Хакери та геополітика. Чого бояться топ-менеджери, - інтерв'ю з керівником KPMG
Кіберзагрози та геополітична невизначеність стають новою реальністю для керівників найбільших компаній у світі. Швидкість прийняття рішень та готовність змінюватися під запити клієнтів тепер є новою валютою бізнесу.
За результатами глобального дослідження СЕО Outlook, у 2018 році на друге місце серед ризиків, які бачать топ-менеджери компаній, виходить загроза кібернетичних атак та проблема захисту даних клієнтів. Ще рік тому вона була лише на п'ятому місці. Сьогодні майже половина керівників вважають, що їхні компанії рано чи пізно стануть жертвами кібернетичних атак.
Незважаючи на відносно оптимістичні очікування від економіки в цілому і загальні прогнози для їх країн, оптимізм CEO стримується здоровим реалізмом. Пошук нової ніші на ринку для задоволення потреб мілленіалів є пріоритетом для кожного четвер. Переважна більшість компаній думають про географічну експансію на ринки, що розвиваються.
Що цікаво, всупереч загальноприйнятим поглядам, 62% керівників очікують, що штучний інтелект створить більше робочих місць, ніж знищить. При цьому, незважаючи на розвиток технологій, переважна більшість топ-менеджерів досі покладаються на інтуїцію.
Про те, які найбільш пріоритетні можливості та найважчі проблеми з’являються в полі зору керівників цього року, НВ Бізнес розпитав у Андрія Цимбала, керуючого партнера KPMG в Україні.
– Дослідження в 2017 році називалося «Прорив заради зростання», цього року - «хвороба росту»? Що змінилося за рік? Як можна розцінювати назву в 2018-му?
– У 2017 році керівники компаній розглядали технологічні зміни як можливість розпочати революційні трансформації у своїй галузі. Сьогодні лідери бізнесу сподіваються на економічні зміни як на національному, так і на глобальному рівнях. Проте їх оптимізм стримується обережністю та реалістичним підходом. Щоб розвивати свій бізнес, керівники компаній повинні реагувати на спектр складних проблем, який постійно розширюється і обмежує зростання.
– Керівники прогнозують зростання протягом наступних 3 років. На чому ґрунтується така впевненість?
– Так, дійсно. Відповідно до дослідження, 78% впевнені у перспективах зростання свого сектора. Це на 9% більше, ніж у 2017 році. У той же час ми бачимо послаблення впевненості у найвпливовіших європейських країнах, таких як Велика Британія, Німеччина, Іспанія і Італія, де за останні рік–півтора відбулися значні політичні зміни. Індія стоїть дещо осторонь: впевненість керівників компаній у цій країні послабилася через проведення минулого року структурних реформ, спрямованих на впровадження податку на товари і послуги (GST) та демонетизацію.
– Що стане драйвером зростання?
– Керівники зараз більше розраховують на неорганічні методи зростання. Таких 72%. Лише 28% очікують на ріст завдяки науково-дослідницькій роботі (R&D) та найму персоналу. Очевидно, що цифрові інновації можуть створити цінний взаємозв’язок між бізнес-моделями, досвідом клієнтів та операційною діяльністю.
Також 16% керівників називають злиття та поглинання (M&A) найважливішою стратегією зростання. При чому, понад чверть висловили готовність до здійснення угод M&A у наступні три роки.
Важливою тенденцією є створення так званих стратегічних альянсів, які дозволяють знаходити нестандартні рішення проблем. А також бути більш гнучкими, якщо вам необхідно, наприклад, залучити нових партнерів або позбутися деяких партнерів, співпрацею з якими ви не задоволені.
– Керівники впевнені в перспективах глобального, національного та секторального зростання, але їх оптимізм зменшується, коли мова йде про зростання їх компаній. Чому? Які бар'єри вони бачать?
– Повернення до «територіального підходу» є найбільшим ризиком для зростання. Крім того, топ-менеджери бачать труднощі у забезпеченні зростання за рахунок нових цифрових бізнес-моделей та каналів надходження доходів. Традиційні продукти та послуги вже не є конкурентними, і керівники працюють над тим, щоб адаптувати портфелі продуктів і послуг до сучасних вимог.
– Які ризики домінують в 2018? Чому?
– Ландшафт ризиків 2018 року має деякі істотні відмінності у порівнянні з 2017 роком. Тож керівники вимушені враховувати ризики кібербезпеки, демографічні зрушення та геополітичну мінливість, зокрема, на зміну глобалізації приходить посилення націоналізму. Ви можете бачити це на прикладі рішення Великобританії про вихід з ЄС.
Найбільшим ризиком минулого року був операційний ризик, а кібербезпека посідала п’яте місце. Наразі кіберзагрози піднялись на друге місце. Лише половина керівників підприємств, що взяла участь в опитуванні, вважають, що вони добре підготовані до кібератак. Якщо раніше питання кібербезпеки знаходилося в межах відповідальності ІТ-департаменту, то тепер це питання порядку денного всіх перших осіб компанії. Про важливість цього фактору свідчить той факт, що кібербезпека вже стала однією із тем засідань рад директорів компаній.
– Які нові виклики постали перед СЕО в 2018 року? Як змінюється стратегічна функція СЕО?
– Новим викликом є геополітика, яка тепер розглядається на одному рівні із іншими більш бізнесовими ризиками. Аби вижити в нових умовах, лідери вимушені вчитися вбудовувати геополітичне мислення в стратегію та оцінку ризиків. Необхідно розуміти, якими будуть нові правила та регулятивні заходи і бути готовими рухатися далі, тільки-но ці нові правила впроваджено.
Питання кібербезпеки та цифрові технології теж змінюють стратегічну функцію СЕО. Дані про клієнтів є найціннішим активом, який створює принципово нові можливості для персоналізації продуктів та послуг. Але зловживання даними клієнта або порушення конфіденційності може призвести до руйнівних наслідків. Мова може йти навіть про вихід компанії з ринку. Тому 89% зазначають, що захист даних клієнтів є одним з їхніх особистих пріоритетів.
– Яку стратегію займають СЕО, щоб залишатися лідерами, вигравати в боротьбі з конкурентами?
– Як демонструє дослідження, основними складовими такої стратегії лідерства є ефективна кіберстратегія та цифрові технології. Переважна більшість (95%) вбачають у технологічному прориві більше можливостей, ніж загроз. При цьому топ-менеджери більше покладаються на стратегію push, тобто впроваджують проривні технології з власної ініціативи (54%), замість того щоб чекати, коли це зроблять конкуренти. У цифровій економіці, де нові технології постійно змінюють структури галузей та бізнес-моделей, спроможність швидко розробляти інновації стала стратегічним імперативом.
– Цього року менше керівників зазначали, що планують наймати нових працівників. Чим ви можете пояснити таку обережну кадрову політику? Які тенденції бачите?
– Дійсно, більшість керівників обережно ставиться до масштабного найму працівників з новими навичками. 52% не планують цього робити, доки не будуть досягнуті встановлені стратегією темпи зростання.
Автоматизація та ШІ змінюють конфігурацію трудових ресурсів. Це ставить перед керівниками питання, як підготувати своїх працівників до епохи інтелектуальних машин. Вони вимушені балансувати між, з одного боку, удосконаленням навичок існуючих кадрів, і залученням нових працівників, з іншого. Наш час можна прирівняти з періодом до 1918 року — часів індустріалізації, і зараз ми переживаємо переломний момент, коли переосмислюється поняття «робота» і те, якою буде робота у майбутньому.
Зараз багато дискусій про те, чи призведе використання ШІ до скорочення робочих місць.
Для багатьох керівників довгострокові наслідки діджиталізації економіки є позитивними. 62% вважають, що ШI створить більше робочих місць, ніж знищить. Людська праця буде сфокусована на обслуговуванні клієнтів, аналізі даних та прийнятті рішень. Рутинна робота буде виконуватися завдяки автоматизації та штучному інтелекту.
– Які чинники в першу чергу впливають на прийняття стратегічних рішень СЕО? 67% з них за останні три роки не звернули увагу на інсайти, виявлені на основі даних і аналітичних моделей, оскільки це суперечило їхнім інтуїтивним припущенням.
– Швидкість реагування на зміни й динамічність стали головною валютою бізнесу, а дані та аналітика змінили процеси прийняття бізнес-рішень керівниками компаній. Однак керівники не забувають про важливість інтуїції та досвіду. За результатами нашого опитування, обираючи між досвідом та інтуїцією, з одного боку, та з іншого – наданою аналітикою або комп’ютерними моделями, 67% схиляються саме до першого варіанту.
Керівники також з певним скептицизмом ставляться до даних: більше половини менш впевнені в точності прогнозної аналітики, аніж в історичних даних. Це можна порівняти з досвідом, набутим за кермом гоночного авто. Є багато технічних даних — гальмівний тиск, кути рульового входу — все приходить одразу на дисплей. У якийсь момент досвід починає втручатися і, якщо необхідно, нехтує всіма іншими сигналами.
В ході щорічного дослідження було опитано 1300 керівників глобальних компаній з 11 ключових ринків (Австралія, Китай, Франція, Німеччина, Індія, Італія, Японія, Нідерланди, Іспанія, Великобританія і США) і 11 ключових галузевих секторів (управління активами, автотранспорт, банківська справа, споживчі товари і роздрібна торгівля, енергетика, інфраструктура, страхування, виробництво, технології і зв'язок). Річні доходи компаній складають не менше $500 млн, у третини корпорацій вони перевищують $10 млрд. Дослідження проводилося в період з 22 січня по 27 лютого 2018 року.
