократія, зарегульованість, людський фактор — це чинники, що досі поширюють корупцію

Як на мене, трансформацію потрібно починати з податкової служби. Звісно, сьогодні недопустимі такі корупційні схеми, яким ми мусили протистояти за часів Міністерства доходів і зборів, коли через адміністративний тиск на контрагентів бізнес «втягували» у неправомірні операції оподаткування, формували нечесні умови конкуренції на ринку. Тоді ми створили Громадське об'єднання «Сумлінних платників податків» (зараз Асоціація «Сумлінних платників податків» — ред.), щоб надавати правову допомогу підприємцям Дніпропетровського регіону: направляли до місцевих судів тисячі справ щодо необґрунтованого стягування податків — і вигравали. Зараз прямий шантаж з боку контролюючих органів зменшився у десятки разів. Але нікуди не подівся опосередкований, наприклад, затягування часу. І коли ти хочеш прискорити вирішення важливого питання, мусиш іти й домовлятись з представниками держорганів.

— Які кроки є найбільш важливими для актуалізації українського податкового законодавства, щоб запобігти корупційним схемам?

— Якщо глобально, податкова може бути приватною організацією із розрахунку отримання прибутку як частки відсотка зі зібраних податків та зборів, приміром, у США вона складає 0,33%. Тоді бізнес стає клієнтом для податківця, і їх спілкування переходить в іншу площину: від вимог до діалогу. Податківцям стане вигідно, щоб бізнес стало розвивався у часі, а не «урвати» з платника максимально сьогодні, «латаючи діру» в бюджеті, а завтра хай що буде. Ідеться не про ухиляння від сплати податків. У деяких кантонах Швейцарії можна пояснити податковому інспектору структуру прибутку і домовитись, скажімо, про податкові пільги на певний період. Або застосовується практика податкових канікул. У нас же подібна практика податкових преференцій неможлива через великі корупційні ризики. Звичайно, з іншого боку, бізнес повинен мати культуру сплати податків.

Якщо розглядати окремий випадок: свого часу я заснував страхову компанію «Кепітал Іншурінс Груп», і ми розробили єдині у своєму роді правила страхування податкових ризиків, які дозволяють захистити підприємця від можливих донарахувань податкових стягнень через невиконані зобов’язання його контрагента. Це абсолютно нова послуга на страховому ринку України, яка була внесена у реєстр Нацкомфінпослуг. Але вона досі не функціонує: щоб її регламентувати, потрібно внести зміни у податкове законодавство, які б дозволили страховій компанії або іншій фінансовій установі виступити податковим агентом при настанні страхового випадку. Упевнений, що ця послуга буде актуальною як для платника податків, так і для страхової компанії, навіть державної. Можливо, настане час, коли ми зможемо повернутись до цього питання — його реалізація потребує інструментів іншого рівня і зацікавлення влади.

— Що б ви порадили українським компаніям, які прагнуть успіху у своєму бізнесі та процвітання країни загалом?

— Це взаємопов'язані речі: що краще працює бізнес, то більше заробляє і більше податків сплачує — економіка міцнішає, а державний бюджет отримує достатньо коштів для реалізації соціальних програм. Тож, логічним було б, аби податкова політика стимулювала розвиток підприємництва. У нас постає інша картина: податковій потрібно «латати дірки» в бюджеті, звідки кошти «витікають» на, приміром, непотрібні скляні мости замість модернізації підземних комунікацій, а бізнес шукає можливостей ухилитись від сплати податків. Якби бізнесмен мав упевненість у тому, що сплачені ним податки витрачатимуться державою на важливі й корисні проєкти, без зловживань, більше того — мав можливість впливати на розподіл бюджетних коштів у статтях розвитку й отримувати бюджетне фінансування для своїх проєктів з розвитку громад, упевнений, йому було б соромно приховувати реальні прибутки.

 — Чи існують дієві механізми реалізації вашої ідеї щодо розподілу бюджету самими платниками податку?

Так. По суті ця ідея стала програмною для політичної партії «Українці». Ми хочемо, щоб бюджети об'єднаних територіальних громад розподілялись тими, хто їх формує — платниками податків, — для виконання завдань, потрібних цій громаді. Приміром, приблизно 65% із 15 мільярдів гривень бюджету міста Дніпра — це податок з доходів фізичних осіб, який нині надходить на єдиний казначейський рахунок. На відміну від захищених видатків бюджету, які фінансують соціальну сферу, бюджет розвитку розподіляє міська рада із залученням громадської ради. Але саме у цій схемі представницька демократія надає можливість зловживанням: непрозорі тендери, «відкати», кумівство часто стають визначальними у виборі на користь того чи іншого замовника, постачальника, забудовника… Запропонований нами механізм дозволить цьому запобігти. Якщо спрощено, уявіть, що казначейських рахунків буде кілька, і за кожним буде прикріплено певний проєкт — платник податку сам визначатиме, який з них підтримати і на який казначейський рахунок перерахувати свій податок з доходу. Проєкти і бізнеси змагатимуться за гроші платника податків напряму на умовах відкритої конкуренції.

 — Вийде такий собі краудфандинг зі сплачених податків — тобто фінансування проєктів розвитку бюджетними коштами самою громадою…

Пріоритетність розподілу бюджету мають отримати безпосередньо ті, хто його формує, — платники податків

— Принцип подібний: люди самі особисто обиратимуть, який з проєктів (а вони можуть бути і державні, і приватні) підтримати бюджетним фінансуванням. Тобто пріоритетність розподілу бюджету мають отримати безпосередньо ті, хто його формує, — платники податків. Громади зможуть використовувати свої кошти на свої потреби. Але прецедентів такого механізму розподілу бюджету поки не існує. Ми хочемо зробити це першими і показати, наскільки це ефективно для цільового використання бюджетних коштів і наповнення економіки в цілому.

Для чого це потрібно? Ми уникнемо корупційної складової у розподілі бюджетів місцевих громад. Реалізуючи проєкти, які реально потрібні громаді і які фінансуються безпосередньо місцевими мешканцями — платниками податків, компанія зароблятиме. Адже для розвитку підприємництва в Україні, як і в будь-якій державі, бізнес має отримати доступ до бюджетних коштів. Потрібно тільки прибрати проміжні ланки, вибудовані владою і органами контролю. Доступ до бюджетних коштів — це дуже потужне джерело фінансування, особливо коли банківське кредитування є надто дорогим. Чим це не стимуляція бізнес-клімату в України?

 — Така синергія влади, бізнесу та спільноти може стати основою для подальшої успішної трансформації України…

— Зміна механізму розподілу бюджету розвитку ОТГ — початковий етап перетворень, які пропагує партія «Українці». А далі можна перейти до наступних кроків. Чому частину ПДВ не можна освоювати у такий самий спосіб? Напряму відкрито розподіляючи бюджети місцевої громади, ми стимулюватимемо підприємців не ухилятись від сплати податків. Відтак формуватимемо культуру сплати податків. Надаючи бізнесу прозорий доступ до бюджетних коштів, ми сприятимемо чесній конкуренції. Таким чином автоматично скасувавши ганебну схему «відкатів», повернемо в економіку умовні 30%, що забезпечить її стрімке зростання.

Ми говоримо про економіку в цілому. Очевидно, що ніхто нам не допоможе — ми повинні допомагати собі самі. Маємо стати економічно потужною державою зсередини, щоб нам не диктували вектор розвитку, маніпулюючи зовнішніми боргами. Глобальна мета політичної партії «Українці» — запровадити механізми, що запобігатимуть відтоку капіталу за кордон і виведенню української економіки в тінь, і натомість стимулюватимуть розвиток підприємництва та ділову активність населення, делегуючи інструменти впливу місцевим громадам — самим українцям.

 — Ваша глобальна мета?

— Зміни в Україні вважатиму найвищим своїм досягненням.

— Професійні якості, які найбільше цінуєте?

— Вміння чекати і робити все вчасно.

— Чого вам бракує?

— Часу

 — Ваші інсайти успіху?

  • Якщо чогось прагнеш — маєш робити. Коли ти вболіваєш за свою ідею — ти вдень і вночі думаєш про неї і шукаєш можливостей реалізації. Потрібно все пробувати.
  • Головне — визначити мету. Але це не означає, що у процесі вона залишатиметься незмінною.
  • Досвід — найкраща школа. Найефективніше навчаєшся не у ВИШах, а на помилках, за які платиш.

Єгор Садовенко — український бізнесмен, голова Асоціації «Сумлінніх платників податків», засновник і голова політради політичної партії «Українці». Керує групою компаній оптової торгівлі промислового напрямку, які працюють на міжнародному ринку. Засновник платіжної системи Yedpay (The Payment Cards Group Limited, Гонконг). Керує активами і контролює напрям розвитку ТОВ «Завод надтвердих покриттів Фаст Енерджі».

Діліться матеріалом




Радіо НВ
X