Експерти

11 липня 2022, 12:20

NV Преміум

Економічний шок від війни в Україні

Дебора Револтела

Головна економістка та директорка економічного департаменту Європейського інвестиційного банку

Збої у торгівлі та інфляція в Україні чинять тиск на компанії та домогосподарства, загрожуючи зірвати відновлення Європи та занурити багатьох людей у бідність.

Війна в Україні ставить під загрозу економічне відновлення Європи. Російське вторгнення спричинило масову гуманітарну кризу — майже сім мільйонів українців покинули країну. Конфлікт і пов’язані з ним санкції зірвали експорт товарів з країни, як-от металів, харчових продуктів, нафти й газу, піднявши інфляцію до рівня, небаченого протягом останніх десятиліть.

Очікується, що показник реального економічного зростання всередині Євросоюзу у 2022 р. впаде значно нижче 3% у порівнянні з прогнозом у 4%, який давала Єврокомісія до початку повномасштабної війни. Подальші перебої в торгівлі чи посилення економічних санкцій можуть занурити європейську економіку в рецесію.

Уповільнення темпів економічного зростання особливо помітно у сусідніх з Україною Польщі та Угорщині — країнах, які до того ж приймають багато українських біженців. Італія та Німеччина, які значною мірою залежать від російських нафти й газу, також відчувають тиск.

Затягування уже затягнутих пасків

Криза COVID-19 ослабила підприємства ЄС, особливо малі. Компанії тільки почали повільно відходити від державної підтримки, коли в Україну прийшла повномасштабна війна. Тепер ці підприємства стикнулися з підвищенням цін на енергоносії, скороченням торгівлі та потенційно вищими фінансовими витратами, оскільки банки намагаються уникнути ризику. Департамент економіки Європейського інвестиційного банку проаналізував вплив війни на прибутковість компаній ЄС.

Ми розробили модель із кількома припущеннями:

  • рахунки компаній за електроенергію подвоїлися щонайменше за один рік;
  • компанії покрили ці вищі витрати коштом зменшення власного прибутку замість того, щоб підвищити ціни на продукцію;
  • експорт в Україну, Росію та Білорусь повністю припинено.

Згідно з нашою моделлю, частка компаній ЄС, які втрачають гроші, збільшується зі звичайного середнього показника у 8% до 15% протягом року після початку вторгнення. Частка компаній, які ризикують не погасити борги, також зростає з 10% до 17% за той самий період. Найбільше страждають компанії у галузях транспорту, хімічної та фармацевтичної промисловості, продовольства та сільського господарства. Підприємства, розташовані у близьких до України Польщі, Латвії та Литві, також значно постраждали, як і компанії у Греції, Хорватії та Іспанії.

Збої експорту до України, РФ та Білорусі загалом мають незначний вплив на компанії ЄС. У 2019 р. частка експорту до цих країн становила усього 11% ВВП. Проте деякі країни Східної та Центральної Європи, як-от Естонія та Литва, постраждали набагато більше. Так, експорт в Україну, РФ та Білорусь становить понад 5% ВВП Латвії та Литви.

Залежність Європи від експорту викопного палива з роками також зменшилася, оскільки виробництво стало менш енергоємним, а економіка переорієнтувалася на сферу послуг і технології. Але знову таки, енергетична залежність варіюється серед європейських регіонів. Виробництво в деяких країнах, зокрема Литві, Греції та Хорватії, залишається відносно енергоємним, тоді як виробництво Люксембургу дуже мало залежить від енергії.

Десять країн ЄС сильно залежать від РФ через імпорт нафти та газу (див. діаграму нижче). Для цих країн більша частина імпорту газу та нафти з-за меж ЄС надходить із РФ. Залежність від нафти та газу для виробництва енергії у цих країнах також вища. Очевидно, що держави, які зробили кроки для розвитку відновлюваної енергетики, біопалива та ядерної енергетики, менш залежні від російських постачань. Проте РФ — настільки важливий постачальник для міжнародних ринків нафти й газу, що будь-які порушення торгівлі — санкції чи подібні заходи — призводять до підвищення цін.

Інфляція може поглибити проблему бідності

Передплатіть, щоб прочитати повністю

Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою

Передплатити
Перший місяць 1 ₴. Відмовитися від передплати можна у будь-який момент

Україна та РФ є важливими постачальниками енергоносіїв і сільськогосподарської продукції. Оскільки бойові дії завдають шкоди виробничим потужностям, ціни на значну кількість основних продуктів продовжуватимуть зростати. Особливо коли йдеться про продукти, які складно замінити, як-от пшениця, добрива та газ. Очікується, що у 2022 р. інфляція в єврозоні перевищить 6%, що на 2,5% більше за прогнозовані показники кілька місяців тому.

Таке зростання цін може придушити попит. За нашими оцінками, зростання цін приблизно на 2−2,5%, викликане війною, може зменшити реальне приватне споживання в Євросоюзі на 1,1%. Ба більше, зростання цін на харчові продукти та енергоносії завдасть неабиякого удару по менш заможним домогосподарствах.

Економічний департамент ЄІБ змоделював вплив зростання цін на домогосподарства ЄС, особливо найбільш вразливі. Розрахунки враховують країни, де кошик базових товарів є більш чутливим до цін на харчові продукти та енергоносії - насамперед у Центральній та Південно-Східній Європі. Моделювання також передбачає, що ціни на нафту залишаться високими щонайменше протягом кількох наступних місяців. Окрім того, цей прогноз бере до уваги здатність домогосподарства заощаджувати та використовувати заощадження для компенсації вищих цін.

Модель демонструє, що підвищення цін на харчові продукти та енергоносії вражає домогосподарства з низьким рівнем доходів непропорційно у різних країнах ЄС. У заможніших країнах Північної та Західної Європи ці домогосподарства краще справляються з підвищенням цін, ніж у Центральній та Південно-Східній Європі. Це зумовлено передусім вищим рівнем доходів і заощаджень.

Бідніші домогосподарства у Словаччині, Литві, Латвії та Болгарії набагато більше страждають від зростання цін, ніж у Нідерландах чи Франції. Підвищення цін на 2−2,5% у Словаччині збільшить частку людей, яким загрожує бідність, на 4,3%, тобто приблизно на 230 тис. осіб.

Аби захистити найбільш вразливі верстви населення від занурення в бідність, європейським урядам знову доведеться втрутитися і надати «подушку безпеки». Державні кошти та державна політика порівняно добре спрацювали для подолання бідності під час пандемії. Проте різке зростання цін створює нову загрозу.

Банки під тиском

Конфлікт змусив деякі європейські банки, як-от Райффайзен, розглянути можливість виходу з РФ. Загалом пряма залежність європейських банків від РФ та України порівняно незначна. За даними Європейського банківського управління (European Banking Authority, EBA), на кінець 2021 р. загальна сума кредитних коштів, виданих європейськими банками в РФ (кредити, авансові платежі та боргові цінні папери), становила 76 млрд євро, тоді як кредити в Україні - 11 млрд євро.

Найбільш активними у РФ були австрійські, французькі та італійські банки, у той час, як в Україні - французькі, австрійські та угорські. Разом з тим, австрійські та угорські банки повідомили, що кредити в РФ та Україні становлять понад 2% їхнього загального кредитування. Загалом, за останні роки банки достатньо збільшили свої резерви капіталу, щоб мати можливість покрити будь-які збитки в регіоні.

Нині найбільшим джерелом ризику є загальна сума кредитів банків у такі сектори, як хімічна та харчова промисловості, транспорт і сільське господарство — найбільш постраждалі від перебоїв у торгівлі. Однак у середньому лише 30% банківських кредитів ЄС надходило в сектори із зони ризику.

Насправді найбільша загроза для економіки полягає в тому, що кредити вичерпуються. Зростання відсоткових ставок уже призвело до здорожчання кредитів. Стандарти кредитування почали підвищуватися у Центральній та Південно-Східній Європі. Навантаження на компанії ЄС також може призвести до погіршення якості кредитів, що змусить банки вагатися у наданні кредитування. Це серйозний виклик для компаній ЄС, які й без того спіткнулися від подвійного удару.

Другие новости

Всі новини