Чесно кажучи, два роки тому Україна була пріоритетом номер один для ЄС, а зараз ні – член Європарламенту

19 грудня 2016, 08:00
Іван Штефанець, член Європейського парламенту, розповідає про важливість взаємовідносин між Україною та ЄС

З початку цього року Угода про асоціацію між Україною та ЄС запрацювало на повну силу. З цього моменту наша країни зняла практично всі обмеження для імпорту європейських товарів. Європа зробила це ще раніше.

Відео дня

Війна з Росією зробила Європейський Союз нашим основним торговельним партнером. Цим часто хизуються політики. І на папері це виглядає дуже гарно, а ось з точки зору реального бізнесу далеко не все так райдужно.

Підприємці стверджують, що європейський ринок далеко не такий відкритий, як вони очікували, а деякі взагалі не у захваті від того, що Європа відкрила двері для українських товарів.

Згідно нещодавнього дослідження Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, лише 28% опитаних підприємців вважають що угода з ЄС вплинула на них позитивно, 61% – не помітили різниці, 6% – скаржаться, що програли.

Що ж потрібно зробити для того, щоб змінити цю ситуацію? Для початку треба повністю гармонізувати стандарти українські порівняно з європейськими, для того щоб регуляторна база була ідентична, щоб не треба було робити багато домашньої роботи підприємствам, щоб перебудовувати свої виробництва для поставки товарів і послуг на ринки ЄС.

Та це лише з точки зору українців. А як цю ситуацію бачать у Європейському союзі? Про це певно знає член Європарламенту Іван Штефанець. В інтерв'ю НВ Бізнес він розповідає, чому в Європі ще не розчарувалися Україною, як провести ефективно й швидко реформи, та чим наша країна випередила ЕС.

Перше питання полягає у тому чи це правда, що проросійські сили у Франції, Італії, Болгарії, та антиєвропейські сили виграють, а ті, хто досі підтримували Україну втрачають свої позиції у ЄС?

– Так ви абсолютно маєте рацію. Ситуація з цього боку виглядає не дуже позитивно. Та я б не сказав, що ті, про кого ви говорите перемагають, вони просто нам загрожують. Загрожують європейській єдності.

Будь яке обмеження перешкоджає співпраці між Україною та ЄС

– Ці сили в деяких країнах мають більший вплив. Вони фокусуються на молоді, на соціальних мережах. Використовують дезінформацію, ведуть гібридну війну. І Європа має знайти відповідь на ці явища.

– І правильною відповіддю буде не антипропаганда, а надання інформації про реальний стан речей. І я вірю, що ми досягнемо у цьому успіху.

– Давайте поговоримо про економіку. Як ви вважаєте, наскільки мораторій на вивіз необробленої деревини, який запровадила Україна, позначиться на наших взаєминах з ЄС?

– Що ж, ми підтримуємо вільну торгівлю. Тому будь яке обмеження перешкоджає співпраці між Україною та ЄС. З цієї точки зору це не можна назвати позитивним рішенням. Але я зрозумію, якщо це запровадити на певний час. Такий собі протекціонізм. Але у довгостроковій перспективі найкращим рішення є вільна торгівля між ЄС та Україною. Адже Україна має на меті приєднатися до найбільшого в світі ринку – європейського. Я не думаю, що цей крок такий вже важливий. Але це сигнал, що Україна вирішила робити по-своєму. У короткостроковій перспективі ми це сприймаємо. Але в решті решт ми підтримуємо вільну торгівлю.

– У той самий час в Європі є дуже багато обмежень для наших компаній. Чому так відбувається?

– Це так. Але ми мусимо розуміти, що ми маємо використовувати європейські стандарти. Всі хто хоче потрапити на європейський ринок мусять відповідати європейським критеріям. Це реальність. І це є в Угоді про асоціацію.

Європа зі свого боку не усе робить правильно, можна було б зробити набагато більше

– Але чи не могла б Європа бути більш відкритою для нашої продукції?

– Можливо. Я не хочу сказати, що Європа зі свого боку робить усе правильно. Можна було б зробити набагато більше. Європа могла б бути більш відкритою адже Україна – це найважливіша країна для Європи, її найбільший сусід. Найважливіша країна з погляду зовнішньої політики. І наша взаємодія вкрай важлива. І не тільки для України, але й для Європи.

– Як змінилися погляди на Україну після того, як члени нашого парламенту опублікували свої електронні декларації?

– Я думаю, що для України це був дуже важливий крок уперед. Це був позитивний крок. І у Європі на це відреагували дуже й дуже позитивно. Звісно ж вони оприлюднили деяку суперечливу інформацію. Я це розумію. І різні люди сприймають це по-різному. Але дуже важливо розуміти, що в цілому це позитив. І це робить політичне життя більш прозорим. Зауважу, що така система існує не в кожній країні. І треба б було запровадити таке законодавство і у ЄС. Мушу визнати тут Україна нас випередила.

Для успішного проведення реформ, необхідно поєднання технократів і політиків

– В нашій країні виникли проблеми з технократами. Адже багато хто з них мусив залишити державні посади. Чи справедливо буде сказати, що технократи не спроможні проводити реформи у таких посткомуністичних країнах як Україна, або Румунія, де відбулися подібні події?

– Я думаю, що для успішного проведення реформ, які ми погоджуємося потрібні для Україні, необхідно поєднання технократів і політиків. Потрібна політична воля і політична влада, щоби провести реформи. Але потрібні й знання технократів. Їх навички. Потрібна правильне поєднання обох груп. Те що технократи йдуть з влади не є позитивним сигналом. Адже зараз у цей нестабільний час Україні потрібні їх знання. І політики мусять розуміти, що вони потребують допомоги таких людей, тих, хто працює у громадських організаціях.

– А наскільки велика підтримка України у Європарламенті сьогодні?

– Дуже велика підтримка. Але чесно кажучи, два роки тому Україна була пріоритетом номер один. А зараз вона номер чотири, або п'ять через те, що з'явилися інші проблеми. Такі як Сирія, міграція, Brexit. Зараз у ЄС є багато внутрішніх проблем. Але наша роль, роль європейсько-української делегації у парламенті – просувати Україну і всі питання, які необхідні для наших успішних взаємин у економічній, політичній сферах і в решті решт для правильного розвитку України.

Показати ще новини
Радіо НВ
X