Буде цікаво, але важко. Що відбувається з українським фінтех-ринком

Банки зараз є прибутковими, відкривають відділення та запускають нові продукти.

До 24 лютого український фінтех розвивався достатньо динамічно. На жаль, повномасштабна війна радикально змінила не лише життя кожного українця, а й змусила український бізнес адаптуватись під нові реалії. Незважаючи на труднощі, усі ключові гравці на фінансовому ринку продовжили розвиватись та нарощувати свої показники. А фінтех-спільноти розвивають наявні сервіси розуміючи.

Хочу нагадати, що на фінтех впливають не лише наші внутрішні фактори, але і зовнішня макроекономіка. Всі говорять про можливість рецесії та велику інфляцію. Саме через такі фактори оцінки світових фінтехів суттєво впали ще влітку. А підняття ставки означає, що піднімати гроші вже буде дорожче — ера дешевих грошей закінчилась. Перевага українського фінтеху в тому, що ми звикли більше розраховувати на внутрішні сили, а не на зовнішнє фондування. Тому фінансова модель одразу має бути більш-менш життєспроможна, бо перевіряти її роками немає часу.

Куди рухається фінтех-галузь

Нещодавно Україна приєдналась до Європейського блокчейн-партнерства в статусі спостерігача. До речі, за тиждень до війни, Верховною Радою було ухвалено оновлений закон «Про віртуальні активи», який регулює обіг криптовалют на території країни. Закон є важливим з огляду цифровізації, проте викликав неоднозначну експертну реакцію.

Для роботи з віртуальними активами ще бракує прозорості та деталей, щодо оподаткування. Проте, як тільки будуть роз’яснення, або хтось «на собі» відпрацює криптовалюти, ринок може надати велику кількість гравців з крипти та криптокарток. І хоч ціна біткоіна нестабільна, крипта ще користується популярністю. Тому саме час витягти цей сектор з чорно/сірої зони до врегульованої.

Необанки також продовжують свій розвиток. Варто зазначити, що деякі гравці зменшили свої обороти, але інші впевнено розвиваються. Це підтверджує, що тільки власна розробка та глибоке розуміння клієнта, дозволяє швидко адаптуватись до нових реалій. Саме ці гравці йдуть вперед.

Продуктова лінійка змінилась. Зараз більший фокус на заощадження, ніж на кредитування нових клієнтів. Багато гравців відкрили для роздрібного клієнти ринок облігацій внутрішньої державної позики. Izibank, наприклад, напряму приєднався до біржі та продає не із своєї позиції, а дозволяє клієнту купляти папери з біржі. А ще, як тільки буде дозвіл від НБУ, стартуватиме ринок акцій. Тобто наші необанки дозволять роздрібному клієнту доєднатися до світового ринку цінних паперів. І це дуже круто, адже зазвичай ця можливість була тільки на великі тікети. Тому wealth finance в Україні теж буде розвиватись. Та я бачу більший розвиток за «суперапами», ніж за окремими застосунками.

Щодо онлайн страхування, драйвером підтримки страхового бізнесу стала «Зелена карта». За період війни цей вид страхування зріс на 75%. Війна пришвидшила тенденцію переходу в онлайн та суттєво вплинула на дистрибуцію та відшкодування. Ризикові страховки показали високу прибутковість, та й нові правила для обовʼязкового автострахування ОСЦПВ суттєво цьому допомогли. Застосунки, що надають можливість реєстрації онлайн та купівлі банківського, чи страхового продуктів віддалено, змогли гідно пройти випробування війною та надати клієнтам нормальний сервіс.

Зараз Україна активно рухається в напрямку європейської інтеграції та опенбанкінгу — це може бути суттєвим поштовхом для майбутнього фінтеху. Постанова про платіжні послуги та відкриті апі не тільки захищають права клієнта, але й розширюють кордони та роблять кост залучення меншим для нових гравців.

Але тут буде й багато фейлів, бо все ж таки, фінтех — це не просто застосунок, а технології, успішна бізнес-модель і сервіс. Фундаментом впровадження опенбанкінгу є належна стандартизація АРІ, безпека транзакцій, даних та комерційна привабливість моделі OpenAPI для банків. Проте, якщо найбільші та ключові гравці фінансового ринку не братимуть участі у реалізації концепції відкритого банкінгу, то бажаного результату не буде. А бажаний результат — це нові сервіси, нижчі ціни на них, новий клієнтський досвід та рівні умови конкуренції на ринку. Отже, тут все залежить від регулятора та наскільки НБУ буде включатися в роботу.

Виклики на фінтех-ринку

На жаль, війна відкрила можливості для так званих «карткових туристів» та інших схем. Адже був попит на обмін та зняття готівки за кордоном. Для стабілізації ситуації та уникнення збитків, через масові фінансові операції, банки були вимушені підняти комісії на певні операції. Але в цілому необанки та НБУ все ж закрили діри. Та ніколи не кажи ніколи.

На початку повномасштабного вторгнення у клієнтів були заморожені кредитні кошти, а у більшості обнулені кредитні ліміти. Були призупинені програми кешбеку та фінансової винагороди за залучення друга по реферальній програмі. Наразі ринок кредитування прийшов до тями та може оцінювати платіжну спроможність свого клієнта, кредитування оновлено. Проте, ставка зросла, бо ризик підвищився. Інтерчейндж теж повільно повертається до довоєнного рівня, тому й повернувся кешбек.

Досі банкам заборонено продавати в онлайн долари. Дозволена лише операція з подальшим розміщенням під депозит. Клієнт продовжує активно користуватися цим продуктом, бо вірить у долар.

Також законопроєкт 7611 пропонує продовжити дію до 01.01.2028 звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання програмної продукції. Якщо ПДВ буде присутнє, то може нашкодити конкурентоспроможності ІТ-індустрії. На жаль, через війну і так багато спеціалістів поїхало, а втрата конкурентної переваги на світовому рівні може цю тенденцію погіршити.

Яке майбутнє фінтеху в Україні?

Українська фінтех-індустрія і надалі працює та може залишатися привабливою для внутрішніх інвестицій, навіть попри важке становище в країні. Наша країна достатньо велика для внутрішнього ринку, саме тому в нас розповсюджені роздрібні сервіси та з’являються різноманітні стартапи. Україна успішно адаптує світовий досвід під свої реалії бізнесу та концентрується на роздрібному клієнті, а зростання платіжної спроможності (після нашої перемоги) та висока діджіталізація населення буде цьому сприяти й далі.

Щодо експорту наших ІТ-послуг, то тут більше розповсюджений ІТ-аутсорсинг, ніж окремі бізнес-рішення. Для того, щоб бути конкурентоспроможними на світовому ринку та й заробляти більшу маржу (тому що ми всі розуміємо, що аутсорсинг скоро закінчиться), треба переходити на складний та інтелектуальний продукт. Для цього необхідно втримати інженерів високої якості.

Для зовнішнього та внутрішнього ринків вбачаю активний розвиток у тих компаніях, які концентруються на власних розробках, розвитку і капіталізації своїх технологій. Вважаю, що майбутнє за важкими технологіями та розвитком ШІ.

Звичайно ж, який може бути розвиток без реформ судової та правоохоронної систем? Адже важко виграти конкуренцію, коли базова потреба справедливості не вирішена?!

Для стимулювання фінтех та ІТ-індустрії допомогло б створення фінтех-пісочниці. Власне, одним із ключових елементів Стратегії розвитку фінтеху в Україні до 2025 року від НБУ є розроблення та впровадження цього концепту. Сподіваємось, що імплементація норм, необхідних для запуску платформи, завершиться у четвертому кварталі 2022 року.

Також важливим буде заохочення світових R&D центрів розробки, бо це допоможе підняти рівень країни та буде сприяти розвитку класторизації (коли присутня велика кількість компаній та ідей). Для цього знову необхідні реформи, адже бізнесу потрібен дружній клімат, зрозумілі та єдині правила гри для всіх.

В цілому наш фінтех достатньо живучий та адаптивний. І це дає впевненість у майбутньому. Також, під час вимушеної міграції, багато людей познайомились із закордонним фінтехом та були не дуже задоволені якістю. Думаю, що ми побачимо декілька спроб експорту українського продукту. Тут треба залишити рожеві мрії про єдинорогів та згадати, що іноземний ринок — це інші правила гри. Буде цікаво, але важко.