Замість вілл — вставляємо розбиті шибки: як працює скляний бізнес під час війни. Євген Довгун про кейс ОКМЕ

Євген Довгун, співзасновник виробництва світлопрозорих систем ОКМЕ (Фото:ОКМЕ)
Встигли пропрацювати півроку і вийти на 30 у.е. в місяць, як почалась війна
Мій партнер Олексій до того сім років працював менеджером із продажу у великій «скляній» компанії, я — у сфері нерухомості. Тож, узяли свої заощадження, кредит і замовили з Туреччини перші два станки. Так з’явилось виробництво ОКМЕ.
Стартовий бюджет становив 150 тис дол, 75 тис з яких пішло на закупівлю сировини й станків.
Команду зібрали за тиждень, за три — орендували приміщення. А перше замовлення отримали ще до того, як прийшли станки. На них ми чекали аж три місяці.

Наша перша база клієнтів складалася з п’яти друзів і родичів. Але для старту цього було достатньо. Коли всі друзі у нас були «засклені», Олексій дістав свій старий робочий записник і обдзвонив усіх з нього. З’явилися нові клієнти. Згодом запрацював «народний телеграф» — нас знаходили вже за рекомендаціями.
Так, за пів року ми вийшли на обіг 30 тис дол на місяць.

Війна поставила усе на паузу і перетворила цех на «автопарк ЗСУ»
Основний напрям роботи OKME — засклення приватних житлових будинків різної складності. Від звичайних дверей до 6-метрового фасаду із суцільних панорамних вікон або даху у формі морської хвилі з дзеркальним склом.
До війни основний відсоток замовників припадав на передмістя Києва.
Робота сильно сповільнилась ще за місяць до початку вторгнення.

Навіть на фоні розмов замовники згортали активність, а після 24 лютого кількість охочих вкладати гроші в будівництво різко впала. Все зупинилось.
Крім того, алюмінієвий профіль і скло з Європи, які ми використовуємо у виробництві, через «затори» на кордоні можна було чекати до 12 тижнів.
Стало важко підрахувати загальний кошторис будівництва: ціна на паливо, логістика та стрибки курсу б’ють по кінцевих цифрах. Навіть якщо сьогодні скління під ключ коштуватиме мільйон, то завтра це вже зовсім інша сума.

5 основних рішень під час війни
Коли зрозуміли, що дедлайн війни не визначений — прийняли для себе базові речі на перспективу:
1) Перетворити цех компанії на пункт допомоги ЗСУ.
Волонтерство почалося з дзвінка близького родича, якого перевели на Харківський напрямок оборони. Ми за два дні закрили весь запит і забезпечили хлопців з «Холодного Яру» усім необхідним. Далі пішли регулярні запити: від біноклів і берців до цигарок, спреїв і газованих напоїв.
У пріоритет поставили транспорт. Адже окрім дронів та артилерії ця війна потребує швидкості, авто — це оперативність, мобільність, логістика, а часто й порятунок. Словом, це реальна знахідка для фронту.

За пів року війни ми вже передали 7 авто для 93-ї механізованої бригади «Холодний Яр».

Також передаємо коліматори, генератори, приціли, бронежилети й інші необхідні для фронту речі. Нещодавно відправили на Херсонщину потужний ноутбук, дрон та генератор для спецрозвідки з 239-го батальйону.
80% усього забезпечення — це наші особисті й корпоративні ресурси, ще 20% - допомога від закордонних бізнес-партнерів.

2) Команда залишається за будь-яку ціну
Ми зберегли робочі місця усій нашій команді, а також середній рівень заробітку. Разом з тим змінилося й навантаження. Графік став гнучкішим. Намагаємося підтримувати співробітників й іншими ресурсами. Наприклад, батьки нашого цеховика залишились без роботи, тож наразі ми утримуємо дві його сім'ї. Іншому — ми дали авто, щоб він відвіз родичів у безпечне місце.
3) Припинити всі «ватні» проєкти
Ми не працюємо з клієнтами з рф та білорусі.
Так, ми одразу скасували велике замовлення на 150 квадратів скління під Харковом. Об'єкт був майже на 400 тис дол, бо замовник — виявився «ватним».
4) Війна може бути довгою — знімаємося з паузи.
На одного захисника — необхідно 12 працюючих, аби нормально забезпечити воєнні рейки нашої економіки. Працюємо і допомагаємо перемагати окупанта.
Якщо раніше нас цікавило лише масштабне скління на сотні квадратних метрів та елітні вілли, то зараз ми розглядаємо різні варіанти: встановлення розбитих вікон у житлових будинках Харкова, оновлення фасадів у Києві, розсувні системи в приватних будинках передмістя Дніпра.
Вже повернули 50% довоєнних клієнтів.

Після нещодавного попадання 8 ракет у Чаплино, команда ОКМЕ відразу вирушила на місце, аби запропонувати місцевим мешканцям допомогу у відновленні розбитих будинків.
5) Будь-які складнощі - це нові можливості
Усю енергію, яка зараз витрачається на ненависть до окупанта та обговорення заяв політиків запускаємо в економіку. Шукаємо нові ідеї та адаптуємо бізнес.
OKME вже готує потужності виробництва до проєктів відбудови. Восени плануємо закупити ще один станок. Є домовленість про швидку доставку найкращого бельгійського алюмінієвого профілю від Reynaers. Розглядаємо напрям модульних містечок і заскління поруйнованих багатоповерхівок.
Також плануємо будувати в західній частині України котеджне містечко на 40 будинків з усією необхідною для життя інфраструктурою. Це зовсім новий для нас перспективний напрям. Разом з нашими партнерами ми вже виділили на це перший мільйон доларів і незабаром почнемо будувати перший об'єкт у Львівській області.
Краще за все ми вміємо робити гарні будівлі. І один із найкращих приводів зараз сказати своїй країні: «Тримайся, люба, ми впораємось» — це інвестувати в її розвиток.
