Головна проблема України - низька продуктивність. Ми відстаємо від усіх сусідніх країн - міністр фінансів Маркарова

30 березня, 09:00
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке
Головна проблема України - низька продуктивність. Ми відстаємо від усіх сусідніх країн - міністр фінансів Маркарова - фото

НВ

Оксана Маркарова вперше в історії України готує держбюджет одразу на три наступні роки

Міністр фінансів Оксана Маркарова в інтерв`ю Радіо НВ пояснила, чому у вітчизняній економіці почалося зростання і що потрібно зробити, щоб прискорити його удвічі або навіть утричі, а також розповіла, як їй вдається очолювати ключове міністерство уряду і виховувати чотирьох дітей.

Маркарова має два дипломи: вона навчалася в Києво-Могилянській академії та Університеті Індіани, де була відмінницею, а також стажувалася у Світовому банку у Вашингтоні. До роботи в уряді вона десять років очолювала інвестиційну групу ITT. А в 2015-му отримала пропозицію увійти в команду тодішнього міністра фінансів Наталії Яресько і погодилася. Після відставки наступного очільника відомства Олександра Данилюка в 2018 році Маркарова очолила міністерство, від роботи якого залежить добробут усієї країни.

— Відразу після скасування статті Кримінального кодексу про незаконне збагачення експерти заговорили про те, що через це МВФ може відмовити Україні в отриманні нового траншу. Як ви це прокоментуєте?

 — Я поясню: зараз відмовити в транші нам не могли, тому що новий транш ще не було заплановано. Минулого році, щойно я стала виконувачем обов`язків міністра фінансів, ми відразу звернулися до МВФ і почали перемовини про нову програму. Нинішня якраз мала завершитися в березні 2019 року. Але ми розуміли, що рік буде напружений, у нас подвійні вибори, а тому існує певна невизначеність, яка для ринків й інвесторів є навіть гіршою, ніж негативні новини. Ми розуміли, що для нас важливо продовжувати перебувати в програмі весь рік. МВФ, варто віддати йому належне, пішов нам назустріч, і ми відразу почали обговорювати нову програму, а в грудні 2018 року її затверджено на 14 місяців.

Але це не означає, що декриміналізація незаконного збагачення не викликала занепокоєння. І ЄС, і посли Великої сімки, і МВФ, і ми, українці, також стурбовані таким рішенням Конституційного Суду. Нещодавня технічна місія МВФ порушувала це питання.

— Що іще бентежило технічну місію?

Життя триває, бізнес готовий інвестувати

— Наші інтереси і занепокоєння тут збіглися. Важливе питання — приватизація. Ми бачимо, як у нас добре пішла мала приватизація, незважаючи на всі політичні моменти. Мала приватизація через ProZorro. Sale з широким доступом покупців до інформації залучила набагато більше учасників, ще більше підвищується початкова ціна. Уже цьогоріч ми отримали від неї майже 160 млн грн за перші два з половиною місяці. Дуже швидко ми дійдемо до тієї цифри, яку отримали за весь минулий рік. Проте велика приватизація досі повністю не стартувала, хоча минулого року ми прийняли довершений закон, який Кабмін подав, а Верховна Рада підтримала. Цей нормативний акт дав відповіді на велику кількість запитань від міжнародних інвесторів.

Сподіваюся, велика приватизація згодом розпочнеться. Це не тільки питання фінансування для бюджету. Мене як міністра фінансів, звісно, турбує сума, яка має надійти до державного бюджету. Але це не тільки і не стільки питання фінансування для бюджету, це насамперед приватизація, яка створить умови для появи ефективного власника в колишніх держкомпаніях.

— Чи реалістично очікувати великої приватизації в рік виборів?

— На мою думку, так. Як показує досвід, життя триває, бізнес готовий інвестувати, тому тут постає питання правильної підготовки, правильного доступу до інвесторів. Саме тому ми пішли на те, що наймаємо радників, готуємо об`єкти, як це вчиняють у Європі. І, як на мене, ті компанії, які вже визначили для себе Україну як потенційну країну для розвитку або інвестицій, стратегічно спрямовують погляди за межі виборів.

Фото: Міністерство фінансів України / Facebook

— Хочу уточнити, що це не МВФ від нас вимагає запуску приватизації, це нам потрібна приватизація. МВФ же, позичаючи гроші країнам, вказує на успішний досвід приватизації, тому що в середньому у світі приватний власник завжди краще, ніж держава.

— Загалом практика позичання грошей в МВФ у нас часто-густо політизується, хоча такі кредити — нормальна рутинна робота будь-якого міністерства фінансів майже будь-якої країни. Усі, навіть ті, хто має великі запаси нафти, активне управління ліквідністю, виходять на ринки, щоб залучати дешеві кошти та інвестувати їх у можливості. Проблема не в коштах, які беруть у борг, проблема в тому, куди скеровуються запозичення. Країна або фінансує цими коштами свій дефіцит, або витрачає їх на розвиток інфраструктури, структурні реформи, а отже, заробляє в майбутньому. На жаль, наша ситуація з накопиченням великих боргів, коли ми прийшли в 2014 році в уряд, пов`язана з тим, що борги у нас нарощувалися, а економіка була в тому стані, в якому була.

Тепер ми маємо стратегію керування боргами. Ми хочемо зменшити відсоток боргу до ВВП, зараз він сягає 60%, і це вже є великим досягненням порівняно з тим, що було раніше, але за три роки ми мусимо скоротити його менш ніж до 50%. Це означає, що з часом будемо більше заробляти, менше запозичувати. На жаль, наразі ми опинилися в тій ситуації, коли не позичати не можемо.

- Рік двох виборчих кампаній для міністра фінансів завжди надважкий і надстресовий. Який він для вас?

Я вважаю пріоритетом зменшення податків на зарплату

— І я, і міністерство відчуваємо себе абсолютно нормально, тому що у нас прийнято бюджет, він виконується і він досить реалістичний. Проте зараз усі ресурси Міністерства фінансів і Кабінету Міністрів спрямовані на впровадження середньострокового (трирічного в нашому випадку) бюджетування. Коли це станеться, ніхто вже не питатиме, що там у нас з МВФ, а цікавитиметься, що маємо у трирічній декларації.

І це дійсно правильно. Цього року до 1 травня ми вперше подамо в Кабмін, а потім до 1 червня Кабмін подасть до Верховної Ради, трирічну бюджетну декларацію з обов`язковими обмеженнями витрат. Це нова система бюджетування, більш ефективна.

— Чи враховує цей бюджет ймовірність прийняття закону про податок на виведений капітал? Як ви власне до цього податку ставитеся?

- Ми зараз якраз обговорюємо це питання на наступні роки. Цьогоріч у бюджеті за основу взято податок на прибуток. Зараз закінчилося його декларування, і ми цього податку отримали навіть більше, ніж планували. Компанії задекларували значно більшу суму безпосереднього прибутку, а отже, і податку на прибуток. Тому минулого року Міністерство фінансів досить відверто і, чесно кажучи, сумлінно відпрацювало перспективу запровадження податку на виведений капітал разом із бізнесом. Ми чітко продемонстрували, як створюється бюджет, як прогнозується кожен із податків, скільки становитимуть реальні втрати, показали реальні витрати, коли ми перейдемо на податок на виведений капітал.

Це дискусія ширша, політична, яку нам потрібно провести і з парламентом, і з бізнесом. Якщо ми вважаємо цей податок стратегічно важливим, то маємо усвідомити й зрозуміти, чим саме повинні компенсувати втрати, де зменшити витрати або де замінити іншими податками. Я, як людина, що тривалий час була задіяна в бізнесі, ще з Наталією Яресько, пріоритетом вважаю зменшення податків на зарплату. Саме тому ми домоглися зниження єдиного соціального внеску вдвічі. Мені видається, що це одна з причин, чому бізнес реально почав розвиватися. Тому, якщо дозволятимуть і наш бюджет, і податкові надходження, якщо у нас буде можливість десь зменшувати податки, ми це зробимо. Ось від бізнесу ми вже чуємо побажання й надалі зменшувати податки на працю.

— Економічне зростання України цьогоріч — 3%, а в Польщі — 5%. Розрив між нами збільшується. Деякі експерти кажуть, що сьогодні, щоб наздогнати Польщу, нам знадобиться років 50. Що, на ваш погляд, нам потрібно для того, аби істотно, можливо, удвічі-тричі прискорити темп зростання в країні?

— Рецепти справді для всіх є зрозумілими. Перше — це сфокусуватися на нашій найболючішій проблемі, зокрема продуктивності. За продуктивністю ми відстаємо від Польщі і всіх сусідніх країн. При цьому, якщо проаналізувати базові ресурсні елементи, у нас їх більше, ніж в інших країнах, тобто є потенціал. Але й капіталу, і вмінь, і навичок, й інфраструктури, і доріг, і портів, і решти у нас набагато менше. Інвестуючи в це як державні ресурси, так і приватні, можна відчутно збільшити продуктивність. Тому ми точно мусимо ремонтувати дороги, будувати, маємо прийняти закон про концесії і долучити капітал у порти, в аеропорти. Ми повинні відкрити ринок землі.

Результат на держроботі досягається з більшими труднощами, ніж у бізнесі

Друге питання — це створення і поліпшення державних інститутів. Вільне та незалежне судочинство — обов`язкова умова, щоб сюди прийшов інвестор. Третє — велика приватизація, про неї ми вже поговорили. Четверте — великий блок питань: доступ до капіталу, торгівля та інвестиції.

Потрібно відчиняти браму, підтримувати наш експорт, підписувати ще більше договорів про вільну торгівлю, потрібно максимально забезпечувати, з одного боку, потік товарів, збільшення експорту, з іншого — візит інвестицій, розвиток туризму. І я наразі не висловила абсолютно нічого нового, ми все це чуємо і говоримо останні 20 років.

— Давайте поспілкуємося про життя поза міністерством. У вас четверо дітей. Як вам вдається справлятися?

— По-перше, це велика заслуга мого чоловіка, бо ми завжди по-партнерськи розподіляли всі сімейні обов`язки, але останні чотири роки, коли почала працювати на державу, звісно, він перейняв себе левову частку обов`язків, зокрема значно більше часу й уваги приділяє дітям. Їм це дуже до вподоби, звичайно. Секрет номер два: четверо дітей — це легше, ніж двоє, тому що вони допомагають один одному і це вже, так би мовити, своя екосистема.

А загалом, більше труднощів і міфів створює те, що жінки вважають, нібито вони повинні впоратися з усім. Найважливіше для жінки досягнення — це можливість мати вибір і відчувати себе щасливою в тому, чим вона займається. Якщо хтось відчуває себе щасливою будучи тільки мамою — це прекрасно, тож треба бути мамою. Коли ж хтось відчуває себе щасливою в професійному житті, це теж чудово. Якщо комусь вдається це поєднувати, тому що пощастило з партнером, сімейною системою підтримки, це теж дуже добре.

— Чотири роки на керівних посадах в Міністерстві фінансів, зокрема й пост міністра, що порадите тим, хто прямує за вами?

— Перше — обов`язково приходити з командою, швидко вибудовувати багато паралельних відносин з тими, хто має аналогічні цінності, розділяє ці цінності в інших міністерствах, охоплювати якомога більше людей. Друге — постійні дискусії, робота з громадянським суспільством, з експертами. Нехай іноді це складно й важко, буває, ти вислуховуєш більше критики, проте це допомагає знайти правильне рішення. І третє, мабуть, все-таки пріоритезація. Я можу порівнювати з бізнесом, хтось може порівнювати з іншими секторами. Результат на державній роботі досягається з більшими труднощами, ніж у бізнесі або в іншій сфері.

Журнал НВ (№ 21)

Парламентскі списки

Завдяки двом новим політичним силам на парламент чекає безпрецедентне в історії України оновлення

Читати журнал

Вибір редакції

Економіка

Вчора, 08:40

thumb img
Після серіалу на HBO. Хто заробить на зростанні туристичного потоку в Чорнобиль
Компанії/Ринки

Вчора, 20:00

thumb img
«Робота над помилками. Бізнес»: підприємці розкажуть НВ про те, як втрачали гроші і вчилися
Економіка

Вчора, 09:30

thumb img
Як повинна зростати Україна, на чому тримається російська стабільність і чому виграє Китай. Інтерв'ю з Сергієм Гурієвим

Стань автором

Якщо Ви хочете публікувати свої колонки на НВ Бізнес, напишіть листа на адресу:

kolonka@nv.ua