Проблеми університетів крізь горизонт подій коронавірусу — Інна Костиря, проректор КНУКіМ, професор, доктор політичних наук
Проректор КНУКіМ, професор, доктор політичних наук (Фото:Інна Костиря)
Пандемія та карантин змусили університети екстрено змінювати весь навчальний процес і максимально переводити його в режим онлайн. Як і хто це робив можна почитати у моїй попередній колонці.
Сьогодні ж хочу поділитися проблемами, над якими провідні університети світу починають задумуватися або вже відчувають їх на собі. Йдеться про те, як загалом трансформується навчальний процес після карантину, чи згодні будуть студенти платити стільки ж за навчання, переведене в онлайн, і чи вдасться вузам повернути життя в свої кампуси восени цього року. Університети також розмірковують над тим, а чи буде взагалі можливою вступна кампанія, якщо світ знову чекатиме на новий виток поширення коронавірусу та карантинних обмежень.
Хоча під час карантину університети практично творили чудеса з переведенням навчального процесу в онлайн, зараз вони знову у роздумах: як він зміниться після зняття обмежень. Зокрема керівники західних університетів вже розробляють плани, як залучатимуть студентів у студмістечка. Вони припускають, що курси, які не вимагають тісної співпраці студентів та викладачів, а також викладання теорії мають право на життя в онлайні, і навряд чи це в майбутньому масово повертатиметься в офлайн.
Проте практичні заняття (особливо в природничих напрямках), курси та предмети з науковими дослідженнями потребуватимуть фізичної присутності студентів на заняттях, зокрема в університетських лабораторіях та наукових центрах. І саме практичні заняття та семінари, вважають західні експерти, будуть першими інструментами, які змусять студентів повернутися в стіни університетів.
Інша колосальна проблема, з якою зіштовхнулися університети у світі, — це значне падіння доходів (не тільки від плати за навчання, але й проведення наукових конференцій, конгресів тощо), в той час як видатки залишаються на тому ж рівні, що й до запровадження карантину. Постає питання, чи готові будуть студенти сплачувати такі ж суми за навчання, якщо воно повністю чи частково відбуватиметься онлайн. Адже навчання в університетах, особливо у відомих на весь світ, це не тільки про курси та дипломи, а й про нетворкінг, атмосферу студентського містечка, цікаве суспільне життя і різноманітні проекти. І проблема ця зачепить навчальні заклади вже цієї осені. На мою думку, українським університетам теж слід звернути увагу на цю проблему, оскільки значну кількість студентів вони залучають саме на контрактній основі.
Британські університети вже звернулися до свого уряду за фінансовою допомогою для того, щоб справитися з труднощами через пандемію і карантин, а також для підтримки фінансування наукових досліджень. Натомість обіцяють скоротити кількість студентів у новій вступній кампанії та знизити свої витрати. Британські університети оцінюють супутні втрати через неможливість проведення конференцій (оренда, проживання та кетерінг) в 790 млн фунтів стерлінгів до кінця літа. Експерти також прогнозують значне скорочення кількості міжнародних студентів і дослідницьких грантів, що забере додатково сотні мільйонів фунтів стерлінгів.
Схожа ситуація спостерігається і в США. Університети продовжують витрачати кошти, в тому числі для проведення онлайн-навчання, а от надходжень від залучення студентів та проведення різноманітних заходів практично немає. Тому університети не працевлаштовують нових працівників, а нинішніх відправляють у вимушені відпустки, припиняють контракти і т. п. Університети Америки теж шукають підтримки у свого уряду, який хоча і передбачив близько 14 млрд доларів на підтримку вищих навчальних закладів, але все ж обмежений в ресурсах, бо надходження до бюджету падають через зупинку економіки.
До того ж самі науковці та професори з США зазначають, що навряд чи восени університети зможуть продовжити навчальний процес так, як це було дотепер. Інші вважають, що пандемія кардинально міняє триб життя, і все залежатиме від того, як вона розвиватиметься восени, тому університети повинні мати план на випадок нової надзвичайної ситуації.
Вже зараз в США університети пролонгують терміни на вступ до 1 червня 2020 року. Проте абітурієнти не поспішають. І тут є кілька причин: їм важко ухвалити рішення, зокрема й через те, що вони фізично не можуть відвідати університет свого вибору та оцінити атмосферу та уклад життя студентського містечка. Багато випускників американських шкіл планують взяти рік на роздуми, інші мають на меті поки пройти кілька онлайн-курсів у місцевих коледжах і вже потім переводитися в свої університети першого вибору. Окрім того, чимало американських вузів не впевнені, що восени зможуть відкрити свої двері для студентів з огляду на загрозу чергової хвилі коронавірусу. Тому активно думають над тим, як все‑таки поєднати онлайн та традиційний навчальний процес.
Отже, в ситуації, в якій опинився весь світ, а також з досвіду університетів США та Британії варто задуматися про подальший розвиток вищої освіти і в Україні. Чи мають українські вузи та Міністерство освіти та науки план «Б» на випадок нової хвилі пандемії та жорстких карантинних обмежень восени? Яким чином відбуватиметься вступна кампанія цьогоріч? Чи зможуть університети розпочати новий навчальний рік в своїх аудиторіях, а якщо ні, то яким чином вони здійснюватимуть навчання? Чи зможуть вони забезпечити високий рівень навчального процесу за допомогою онлайн-технологій? Яким чином організувати навчання і дослідження в тих сферах, які непридатні до онлайн-технологій?
Відповіді на всі ці проблемні питання і українські вузи, і Міністерство освіти та науки повинні шукати вже сьогодні.
