Страна трехсотых: Как понять, пострадала ли ваша психика во время войны и при чем здесь книги
Как книги помогают справляться с травматическим опытом
Коли військовослужбовець отримує у зоні бойових дій поранення, командир підрозділу заповнює бланк № 300. Це означає, що у «трьохсотого» бійця є видиме фізичне пошкодження. А як щодо ран невидимих? Адже війна калічить не лише фізично, а й психічно. І не лише військових, але й цивільних, психологічні травми яких нерідко залишаються непоміченими навіть ними. У кращому випадку їх фіксує неточна статистика.
Після початку вторгнення росії в Україну я почула фразу: «Україна — країна трьохсотих». Спочатку я її не зрозуміла, та й не дуже приємно таке чути про свою країну, але після деяких роздумів, я усвідомила, наскільки вона, на жаль, влучна і ємка. Бо майже кожного українця торкнулася ця війна.
За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, під час цієї війни приблизно чверть українців можуть постраждати від розладів психічного здоров’я, починаючи з підвищення рівня тривоги і стресу закінчуючи ПТСР. Міністерство охорони здоров’я України прогнозує, що психологічна допомога після війни знадобиться понад 15 млн українців. Вже зараз до психіатрів та психологів звернулися понад 650 тис. українців.
Але, на жаль, не всі розуміють, що з ними відбувається після травмування. Не всі готові зізнатися собі в тому, що їм потрібна допомога, а без цього неможливо почати терапію. І не всі мають фінансову можливість звернутися до спеціаліста, якого потрібно підбирати методом спроб і помилок.
Спочатку повномасштабного вторгнення росії в Україну я поставила собі за мету видати якомога більше книг про цю війну. А ще — якомога більше книг, які допоможуть українцям справитись із наслідками цієї війни. Те, який відбиток війна залишить на психічному здоров'ї конкретної людини залежить від стійкості її нервової системи, попереднього досвіду, умов життя, участі/ неучасті в бойових діях тощо. Але навіть сильні духом люди, які стоїчно переживають війну, можуть в майбутньому зіткнутися із психологічними та психічними проблемами. Відтак — їхні близькі - з наслідками цих травм. Бо травма впливає не лише на тих, кого стосується, а й на їхнє оточення.
Минулого року у видавництві Vivat друком вийшла книга психотерапевта Бессела ван дер Колка «Тіло веде лік. Як залишити психотравми в минулому». У ній автор детально описує травматичний досвід своїх пацієнтів, допомагаючи таким чином людям, які це читають, зрозуміти, травмувалися вони чи ні. Виконати нескладні вправи для заспокоєння, концентрації уваги, зниження рівня тривожності. Безумовно, така практика не заміняє і не скасовує спілкування із психологом. Бо книга — це лише стимул зробити перший крок на шляху до нового життя. Один зі способів усвідомити проблему й перестати її ігнорувати.
Також минулого року у нас вийшла книга Марка Брекетта «Дозвіл на почуття. Відкрийте силу емоцій, щоб підкорити нові вершини». Вона стане в пригоді й дорослим, і дітям, які повною мірою зіштовхуються з наслідками війни. Втрата відчуття безпеки, базових ресурсів, друзів, одного з членів сім'ї через вимушений переїзд за кордон, дискримінація накладають на поведінку дитини песимістичний відбиток. Загалом це «нормальна реакція не ненормальну ситуацію». Але емоції страху, гніву, болю не мають заважати дитині соціалізуватися й розвиватися. З цієї книжки можна почати знайомство зі своїми емоціями, які не бувають поганими й неправильними, а бувають різними у різні періоди життя.
Розпізнати психотравму допоможе книга, що вийде у нашому видавництві вже цього року: «Що з тобою сталося? Про травму, психологічну стійкість і зцілення. Як зрозуміти своє минуле, щоб розчистити шлях в майбутнє». Автори — телеведуча Опра Уінфрі та психіатр, експерт із травм Брюс Д. Перрі. Через двадцять чотири години після виходу вона очолила список бестселерів Amazon. Попри складність теми книга читається легко, бо написана у форматі діалогу між авторами.
Цього року світ побачить ще одна перекладна важлива книга, яку я раджу прочитати всім. А у майбутньому дітям, що народилися під час цієї війни, — «Це почалося не з тебе. Як успадкована родинна травма формує нас і як розірвати це коло» Марка Волінна. Річ у тому, що в некодуючих ДНК «зашиті» емоційні й поведінкові риси, які успадковують діти. З точки зору історії ми періодично відстоюємо свою незалежність, тож у кожному з нас є частинка успадкованої родинної травми. Чиїсь рідні загинули під час повстань, чиїсь на війнах, чиїсь у таборах СРСР. Ця книжка допоможе полегшити страждання без втрати глибинного змісту подій, що відбулися.
Окрім того, що війна додає проблем із психічним здоров’ям, вона погіршує стосунки в сім'ях та загострює наявні проблеми. Через це зростає кількість випадків вчинення домашнього насильства (фізичне, економічне, сексуальне, психологічне), яке через ситуацію в країні стало другим невидимим фронтом. Люди втрачають житло, роботу, розуміння того, куди і як їм рухатися далі. При цьому базові потреби всіх членів сім'ї потрібно якось задовольняти. Тож на фоні всіх цих проблем і невизначеності контролювати агресію, гнів та роздратування стає важче. А партнерам чи партнеркам, які перебувають у залежній позиції, складніше наважитися на завершення токсичних стосунків.
На мій погляд, війна не повинна ставати бар'єром на шляху до нормального життя. Ані жінка, ані чоловік не повинні терпіти жорстоке поводження. А тим паче виправдовувати його ситуацією в країні. У нашому видавництві є кілька корисних книг для жінок, які частіше за чоловіків стають жертвами домашнього насильства, котрі допоможуть зробити перший крок назустріч до екологічних стосунків, назустріч до себе. Це «Якщо він такий чудовий, чому мені так погано? Як розпізнати й подолати аб’юз» Ніла Ейвері, «Жінки, які кохають до нестями» Робін Норвуд. А цього року вийде ще одна на цю тему — «Чому він це робить? Про що думають лихі та деспотичні чоловіки» Ланді Бенкрофт.
Під час війни попит на психологічні книги стрімко зріс. Зростатиме він і після її завершення, бо на відновлення нам знадобиться не один рік. Ми розуміємо, що книги не можуть замінити співпрацю з лікарем, вилікувати від депресії чи ПСТР. І в жодному разі не закликаємо до самолікування. Але й також розуміємо, що вони допомагають нашим читачам ліпше зрозуміти себе і свої проблеми. Усвідомити, що у цьому світі є люди, які переживали схожий чи ідентичний досвід. І якщо вони змогли звільнитися від травм, розладів чи токсичних стосунків, котрі не характеризують їх як поганих людей, то й вони зможуть.
Майже всі книги, наведені у цій статті, отримали світову популярність та входять у списки бестселерів Amazon. Сподіваємося, що книги наших психологів та психотерапевтів, написані під час війни та після її завершення, теж опиняться у цих списках. Бо нам, нації трьохсотих, є про що розповісти світу з професійної точки зору також.
