Депутати намагаються обмежити вплив Нацбанку – інтерв'ю заступника голови НБУ про новий валютний закон

Олег Чурій побоюється, що у НБУ не буде достатніх важелів у майбутньому в умовах кризових явищ
Фото: прес-служба НБУ

Олег Чурій побоюється, що у НБУ не буде достатніх важелів у майбутньому в умовах кризових явищ

21 червня Верховна Рада України повинна розглянути один з найважливіших і довгоочікуваних для бізнесу документів – проект закону Про валюту. Олег Чурій – заступник голови НБУ – розповів про основні зміни.

Чинне законодавство не дозволяє вільно рухатися капіталу, ставить бізнес в жорсткі рамки і жорстоко карає за порушення іноді нездійсненних завдань.

Новий закон повинен повністю замінити застарілу репресивну систему валютного контролю в країні, за якою підприємці живуть уже понад 25 років, на ліберальный, легкий і зрозумілий.

Утім, це задовольняє не всіх. Народні депутати намагаються щосили обмежити повноваження Нацбанку або залишити собі обхідні шляхи для виведення коштів за кордон. Незважаючи на те, що парламент повинен розглядати законопроект вже завтра, фінальний текст документа досі незрозумілий. До того ж, немає жодної впевненості, що народні обранці не внесуть додаткових правок до закону під час голосування.

Про те, яким має бути нове законодавство про валюту, як воно вплине на бізнес і про що регулятор сперечається з депутатами, розповів НВ Бізнес заступник голови Національного банку Олег Чурій.

– Цього тижня парламент може ухвалити новий закон Про валюту. Чому його потрібно змінювати? Що дасть цей закон?

– Майже 27 років український валютний ринок жив під дуже репресивним регулюванням. За нього обмеження на проведення певних операцій як-от розміщення коштів на банківських рахунках та інвестування за кордон були нормою. Мета була одна – не допустити витоку валюти з країни. Але насправді це регулювання не було успішним, оскільки ми мали витік капіталу та дефіцит валюти в Україні.

Новий закон (до речі його нова назва – Про валюту і валютні операції) матиме цілком протилежний підхід. Він надасть населенню та бізнесу свободу проведення валютних операцій без обмежень, і вони зможуть користуватися цією свободою на свій розсуд, не питаючись дозволу в Національного банку, як це мають можливість європейці. Хочуть – інвестують в цінні папери на світових фондових ринках, хочуть – вкладають кошти за кордон для розширення ринку збуту, коли хочуть продавати валюту, тоді і продають (або не продають взагалі).

Звісно, ця ліберальна модель валютного регулювання не запрацює одразу наступного дня після набуття чинності закону. Адже одномоментне зняття всіх обмежень дестабілізує валютний ринок і порушить фінансову стабільність. Ми будемо прибирати їх поступово, за наявності сприятливих макроекономічних умов.

Але частину обмежень, які вже втратили ефективність і лише створюють зайвий тягар для бізнесу та українців, ми плануємо скасувати одразу. Наприклад, у новому законі ми повністю прибираємо валютний контроль по операціям нижче 150 тис. грн. Тобто можна буде вільно експортувати, імпортувати товари і послуги на невеликі суми без жодного валютного контролю. Більше не буде індивідуального ліцензування, яке зараз є обов’язковим для, скажімо, інвестування за кордон або розміщення на закордонних рахунках коштів з України. Якщо ми будемо вводити якісь обмеження, то ці обмеження будуть у вигляді лімітів для усього ринку.

Ми скасовуємо реєстрацію кредитів від нерезидентів. Також ви не побачите у законі так званої “37-ї статті”, яка зараз дозволяє призупиняти зовнішньоекономічну діяльність за порушення строків розрахунків. Відміну цієї статті дуже сильно лобіює весь бізнес, всі асоціації.

 – Яку відповідальність передбачає чинний закон?

– Зараз за порушення норм валютного законодавства максимальний штраф становить 100% від суми транзакції. У новому законі відповідальність має бути змінена і залежати від ступеня порушення.

– Навколо чого точаться зараз дискусії щодо цього закону у праламенті?

 – Головне, про що зараз сперечаються – це повноваження Національного банку. Для нас важливо зберегти повноваження, які дозволять нам виконувати покладену на нас законом функцію – забезпечувати фінансову стабільність. Якщо  ми лібералізуємо валютне регулювання так, як передбачено в проекті закону Про валюту і валютні операції, українська економіка стане більш вразливою до різноманітних шоків, адже у разі якихось негараздів капітал набагато швидше втікає з країни. Якщо його ніщо не обмежує. Тому Національному банку потрібні можливості для того, щоб правильно і вчасно відреагувати у разі кризи. Нам не потрібно якихось додаткових повноважень, достатньо й того, що є зараз.

 – А що пропонують депутати?

– За останній місяць після прийняття законопроекту у першому читанні ми опрацювали з народними депутатами, банками, експертами і бізнес-асоціаціями 272 зауваження та пропозиції, і 157 з них було враховано. В результаті, вчора під час обговорення законопроекту в комітеті з питань фінансової політики і банківської діяльності народні депутати в цілому погодилися з нашою позицією і вирішили рекомендувати законопроект до схвалення у другому читанні та в цілому саме в тій редакції, що передбачає антикризові повноваження Національного банку.

 Але попереду ще голосування у Верховній Раді, і є ризик, що хтось намагатиметься внести щось з того, що не було враховано під час доопрацювання законопроекту. Наприклад, серед народних обранців циркулює ідея визначити в законі вичерпний перелік можливих валютних обмежень. Але ж ми сьогодні не можемо передбачити, яка буде природа майбутніх криз, і які саме інструменти нам знадобляться, щоб її подолати. Інша ідея - заборонити НБУ вводити певні обмеження. Наприклад, на репатріацію дивідендів. Але зараз близько 90% дивідендів, які сплачуються за кордон, здійснюється українськими резидентами, які просто мають рахунки за кордоном. Фактично це спосіб виводити капітал з України. І під час кризи така законодавча "прогалина" може бути вкрай небезпечною.

– Але ж це досить неліберально?

– Це неліберально, та інакше ми не зможемо гарантувати того, що під час кризи в країні буде достатньо валюти для нагальних потреб. Припустимо, що сталася криза і державі не вистачає валюти для купівлі навіть товарів критичного імпорту, наприклад, бензину, ядерного палива, і їх необхідно купити. Але в той самий час, наприклад, якась умовна мережа супермаркетів, яка працює в Україні і має українських власників, але зареєстрована за кордоном, буде виводити валюту через сплату дивідендів. В результаті ми отримуємо нестачу валюти в країні, а це може призвести до серйозної девальвації, до дестабілізації фінансового ринку, тощо.

– Тобто головна дискусія ведеться навколо цього?

– Сьогодні рішення про введення обмежень на валютному ринку або їх скасування приймає правління НБУ. Але зараз є пропозиції, щоб ще рішення правління НБУ затверджувалося іншими органами влади. Наприклад, Радою фінансової стабільності або Національного банку або РНБО. Навіть пропонується підкріплювати це рішення згодою парламенту. Ми вважаємо, що у разі попереднього погодження з іншими органами влади наші дії можуть бути неефективні, або невчасні, і це може призвести до швидкого та неконтрольованого розгортання кризових явищ, якщо вони настануть.

 – Яке ваше найбільше побоювання щодо остаточного документа?

 – Наше найбільше побоювання – це те, що у НБУ не буде достатніх важелів у майбутньому в умовах кризових явищ. У такому разі ми будемо апелювати до президента ветувати цей закон.

«Діалоги про майбутнє»

НВ представляє: «Діалоги про майбутнє» з Уільямом Тейлором, Павлом Шереметою і Дмитром Кулебою.

Київ-Вашингтон-Брюсель
Яке місце займає Україна у цьому трикутнику? Якою нашу країну бачать у Європі та США?

Відвідати лекцію
Ukraine-2020

Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Бізнес. Інтерв'ю ТОП-10

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: