Комунальні послуги та штрафи. Як здійснюється повірка лічильників під час війни

Зокрема, згідно з Постановою Кабміну про Деякі питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного стану не здійснюються повірки засобів вимірювальної техніки під час війни.

Хто несе відповідальність за повірку лічильників

«Позитивні результати періодичної, позачергової повірки та повірки після ремонту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, засвідчені відбитком повірочного тавра на таких засобах чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/або оформлені свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, строк дії яких закінчився у період воєнного і надзвичайного стану та протягом місяця після його припинення чи скасування, чинні на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на всій території України або в окремих її місцевостях», — зазначається безпосередньо у документі КМУ.

Тобто, покази лічильників, які належним чином запломбовані, лишаються чинними, навіть якщо їх термін експлуатації завершено.

Водночас відповідальність за своєчасну повірку лічильника несе не споживач, а надавач відповідної послуги. Це закріплено законними нормами, зокрема:

• відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у т.ч. демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну енергію і газ), що є власністю фізичних осіб, спільною власністю співвласників багатоквартирного будинку, покладається на суб'єктів господарювання, що надають послуги з електро- і газопостачання;

• відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у т.ч. демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) покладається на суб'єктів господарювання, що здійснюють обслуговування відповідних засобів вимірювальної техніки;

• порядок та періодичність перевірки визначаються договором між споживачем та виконавцем послуги або іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальних послуг;

• за порушення законодавства у сфері комерційного та розподільного обліку комунальних послуг застосовуються фінансові санкції (штраф).

Хто має право перевіряти лічильники

Повірку лічильників води мають право здійснювати тільки уповноважені організації.

Відповідно до закону Про метрологію та метрологічну діяльність повірка законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, проводиться:

• науковими метрологічними центрами, які мають міжнародно визнані калібрувальні та вимірювальні можливості за відповідними видами та підвидами вимірювань, та/або із застосуванням національних еталонів;

• науковими метрологічними центрами, метрологічними центрами та повірочними лабораторіями, уповноваженими на проведення повірки відповідних засобів.

• Перелік уповноважених організацій на проведення повірки засобів вимірювальної техніки розміщено на офіційному вебсайті Міністерства економіки України в підрозділі Метрологія розділу Технічне регулювання рубрики Діяльність.

Оплата послуг ЖКГ

Підставою для нарахування плати за користування комунальними послугами є покази лічильників (газу, водопостачання та водовідведення, електроенергії). При цьому плата за лічильники, які були демонтовані на повірку та під час дії воєнного стану не можуть бути встановлені споживачам, нараховуватиме споживачам за середньомісячними (за останні три місяці) обсягами споживання.

Штраф: хто, скільки та за що платить

1. За порушення законодавства у сфері забезпечення оснащення будівель вузлами обліку теплової енергії, гарячої чи питної води, а також періодичної повірки вузлів комерційного обліку на суб'єктів господарювання — операторів зовнішніх інженерних мереж накладається штраф у таких розмірах:

• 1% суми платежів, нарахованих за останній місяць, в якому надавалася відповідна комунальна послуга споживачам, будівлі яких не обладнано вузлами обліку, — у разі порушення строків встановлення або заміни вузлів комерційного обліку теплової енергії, гарячої чи питної води;

• 36 прожиткових мінімумів для працездатних осіб — у разі приєднання будівель, не обладнаних вузлами комерційного обліку теплової енергії, гарячої чи питної води, або будівель, приміщення в яких не обладнані вузлами розподільного обліку (якщо таке обладнання є обов’язковим), до зовнішніх теплових мереж, зовнішніх мереж гарячого водопостачання, зовнішніх водопровідних мереж;

• 108 прожиткових мінімумів для працездатних осіб — у разі видачі технічних умов на приєднання будівель до зовнішніх теплових мереж, зовнішніх мереж гарячого водопостачання, зовнішніх водопровідних мереж з порушенням вимог законодавства у сфері комерційного обліку комунальних послуг;

• 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб — у разі порушення строків прийняття на абонентський облік або повірки вузлів комерційного обліку теплової енергії, гарячої чи питної води.

2. За порушення вимог законодавства на суб'єктів господарювання, які є операторами зовнішніх інженерних мереж або виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання, а також на інших осіб, які здійснюють розподіл обсягів відповідної комунальної послуги, накладається штраф у таких розмірах:

• 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб — у разі надання споживачу комунальної послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання рахунка на оплату відповідної комунальної послуги, сформованого з порушенням вимог цього Закону;

• 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб — у разі створення перешкод для доступу споживача або його представника до облікової інформації або для ознайомлення з показаннями вузлів комерційного обліку теплової енергії, гарячої чи питної води;

• 36 прожиткових мінімумів для працездатних осіб — у разі здійснення розподілу обсягів комунальних послуг з порушенням вимог цього Закону або методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг;

• 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб — у разі порушення строків прийняття на абонентський облік або повірки вузлів розподільного обліку теплової енергії, гарячої чи питної води.