Економіка

28 червня, 07:49

Ексклюзив НВ

Дуже великі гравці. Коли закінчиться війна і як зберегти бізнес — п’ять думок українських промисловців

Автор: Артем Ільїн
Великі промислові підприємстві неможливо перенести в інше місце. Тому вони працюють навіть під час війни, а топ-менеджери Групи Метінвест, АрселорМіттал Кривий Ріг, Інтерпайп, Group DF та Велта в онлайн-режимі адаптують роботу заводів до реалій.

Цього року українська промисловість, як і економіка в цілому, стикнулась із найжорсткішими викликами за всю історію країни.

Багато підприємств знищено або опинились на території, окупованій росіянами. Металургійні та хімічні заводі, залізорудні та титанові кар'єри неможливо вивезти ані з окупованих територій, ані з районів, наближених до бойових дій.

НВ Бізнес вже публікував 7 думок українських бізнесменів, які працюють на споживчому ринку та в сфері інвестицій. Тепер ми опитали топ-менеджерів найбільших українських промислових підприємств про те як вони адаптують свою діяльність до поточної ситуації та на що сподіваються після війни.

Юрій Риженков

СЕО Групи Метінвест

Передплатіть, щоб прочитати повністю

Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою

Передплатити
Перший місяць 1 ₴. Відмовитися від передплати можна у будь-який момент

— Українські та західні військові аналітики вважають, що війна в Україні не закінчиться цього року. Скільки часу ви відводите на війну у вашому бізнес-плані?

— Ми вважаємо, що попереду ще довгі місяці, якщо не роки, війни. І зараз впроваджуємо необхідні зміни, щоб продовжувати розвивати бізнес, підтримувати роботу виробництва, забезпечувати валютною виручкою і податками державу, а наших співробітників — робочими місцями і заробітною платою. До того ж трансформація бізнесу дає нам змогу фінансово підтримувати українську армію та допомагати мирним людям і співробітникам.

— Назвіть три основні заходи для адаптації бізнесу під час війни.

— Бізнес довелося перебудовувати, адже два наших великих підприємства — Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча та комбінат «Азовсталь» у Маріуполі опинилися на тимчасово окупованій території. Насамперед ми змінили логістичні маршрути в Україні, знайшли нових постачальників сировини для наших перекатних заводів у Італії та Великій Британії, почали продавали все американське коксівне вугілля на сторону замість наших українських коксохімів і спрямували ресурси на те, щоб зберегти колективи, а також підтримати людей та армію.

1. Реорганізація логістики.

Чорноморські порти України, через які ми традиційно експортували сировину й металопродукцію до Азії та Європи, наразі заблокували або окупували росіяни. Тому всі логістичні ланцюги довелося перебудовувати. Зараз чи не єдина можливість для експорту — вивозити продукцію залізницею через західні прикордонні переходи, пропускна спроможність яких не може задовольнити нинішній попит на перевезення. Саме через це виробництво Метінвесту в Україні завантажене менше ніж на 50%. Отже, головне завдання для експорту металургійної продукції і залізорудної сировини — збільшити пропускну спроможність західних прикордонних залізничних переходів та зниження вартості логістики. Також важливо, щоб було справедливе розподілення можливості експортувати залізницею між всіма галузями економіки, без надання безумовної переваги одному сектору.

2. Нові постачальники сировини.

Наші активи за кордоном раніше працювали як ланки вертикальної інтеграції Групи: вугільні шахти Метінвесту в США постачали коксівне вугілля в Україну для наших коксохімічних підприємств, а прокатні заводи в Євросоюзі й Великій Британії використовували українські напівфабрикати для виробництва готової металопродукції для кінцевих споживачів. Наразі американські шахти та прокатні заводи в Італії та Великій Британії працюють як самостійні підприємства. Шахти переорієнтували продаж продукції на внутрішній та експортні ринки, а перекатні заводи купують сляби на відкритому ринку.

3. Допомога армії та українцям.

Від початку війни ми спрямували понад 1,5 млрд грн на допомогу українській армії, мирним жителям і нашим співробітникам.

Метінвест і ДТЕК у координації з Фондом Ріната Ахметова створили проєкт «Рятуємо життя». Товари першої потреби з Європи вже отримали 57 тисяч українців, а медики Запоріжжя та Кам’янського — ліки на 238 тисяч євро. Також волонтери Метінвесту в Україні зібрали понад 100 тисяч кг гуманітарної допомоги.

Метінвест, Фонд Ріната Ахметова та Міністерство охорони здоров’я розгорнули медичну програму: лікарні Запоріжжя, Кривого Рогу, Кам’янського, Покровська й Авдіївки отримали ліки й обладнання на 60 млн грн.

Для армії України компанія передає понад 100 тисяч бронежилетів. Частину з них виробляють зі сталі Метінвесту, решту — закуповують за кордоном. Наразі ЗСУ отримали також 400 дронів, 1 150 тепловізорів, 8,1 тисячі бронекасок та 25 тисяч турнікетів і аптечок. Зі сталі Метінвесту виготовлено близько 60 тисяч протитанкових їжаків і 20 тисяч шипованих ланцюгів проти колісної техніки.

Ми підготували понад 6 тисяч місць прихистку для евакуйованих працівників із Маріуполя та Авдіївки. У Запоріжжі та Кам’янському працюють Центри реабілітації та реінтеграції: понад тисяча співробітників отримали продукти, лікування, допомогу в працевлаштуванні та перенавчанні.

Щоб зберегти колективи підприємств окупованого нині Маріуполя, усім охочим працівникам, які виїхали чи мають намір виїхати з міста, ми допоможемо пройти перенавчання і знайти роботу на наших підприємствах у Запоріжжі, Кривому Розі, Покровську чи Кам’янському. Таким співробітникам ми пропонуємо значну матеріальну підтримку: компенсації на переїзд та оренду житла, соціальні пільги, гуманітарну допомогу та гарантований заробіток.

— Скільки часу забере відновлення економіки після завершення війни?

— Відновлення економіки варто починати уже зараз, не чекаючи на завершення війни. Наразі вся економіка країни має бути орієнтована на швидше досягнення перемоги — це відновлення інфраструктури, стабільне забезпечення енергією та паливом, ефективна логістика із заходом. Щоб зробити більше, держава та бізнес мають об'єднатися і розподілити обов’язки.

Після перемоги України у війні ми отримаємо шанс на розвиток внутрішнього ринку і галузей промисловості, які необхідні для відбудови зруйнованої інфраструктури, а також на приплив іноземних інвестицій. Зрештою відновлення країни після завершення війни має кардинально змінити її, підвищити ефективність державного управління та економіки. Особливе місце у цьому процесі повинна зайняти євроінтеграція України і можливості, які нашій державі принесе вступ у ЄС.

Прес-служба промислової компанії Інтерпайп

— Українські та західні військові аналітики вважають, що війна в Україні не закінчиться цього року. Скільки часу ви відводите на війну у вашому бізнес-плані?

— Українська компанія Інтерпайп — це не військово-аналітичний центр, що може давати військові прогнози та планувати воєнні кампанії. Ми займаємося бізнесом, щодня коригуємо наші виробничі плани в онлайн-режимі.

Вочевидь, зараз ми не можем говорити про повернення до довоєнних обсягів виробництва, оскільки через війну зламалися звичні ланцюжки поставок. Порушена звична логістика: заблоковані чорноморські порти України, є великий дефіцит пального та зруйнована транспортна інфраструктура внаслідок ракетних ударів. Окрім цього, зупинка окремих виробництв на сході та півдні України — це зараз велика втрата для нас з точки зору ланцюгів постачання.

— Назвіть три основні заходи для адаптації бізнесу під час війни.

— 1. Забезпечення безпеки співробітників.

24 лютого після першого ракетного удару керівництво Інтерпайп вирішило призупинити виробництво та достроково виплатити зарплату за лютий. Головним завданням було забезпечити безпеку співробітників та зберегти всі виробничі потужності. Підтримка та збереження 10-тисячного колективу Інтерпайп та стабільна виплата заробітної плати залишається першим пріоритетом.

2. Перебудова ланцюгів постачання та логістики

Наприкінці березня Інтерпайп почав обережно відновлювати відвантаження, з квітня — розпочали поетапний запуск виробництва. У травні розпочала роботу Інтерпайп Сталь, почали поступово збільшувати обсяги виробництва та відвантаження готової продукції. Проте, на жаль, повернутись до довоєнних обсягів нам дуже складно, оскільки досі перебудовуються та формуються нові ланцюги постачання та логістики.

3. Підтримка співробітників та надання допомоги ЗСУ, ТРО, медичним закладам.

З початку повномасштабного вторгнення компанія стабільно виплачує заробітну плати всім співробітникам, включно з тими, хто знаходиться в простої. Разом з цим Інтерпайп за підтримки Фондів Віктора та Олени Пінчуків долучився до масштабної допомоги ЗСУ, медикам та цивільним. За 120 днів війни Фонди направили понад 30 млн доларів США на допомогу.

Окрім допомоги на всеукраїнському і регіональному рівнях, Інтерпайп допомагає співробітникам, мобілізованим до лав ЗСУ. Зараз 798 наших працівників служить у лавах ЗСУ та ТрО. Із них 621 працівника мобілізовано після початку повномасштабної війни 24 лютого. У перший день війни менеджмент Інтерпайп прийняв рішення про створення корпоративного волонтерського штабу, до складу штабу увійшли керівники підприємств, співробітники служб комунікацій, закупок, безпеки, медики з медичного центру компанії.

Перше, що зробили — встановили зв’язок з усіма мобілізованими. Більша частина мобілізованих не була забезпечена базовою екіпіровкою. Ми сформували потребу, почали шукати необхідне (а дефіцитними одразу стали майже всі предмети захисної та тактичної екіпіровки). Основну частину потреби, як то берці, балістичні окуляри, наколінники та налокітники, термобілизну, тактичні рукавички, рюкзаки, закупили в Данії. Компанія також закупила коштовну техніку — 21 тепловізор та понад 100 комплектів рацій. Завдяки Фонду Віктора та Олени Пінчук наші співробітники отримали вкрай дефіцитні турнікети CAT та кровоспинні препарати Celox.

— Скільки часу забере відновлення економіки після завершення війни?

— Ми вважаємо, що поки рано давати оцінки. У будь-якому разі робота Інтерпайп зараз — це економічний фронт України. Без перебільшення, кожна одиниця нашої продукції - це цеглина в обороні країни.

Мауро Лонгобардо

генеральний директор АрселорМіттал Кривий Ріг

— Українські та західні військові аналітики вважають, що війна в Україні не закінчиться цього року. Скільки часу ви відводите на війну у вашому бізнес-плані?

— У нас немає воєнного бізнес-плану. У нас є кілька різних сценаріїв, які залежать від того, що відбуватиметься в Україні та зокрема у Кривому Розі. Наразі мій пріоритет — зберегти компанію і людей. Це означає, що ми мусимо постійно балансувати між фізичною безпекою працівників та підтримкою чи нарощуванням виробництва, необхідним для виживанням нашої компанії. Першочерговий фактор — все ж таки безпека. Я оптиміст, і щиро сподіваюся, що війна завершиться за кілька місяців. Проте я також відповідаю за величезне промислове підприємство, і я не можу собі дозволити бути надмірно оптимістичним. Ми перебудували наші бізнес-процеси, щоб забезпечити максимум гнучкості: таким чином, ми можемо нарощувати чи сповільнювати виробництво у міру того, як змінюється безпекова обстановка.

— Назвіть три основні заходи для адаптації бізнесу під час війни.

— Насамперед, ми зробили все можливе, щоб убезпечити наших людей. Кожне наше рішення мотивувалося бажанням захистити наших працівників та їхні сім'ї. В нашому випадку це включало цілий спектр кроків: від мінімізації виробництва, щоб уникнути фізичних загроз для робітників, до тимчасової евакуації якомога більшої кількості людей під час найгарячішої фази війни.

По-друге, ми повністю перебудували логістику і ланцюжки постачання. Саме вони є кровотоком для будь-якого бізнесу, а війна перекрила наші традиційні шляхи постачання як сировини, так і продукції. Щоб розробити і впровадити альтернативні стратегії, знадобилося проробити дуже багато роботи.

По-третє, навіть для такого величезного підприємства як наше, важливо бути максимально гнучкими. Нам довелося переосмислити наш підхід до виробництва та прийняття рішень на всіх рівнях, щоб ми могли справлятися з постійними змінами. Здавалося б, нелогічно додавати більше змін, коли навколо відбуваються такі величезні зміни, проте змінитися — це був єдиний спосіб вижити. Ми оновили нашу управлінську структуру, поставили на паузу деякі інвестиційні проекти та прискорили інші, а ще — змінили саму нашу бізнес-модель. Наприклад, зараз ми постачаємо залізорудний концентрат нашим замовникам за межами України, коли раніше використовували його самі, бо цього хочуть самі замовники.

— Скільки часу забере відновлення економіки після завершення війни?

— Занадто багато невідомих величин поки що, щоб робити конкретні прогнози для економіки в цілому. Мене більше хвилює, яку роль АрселорМіттал Кривий Ріг може відіграти для відродження економіки та її підтримки упродовж наступних 6−18 місяців. Як потужний двигун економіки, ключовий експортер і великий працедавець, ми використовуємо кожну нагоду зробити свій внесок: зберегти робочі місця, утримати виробництво та наростити експорт, щоб потік таких потрібних економіці валютних надходжень не спинявся. У міру того, як знімаються торговельні бар'єри для України, як Україна все більше інтегрується у міжнародну спільноту завдяки поліпшеним двостороннім відносинам та щойно прийнятим статусом кандидата до ЄС, ми бачимо великі можливості посилити позиції України на арені світової торгівлі. Я також сподіваюся, що українська влада продовжить впроваджувати державну політику, яка поліпшує інвестиційний клімат, стимулюватиме економічне зростання та впроваджуватиме принцип верховенства права. І тоді Україна успішно залучатиме іноземні інвестиції та отримає всі переваги від підтримки цілого світу.

Андрій Бродський

генеральний директор компанії Велта (видобуток та виробництво сировини для титанової промисловості)

— Українські та західні військові аналітики вважають, що війна в Україні не закінчиться цього року. Скільки часу ви відводите на війну у вашому бізнес-плані?

— На жаль, жоден аналітик або бізнесмен не може чітко спрогнозувати термін цієї підступної та жорстокої війни. Я залишаюсь реалістом і просто не встановлюю жодного строку на війну, приймаючи, що умови для мого бізнесу наразі змінено.

Довгострокове планування не має сенсу, бо ракети впадають та уражають те, що вчора можна було назвати міцним бізнесом та підприємством. Приклад — Кременчуцький НПЗ. Над видобувним комплексом Велти була збита ракета, уламки впали на борт кар'єру, на велике щастя ніхто не постраждав, але такий випадок трапився.

Специфіка нашого гірничодобувного бізнесу, як й інших хімічних та металургійних — унеможливлює релокацію. Цей крок дуже важкий, але реальний з нашого сектору, мабуть, тільки для машинобудування.

Маємо нову реальність та працюємо в ній.

— Назвіть три основні заходи для адаптації бізнесу під час війни.

— На мій погляд, це, по-перше — зберегти людей, колектив повинен бути в безпеці та отримувати свою заробітну плату. Людське життя не має ціни.

По-друге, логістика. Після того як агресор заблокував вихід до моря — логістика будь-якого міжнародного бізнесу вийшла на перший план.

По-третє, матеріальне забезпечення. Комплектуючи, енергоносії в постійному фокусі та пріоритеті.

Та я б розширив список на ще два пункти. Це оплата податків, в ситуації що склалась, зупинка підприємств автоматично означає зупинку поповнення бюджетів — і країни просто не стане. Жодна країна світу не може існувати без податкових надходжень.

Та безумовно додам велику частку волонтерства та доброї волі. Необхідно підтримувати армію, поранених, біженців. Для нас пріоритет ті, що воюють або очікують ротації на другій лінії.

Це основні заходи над якими ми працюємо без перерв на тривогу.

— Скільки часу забере відновлення економіки після завершення війни?

— Час відновлення економіки залежить від тривалості війни та головне, українських втрат. Людських, територіальних (я просто не можу і не хочу думати про втрату моря), матеріальних. Все це наразі лише питання до обговорення. Війна триває і наш ворог діє дуже підступно.

Олег Арестархов

керівник з корпоративних комунікацій Group DF

— Українські та західні військові аналітики вважають, що війна в Україні не закінчиться цього року. Скільки часу ви відводите на війну у вашому бізнес-плані?

— Бізнеси сьогодні плануються в умовах невизначенності, але ми маємо бути готові до завершення війни. В усіх наших стратегіях ми закладаємо закладаємо тільки перемогу України. Базовий сценарій — мир в Україні протягом року. На практиці бізнес-планування та корекція бізнес-тактики в період війни відбувається фактично у щотижневому режимі.

— Назвіть три основні заходи для адаптації бізнесу під час війни.

— Бізнес зараз несе дуже великі збитки, але основний фокус — допомога державі. Спільні адаптаційні кроки для всіх бізнесів — перебудова логістики та системи збуту, оптимізація витрат, адаптація персоналу до нових умов роботи.

В газовому бізнесі безумовним пріоритетом є відновлення газової інфраструктури, у портовому бізнесі - відновлення зруйнованого вантажного району. В азотному бізнесі перебудовуємо логістичні ланцюжки для виконання своїх зобов’язань перед аграріями та доставки покупцям мінеральних добрив. На щастя, в Group DF є своя логістична компанія (Ніка Транс Логістика), яка частково допомогла вирішити логістичні проблеми.

Завдяки синергії бізнесів Group DF, нам вдалося у деяких випадках фактично наново відбудувати ланцюги поставок. Про Сєверодонецький Азот рано щось говорити, підприємство під обстрілами, але після перемоги, пріоритетом буде його відновлення.

Окремо адаптаційні заходи торкаються персоналу — мова йде про організацію евакуації співробітників з родинами на безпечні території, збереження та перегрупування кадрів з врахуванням того, що частина людей знаходиться на фронті, перенесення окремих офісів на захід України та психологічна адаптація.

— Скільки часу забере відновлення економіки після завершення війни?

— Не менше трьох років. Це найбільш оптимістичний прогноз, але, швидкість відновлення залежатиме від трьох ключових факторів. Перше, від того, як власне завершиться війна. Якщо Україна зможе повністю звільнити Луганську та Донецьку область, вийде до кордонів та укладе угоду, яка гарантуватиме мир нашій країні - це означатиме потік в Україну не тільки донорських грошей в межах умовного «плану Маршалла», але й інвестиції великих корпорацій. В країну-переможця всі будуть інвестувати. Враховуючи те, що тут велика кількість активів недооцінені, інвестувати в Україну буде не просто модно, але й вигідно.

Якщо ж навіть частина Луганської та Донецької територій залишаться в «сірій зоні», якщо конфлікт залишиться у «тліючій» фазі - це матиме відповідний негативний вплив на економіку. У такому випадку інвестицій буде значно менше, і, відповідно, термін відновлення економіки збільшиться.

Другий, безумовний фактор притоку інвестицій і відновлення економіки — перспектива вступу до ЕС. Там багато вимог, але ключова, на мою думку, реформа системи правосуддя. Такі реформи у синергії з перспективою вступу до ЄС і, відповідно, перспективою фінансової підтримки з боку ЄС, дадуть безпрецедентні можливості для відновлення української економіки та різкого зростання інвестиційної привабливості. Вступ до ЕС або навіть надання статусу кандидата — важливий психологічний фактор. Позитивні очікування бізнесу є основою зростання економіки.

Третій фактор — власне обсяги фінансової підтримки, які Україна буде отримувати в межах умовного «плану Маршалла» та з боку ЄС. А також прозорість розподілу цієї підтримки. Друге дихання економічному зростанню нашої країни можуть надати репарації, які вдасться стягнути з РФ через судові позови держави та бізнесів. Але такі суди — це історія на довго років.

Другие новости

Всі новини