Експерти

12 серпня, 08:18

Не лише зерно. Що допоможе Україні отримати доступ до експортних грошей

Макс Філіппов

Керуючий партнер GR capital

Нова пошта відкриває бізнес у Польщі, експорт української молочної продукції до ЄС зростає, три супермаркети Сільпо отримали нагороди European Supermarket Magazine. Це початок великої дружби українського бізнесу та європейських споживачів? Можливо.

У оцінюванні інвестиційних ризиків важливо керуватися прагматизмом, помноженим на розуміння ринку. З одного боку, кожен інвестор бажає примножити свої вкладення, з іншого — він не проти перебувати у тихій гавані, де його не накриє хвилями інфляційного шторму і не змиє цунамі рецесії.

Інфляція, стагфляція, рецесія — це наслідок тих подій, які ми переживаємо. Спочатку пандемія коронавірусу, потім війна Росії проти України та «нульова толерантність до коронавірусу» в Китаї. У сумі це призвело до зростання споживчих цін, підвищення вартості енергоносіїв, дефіциту продовольства, зниження темпів зростання Китаю. Деякі країни (Франція, Німеччина та інші) планують збільшити військові витрати, а конкретно Україна виживає за допомогою іноземних кредитів, грантів і патріотизму платників податків.

Усе це впливає на інвестиційний ринок. Підвищується вартість венчурних грошей, знижуються ринкові оцінки інноваційних компаній.

Мудрі інвестори шукають причини не інвестувати. Тобто у своїй роботі керуються законом збереження енергії. Розкидаються грошима ті, хто не вміє їх рахувати чи керується недостатньою інформацією про майбутню вигоду.

Головне завдання інвестора — отримання вигоди зі своїх вкладень. Будь-які ризики, що на це впливають, віддаляють бізнес від отримання інвестицій. Бізнес, що працює на території України, має тут активи у вигляді заводів, фабрик та офісів, має дочекатися завершення бойових дій. Тому що кожна точка України перебуває під загрозою ракетних ударів. А значить, актив може бути знищений. Вкладення не окупляться, гроші будуть втрачені.

У найближчій перспективі нам допоможе експорт ідей та послуг.

Потрібно розуміти, що інвестор — це прагматик. Він не сипле грошима, бо хаотичні вкладення призводять до неминучого краху інвестиційної діяльності. Але водночас Україні потрібні гроші. Ми не можемо постійно розраховувати на макродопомогу від іноземних партнерів. Виникає питання нарощування експорту, що у критичних умовах видозмінюється «з коліс». Заблоковані порти та пікове навантаження на залізничні перевезення змушують нас дійти єдиного правильного рішення — експорту нематеріальних товарів. Люди старого покоління розмірковують про бізнес переважно у його фізичному втіленні. Я не про біологічний вік людини, а про її розуміння сучасних реалій.

Сучасні реалії України — експорт тих товарів, які не можна розбомбити, — технології, ідеї, сервіси. Тобто, агропродукти все одно поїдуть до своїх покупців, але обсягу валютного виторгу від їхнього продажу недостатньо для наповнення української скарбниці.

Тому на перше місце виходять венчурні інвестиції в інноваційний та сервісний бізнес. Навіть попри тимчасове падіння глобального венчурного ринку. Наприклад, за даними PitchBook Data Inc., у другому кварталі 2022 року венчурні капіталісти інвестували близько 16 мільярдів доларів у операції на ранній стадії в США, відомі як раунди серії A та B, що на 22% менше, ніж торік.

Інвестори обережні з вкладеннями у новий бізнес, але кому зараз легко? Весь світ зіткнувся з економічними та політичними проблемами, але Україні особливо швидко потрібно шукати вихід до експортних грошей. Від них залежить наш суверенітет. Чим багатша країна, тим складніше з нею воювати. Тому що вона має гроші для функціонування економіки, особисті фінанси та активи у громадян, які готові захищати її незалежність.

То що робити? У найближчій перспективі нам допоможе експорт ідей та послуг. І «Нова пошта», і дизайнерські супермаркети «Сільпо» та сервіс доставки ліків Liki24 мають перспективу виходу на ринки ЄС. Агропромислові компанії націлені на збільшення своєї присутності в Азії та Африці, але сировинний експорт я не розглядаю.

Добре, вже існуючі компанії, не технологічні, можуть мати успіх у тих сферах бізнесу ЄС, де раніше був вакуум. Все ж таки сервіс доставки ліків у містах, де аптеки закриваються о сьомій-восьмій вечора, матиме попит. Але далі нам доведеться робити кілька кроків уперед і відповісти на запитання: з чим Україна може конкурувати на глобальних ринках?

Їжа — це важливо, і довкола неї можна будувати нову економіку в Україні. Тому що процес виробництва та переробки агротоварів передбачає автоматизацію. Є ціла низка актуальних технологій під агропромисловий комплекс. Біотехнології для збільшення врожаю, штучний інтелект для управління технологічними процесами, інструменти управління фінансами та прогнозування зниження витрат. Наприклад, каліфорнійські фермери переходять на безпілотні трактори Monarch Tractor. Тому що вони дешевші, екологічніші та продуктивніші.

Водночас трактор не просто обробляє землю, а збирає дані про стан рослин та ґрунту, на основі яких можна робити прогнози про врожайність. У Каліфорнії майже 70 000 ферм, і щороку фермери виробляють мільярди кілограмів свіжих продуктів.

Компанія Cromai застосовує штучний інтелект для класифікації бур’янів, даючи можливість плантаціям цукрової тростини обприскувати конкретні ділянки гербіцидами, а не засипати поля. Ця можливість комп’ютерного зору забезпечує скорочення використання хімікатів на 65%. Аналогічні технології можливі й для будь-яких інших видів сільськогосподарських культур. SatSure, стартап в Індії, дозволяє фінансовим установам кредитувати дрібних фермерів і страхувати їхній урожай, застосовуючи штучний інтелект до зображень, що передаються із супутників.

Це лише кілька прикладів працюючих компаній, що трансформують консервативний ринок агро та їжі. Якщо Україна є такою важливою країною для глобальної продуктової безпеки, то треба зробити з цього висновки і вийти на глобальні ринки з новою інноваційною пропозицією.

Другие новости

Всі новини