Телеком / IT / Медіа

16 жовтня 2021, 18:27

Профайл
НВ Преміум

GitLab і Україна. Хто такий Дмитро Запорожець і як йому вдалося побудувати стартап з капіталізацією $15 мільярдів

Компанія GitLab 14 жовтня провела IPO в США. Вже за добу її капіталізація сягала $16,4 млрд. Як opensource-проект українців Дмитра Запорожця і Валерія Сизова перетворився в компанію зі штатом в 1400 співробітників в 65 країнах?

НВ Бізнес розповідає історію створення та розвитку GitLab, серед творців якої є учасники рейтингу Топ-100 найбагатших українців від НВ і Dragon Capital .

«Домашній проект»

GitLab — це платформа для віддаленої спільної розробки з відкритим вихідним кодом. Вона являє собою систему управління репозиторіями коду для Git з власною вікі, системою відстеження вад та іншими функціями.

Серед клієнтів компанії з українським корінням — IBM, Sony, NASA, T-Mobile, Goldman Sachs і багато інших. Платформа доступна безкоштовно для приватних користувачів, а монетизується за рахунок консультацій, налаштування і продажу ліцензій для комерційного використання. Платні підписки коштують $19 в місяць ($228 в рік) і $99 в місяць ($1188 на рік) за одного користувача. За підрахунками Forbes, більше 380 компаній платять GitLab більше $100 000 на рік.

Передплатіть, щоб прочитати повністю

Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою

Передплатити
Перший місяць 1 ₴. Відмовитися від передплати можна у будь-який момент

GitLab як проект розпочався 8 жовтня 2011 року з цього комміту. Офіційна історія компанії свідчить, що в будинку Дмитра Запорожця не було водопроводу, але «Дмитро вважав відсутність відмінного інструменту для спільної роботи більшою проблемою, ніж його щоденна поїздка до комунального колодязя», тому і взявся за розробку сервісу.

На момент створення GitLab, пише Forbes, Запорожець і його партнер Валерій Сизов працювали в невеликій аутсорс-компанії і потребували інструменту, за допомогою якого можна було тримати репозиторії з кодом на локальному сховищі і зручно вести спільну розробку. Використовувати популярний GitHub багатьом компаніям забороняли внутрішні політики, а адекватної альтернативи йому просто не було. Спочатку GitLab був хобі Запорожця, яке ніяк не окуповувалося: творці намагалися збирати донати, але навіть в кращий місяць пожертвування користувачів не перевищували $100.

Особливого інтересу в українських інвесторів opensource-продукт Запорожця також не викликав. Як розповідав сам творець GitLab в 2018 році, він «розмовляв з парою людей ще на самому початку», але сторони не знайшли спільної мови.

«Я інженер, я написав продукт. Мені потрібні були не просто гроші, а люди з грошима, які допомогли б масштабувати проект, зайнялися б бізнес-частиною. Проблема була ще й у тому, що шість років тому у мене взагалі не було ніякого нетворку, я нікого не знав і толком не розумів, де ці самі гроші шукати […]. До того ж я робив opensource-продукт, це багатьох відлякувало. Все це склалося разом, і спочатку з пошуком інвестицій було важко», — говорив Запорожець в інтерв'ю AIN.

Людина, яка зайнялася бізнес-частиною, знайшлася в Нідерландах. У 2012 голландський підприємець Сід Сібранді, який встиг попрацювати в компанії з виробництва субмарин, запустити стартап для збору відгуків на додатки і покерувати веб-проектами Міністерства юстиції Нідерландів, вперше побачив GitLab. Офіційна історія компанії свідчить, що, будучи програмістом на мові програмування Ruby, він перевірив вихідний код і був вражений його якістю на GitLab. У Сібранді виникла ідея монетизувати проект. У своєму пості на Hacker News він запитав, чи зацікавлені користувачі у використанні GitLab.com, і сотні людей підписалися на бета-версію. У тому ж році Сібранді написав листа Запорожцю, в якому подякував за продукт і розповів, що збирається відкрити SaaS-компанію (Software as a service — програмне забезпечення як послуга) «і використовувати GitLab» (це не суперечило інтересам творців і умовам opensource-ліцензії MIT, на якій працював проект). У листі Сібранді додав, що на проекті тому вигляді, в якому він був тоді) Запорожець заробити не зможе.

Уже в 2013 Сібранді і Запорожець уклали «Партнерство на словах», яке через рік оформили юридично.

Команда GitLab святкує початок торгів акціями на біржовому майданчику Nasdaq / Фото: GitLab

Для сторін це було взаємовигідне співробітництво — з 2013 року великі компанії, що використовують GitLab, просили Сіда додати необхідні їм функції, а Дмитро «перегорів» поточними проектами та заявив, що хоче працювати над GitLab на постійній основі. У 2013 Сід і Дмитро представили GitLab Enterprise Edition з функціями, яких не вистачало великим компаніям.

«Душа лежала до GitLab, але були проблеми з фінансами. Я написав в Twitter, що втомився і хочу працювати над GitLab фултайм. Через якийсь час отримую листа від Сіда, в якому він пропонує мені за зарплату працювати над GitLab і допомагати йому з його компанією. У січні 2013 року я став повністю присвячувати час нашому проекту і з тих пір живу на дві країни: Україна і Нідерланди «, — згадував Дмитро в публікації на AIN.

У 2014 GitLab стала компанією: Дмитро Запорожець став СТО стартапу, а Сід Сібранді - СЕО. Валерій Сизов приєднається до колективу як розробник.

Y Combinator і філософія компанії

У 2014 році GitLab була офіційно зареєстрована як товариство з обмеженою відповідальністю, а вже в кінці року компанія подала заявку в один із найкращих в світі стартап-акселераторів — Y Combinator — і успішно пройшла відбір. До березня 2015 Дмитро і Сід закінчили навчання в цьому бізнес-інкубаторі. Через дорожнечу житла в Каліфроніі, разом із засновниками проекту в одному будинку жило ще вісім чоловік з GitLab — практично вся команда проекту на той момент.

«Y Combinator дуже допоміг нам з фокусом і підходом: у вас є цифра, фокусуйтеся на ній, know your numbers. Допомогли тим, що постійно штовхали вперед: раніше краще, ніж пізніше, неважливо як. Коли всі навколо — підприємці, все творять божевільні речі, потрібно швидко рости, переймаєшся зовсім іншим майндсетом. Вище, швидше, сильніше», — ділився спогадами Дмитро.

Компанія відпочатку розвивалася по моделі «повної віддаленої роботи» — співробітники, розкидані по десятках країн, збираються разом лише раз на рік. Гендиректор GitLab Сід Сібранді розповідав Forbes, що «проблема не в дистанційній роботі як такій, а в тому, як її організувати». Схоже, у нього вийшло. Багато в чому — завдяки безпрецедентній прозорості процесів в компанії. Так у GitLab є величезний онлайн-довідник, де описані практично всі питання, які можуть виникнути в процесі роботи в компанії - від стратегічних цілей стартапу і протоколів зустрічей, до підказок, як розмовляти з Сібранді та інформації про його кота.

«Якщо вам кожен раз доводиться чекати чийогось дозволу або відмашки на виконання робіт, то це проблема», — розповідав голландський підприємець.

До слова, не дивлячись на відсутність централізованого офісу, практично в кожній країні, де в GitLab є співробітники, компанія представлена юридично.

«У кожній локації, де більше 2−3 людей [працюють в GitLab], ми відкриваємо невелику компанію, щоб всім платити зарплату і з цим не було проблем», — пояснював Дмитро Запорожець.

Інвестори, розповідав Запорожець в 2018 році, не бачать в віддаленій роботі проблеми:

«Вони бачать, що за рахунок відсутності плати за оренду, ми можемо заощадити. Зняти офіс десь в Каліфорнії може коштувати кілька мільйонів — у нас цих витрат немає. А оскільки немає офісів, то ми вільні для того, щоб наймати людей по всьому світу», — пояснював співзасновник GitLab. Він відзначав, що незважаючи на відсутність офісів, у стартапу — «повноцінна структура великої компанії».

Інтерес інвесторів

Міжнародні інвестори дійсно не залишали проект без уваги. За даними Crunchbase, за свою історію GitLab зібрав в цілому $414,9 мільйона фінансування за 11 раундів від 29 інвесторів.

Уже в 2015 році GitLab привернула перші кошти — $1,5 мільйона в seed-раунді і $4 млн в раунді серії А (від Khosla Ventures).

У 2016 році кількість контрибуторів GitLab перевищила 1000 осіб, а GitLab використовували понад 100 тисяч організацій і мільйони користувачів. Команда виросла з 100 чоловік до більш ніж 140. У вересні 2016 GitLab оголосив про залучення $20 мільйонів в рамках раунду фінансування B. У проект інвестували August Capital, Khosla Ventures і Y Combinator.

У 2017 році GitLab залучив ще $20 мільйонів (раунд серії С) від венчурного фонду GV раніше відомого як Google Ventures — інвестиційного підрозділу Alphabet Inc.

У 2018 року в раунді D компанія залучила $ 110 мільйонів і стала «Єдинорогом», отримавши оцінку в $ 1,1 млрд. У GitLab інвестували Iconiq Capital, GV і Khosla Ventures.

У 2019 стартап залучив $268 млн, а його оцінка зросла до $2,7 млрд.

До 2020 року GitLab вже була найбільшою в світі компанією, що повністю працює віддалено.Її штат перевищував 1200 осбі в більш ніж 65 країнах. У 2020 проект досяг позначки в $100 мільйонів ARR (річна регулярна виручка). Компанія оцінювалася в $ 2,75 мільярда.

У тому ж році Дмитро Запорожець вперше потрапив в рейтинг найбагатших українців НВ і Dragon Capital, злетівши відразу на 20-ту позицію — його статки тоді оцінювалися в $354 млн. Журнал НВ назвав Запорожця і співзасновника Revolut Влада Яценко «найуспішнішими новачками нинішнього рейтингу»:

«Обидва цілком заслужено увірвалися у верхню частину турнірної таблиці Золотої сотні. І їх рух вгору прекрасно відображає світові тренди», — відзначали творці рейтингу.

Вихід на IPO

Ще в 2018 році GitLab озвучував плани щодо виходу на IPO — первинного розміщення частини акцій на фондовій біржі. Сід Сібранді навіть призначив дату публічного розміщення — 18 листопада 2020 року. Однак в плани втрутилася пандемія і розміщення довелося перенести більш ніж на рік.

У 2021 році компанія увійшла з досить «приємними» для інвесторів показниками: в серпні GitLab повідомив про більш ніж 30 мільйонів зареєстрованих користувачів із яких 1 мільйон — активних. Як відзначають ЗМІ, пандемія, незважаючи на перенесення дати IPO, навіть допомогла компанії: у 2020 році показник net revenue retention в компанії склав 148%, а в першому кварталі 2021-го і зовсім виріс до 151%. Не виключено, що імідж компанії, яка демонструє зростання під час пандемії і кризи, а також перехід багатьох компаній на віддалену роботу і хмарні рішення, допоміг GitLab провести успішне IPO.

Заявку на вихід на біржу компанія подала в вересні. За останній на той момент квартал виручка GitLab підскочила на 69% - до $58,1 млн. Чистий збиток компанії збільшився з $9,4 млн до більш ніж $40 млн у річному вимірі. Показник утримання чистої виручки GitLab, який є ключовим для компаній, що випускають програмне забезпечення, виріс до 152% в липні.

Плануючи вихід на IPO, в GitLab заявляли, що вартість акцій може скласти від $66 до $69 за штуку (при таких умовах планувалося, що у верхній частині підвищеного діапазону компанія залучить на IPO близько $717,6 млн і зможе отримати оцінку майже в $10 млрд). Однак перед початком торгів акції GitLab оцінювали вже в $77 за одиницю, а в перший же день ціна зросла до $ 105,99. Таким чином капіталізація GitLab підскочила до $15 млрд.

Дмитро Запорожець і Сід Сібранді на Таймс-Сквер / Фото: GitLab / Facebook

За даними CNBC, на які посилається AIN, до моменту розміщення Сід Сібранді володів 19% акцій, Дмитро Запорожець — близько 5%, Khosla Ventures — 14%, ICONIQ — 12%, August Capital — 11%, GV (Google Ventures) — менше 7%.

Виходячи з цих даних і даних про ринкову капіталізацію GitLab (на момент написання публікації), статки Дмитра Запорожця сьогодні становить близько $ 800 мільйонів.

«Один засновник із України — частково це український стартап. Інший засновник із Нідерландів — частково це нідерландський стартап. Після прийшли інвестори з Каліфорнії - тепер частково це і американський стартап. Виходячи з цього я вважаю, що GitLab можна назвати українським стартапом», — заявляв Запорожець в одному з інтерв'ю.

Другие новости

Всі новини