Мораторій на землю: чим загрожує Україні заборона на купівлю і продаж землі сільгосппризначення

Мораторій на землю: чим загрожує Україні заборона на купівлю і продаж землі сільгосппризначення
minagropolicy via facebook

Чим виправдана і чим загрожує заборона продажу землі ще на рік, пояснюють ті, хто підтримує і засуджує подовження мораторію.

Мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення продовжено до 2018 року: Верховна Рада практично конституційною більшістю, 297 голосами, підтримала це рішення вчора. Лише семеро парламентарів проголосували проти – Володимир Ар’єв, Андрій Вадатурський, Остап Єднак, Сергій Лещенко, Олексій Мушак, Віктор Пинзеник та Сергій Хлань.

Прем'єр Володимир Гройсман заявляв що продаж землі буде запроваджено лише після широкого обговорення та створення ефективної моделі, і заборона діятиме доти, доки український парламент не прийме рішення про обіг землі. Слова прем’єра глушили крики про повну зраду.

Найголосніше лобіювали продовження мораторію опозиційні фракції. Приміром, колись прихильниця створення ринку у розрізі вимог МВФ 2008 року, Юлія Тимошенко нині вже не прем’єр-міністр, а лідер опозиційної фракції Батьківщина – тож мислить іншими категоріями.

Відсутність ринку землі істотно стримує розвиток як аграрного бізнесу, так і взагалі притоку інвестицій

Колишній соратник Тимошенко, а тепер лідер  фракції свого імені Олег Ляшко аргументи за мораторій приводив без спецефектів: землю не їв, корів не водив, картоплю не розсипав у кулуарах ВР. Лиш повторював улюблене: «Без землі не буде села і України!». Його заступник у партії і голова комітету ВР з питань промполітики Віктор Галасюк теж активно підтримував продовження обмежень. Голосування в ВР він оцінив так: «Прийняли закон про мораторій на продаж сільгоспземель! Величезна перемога Олега Ляшка та усіх однодумців! Неймовірний мікс стратегії, політики, дипломатії та наполегливості».

Питання мораторію на землю – одне з найбільш дискусійних в Україні. В нього вплетені великі бізнес-інтереси, за які, прикриваючись гаслами про захист прав пролетаріату, роками воюють політики та аграрні магнати.

Вчорашнє рішення Ради означає, що мораторій діятиме до набрання чинності Законом про обіг земель сільськогосподарського призначення і може бути знятий не раніше 1 січня 2018 року. Наразі цей закон існує лише у вигляді законопроекту, який навіть не зареєстровано. Якщо Закон прийнято не буде, то мораторій триватиме і після цієї дати. Але з огляду на вимоги Меморандуму, який підписала Україна з МВФ, Уряд, швидше за все, вимушений буде під тиском робити кроки для прийняття відповідного закону.

Рішення Ради розділило суспільство. Економіст Олег Пендзин, у минулому керівник кількох департаментів МЕРТ, наводить кілька аргументів проти зняття мораторію на землю. Ринок землі має бути прозорим, справедливим, конкурентним, ефективним і унеможливлювати тіньові оборудки – на сьогодні ці передумови не забезпечені, а належне правове поле відсутнє. Найбільші ризики може містити сам Закон про обіг земель. «Не зрозуміло, чи будуть обмеження на максимальну кількість земельних ресурсів, які можуть бути зосереджені в одних руках, чи дозволено буде іноземцям купувати землі, хто буде перевіряти прозорість угод на купівлю землі тощо. Все це може створити передумови для зосередження великого обсягу земель в одних руках, і не обов’язковою українських, ми будемо українцями на чужій землі», - каже Пендзин. Крім того, вважає економіст, не варто відкривати ринок на низьких позиціях: девальвація гривні ставить у неконкурентне становище українського фермера проти великого бізнесу і іноземців. В якості прикладу він приводить вартість землі сільськогосподарського призначення в Україні та у сусідній Польщі, де ціни за 1 сотку коливаються в межах 6-7 тис. євро.

Не менше аргументів і у противників мораторію. «Цей мораторій – шкідлива річ, - каже спеціаліст інвестиційної компанії Dragon Capital Сергій Фурса. - Ніякі китайці не прийдуть і все не скуплять. Це утопія. Але відсутність ринку землі істотно стримує розвиток як аграрного бізнесу, так і взагалі притоку інвестицій. Це рішення буде коштувати Україні кілька відсотків ВВП і мільярдів доларів інвестицій».

Експерт зауважує, що на темі доцільності мораторію – багато спекуляцій і популізму: «Люди, у яких є земля – за продаж. Проти виступають ті, хто не у темі, землі не має і не аграрії. З іншого боку, великі аграрні холдинги виграють від того, що немає ринку землі, і стимулюють політиків, щоб так було якомога довше».

Думки безпосередніх учасників ринку також розділилися. Власник агрохолдингу Агрос-Віста, «свободівець» Олександр Мирний вважає, що головним гравцем на ринку землі має бути держава і крапка. «Зараз користуватися землями за безплатно не може ніхто, в тому числі – агрохолдинги. Я в землю інвестую більше 20 років, мене не стримує те, що я вкладаю кошти у орендовану, а не власну», - каже Мирний. Він вважає, якщо хтось хоче продати землю, її має викупити Державний земельний банк і далі передати в оренду.

 Зверніть увагу на Голландію. Це маленька держава, але ви можете поїхати туди і купити собі землі стільки, скільки хочете

«У Британії  більше 80% земель належить Британській Короні, тобто – державі. І ніхто в істериці не б’ється, що там фактично ринку землі не існує. Китай у Африці скупив вже більше трьох мільйонів гектарів землі», - каже політик-бізнесмен. Він переконаний: лобісти відкритого ринку сільгоспземель відстоюють інтереси країн, які хочуть скупити українські ресурси, і лише прикриваються темами інвестицій і створення нових робочих місць.

Іншої думки син власника ще однієї з найбільших аграрних компаній України, Nibulon, народний депутат БПП Андрій Вадатурський. Він вважає, що Земельний банк – це утопія, тому що він виступатиме монополістом, і матимуть місце зловживання. Земля має бути товаром, до того ж – дорогим, вважає нардеп.

«Державі потрібні гроші. Ми намагаємося отримати чергові транші МВФ і просимо державу купувати землю?! Ви про що? Це – дорога в нікуди. А те, що Китай, європейці, американці, скуплять наші землі і вивозитимуть все з України – страшилка. Обмеження занижуватимуть ціну на землі. Зверніть увагу на Голландію. Це маленька держава, але ви можете поїхати туди і купити собі землі стільки, скільки хочете. Вони не бояться продавати. Головне, щоб інвестор діяв по закону, а не «по понятіям», - каже Вадатурський, член Комітету ВР з питань аграрної політики та земельних відносин.

Нардеп, який вчора був серед небагатьох, хто проголосував проти подовження мораторію, згоден, що до відкритого ринку потрібно готуватися – прийняти низку законів, провести обговорення та аналіз ситуації. Але мораторій щороку – це неправильно, вважає він.

«Торік ми теж приймали таке рішення, і нічого не змінилося. Треба рухатися вперед, а не бігти на місці, говорити і нічого не робити. Адже ринок не має чітких сигналів, не може планувати, розуміти, що йому робити, вкладати чи ні гроші в техніку і інвестиції. Якщо ми дійсно плануємо створювати ринок землі, нам потрібно продовжувати мораторій на три-п’ять років, щоб належно підготуватися, запустити пілотні проекти, побачити проблеми, відпрацювати механізми і тільки тоді переходити на загальноукраїнський масштаб, - каже Вадатурський. - Інакше, це все просте політиканство».

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

НЕ ПРОПУСТІТЬ

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: