Мобілізація 2024: Яким має бути справедливе економічне бронювання?

Важливу роль у збереженні економіки та обсягів надходжень до бюджетів всіх рівнів, може відіграти процес бронювання фахівців у бізнесі. Він може позитивно вплинути й на детінізацію української економіки. Наші дослідження показали, що зрозумілість і справедливість системи бронювання, яка існує на сьогодні в державі, український бізнес оцінює на 2,4 бали за десятибальною шкалою (дослідження Advanter Group, березень 2024 року, опитано 534 власники і керівники підприємств).

Згідно з даними економічного і поведінкового моделювання Advanter Group, пропозиція призвати понад 15% чоловіків протягом наступних півтора-двох років до тих 10%, що вже були призвані раніше, може призвести до тяжких наслідків для українського бізнесу — катастрофічного падіння його обороту. Тому так важливо розглядати розширення бази мобілізації з обережністю, щоб уникнути негативних наслідків для економіки.

Вже зараз Україна зіштовхується з гострою нестачею фахівців у різних галузях. Труднощі з пошуком кваліфікованих працівників стають все більш помітними на ринку праці переважно через наступні фактори: нестачу кваліфікованих кадрів, унікальні навички мобілізованих спеціалістів та страх перед офіційним працевлаштуванням з боку кандидатів через ризик бути мобілізованими.

Наші розрахунки показують, що Україна може мобілізувати на цей момент максимум 230 тис. осіб. Після цього з великою ймовірністю почнеться масове закриття вітчизняних компаній. Опитування також показало, що 45,5% компаній вже зіткнулися з системними проблемами, шукаючи заміни мобілізованим співробітникам, тоді як лише 13% змогли знайти заміну мобілізованим фахівцям впродовж місяця.

За результатами наших досліджень зараз середній показник укомплектованості штату українських підприємств — 75%. На сьогодні 54% підприємств вказують на те, що труднощі із залученням нового персоналу переважно повʼязані зі страхом кандидатів бути мобілізованими до ЗСУ.

Пошук іншої моделі мобілізації

Уряд зараз стоїть перед викликом створення такої системи мобілізації та резервування робочої сили, яка б мінімізувала вплив на економічну діяльність країни. Владі потрібно мобілізувати додаткові 200 — 300 тисяч осіб, забезпечуючи при цьому бронювання для 30−50% ключових працівників.

Наші розрахунки показують, що Україна може мобілізувати на цей момент максимум 230 тис. осіб

Один з варіантів альтернативної моделі мобілізації, це посилення рекрутингу та раціоналізація використання потенціалу силових структур. Така модель має включати оптимізацію витрат і ефективніше використання наявних людських ресурсів, які вже задіяні у ЗСУ та інших державних силових органах.

Варто було б розглянути можливість включення до рядів ЗСУ добре підготовлених спеціалістів з поліції, прикордонної служби та інших державних відомств, які мають базову військову підготовку. Таким чином, мобілізація цивільних громадян могла б здійснюватися вже в ці структури.

Навчання нових патрульних поліцейських може бути простішим, і до їхніх рядів могли б приєднуватися не лише жінки, але й демобілізовані військові, а також ті, хто не може знайти роботу за своєю спеціальністю. Мобілізація ж фінансових фахівців та айтішників в податкову і митну службу, в інші державні органи з відповідною перепідготовкою, могла б стати ефективною альтернативою.

Опитування громадської думки показало, що для підвищення ефективності мобілізаційних заходів бажано вдосконалити стимули для тих, хто приєднується до лав ЗСУ на добровільних засадах (58% опитаних), а також переглянути критерії умов бронювання для державних службовців (47%).

Учасники опитування також зазначили потребу в оцінці ролі військових структур у контексті мобілізації (40%), і приблизно третина респондентів вважає за доцільне враховувати особисті податкові внески при рішенні про бронювання (30%) (дослідження Advanter Group, опитування громадян, січень 2024).

Нова стратегія мобілізації повинна оптимально використовувати потенціал кожного громадянина для досягнення загального блага. Вона має забезпечити проведення мобілізації лише в межах, які виправдані з військової та економічної точок зору, а також сприяти підвищенню фінансової мотивації військових і розв’язанню проблеми тіньової економіки. І такий варіант існує.

Виведення бізнесу з тіні

За даними моделюючих досліджень Advanter Group, станом на сьогодні 34% заробітних плат перебуває в тіні. Через вдосконалення системи бронювання можна досягти значної легалізації заробітних плат, збільшити доходи державного бюджету, покращити умови для набору персоналу та здійснити мобілізацію без негативного впливу на економіку. Тіньова зайнятість на українському ринку праці зростає перш за все через плани уряду щодо жорсткої мобілізації. Внаслідок страху перед мобілізацією, 14,6% працівників вже покинули свої місця роботи, а 12,9% роботодавців чесно кажуть, що не працевлаштовують працівників офіційно, щоб не показувати дані ТЦК.

Водночас активізується неформальне працевлаштування, особливо через необхідність реєстрації чоловіків у військових комісаріатах для легального найму на роботу. Згідно з результатами наших досліджень зайняті чоловіки, що отримують зарплату в «конвертах», становлять 1,77 млн осіб. Неформально зайняті чоловіки становлять ще 1,8 млн.

Кількість чоловіків, стосовно яких бізнес готовий підняти зарплати, якщо це дасть можливість забронювати їх від мобілізації, сктановить 1,3 млн осіб. Це підтверджується навіть тим фактом, що 15% українських підприємств продовжують в повному обсязі сплачувати заробітну плату мобілізованим працівникам. Детінізація економіки матиме позитивний ефект на покриття цих витрат та зменшення дефіциту державного бюджету, що становитиме більше 1,5 трлн грн. Тому пропонується не лише забезпечити бронювання ключових працівників та галузей, а й ввести економічне бронювання для фахівців, які отримують зарплату понад 30 тис. грн.

Це може привести до збільшення податкових надходжень на суму понад 160 млрд грн лише завдяки легалізації заробітних плат. Дані розрахунки отримані спільним моделюванням Advanter Group, Центром економічного відновлення і Офісу шеф-економіста Коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України.

Такий підхід надасть змогу провести додаткову мобілізацію без значних втрат для бізнесу і позитивного ефекту для економіки. Також він дозволить ефективніше використовувати людські ресурси, обмежені в умовах війни. Така модель мобілізації також допоможе зберегти робочі місця для висококваліфікованих спеціалістів. Є необхідність застосування збалансованого набору інструментів, таких як рекрутинг, бронювання, підвищення мотивації, тривалість навчання, підвищення ефективності використання людського ресурсу в силових структурах, забезпечення ефективної ротації та адаптації ветеранів.

Тіньова зайнятість на українському ринку праці зростає перш за все через плани уряду щодо жорсткої мобілізації.

При цьому жоден інструмент окремо не розв’яже проблему — потрібен саме комплексний підхід, щоб забезпечити справедливе використання всіх інструментів. Такий підхід дозволить кожному чоловіку зробити свій внесок у благо країни. Це дозволить нам зберегти та ефективно використовувати наш найважливіший ресурс — людей. Критично важливий і невідновлюваний під час війни ресурс, який не може бути замінений допомогою ззовні.

Основним висновком є те, що Україні потрібен гнучкий та інноваційний підхід до мобілізації та економічного бронювання, який буде спрямований на забезпечення потреб оборони країни, одночасно стимулюючи економічний розвиток і зменшуючи негативні соціальні наслідки. Така модель вимагає комплексного підходу та активної участі всіх сторін — держави, бізнесу та громадян, і може стати ключем до збереження економічної стабільності та посилення обороноздатності України, що власне і є суспільним благом.