Компанії / Ринки

14 липня, 12:10

Ексклюзив НВ

«30 вагонів обладнання». Інтерв'ю з власником заводу Пожмашина про релокацію з Чернігівщини — історія переселення

Автор: Артем Ільїн
Через російське вторгнення в Україну багато підприємств вимушено зупинили виробництво. НВ бізнес поспілкувався з Олегом Авер’яновим, СЕО та власником компанії Пожмашина, який наважився перевезти обладнання для виробництва сільгосптехніки.

Повномасштабне російське вторгнення на територію України призвело до складнощів у роботі багатьох компаній. Сотні підприємств знищені ракетними обстрілами або бойовими діями безпосередньо на їхній території. Для запобігання такого розвитку подій, деякі з бізнесменів наважилися на релокацію, тобто перевезення своїх виробничих потужностей в інші регіони України або навіть за кордон.

Найскладніше в цій ситуації великим промисловим підприємствам, які не завжди можливо евакуювати. Останній раз подібні історії виникали 80 років тому під час вторгнення фашистської Німеччини на територію Радянського Союзу.

НВ Бізнес поспілкувався з Олегом Авер’яновим, СЕО та власником компанії Пожмашина (смт.Ладан, Прилуцький район Чернігівської обл.), яка виробляє не лише пожежну, але й сільськогосподарську техніку. Це автозерновози, причепи, бункери-перенавантажувачі тощо. Після того, як російські війська впритул наблизилися до міста Прилуки, біля якого базується його підприємство, бізнесмен зупинив виробництво та наважився вивезти частину обладнання на захід України.

Передплатіть, щоб прочитати повністю

Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою

Передплатити
Перший місяць 1 ₴. Відмовитися від передплати можна у будь-який момент

— Чи була якась конкретна подія, після якої ви вирішили, що потрібно робити релокацію?

— Звичайно, почалася війна. Але у нас є своя передісторія. До війни виробництво пожежної і сільськогосподарської техніки було організовано на базі компанії Пожмашина в смт. Ладан Чернігівської області. Але це різні напрямки, різні ринки, різні бізнес-моделі. І ми ще до війни обговорювали необхідність їх розділити. Неможливо до обіду виробляти пожежну техніку, а після обіду — сільськогосподарську. Тобто ми планували розділяти ці напрямки. Але на базі Пожмашини.

Коли почалися активні бойові дії на території Чернігівщини та Прилуцького району, виникли ризики знищення підприємства. Ми припинили виробництво.

В цей момент зрозуміли, що потрібна релокація виробничих потужностей в більш спокійні райони України. Ми обрали Львівщину.

— Що саме ви перевезли?

— Ми перемістили обладнання, яке дає 100% можливість виготовляти сільськогосподарську техніку. У разі необхідності ми можемо частково організувати виробництво пожежної техніки.

Один із станків, які було перевезено на новий виробничий майданчик Egritech у Львівській області / Фото: Пожмашина

— Деякі ваші конкуренти ще до війни відкрили підприємства у Східній Європі. Чому ви вирішили залишитися в межах України?

— Нас запрошували в Польщу. Поляки дуже активно ведуть роботу в цьому напрямку. Там є цілі програми, які працюють на підтримку бізнесу, чого немає у нас. Переїжджає активний бізнес, що створює додану вартість в нашій країні. І поляки чітко це розуміють і запрошують до себе, створюють умови.

Але якщо всі підприємства поїдуть, то коли закінчиться війна Україна не зможе відновити виробництво, може виникнути безробіття. Потрібно зберігати та створювати робочі місця в країні. Я вважаю, що економічний блок уряду має більш активно займатися цим питанням.

— Яким чином ви підбирали новий майданчик?

— Релокація виробництва — це не комп’ютер закрив, склав його в сумку і поїхав. В нашому випадку — це 30 вагонів обладнання.

— Ого!

— За тиждень знайти майданчик — це не так просто. Хоча облдержадміністрації надавали допомогу в пошуку підприємств-партнерів. Умови, які вони пропонували — це оренда, викуп або спільна діяльність. Ніхто нічого даром не давав.

— Взагалі був вибір майданчиків?

— Так. Я місяць їздив по різним підприємствам: і приватним, і державним. В той час, коли обладнання демонтували. Це 2 місяці строку: демонтувати, погрузити на вагони. Вагони їхали тимчасово на склади на Львівщину. Поки воно їхало, я проводив перемовини на яких саме умовах — оптимальних для нас — ми могли б домовитися. На жаль, багато бізнесменів пропонували вартість оренди чи викупу за цінами промислових підприємств Чехії або Німеччини. Зловживали цим. Але було багато підприємців, які з розумінням ставилися.

— Ви зупинилися на оренді?

— Так, поки що на оренді. Працюємо далі на викуп.

— Скільки буде робочих місць на цьому майданчику?

— Близько 100 робочих місць. Поки що вахтовим методом наші працівники працюють. Проводимо роботу по залученню місцевих. Я планую, що на цьому підприємстві буде працювати 150 місцевих працівників, в тому числі тих, хто переїхав на захід України з тимчасово окупованих територій.

— Чи скористалися ви урядовою програмою релокації?

— Так. В першу чергу, це безкоштовне перевезення Укрзалізницею. Власним коштом перевезти такий обсяг обладнання — це дуже дороге задоволення. Укрзалізниця оперативно відпрацювала.

Ми вдячні державі за цю програму. Також вдячні Львівській ОДА за те що вони надавали і надають безкоштовне розміщення наших працівників у гуртожитках. Тому що це теж питання дуже важливе. Житло на західній Україні в період активних бойових дій коштувало дорожче ніж в Європі.

— Чи вже працює новий майданчик на Львівщині?

— Завершуються монтажні роботи. У липні ми його запускаємо.

— А коли почався переїзд?

— У квітні.

— В яку суму вам обійшлася релокація?

— Це ще не остаточна сума. Але приблизно в 15 млн гривень. Це з врахуванням того, що частину витрат на себе взяла держава.

— На що витрачали гроші?

— На новому місці потрібно було організувати будівельні роботи, провести ремонти в приміщеннях, зробити дах, підключитися до води, газу, світла тощо.

— Тобто незважаючи на можливість вибору, нова локація все одно не ідеальна?

— На заході України багато промислових підприємств зупинились 10−15 років тому. Їхні приміщення у відповідному стані. Інфраструктуру треба відновлювати.

— На якому рівні від довоєнних обсягів виробництва ви плануєте випускати сільськогосподарську техніку?

— Думаю, що десь 30% від довоєнного з виходом на 50% до кінця цього року.

Сільськогосподарська техніка Egritech, яку виробляє Пожмашина / Фото: Пожмашина

— Чи є у вас плани збільшення виробництва до довоєнного рівня.

— Ми поки що обережні в прогнозах. Першочергове завдання — зберегти виробництво, зберегти працівників і поступово відновлювати обсяги виробництва, яке було повністю зупинене.

— А пожежна техніка також не випускається?

— Так. Держава не закуповує пожежну техніку вітчизняного виробництва. Тому сільгосптехніка може стати тим напрямком, який збереже все наше підприємство.

— Що відбувається з постачанням сировини? Зокрема сталевого прокату, який, мабуть, частково був з Маріуполя.

— Постачальники металу та сировини працюють над питанням заміщення, але це є проблема. Поки що немає катастрофи, але ж ціни виросли в 2−2,5 рази.

— Металурги почали жалітися, що ціни на руду і метал різко зменшуються

— Вони в 2,5 рази виросли [за останній рік-півтора]. Через відсутність попиту ціни падають. Але не такими темпами.

— Ви плануєте залишити таку конфігурацію: один майданчик на заході України, другий — на півночі?

— Так. Після закінчення війни компанія матиме два заводи. На Чернігівщині буде вироблятися пожежна техніка, а на Львівщині - сільськогосподарська.

З початком війни в Україні ринок с/г техніки зменшився. Ми переорієнтовуємо виробництво і продажі на експортні ринки. Це Польща, Румунія, Болгарія, Чехія, Молдова. З врахуванням цього, логістика із заходу України буде більш оптимальною.

Другие новости

Всі новини