Держава не повинна бути ключовим гравцем на банківському ринку – заступник міністра фінансів
Юрій Гелетій розказав про стан державних банків сьогодні і плани їхньої приватизації.
Сьогодні держава є сильним гравцем у фінансовому секторі України. Після націоналізації Приватбанку її частка в цьому секторі зросла до 55% порівняно з 27% у 2015 році.
Однак ключовим напрямком роботи Міністерства фінансів - якнайшвидше вийти з капіталу державних банків і забезпечити конкурентне середовище на фінансовому ринку. Це допоможе збільшити прибутковість як і державних, так і комерційних фінустанов.
Для цього необхідно зробити ряд кроків, які допоможуть залучити інвесторів. Необхідно вирішити проблеми, успадковані від попереднього менеджменту, зокрема питання непрацюючих кредитів, запровадити ефективне корпоративне управління, забезпечити високі показники рентабельності банків.
Заступник міністра фінансів Юрій Гелетій розповів НВ Бізнес, що зараз відбувається з державними банками і коли їх вдасться приватизувати.
– В Україні екстремально велика частка державних банків. Що ви плануєте з цим робити?
– Реформування державного банківського сектору є одним з ключових напрямків роботи Мінфіну. Ми усвідомлюємо проблему, яка склалась на банківському ринку. Частка держбанків у грудні 2016 року зросла з 27% до 55% в активах банківської системи після того, як Приватбанк було націоналізовано для збереження фінансової стабільності. Скорочення частки держави на банківському ринку наразі є пріоритетним завданням Міністерства фінансів.
– А якою повинна залишитись частка держави у цьому секторі?
– Наш ключовий орієнтир – це 24%. Якщо порівнювати з показником 2015-2016 року до націоналізації Приватбанку, частка державних банків складала близько 27%. Власне, міністерство й орієнтується на такий показник. Ми чітко розуміємо, що держава не повинна бути ключовим гравцем на банківському ринку. Вона повинна забезпечити конкурентне середовище. Державні банки повинні спрямовувати свої зусилля на реалізацію фінансової та економічної політики держави. Безумовно, вони повинні конкурувати на засадах змагальності в банківському секторі.
Сподіваємося, що з Укргазбанку ми вийдемо до 2020 року, з Приватбанку – до 2022 року
– Як ви оцінюєте стан Приватбанку зараз?
– Після приєднання Приватбанку до банків державного сектору ми оцінюємо роботу банку позитивною. Задовільними є показники діяльності в частині виконання нормативів, динаміки основних показників діяльності, нарощення активів, кредитної бази. Після націоналізації Приватбанку було сформовано наглядову раду. Із 7 членів наглядової ради 6 є незалежними директорами. Також сформовано всі необхідні комітети, що відповідають принципам корпоративного управління Організації економічного співробітництва, а також Базельського комітету. На Приватбанк припадає більше 20% активів банківської системи, близько 36% депозитів фізичних осіб. Нещодавно разом з Visa був запущений пілотний проект технології біометричної сплати покупок за допомогою відбитку пальця. Банк перший в Україні дав можливість своїм клієнтам використовувати сервіси Android Pay та Apple Pay.
Ми зі свого боку наголошуємо, що Приватбанк повинен сконцентруватись на реалізації стратегії, яка була схвалена наглядовою радою у квітні цього року. Це, перш за все, збереження ключових позицій в роздрібному сегменті з наголосом на платіжний бізнес, оптимізацію витрат, розбудова функцій ризик-менеджменту, внутрішнього контролю, які були незадовільними. Ми вважаємо, що це в комплексі дасть змогу зробити банк прибутковим з позиції перспективи і сприятиме виходу держави з його капіталу у 2022 році.
– Яка стратегія розвитку держбанків сьогодні? І що у цьому напрямку ви плануєте робити?
– У лютому Кабмін схвалив стратегію розвитку державного банківського сектору. Вона базується на чотирьох основних пріоритетах. По-перше, кожен банк повинен розробити і почати імплементацію індивідуальних стратегій, які допоможуть виявити сильні сторони, покращити позиції на ринку. Тобто фінустанова повинна використовувати свої переваги порівняно з іншими гравцями, щоб забезпечити сталу прибутковість банку в середньостроковій та довгостроковій перспективах.
По-друге, це покращення функцій управління. У даному випадку ми говоримо про корпоративне управління, яке повинно відповідати найкращим міжнародним практикам (ОЕСР, Базельського Комітету). І це передбачено в законопроекті 8331-Д, який підтримала Верховна Рада. У першу чергу це стосується корпоративного управління в Ощадбанку та Укрексімбанку.
По-третє, потрібно вирішити проблему непрацюючих кредитів. Ми повинні вжити заходів для очистки балансів банків. Це розробка та впровадження підходів для роботи з непрацюючими кредитами для зменшення тиску на баланси банків державного сектору, максимізації їх залишкової вартості (recovery).
І останнє наше завдання – впровадження планів виходу держави з капіталу банків задля забезпечення підвищення їхньої вартості.Реалізація стратегії зі збільшення прибутковості банків дозволить державі розглянути можливість повного або часткового виходу із капіталу банків, при цьому досягаючи цілей держави щодо підвищення економічного потенціалу та повернення інвестованих бюджетних коштів.
Якщо говорити про стратегію кожного із державних банків, то Приватбанк – це роздрібний банк, який повинен розвивати подальше сферу малого і середнього бізнесу. Кредитування корпоративного сектору буде обмеженим. В частині корпоративного бізнесу в стратегії визначено, що банк буде фокусуватись на кредитуванні фізичних осіб. У частині Ощадбанку – це універсальний банк, який продовжує функціонувати у всіх сегментах: і роздрібному, і корпоративному. У корпоративному акцент повинен бути зроблений на кредитування підприємств малого та середнього бізнесу. Знову ж таки розвиток ІТ-інфраструктури, дистанційних каналів продажу також будуть серед основних пріоритетів банку. В Укргазбанку реалізована концепція еко-банкінгу. Він сфокусований на кредитуванні енергозберігаючих технологій, проектів. Ви знаєте, що у них значний портфель у сфері сонячної енергетики. Щодо Укрексімбанку – на даний час наглядова рада та правління напрацьовують оновлену стратегію. Ми сподіваємось, що вона буде спрямована на кредитування експортно-імпортно-орієнтованих підприємств. Вкрай важливим для даного банку також є підвищення операційної ефективності та вдосконалення бізнес-моделі у майбутньому.
– Наскільки зараз істотна проблема неповернутих кредитів?
– Це виклик для всієї банківської системи, зокрема для державних фінустанов, на які припадає левова частка непрацюючих кредитів, так званих NPL банківської системи. Міністерство намагається вирішити цю проблему. Спільно з Національним банком ми створили спеціальний комітет по роботі з проблемними активами. Це буде дорадчий орган в рамках ради фінансової стабільності, який поряд з фахівцями Нацбанку, Міністерства фінансів залучить до своєї роботи міжнародних експертів.
Вони напрацьовуватимуть для держбанків рекомендації щодо можливих шляхів врегулювання проблеми непрацюючих кредитів. Наразі завершено напрацювання необхідних документів для функціонування зазначеного комітету, і протягом наступних тижнів він почне свою активну роботу.
Приватбанк однозначно лідирує серед непрацюючих кредитів у держсекторі. Ви знаєте, які існували практики кредитування пов'язаним особам у цьому банку. І портфель там справді дуже великий. Міністерство фінансів не втручається в питання судового розгляду, які відбуваються як в межах України, так і поза. Сподіваємось, що там буде позитивна динаміка.
В частині інших банків – безумовно, вкрай важливим є розширення інструментарію. Як ви знаєте, закон про фінансову реструктуризацію активно застосовується Ощадбанком. На жаль, інші банки не проявляють до нього значного інтересу. Поряд з цим найбільшою проблемою для державних банків є застосування інструментів дисконтів, тобто продаж з дисконтом. У середньостроковій перспективі ми, можливо, повернемось до ідеї створення державної компанії з управління проблемною заборгованістю. Ця ідея була ініційована нашим керівником раніше, але не підтримана Національним банком та міжнародними партнерами. Поряд з цим ми продовжуємо вивчати міжнародний досвід.
– Що буде з приватизацією державних банків?
– Для забезпечення приватизації, як я уже зазначав, нам треба виконати низку передумов. Це перш за все побудувати корпоративне управління, забезпечити наявність надійних операційних моделей в банках, рентабельні показники капіталу та активів. Враховуючи це, ми вважаємо, що Укргазбанк та Приватбанк першими можуть виконати ці умови. Менеджмент Ощадбанку працює у напрямку співпраці з міжнародними фінансовими організаціями, з ЄБРР.
Очікується, що Укргазбанк та Приватбанк досягнуть зазначених умов відносно швидко та будуть повністю приватизовані у строк до 2020 та 2022 років відповідно шляхом продажу міжнародним стратегічним інвесторам або через первинне публічне розміщення акцій (IPO). Держава буде шукати можливість для реалізації міноритарного пакета акцій Укргазбанку міжнародній фінансовій установі у найближчій перспективі.
Менеджмент Ощадбанку працює у напрямку співпраці з міжнародними фінансовими організаціями - з ЄБРР. Ми сподіваємось, що ця співпрацю і надалі буде активно розвиватись, що дасть змогу реалізувати нашу стратегічну мету – скоротити частку держави протягом наступних п'яти років у цьому банку.
На державні банки припадає 50% непрацюючих кредитів
– Чи є якісь плани щодо об'єднання державних банків?
– Зараз ми не розглядаємо таку ініціативу. Кожен банк розвивається індивідуально і сконцентрований на реалізації власних стратегій, забезпеченні належного рівня прибутковості. Це основна ініціатива. Об'єднання ми не опрацьовували. На початковому рівні напрацювання засад ми провели аналіз і ми вважаємо це недоречним. Кожен банк має свою спеціалізацію, яка може бути розвинена в середньо- та довгостроковій перспективах. Ми бачимо певні пересічення у сферах банків, але все-таки вони рухаються і паралельно в певних сегментах бізнес-моделей, але поряд з цим у них є свої відмінності в частині спеціалізації.
– Ощадбанк вважається одним з найбільш застарілих і відсталих банків в Україні. Що з цим робити?
– Розглядаючи Ощадбанк, варто говорити про нього до 2014 року і після. Адже активна робота менеджменту дала змогу протягом останніх трьох років наростити баланс банку удвічі. Відбувається трансформація банку – за цей час відкрили близько 600 відділень нового формату, оптимізуються видатки. Банк активно працює у сфері кредитування мікро, малого та середнього бізнесу. Ми всі знаємо програму банківського кредитування Будуй своє. Я вважаю цей банк дуже прогресивним у частині реалізації стратегії. І порівнювати його банком 2014 року неактуально. Менеджмент активно працює над вдосконаленням операційної та бізнес-моделі, оптимізацією витрат. Ми сподіваємось, що співпраця з ЄБРР дасть свої позитивні результати і банк буде продовжувати розвиватись як сучасний динамічний банк.
– Що зараз відбувається з державними банками?
– Вони демонструють позитивні показники прибутковості. Зокрема, станом на 1 липня 2018 року прибуток Привабанку склав 7 млрд грн. Решта банків також працюють з позитивною динамікою прибутковості: І півріччя Укрексімбанк закінчив з прибутком 679 млн грн, Укргазбанк – 216 млн грн, Ощадбанк – 92 млн грн. У частині кредитування, безумовно, домінує корпоративний сектор, хоча й спостерігається певне скорочення. Нарощується база депозитів фізичних осіб.
Наголошу, що банки сконцентровані на реалізації власних стратегій розвитку та положень Засад стратегічного реформування державного банківського сектору. Це ті ініціативи, які спрямовані на відновлення діяльності державних банків як стабільних, прибуткових установ, що функціонують на комерційних засадах.
