Є багато питань до економічного підрозділу СБУ, – міністр фінансів Данилюк

23 січня 2018, 08:35

Голова Міністерства фінансів розповідає про ключові пріоритети на 2018 рік, про супротив старої системи та про тих, хто заважає знищити каральний репресивний елемент Державної фіскальної служби.

Реформа Державної фіскальної служби – головного подразника бізнесу – анонсувалася ще два роки тому. Однак у ДФС знехтували нею. Це при тому, що за даними офісу бізнес-омбудсмена фіскальна служба - лідер за скаргами від бізнесу.

Відео дня

Міністр фінансів Олександр Данилюк розповів НВ Бізнес про те, що стоїть за спробами зберегти податкову міліцію, що могло б вирішити проблему бізнесу та яких змін варто чекати цього року.

– Що очікує українську економіку у 2018 році? Чи буде зростання, чи ні, в якому обсязі?

– Ми очікуємо зростання економіки у цьому році на рівні 3%, це, в тому числі, закладено в держбюджет. Також у цьому році ми прийняли бюджетну резолюцію, яка фіксує перспективи на 3 роки. Тобто, 3% зростання економіки у 2018 році, потім буде 4% у 2019-2020 роках. Інфляцію ми очікуємо десь на рівні 9%.

Тобто економіка відновлюється і показує позитивний тренд на зростання. Це відбувається за рахунок того, що реформи, які були реалізовані за останні три роки, дають результат. Це також відображається і на соціальних показниках. Наприклад, мінімальна зарплатня підвищена на 16% порівняно з 2017 роком, до 3723 гривні вже з 1 січня. Також підвищиться мінімальна пенсія.

– Як це все впливає на інфляцію?

– За прогнозами, інфляція буде нижчою, ніж минулого року. Вона зменшиться до 9%. Це рівень інфляції, який ми очікуємо цього року.

– А що дає підстави так вважати? Якщо зростають зарплати та пенсії, інфляція теж зростає.

– Зв'язок, звісно, є, але це більш комплексний показник. Треба брати до уваги всі фактори. Ми розраховували бюджет на базі макропрогнозу, підготовленому Національним банком і Міністерством економіки, яке спеціалізується саме на такому аналізі. Крім того, коли бюджет подавався у першому читанні, ми залучали експертів для проведення незалежної оцінки наших прогнозів на наступні роки.

– Деякі міжнародні експерти говорять про те, що світову економіку чекає нова хвиля кризи. Чи готова Україна до цього? Що ми плануємо робити, якщо це дійсно станеться?

– Ми зараз знаходимось в такій ситуації, коли не треба очікувати кризи, незалежно від того, буде вона, чи ні. Ми розуміємо, що потрібно робити для того, щоб зміцнити нашу економіку. Звичайно, якщо відбудеться світова криза, то це вплине на те, яким темпом ми маємо рухатись. Але зважаючи на те, що багато часу було втрачено, коли не проводили важливі структурні реформи, зараз нам потрібно рухатися швидко і цілеспрямовано. Україні потрібно наздогнати інші країни, наших сусідів, наприклад, котрі починали з такого ж рівня розвитку що і ми, а зараз випереджають нас на роки.

poster
Дайджест головних новин
Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів НВ
Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Що таке криза? Це погіршення стану зовнішніх ринків, зниження попиту. При цьому варто врахувати, що Україна досить зовнішньо орієнтована і залежить від зовнішніх ринків, оскільки багато експортує як сировину, так й готову продукцію.

Криза також означає, що буде менше "апетиту" до інвестування, оскільки під час кризи інвестори фокусуються на ринках своїх країн або менш ризикованих інвестиціях ніж українська економіка. Це несе певний негатив для нашої країни. Адже ну нас є потреба в залученні зовнішніх інвестицій у розвиток нашої економіки, оскільки власних коштів не вистачає для реалізації внутрішнього потенціалу. Тож зараз Україні треба рухатись швидко. Треба проводити приватизацію, суттєво покращувати бізнес-клімат. І не розраховувати на кращі часи. Найкращий час – це зараз. Тому не можна реформи відкладати на майбутнє. Вони мають відбуватись зараз. І не імітація, а справжні реформи.

– Що чекати бізнесу від уряду та держави у цьому році? Чи відбудеться приватизація, чи буде судова реформа, чи буде якесь пом’якшення ставлення до бізнесу, дерегуляція?

– Це все уряд вже робить і продовжить робити у 2018 році. Якщо говорити про Мінфін, то наші ключові пріоритети – це комплексна реформа Державної фіскальної служби. Зробити її більш сервісно орієнтованою, остаточно прибрати такий каральний репресивний елемент фіскальної служби, як податкова міліція, яка вже рік де-юре ліквідована, але де-факто існує. І створити службу фінансових розслідувань – компактний і професійний орган, який буде займатись боротьбою з економічними злочинами проти держави. Цю ініціативу Мінфіну підтримав і прем’єр-міністр, і весь уряд, а також президент. Цю службу треба створити і припинити врешті-решт тиск на бізнес, а також більш ефективно розслідувати багатомільярдні злочини, що були скоєні окремими людьми або компаніями та завдали і завдають серйозну шкоду державі .

– Чи можливо очікувати це у цьому році? Тому що у 2017-му це також очікувалось, але ж не сталося.

– Дійсно, планувалось у цьому році, але супротив надзвичайно великий. Ті, хто зараз сидять на потоках, розкрадають бюджет та наживаються на тіньовій економіці, не хочуть втрачати ці можливості. З цим складно боротись, хоча я це роблю досить активно і публічно. Але врешті-решт 2017 рік завершився, але служба фінансових розслідувань так і не була створена. Навіть закон ще не прийнятий, хоча він був розроблений Мінфіном ще на початку минулого року і прийнятий Кабінетом міністрів. Ідею створення служби підтримує і президент і прем’єр-міністр, тому сподіваюся, що в цьому році процес пришвидшиться.

Стосовно Державної фіскальної служби. Ми розпочали Проект з комплескної реформи ДФС, що на першому етапі передбачає переведення послуг в онлайн, покращення операційних процесів тощо. Але цього недостатньо для того, щоб повністю змінити принципи роботи Служби і перетворити її на сервісний орган, що буде прозоро виконувати свою функцію, а не заважати розвитку бізнесу. Що для цього має відбутися? Ми маємо оптимізувати структуру Служби, знищити корупційні зв’язки на місцях, що будувалися роками. Потрібно поміняти половину, якщо не більше, людей, залучивши нових, вмотивованих, які зможуть це зробити. Що цьому зараз заважає? Це політичний вплив, а також і деякі силові структури, які розглядають ДФС як свою власну вотчину. Це також треба негайно припиняти, інакше реальне реформування служби не відбудеться.

– А що це за структури?

– Наприклад, економічний блок СБУ – один з тих, хто активно приймає в цьому участь. Я з повагою ставлюсь до військового блоку та контрозвідки СБУ. Там є "Альфа", є люди, які дійсно рятують нашу країну кожен день, особливо на фронті. Але є багато питань до економічного підрозділу.

– Ваші намагання навести якийсь лад у цьому призвели до того, що ви маєте неприємності. Як це сталося, хто за цим стоїть?

– Давайте ми не будемо казати "хто за цим стоїть". Це просто є показник того, що ми робимо правильну справу. Для мене це очікувано. Ми знаємо, що проблема існує. Ми знаємо, що є проблеми в роботі правоохоронних органів, силового блоку. Ми знаємо, що існує корупція. Ми живемо не в ідеальній країні, нам треба її серйозно змінювати. А коли ти щось змінюєш, іде супротив старої системи. І б'ють персонально в тому числі. Неприємно, але це частина роботи.

– Може так статися, що система здолає ті реформи, які ви намагаєтесь створити?

– Я відповім, як кажуть в Одесі, – не дочекаються. Дійсно, зараз супротив збільшився. Але реформи не зупинились і вони не можуть зупинитися. Нам треба рухатись вперед, тому що від цього залежить майбутнє нашої країни, кожного з нас. Якщо залишимось на теперішній стадії, - я думаю що це нікого не влаштує. Тому потрібно боротись і все вдасться.

– Як домогтись сталого зростання економіки в 6-7%?

– Для того, щоб ми досягли 6-7% росту, нічого революційного робити не треба. Треба лише зробити те, що обіцяли, – і самим собі, і виборцям, ще 10 років тому. Це приватизація, з якою ми сильно затягнули, це справжня дерегуляція, запуск прозорого ринку землі та газу. Також реформування силового блоку, який так і залишився нереформований. Адже він впливає не тільки на економіку, а також на ефективність державного апарату.

У нас всі в країні бояться прийняти якісь відповідальні рішення через тиск Генеральної прокуратури. Ми живемо у ХХІ столітті, це вільна країна. Якщо у нас Генеральна прокуратура буде управляти країною, тоді це не вільна Україна, а це УРСР. А я вважаю, що уже 26 років ми живемо у вільній країні.

– Як ви оцінюєте цей рік з точки зору економіки? Що сталося важливого за рік в економіці?

– Головне – це те, що ми повернулись до економічного зростання і це вже позитивний тренд. Це ключове. Звичайно, у нас було досить серйозне падіння 2014 року. І тому нам треба ще багато працювати, для того щоб збільшити зростання хоча б до 6-7%. Але той факт, що ми повернулись до зростання зараз і досить впевнено дивимось у майбутнє, це головне, чим запам’ятався 2017 рік.

– Назвіть три події в економіці країни, які відбулись у 2017 році, що стали для вас розчаруванням?

– Наприклад, ключове, що мене хвилювало, – це те, що ми не змогли приватизувати Одеський припортовий завод (ОПЗ). Чому? Всі дивились на це як на приклад того, чи зможе Україна провести прозору приватизацію, чи ми дійсно серйозно налаштовані залучати інвесторів і створювати правильні конкурентні умови. Ми не спромоглись це зробити. Можна звинувачувати в цьому Фонд державного майна, можна шукати інші причини. Але це не дуже вдалий старт приватизації. Це перше, що нам не вдалося зробити в 2017 році.

Також я дуже хотів, щоб ми створили службу фінансових розслідувань ще минулого року. Цього не відбулось.

І третє – це запуск земельної реформи. В 2017 році людям так і не повернули фундаментальне право повноцінно розпоряджатись своєю власністю. Вільний обіг землі так і не впровадили. Ми самі себе обмежуємо. Земля належить людям, а 18 років тому якісь політики забрали у них це право. Якщо ми запустимо цей ринок, то Україна буде розвиватись набагато швидше, і 6-7% зростання будуть реальністю.

– Як ви вважаєте, за цей рік стало жити краще чи гірше?

– Економіка зростає, тому однозначно стає краще. Чи відчувають це люди? Кардинальних змін, скоріше за все, не відчувають. Незважаючи на те, що після пенсійної реформи збільшились суми пенсійних виплат і зростає зарплата, люди очікують більшого. І вони мають право очікувати більшого. Україна має шалений потенціал, який потрібно реалізовувати, а не рухатись такими темпами, як зараз. Це недостатньо. Економіка має задавати темп всім іншим реформам. Ми маємо зростати набагато швидше, щоб люди відчули зміни.

Показати ще новини
Радіо НВ
X