Якщо є незаконна споруда, навіть якщо це Roshen, то вона буде демонтована – радник Кличка

4 лютого 2017, 17:00
Дмитро Білоцерковець розповів про подробиці боротьби київської влади з власниками МАФів

Київ став першим містом України, де місцева влада взялася за масштабну ліквідацію незаконної вуличної торгівлі. Втім, ця спроба, яку в народі вже назвали "мафопадом" наштовхнулася на такий же масштабний опір дрібного бізнесу. В кінці минулого року навіть переросла в масові бійки по всій території столиці. Найскандальніша ситуація була неподалік від станції метро Політехнічний інститут. Закінчилося все це великою бійкою, але жодних результатів все це не дало.

Відео дня

Головною ж проблемою, яку намагалася вирішити місцева влада, і яку ще доведеться вирішувати владі інших українських міст, – це те, як очистити місто від потворних ларків, але при цьому зберегти робочі місця для дрібного бізнесу.

Проблему можна було розв’язати і раніше, якби місто заздалегідь склало план розміщення торговельних точок, вигадало проект естетично гарних ларків, а також почало продавати ці місця на аукціонах. Очевидно одне – спочатку потрібно було підготувати хорошу альтернативу МАФам, а потім вже проводити "велику чистку".

НВ Бiзнес поговорив з Дмитром Білоцерковцем, народним депутатом, і радником Київського міського голови з питань благоустрою про те, як місто бачить вирішення ситуації з незаконною торгівлею, та чому не всі власники таких споруд мають дозвіл на легалізацію.

– Зараз йде великий опір щодо знесення МАФів. Є прихильники цього руху, але є і досить багато підприємців, які вважають, що таким чином місцева влада забирає у них бізнес, а роботу втрачають тисячі громадян. Чому місцевій владі не вдається мирно вирішити це питання?

– Давайте почнемо з самого початку. До 2006 року майже усіма МАФами дійсно володіли підприємці, які в них і працювали. Це був справжній маленькій бізнес. Але з 2006 року почали встановлювати нові МАФи депутати, прокурори, міліціонери, судді, працівники адміністрації Черновецького, Попова тощо. І вони просто здавали в оренду ці МАФи реальному малому і середньому бізнесу, а, по суті, їх обкладали даниною. Треба було платити данину, для того щоб працювати в цій споруді. А місто жодної копійки від цих споруд у бюджет не отримувало. На сьогодні близько 80% МАФів – це великі мережевики. Зараз десь 20-30 людей контролюють цей ринок. Тоді місто прийняло рішення, в якому прописувалось, що легалізуватися можуть лише ті МАФи, які стояли до мораторію. Наприкінці 2011 року міська рада прийняла рішення про заборону встановлення нових споруд. Але цією забороною нехтували і продовжували встановлювати нові МАФи.

Було демонтовано більше 2,5 тис. конструкцій, ще залишилось розібрати у місті майже 1,1 тис

За орієнтир був взятий ортофотоплан міста. Це карта всього міста, такий собі сайт – містобудівний кадастр. Легалізуватися могли лише ті МАФи, які є на цьому ортофотоплані всього міста. Як це робили? На рівні департаменту архітектури і власниками цих споруд було досягнуто домовленості. Вони заходили в інтернет, на карті контуром позначали себе. Після цього по інтернету прикладали документи, отримували чек на оплату в бюджет, сплачували, йшли в департамент архітектури отримувати інформаційний талон, який є доказом того, що вони сплатили пайову участь в бюджет міста. Такою можливістю скористалися шість тисяч підприємців, тобто шість тисяч споруд легалізувалися таким чином. Місто вирішило, що всі МАФи, які стояли до квітня 2013 року, бо вони є на ортофотоплані, вони могли легалізуватись з жовтня 2014 року по лютий 2015 року.

– А скільки не легалізувалось?

– Було демонтовано більше 2,5 тис. конструкцій, ще залишилось розібрати у місті майже 1,1 тис. Якщо рахувати по МАФам, це трошки більше восьми тисяч. Ми маємо розуміти, чому одні платять у бюджет, а інші жодної копійки не платять у бюджет. Тут є також важливий фактор неконкурентного використання свого становища. Наприклад, дві споруди стоять поруч. Один платить у бюджет 40 тис. грн на рік, інший жодної копійки не платить. Тому у нього собівартість товарів, які він продає, буде нижчою і він перемагатиме.

– Чому не домовилися з іншими підприємцями?

– А як можна домовитись з власниками-мережевиками, які розуміють, що коли вони демонтують свою споруду, вони не будуть отримувати гроші? Вони отримують десятки мільйонів гривень, які мали б сплачувати до бюджету. Вони не хочуть вести жодних переговорів. У міської влади є лише одна позиція – все, що незаконне, має бути демонтоване. Як можна легалізувати те, що є незаконним?

– А якусь альтернативу крім знесення пропонували?

– Коли власник тимчасової споруди є мережевиком, у якого 100 таких споруд, про що з ним можна розмовляти? Вони ставлять ультиматум: ми хочемо, щоб і далі та споруда стояла. Іншого вони не бачать. Знаєте, яким чином місто визначає, що треба демонтувати в першу чергу? Виходячи з даних аналітичної служби 1551. Є дуже велика кількість дзвінків, де люди вимагають, щоб ту чи іншу споруду прибрали. Це не десятки, не сотні, навіть не тисячі. Це десятки тисяч викликів. Згідно з соціологічним опитуванням середини 2016 року, 78% киян підтримують демонтаж всіх незаконних споруд.

– Тобто ніякої іншої можливості.

– Я б хотів, щоб ви мені теж дали відповідь. Яку ви бачите іншу можливість? Дати можливість їм там стояти незаконно, дати можливість поставити ще незаконні споруди, щоб вони і далі стояли. Річ у тім, що мережевики ніби легалізувалися через одну схему, яку колишні прокурори завжди використовували. Ти можеш не платити жодної копійки в бюджет. Один раз заплатиш нам, ми тобі схему покажемо, і будеш легальним на все життя. Що вони робили? Вони через фіктивне рішення суду, наприклад, через рішення Житомирського чи Херсонського судів вирішували спір між двома начебто власниками цієї споруди, які між собою судились, і один за одним визнавали право власності на нерухоме майно. І тоді власник, з огляду на рішення суду, йшов до реєстратора і отримував витяг на право власності на нерухоме майно. І вони казали, що це не МАФ, а це вже будинок, капітальна споруда. Ця схема коштувала дуже велику кількість грошей. Але після цього вони думали, що можна і далі не платити в бюджет.

Згідно з соціологічним опитуванням 78% киян підтримують демонтаж всіх незаконних споруд

Вони захоплювали земельні ділянки. Тому що після витягу на право власності ти можеш отримати декларацію на реконструкцію і замість МАФа будувати 10, 20, 30-поверхові будинки або торговельний центр. Ти не йдеш через аукціон при продажі земельної ділянки, у тебе нема ніякого права на використання земельної ділянки тощо. І тоді ми сіли і міркували, що робити. Ми зробили висновки всіх відповідальних органів міста, які робили офіційний висновок через експертизу. Приходили відповіді, що поштової адреси немає, також немає земельної ділянки у використанні, що це тимчасова споруда. Тоді ми почали демонтувати такі МАФи. Місто зробило так само, як роблять у західних країнах, в інших містах Європи і світу. Найняли субпідрядника, дали йому перелік незаконних споруд і вимагали їхнього демонтажу. Також ми зробили найважчий крок – ми опублікували список всіх незаконних споруд міста Києва у мережі на сайті Київблагоустрій. Тому кожен може побачити незаконні споруди з фотографіями.

– Чому не було якогось перехідного періоду?

– Перехідний період був і є. Починаючи з лютого 2015 року, кожні півроку надається припис на самостійний демонтаж незаконної споруди. Наскільки мені відомо, комунальні служби районної адміністрації вже на початку січня цього року знову почали видавати приписи на всі незаконні споруди. Але, на жаль, ніхто не захотів сам демонтувати свою споруду. І тут найбільше страждає орендар. Чому? Тому що власник відмовляється самостійно демонтувати цю споруду. Він наймає охоронні фірми, які не дають можливості демонтувати, які перешкоджають.

– Ви кажете, що демонтуєте тільки незаконні споруди, але є інформація, що страждають і абсолютно чесні підприємці, які легально встановлювали МАФи.

– Дійсно, такий випадок був на початку 2015 року. Дві споруди стояли в різних кварталах. Вони однаково виглядали. Одна була незаконна, інша – законна. Тоді просто переплутали. Тоді навіть не демонтували, а пробували демонтувати. Зараз такого немає, жоден з власників цих законних споруд не звертався через те, що його демонтували.

– Ви кажете, що діє мораторій на встановлення нових тимчасових споруд з 2011 року. Як тоді пояснити масштабну появу МАФів Roshen після 2011 року? Чому перед МАФом Roshen зносять споруди, а його ніхто не чіпає?

– Якщо є незаконна споруда, навіть якщо це Roshen, то вона буде демонтована. І такий приклад місто показало. Я можу нагадати, що біля метро Святошин був демонтований МАФ Roshen. І коли ми демонтували там незаконну споруду, ми також демонтували і цей МАФ. Ось і все. Треба розуміти, що є кілька випадків, де є просто логотип Roshen, а корпорація Roshen жодним чином немає до цього відношення. Є такі також незаконні споруди. І ми їх демонтували і не раз.

– Часто зносять МАФи, де багато товару, при цьому страждає орендар, а не власник.

– Якщо місто попереджуватиме за добу, що воно буде демонтувати ту чи іншу споруду, що ми побачимо наступного дня? Будуть стояти десятки хлопців спортивної зовнішності, які не дадуть можливості демонтувати цю споруду. Ми маємо розуміти, що тут дуже велика відповідальність у власників і дуже велике прохання є до орендарів. Будь ласка, ніколи не винаймайте незаконні споруди в оренду. Є офіційний портал містобудівного кадастру, на якому можна подивитись, які споруди є законні, і їх можна тоді орендувати.

– Якісь альтернативи підприємцям ви пропонуєте, щоб вони мали можливість торгувати в легальних місцях?

– Перша альтернатива, яку запропонувало місто – це полегшена процедура переведення перших поверхів з житлової до нежитлової нерухомості. Протягом двох останніх років більше 500 приміщень були перекваліфіковані з житлового в нежитловий фонд на перших поверхах. Дуже велика кількість місць, які не здані в оренду на комунальних ринках, тому місто почало пропонувати місця на ринках на пільгових умовах. Крім цього, місто в цьому році надає можливість отримання на середній або малий бізнес пільгових умов на отримання кредитів. Тобто місто буде зі свого бюджету частково компенсувати для реальних підприємців, якщо вони будуть брати кредити. Зараз за цією програмою в бюджеті міста передбачено 20 млн грн. Це невелика сума, але як для старту, теж не погано. Ще одна альтернатива – пересувна торгівля. Тому що вона може поїхати, можна змінити локацію, вона ніколи не обросте цеглиною і не стане капітальною спорудою. І тут найбільш важливо, щоб всі малі підприємці дійсно розуміли, що вони можуть легалізуватись лише через аукціонні торги. Не треба використовувати якихось людей, щоб вони замість них це робили. Все дуже просто: йди і бери участь в офіційних конкурсах.

Якщо місто буде попереджати за добу про демонтаж споруди, ми побачимо на наступний день на цьому місці сдесяток хлопців спортивної зовнішності, які не дозволять це зробити

– Наскільки ці альтернативи співмірні?

– Все, що законне, воно приблизно однакове. Ви знаєте, скільки приміщень на перших поверхах зараз порожні? Дуже велика кількість порожніх приміщень. Чому? Деякі підприємці вирішили, навіщо мені винаймати в оренду, якщо можу орендувати цей незаконний МАФ і стояти собі.

– Можливо, вони з точки зору локації не такі цікаві?

– Ні. Ви можете піти на Хрещатик і подивитись, скільки є вільних перших поверхів.

– Тоді, напевно, вони кращі за ціною.

– Тому що вони жодної копійки не сплачують до бюджету. Якщо ти береш в оренду незаконну споруду, значить, ти розумієш, є ризик, що можуть приїхати і демонтувати. Це є твій ризик і ти сам на це йдеш, якщо винаймаєш незаконну споруду. Завдання міста – кожного року не менш ніж два рази видавати приписи на самостійний демонтаж цих споруд. Для того, щоб орендар, який винаймає цю споруду, розумів, що цю споруду можуть демонтувати.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X