Чому український IT приваблює мільярди інвестицій — керівник Luxoft в Україні

14 лютого 2017, 17:42
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке
Олександра Альхімович назвала причини, що спонукали Luxoft до інвестицій в український IT

Написання програми під ключ в Україні вже стало цілою індустрією. В українських IT-компаніях працюють по кілька тисяч фахівців.

Тому нікого не дивує новина про покупку Luxoft українського розробника IntroPro, який входить до списку двадцяти найбільших IT-компаній в Україні. А великий інвестбанк Morgan Stanley купив акції Luxoft, проінвестувавши $140 млн.

Відео дня

Як ці інвестиції вплинуть на роботу компанії, і що чекає ІТ-галузь в осяжному майбутньому, НВ Бізнес запитав у голови Luxoft в Україні Олександри Альхімович.

— Luxoft купив ІТ-компанію в Україні. Які перспективи на майбутнє відкриває ця угода?

— Основні причини покупки компаній — це необхідність розширити технічну, доменну експертизу або розширити географічну присутність. З 2014 року на глобальному рівні Luxoft купив компанії з головними офісами в Європі і США і з різними доменними експертизами: Excelian, Radius, Insys, Sympta Vision, Pelagicore. Купівля IntroPro — це логічний крок у напрямку розширення експертизи компанії в телекомі і медіа, адже компанія має великий досвід розробки, тестування і контролю якості рішень і послуг доставки аудіо і відео контенту і працює з міжнародними клієнтами. У Luxoft і IntroPro схожа клієнтська база, тому в синергії дві компанії зможуть посилити свою позицію у сегменті розробки рішень для галузей телекомунікацій та медіа.

— Це тільки у вас є інтерес до українських ІТ-компаній чи ви вважаєте, що угоди в цій сфері будуть продовжуватися?

— Українські ІТ-компанії володіють глибокою технічною експертизою, тому інтерес до них є не тільки у Luxoft. Україна входить у рейтинг топ-30 країн за індексом розвитку людського капіталу, а талант наших інженерів відомий у всьому світі. Звісно, операції на українському ІТ-ринку будуть продовжуватися. Можливо, збільшення активності ІТ-інвесторів також стане поштовхом для приходу інвесторів і в інші індустрії України. Але для того, щоб забезпечити безперервний потік інвестицій, нам необхідно у співпраці з державою забезпечити сприятливі умови.

— Що потрібно змінити в законодавстві, щоб було більше інтересу з боку інвесторів до нашого ринку?

— У нас сильна нормативно-правова база. Необхідно зробити так, щоб закони працювали. Друге завдання — визначити зрозумілі та прозорі «правила гри». Україні слід визначити свою стратегію розвитку і давати сигнали інвесторам про те, які індустрії найбільш привабливі з точки зору інвестицій. ІТ-галузь, наприклад, залучає інвестиції переважно самостійно — через взаємодію з міжнародними аналітичними компаніями, роботу з інвесторами. Схоже, що в інших індустріях ситуація схожа — галузі отримують не достатньо підтримки від влади. Україна має величезний потенціал не тільки в ІТ. Наприклад, у виробничих галузях (агро, фармацевтика, металургія) умови більш привабливі, ніж в Китаї. Одна година роботи українського співробітника коштує приблизно два долари проти чотирьох у Китаї. Вигода в наявності. Але завдання України як країни — забезпечити інвестиціям та новому бізнесу стабільність і безпеку. Але все-таки, основний стримуючий фактор для приходу інвестицій та нового бізнесу в країну — це не стільки законодавство чи певні умови (хоча це дуже важливо), як політична ситуація.

— Що зараз відбувається з ІТ-аутсорсингом? Чи буде цей сегмент рости і наскільки?

— Експортно-орієнтовані компанії за останні кілька років переорієнтувалися на надання клієнтам рішень і сервісів, які роблять їхній бізнес більш ефективним. Такий підхід дозволив нам після падіння ринку в 2014-му значно наростити темпи зростання в минулому році. Зараз можемо з упевненістю сказати, що ІТ-ринок зростає і наші прогнози — плюс 15−17%.

— Це зростання в грошовому еквіваленті?

— Це зростання як в грошах, так і в людях. Специфіка і відмінність ІТ-галузі від інших індустрій — у структурі витрат. В інших галузях фонд заробітної плати становить 10−20%. В ІТ-компаніях 70−75% це компенсація розробникам. Як ми бачимо, якщо ІТ-компанія залучає новий бізнес, то це автоматично змушує її і залучати нових ІТ-фахівців. Зростання ринку — це також розвиток як наявних лінійок бізнесу (фінанси), так і поява нових (електронна комерція, логістика, автомобільна промисловість, телеком, агро, фінтех).

— Зараз багато говорять про те, що ІТ-аутсорсинг — це як HR-агентство. Що дуже круто насправді випускати свою продукцію. Як ви вважаєте, у цьому змаганні ІТ-аутсорсерів і людей, які виробляють стартапи, хто буде лідирувати найближчим часом?

— Не правильно говорити про якесь змагання. Модель бізнесу — основна відмінність експортних ІТ-компаній від стартапів. Це як супермаркет і бутік. Експортні компанії залучають до співпраці велику кількість ІТ-фахівців. Приміром, лише в ІТ-галузі в Україні працює близько 100 тис. фахівців, 30% з яких — у ТОП-25 компаніях. ІТ-компанії, які працюють на експорт, мають більш-менш стабільну базу клієнтів, розробляють складні комплексні рішення на замовлення клієнтів. Крім того, наша діяльність більш масштабна і об'ємна. Ми робимо трансфер технологій в країну за рахунок широкої географії присутності офісів компанії і внутрішньої експертизи. Ми формуємо робочі місця не тільки в ІТ, але і в суміжних галузях економіки. Ми приносимо валютну виручку.

Стартапи — це, як правило, не великі компанії, основне завдання яких розробити привабливий для продажу продукт або ІТ-рішення. Після продажу стартапу за межами країни, зазвичай, більша частина команди розробників переїжджає, в Україні залишаються ІТ-фахівці, які продовжують працювати на компанію на умовах аутсорсингу.
Звісно, успішним є той бізнес, який приносить прибуток. Продаючи складні комплексні ІТ-рішення, експортно-орієнтований сегмент залучив в країну $2,5 млрд експортних грошей (дані дослідження ринку PwC за 2015 рік). Навряд чи стартапи, які продані за межами України, можуть похвалитися такими результатами.

— Чи є якісь речі, які держава може зробити для того, щоб покращити вашу роботу?

— ІТ-індустрія вже активно взаємодіє з представниками влади — розроблена Hi-tech стратегія, представники компаній працюють у робочих групах різних міністерств над створенням привабливих умов для розвитку ІТ-бізнесу в Україні. Наприклад, представники Luxoft брали участь у роботі Ради експортерів при Мінекономіки, активно працює Комітет з інформатизації і зв’язку ВР. Основне завдання на найближчий час — розробити комплексну стратегію розвитку ІТ-галузі. Сусідні країни, де активно розвивається ІТ (Румунія, Польща, Білорусь), таку стратегію вже активно впроваджують і результати в наявності. Стратегія розвитку ІТ-галузі в Україні повинна враховувати стратегію розвитку Євросоюзу. Також необхідно приділити увагу питанням створення спеціальних податкових умов, сприятливих умов для інвестування, розвитку ІТ-освіти, захисту прав інтелектуальної власності, розвитку цифрової та транспортної інфраструктури.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

poster
Картина ділового тижня

Щотижнева розсилка головних новин бізнесу і фінансів

Розсилка відправляється по суботах

Показати ще новини
Радіо НВ
X