Дорогий чорнозем. Інтерв'ю з юристом, який засудив державу за мораторій на продаж землі

31 травня 2018, 11:31
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Один з ініціаторів позову до Європейського суду з прав людини – експерт організації EasyBusiness та Реанімаційного пакета реформ Дмитро Ливч – розповів, що ж саме дозволило виграти справу в питанні, яке в Україні безуспішно намагаються змінити вже 17 років.

Поборники відміни заборони на продаж сільськогосподарської земелі в Україні отримали нового впливового союзника – Європейський суд з прав людини. Наприкінці травня він визнав діючий в Україні вже 17 років мораторій таким, що порушує права людини. Тобто, фактично незаконним. І зобов'язав уряд відмінити його, прийнявши нове законодавство.

Відео дня

Домогтися такого рішення вдалося двом звичайним українцям, жителям Західної України. Свій позов вони подали лише три роки тому. Зазвичай, ЄСПЛ розглядає справи і по 10 років. Тож це рішення свідчить про важливість і нагальність питання.

Чи протверезив вирок Європейського суду українських урядовців та народних депутатів? Якщо уряд та Верховна Рада нічого не змінять найближчим часом, мільйони українців зможуть скористатися прецедентом та "завалити" ЄСПЛ новими позовами. І цього разу вже вимагати значної грошової компенсації. Не складно передбачити, що рішення будуть не на користь держави.

Проектний менеджер громадської організації Easy Business Дмитро Ливч, який за запитом ЄСПЛ готував документ з уточненнями правової та економічної суті питання, в інтерв'ю НВ Бізнес розповів, яким чином вдалося виграти справу та що саме стало причиною перемоги. А також про те, коли може буде відкрито ринок землі та чи зможуть інші власники землі отримати грошову компенсацію за мораторій.

– Давайте почнемо з того, хто ви та чому власне взагалі взялися за захист землевласників?

– Громадська організація EasyBusiness є некомерційною, основним завданням її є створення кращих умов для ведення бізнесу в Україні. Одним з напрямів роботи EasyBusiness є захист прав власності разом з покращенням бізнес-клімату, а також створенням вільних ринків, в тому числі, ринку землі. Однією з активностей у цьому напрямку якраз і було подання позовів до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Які ще компанії, захисники брали участь у процесі?

– Тут варто розмежовувати юридичну підтримку, роль в комунікації цієї ініціативи, а також аналітичну, правничу та економічну підтримку. Були залучені декілька організацій, також є юристи, які виступали адвокатами населення в цих справах. Зі сторони держави офіційним відповідачем був уповноважений уряду у справах Європейського суду з прав людини.

Наша організація була одним з ініціаторів цього процесу ще у 2015 році. Ми створили платформу, яка називається Farmland.in.ua. Вона дозволяє землевласникам, яких в Україні зараз 7 мільйонів, отримати всю необхідну інформацію щодо подачі позову до ЄСПЛ. Зокрема, завантажити бланк позову, ознайомитись з інструкцією, яким чином його заповнювати. Також ми допомагали відправити ці позови до офісу суду у Страсбург.

Було подано близько 500 заявок через платформу farmland.in.ua. Фактично, це були не позови, а лише потенційні наміри людей подати такий позов до ЄСПЛ.

Близько 20-ти з цих заяв потім було перенаправлено до Європейського суду з прав людини. В середині 2016-го року було прокомуніковано заяву п'яти позивачів, наша організація виступила третьою стороною в цьому позові. І тільки зараз, майже через 3 роки від початку процесу, ми отримали рішення по позовам Зеленчук та Цицюра.

В чому полягала роль вашої організації?

– Європейський суд з прав людини залишає право за організаціями, які не є афілійованими із землевласниками, надавати абсолютно відкриту, прозору та чесну інформацію стосовно того, яким чином відбувається явище, якого стосується позов.

Тож наша організація підготувала аналітичну інформацію юридичного та економічного змісту, де пояснювалося, чому мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення в Україні є протиправним, а також таким, що обмежує права людини, що призводить до певних економічних втрат.

На що суд звернув увагу саме в цих позовах?

– Ми довели, що мораторій суперечить першому протоколу Європейської конвенції з прав людини, так само суперечить статті 41 Конституції України. Він є таким, що обмежує права людини. Він повністю обмежує право людини купити або продати землю сільськогосподарського призначення.

Так само було доведено, що землевласники, які подавали позов до Європейського суду з прав людини, вони є людьми похилого віку і у них немає можливості для реалізації свого права. Вони не можуть передати землю у спадок, вони не можуть її продати, вони не можуть її обміняти. І тим самим було доведено те, що мораторій дійсно завдає певну шкоду цими обмеженнями, які він встановлює.

ЄСПЛ у своєму рішенні говорить, що мораторій є обмеженням прав людини, прав власності, і що це потрібно змінити. Суд рекомендує уряду України прийняти більш збалансоване законодавство у сфері земельних питань. Разом з тим, за урядом залишається право вибрати ту модель ринку, яка буде діяти в подальшому.

– Тобто через позов лише двох громадян повинне бути змінене законодавство для всієї країни?

– Кожен з кейсів є індивідуальним. Але знову ж таки, суд говорить, що це рішення є загальним для всіх. Тобто воно стосується не тільки конкретних позивачів, а воно стосується України як країни, уряд якої обмежує права людини.

В Європейському суді з прав людини використовується прецедентне право. Тож рішення у справі Зеленчук та Цицюра уже стало прецедентним.

Якщо інші землевласники будуть подавати позов до європейського суду, а Україна в розумний строк, який визначив ЄСПЛ, не вживатиме необхідних мір, то на нашу країну чекають відповідні рішення Європейського суду з прав людини.

– Скільки часу ЄСПЛ відводить на зміну земельного законодавства?

– Це може тривати від півтора до двох років.

– Якщо уряд, Верховна Рада за цей час не вирішать питання скасування чи зміни мораторію, що очікує Україну?

– В Україні є 7 мільйонів землевласників, права яких обмежені. Давайте уявімо собі ситуацію, коли декілька мільйонів українців подають колективний позов до Європейського суду з прав людини і отримують компенсацію від держави за те, що їхні права були порушені.

– Чи передбачив ЄСПЛ фінансові санкції для України, або грошову компенсацію позивачам у цьому рішенні?

– На даний момент немає фінансової компенсації за те, що права порушені, але є компенсація витрат.

Якщо мораторій так і не буде відмінений, чи можна вимагати компенсацію у наступних позовах?

– Європейський суд з прав людини є дуже обережним у своїх рішеннях. І потрібно дуже уважно читати норми права, які ним були встановлені.

Коли будуть рішення Європейського суду щодо наступних позовів, які вже розглядаються?

– Прецедент вже є по двом справам. Три справи очікують на рішення. І ще близько 10-15 справ очікують того, щоб бути прокомунікованими. Справи в ЄСПЛ можуть розглядатись до 10 років. Те, що два позивачі-українці отримали позитивне рішення, доводить, що справа є резонансною, і що ситуацію потрібно вирішувати негайно.

– Чи можуть інші 480 заявок теж перетворитись у реальні позови до України?

– Поки що це лише наміри землевласників. Проте після цього рішення з високою ймовірністю можна стверджувати, що кількість позовів до Європейського суду з прав людини збільшиться.

Якою була позиція держави у цій справі?

– Позиція Міністерства юстиції полягала в тому, що мораторій, хоч і є обмеженням, але виступає розумним регулюванням ринку. Тобто впроваджений задля того, щоб вберегти українську землю.

По-суті, така позиція співставна з позицією українських популістів, які за рахунок масової інформаційної кампанії намагаються впливати на свідомість землевласників і намагаються посіяти серед громадян невиправдані страхи. Страх того, що землю скуплять іноземці, що земля буде скуплена за безцінь, що у землевласників просто відберуть землю після відміни мораторію. Це все є страхи. У них немає жодного ні економічного, ні правового підґрунтя.

Тобто фактично уряд стверджує, що мораторій не порушує права людини?

– Іншої позиції не могло бути. Але уряд не може і не готовий зараз погодитись з таким рішенням ЄСПЛ.

– Але ще є Верховна Рада і народні депутати, які також котрий рік поспіль ніяк не можуть із цим погодитись...

– Так, безперечно. Але і у Верховній Раді є світлі голови. Як ви пам'ятаєте, 55 народних депутатів у позові до Конституційного суду України також намагаються довести, що мораторій є неконституційним. Думаю, що після рішення Європейського суду можна очікувати другу хвилю депутатських запитів.

Це рішення ЄСПЛ може стати тригером у земельному питанні, адже зачіпає інтереси близько 7 мільйонів українців, а це 15% населення України. Нарешті разом з тиском МВФ, Світового банку, експертів, прогресивних народних депутатів ми маємо ще одного союзника у цьому питанні.

Ми вже 17 років стоїмо на місці і не можемо нічого вирішити. Наші популісти напоказ ніби прислухаються до думки власників землі, але насправді маніпулюють суспільною свідомістю.

Цей прецедент, коли власники землі подають позови до Європейського суду, не маючи можливості захистити свої права в національних судах, – це значущий крок до вирішення земельного питання.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X