Економіка

2 серпня, 08:45

Сюжет
Ексклюзив НВ

Зернова перемога. Що дасть Україні відновлення експорту продовольства морем — розбір

1 серпня торгівельне судно з 26 тис. тонн української кукурудзи вперше з початку війни вирушило з українського порту, перервавши блокаду, яку влаштували російські окупанти. Скільки Україна може на цьому заробити?

«Ми не знаємо, як цей процес піде, тому що знаємо, з ким маємо справу», — заявив у п’ятницю Володимир Зеленський під час візиту до Одеської області. Разом з послом Великобританії в Україні Меліндою Сіммонс та іншими представниками країн «великої сімки» він інспектував підготовку до відновлення руху продовольства з українських портів. Цей процес не спинили навіть чотири російські ракети Калібр, скеровані наступного ж дня після підписання «зернової» угоди, 23 липня, в Одеський морський торговельний порт.

Процес таки пішов — перший вантаж за понад 5 місяців «великої» війни покинув одеський берег Чорного моря 1 серпня. 26 тис. тонн кукурудзи компанії Кернел Андрія Веревского вирушили до Лівану. Вже завтра вдень вантаж буде у Стамбулі, де запланована перевірка спільною делегацією представників України, Туреччини, ООН, Росії в рамках роботи Спільного координаційного центру, повідомляє Укрінформ з посиланням на турецьке інформагентство Anadolu. Все це передбачено домовленостями України з ООН та Туреччиною.

На черзі — ще 16 суден, які очікують відправки у портах «великої Одеси» (Одеський, Чорноморський та Південний), розповів Олександр Кубраков, міністр інфраструктури. «Це ті судна, які були заблоковані з початку повномасштабного вторгнення Росії», — каже міністр. Кубраков налаштований оптимістично — він очікує, що в найближчі тижні вдасться вийти на повну потужність перевалки сільгосппродукції.

Повноцінне відновлення експорту? Поки що — ні

Для цього Україна повинна через ці три порти відправляти принаймні 1 млн т збіжжя за місяць, каже виконавчий директор асоціації Український клуб аграрного бізнесу Роман Сластьон. «Питання буде, скільки суден зайде до України найближчі кілька тижнів, коли перший караван пройде на вихід. Це буде індикатором готовності приватного бізнесу заходити до портів», — каже Сластьон.

За даними Мінінфраструктури, заявки на прибуття нових суден для завантаження агропродукцією вже є.

Передплатіть, щоб прочитати повністю

Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою

Передплатити
Перший місяць 1 ₴. Відмовитися від передплати можна у будь-який момент

«Я знаю декілька компаній, які вже зафрахтували кораблі і навіть почали відвантажувати зерно з внутрішніх елеваторів у напрямку портів», — розповів НВ Микола Горбачьов, президент Української зернової асоціації (УЗА). «Тому ці 16 суден, які відправляться на цьому тижні — лише початок», — подівається Горбачов. Порти вкрай потрібні. Залишки лише пшениці складають близько 8 млн тонн, зауважує він. Ще приблизно 20 млн т — очікуваний цьогорічний врожай.

Чому це важливо

Після першого шоку від повномасштабного вторгнення Україна почала налагоджувати поставки продовольства минулорічного врожаю залізницею. Але можливості залізничної інфраструктури обмежені, в портах Балтики теж не вистачає потужностей для перевалки українського збіжжя. Так, без морських портів за 5 місяців війни вдалося досягти позначки експорту лише в 2−2,5 млн тонн продовольства щомісяця альтернативними шляхами (залізницею, вантажівками та річковим транспортом через р. Дунай). Цього вкрай мало, розповідають в асоціації УКАБ.

До початку повномасштабного вторгнення Росії Україна могла відвантажувати 5−6 млн тонн зерна за місяць, через порти йшло до 93% експорту. До того ж вартість альтернативної логістики зросла в 3−5 разів, забираючи дві третини ціни агропродукції. Із $350 у тонні зерна приблизно $200 український фермер платить за перевезення і перевалку, розповідав міністр аграрної політики і продовольства Микола Сольський тиждень тому, коментуючи зернову угоду в Стамбулі. Хоча у звичайні часи логістика «з'їдає» приблизно 15% від ціни тонни, додав Сольський.

Втім, найближчим часом транспортування українського зерна морем все одно буде дорожчим, ніж у інших постачальників зерна із чорноморського регіону, наприклад, Румунії або Болгарії. Справа у додаткових страхових ризиках в українській акваторії Чорного моря, пояснює Горбачьов з УЗА. Та в будь-якому випадку це у чотири рази дешевше для фермерів, ніж відвантаження через європейські порти, додає він.

Горбачов переконаний: альтернативи розблокуванню портів немає − фермерам потрібно реалізувати зерно, щоб мати змогу вийти в поля і вже в серпні-вересні почати сіяти пшеницю під урожай наступного року.

Відкриття морського шляху для українського зерна чекали не тільки українські виробники та трейдери. Україна щороку вирощує достатньо продовольства (соняшнику, кукурудзи та пшениці), щоб нагодувати 400 мільйонів людей, говорив директор Всесвітньої продовольчої програми ООН Девід Бізлі. Генеральний секретар ООН Антоніу Гуттереш певен, що реалізація угоди допоможе подолати глобальну продовольчу кризу. «Це допоможе уникнути катастрофи нестачі продовольства для мільйонів людей у всьому світі», — написав він у twitter наприкінці липня.

Що це означає для української економіки

«Ми вважаємо, що найближчими місяцями поставки зерна можуть принести $800−900 млн додаткової валютної виручки на місяць, — розповів НВ гендиректор Dragon Capital Томаш Фіала. — Це збільшить наш експорт більш ніж на 25% — гарна новина для економіки, аграріїв та гривні«.

До повномасштабного вторгнення експорт сільгосппродукції сягав $28 млрд, нагадує член наглядової ради компанії TIS Філіпп Грушко. «Аграрна галузь — буфер для криз української економіки, вона завжди була стабільною і забезпечувала 25−30% приросту реального ВВП», — пояснює Грушко. Якщо ж фермери два сезони поспіль не зможуть продати свій врожай, то вони не матимуть за що посіяти на третій сезон. «Аграрні компанії збанкрутують, а тисячі людей залишаться без роботи, а в цій галузі зайнято 2,7 млн чоловік», — каже Грушко.

Якщо вдасться налагодити суттєві обсяги експорту через порти «великої Одеси», то навантаження на платіжний баланс, курс та резерви у майбутньому зменшиться, додає аналітик групи ICU Михайло Демків. «Як мінімум, це здатне посунути очікування наступного перегляду курсу на більш пізній термін, а як максимум — дозволить за якийсь час перейти до плаваючого курсу», — коментує Демків. Останнє можливе за умови, якщо в окремі дні пропозиція валюти перевищуватиме попит на неї, і Нацбанк не буде змушений щодня лише продавати валюту, пояснює він.

Другие новости

Всі новини