Західні банки стали заручниками політичної гри Росії

Західні банки стали заручниками політичної гри Росії
Фото: azov.press

Банки в Росії по черзі узгоджують роботу за паспортами «ЛНР» і «ДНР». Змушуючи банки порушувати міжнародні правила, Путін намагається повернути санкції США і ЄС проти них самих.

Одразу три російські банки із західним капіталом за останній тиждень підтвердили наміри обслуговувати клієнтів з паспортами «ЛНР» і «ДНР». Зокрема, про такі плани повідомили в Юнікредитбанку, який належить італійській UniCredit Group, ОТП-банк з угорської OTP Group та Райффайзенбанк австрійського Raiffeisen Bank International.

«Ми зробили кілька запитів на уточнення до нашого регулятора, але в принципі ми готуємося працювати [з паспортами ДНР і ЛНР]. Очевидно, якщо це питання, яке потребує узгодження групи», – заявив голова правління Райффайзенбанк (Росія) Сергій Монін російській пресі.

Свої плани фінустанови мотивують необхідністю дотримуватися законодавства країни, на території якої працюють. Російське законодавство вимагає від них приймати паспорти, видані в ОРДЛО.

Нагадаємо, 18 лютого 2017 року президент Російської Федерації Володимир Путін видав наказ про визнання російськими установами документів так званих самопроголошених республік «ЛНР» і «ДНР». Тобто виданих громадянам України, які проживають на окупованих територіях Донецької та Луганської областей.

Згадані банківські групи мають представництва і в Україні – угорці тримають тут ОТП Банк, австрійці – Райффайзен Банк Аваль, італійці мають опосередковану частку в Укрсоцбанку та Альфа-Банку.

В українських офісах цих міжнародних фінансових груп офіційно наміри своїх «сестринських» структур обговорювати категорично відмовляються. «Для мене це новина», – прокоментував рішення російських колег голова правління Райффайзен Банк Аваль Володимир Лавренчук.

За словами банкіра, сестринські структури жодним чином не впливають на діяльність одна одної, і не пов’язані фінансово. І, чи обговорювалося це питання на рівні групи, Лавренчуку не відомо.

Під прицілом

Неохоче йдуть на контакт й інші українські банкіри, які зовсім скоро ризикують опинитися у подібній ситуації. «Я не знаю [якими будуть дії групи в РФ]. Я не цікавився», – каже голова правління Правекс-Банку Тарас Кириченко. Банкір додає, що про гіпотетичний вплив цих подій на роботу банків в Україні він розмірковувати не хоче, а від групи жодних вказівок не було.

Очолювана Кириченком фінустанова належить до структури італійської групи Intesa Sanpaolo, яка в Росії володіє банком Интеза.

На території обох держав сьогодні також одночасно працюють дочірні банки американського Citi (Сітібанк; Ситибанк РФ), французького BNP Paribas Group (Укрсиббанк; Сетел РФ), нідерландського Credit Europe Group (Кредит Європа Банк; Кредит Европа Банк РФ).

На території РФ також працюють чешська Home Credit Group (ХКФ Банк – РФ), яка покинула Україну у 2011 році, продавши Хоум Кредит Банк, і французька Societe Generale Group (Росбанк, Русфинанс банк – РФ), яка у 2013 році продала ПроФінБанк і на сьогодні представлена лише компанією АЛД Автомотів.

Абсолютно всі ці установи, працюючи в Росії, на сьогодні не зважилися дати які-небудь офіційні пояснення, чи будуть обслуговувати клієнтів із документами, виданими в ОРДЛО. Мовчать навіть в умовно російському Альфа-Банку.

В українському офісі роботу групи UniCredit чи Альфа-Груп в іноземних юрисдикціях коментувати відмовилися. «Альфа-Банк (Україна) і Укрсоцбанк, українські банки, що входять в міжнародний холдинг ABHH зі штаб-квартирою в Люксембурзі», – відповідають там на запит НВ Бізнес. Банк веде свою діяльність у повній відповідності до законодавства України і вимог регулятора, наполягають у структурі.

На своїй сторінці у facebook директор зі стратегічних комунікацій банку Денис Казван написав: «Альфа-Банк [в Україні] не працює в Криму, не працює на окупованих територіях, не приймає клієнтів ДНР/ЛНР. Більше того, банк з холдингу, який працює в РФ, не дуже обслуговує «таких клієнтів».

Водночас, неофіційно представники іноземних фінансових груп в Україні зізнаються, що у їхніх штаб-квартирах після вказівки Путіна «усі схопилися за голови». «Усі банки у складній позиції опинились. Нам треба дотримуватись, з одного боку, законів місцевої юрисдикції, з іншого – є міжнародний рівень материнських компаній [і вимоги регуляторів ЄС і США]», – коментує менеджер одного з банків з іноземним капіталом на правах анонімності.

Помста по-російськи

За словами старшого партнера адвокатської компанії Кравець та партнери Ростислава Кравця, приймаючи до роботи внутрішні документи самопроголошених невизнаних республік будь-яка компанія чи країна тим самим порушує міжнародне законодавство. «Це фактично є зазіханням на територіальну цілісність країни і фактично є підтвердженням з боку фінансових інститутів самопроголошених республік», – каже юрист.

Як приклад він наводить, що у разі визнання українськими банками внутрішніх документів Придністров’я (окупованої території Молдови) чи Абхазії й Осеті (окупованих територій Грузії), які не визнаються жодною цивілізованою державою в світі, окрім РФ, Національний банк України повинен був би вжити жорстких заходів до своїх резидентів.

Сумніватися у швидких санкціях стосовно західних банків з боку міжнародної спільноти та регуляторів відповідних країн, за словами керівного партнера юридичної фірми Гвоздій та Оберкович Валентина Гвоздія, не доводиться.

«Західні компанії, американські і значна частина європейських, керуються транскордонним законодавством. Тобто усі прийняті правила в їхніх країнах мають виконуватися по всьому світу. Якщо вони їм не слідують, то на материнські компанії ці держави накладають дуже великі штрафи за порушення санкційних обмежень їхніми компаніями за кордоном», – пояснює юрист.

За словами Гвоздія, особливо жорсткими виглядають санкції США – серед заборон, які накладають американці на свої компанії можуть бути не лише фінансові операції, але й навіть заборони на телефонні дзвінки на території Криму чи ОРДЛО. «Якщо буде встановлено, що хтось із компанії туди телефонував, то це буде порушенням. Я не можу назвати, що це за компанії, але під такими обмеженнями працюють мої реальні клієнти», – ділиться юрист.

Тож, за його словами, якщо з’ясується, що один із банків дійсно обслуговує клієнтів із документами Л/ДНР, це матиме дуже негативні наслідки для структури в цілому. «Я не думаю, що такі банківські групи підуть на це. Вони можуть документи приймати, але не брати на обслуговування таких клієнтів, повідомляючи їм, що ті не пройшли процедуру compliance (відповідності)», – бачить Гвоздій можливий вихід для західних структур.

Проте, як кажуть юристи, таке рішення пройде, якщо Росія не поставила собі за мету поставити захід перед випробуванням грошима. «Цей наказ, можливо, спеціально зроблено, щоб поставити тих, хто запроваджує санкції проти РФ, у таку позу, щоб їм доводилося визначитися, чи вони в Росії продовжують працювати, чи вони звідти йдуть», – розмірковує Гвоздій.

Адже раніше РФ не змушувала навіть свої державні банки працювати на окупованих територіях, не кажучи про іноземні. Наприклад, досі жоден з російських державних банків, які представлені на міжнародній арені, як-от Сбербанк Росії, ВТБ чи Внєшекономбанк, не відкрили свої відділення на території півострова, побоюючись міжнародних санкцій.

Як наслідок, російська влада і регулятор можуть зобов’язати банки з іноземним капіталом обслуговувати клієнтів із ОРДЛО за їхніми внутрішніми документами. «Тому для іноземних банківських груп це фактично вибір – чи залишатися в РФ і визнавати ці самопроголошені республіки, або закриватися і виводити весь свій бізнес з Росії», – каже Кравець.

Україна не висловлює занепокоєння

У Національному банку України на запит НВ Бізнес щодо можливих заходів проти банків, які, порушуючи міжнародні вимоги, приймають фіктивні документи самопроголошених республік, відповідати відмовилися.

У прес-службі регулятора повідомили лише, що направили офіційні запити до материнських структур російських банків для встановлення, чи дійсно ті приймають до роботи клієнтів із паспортами Л/ДНР.

Проте, за словами співрозмовників НВ Бізнес, як тільки Україна матиме факти, які підтверджуватимуть порушення санкційних обмежень, НБУ та Кабмін повинні будуть повідомити іноземних регуляторів і міжнародні організації, які ці санкції оголошували, про конкретні компанії, які їх порушують. В кожному випадку буде різна реакція, залежно від того, американська це компанія чи європейська.

«Україна повинна вести послідовну політику стосовно захисту національних інтересів. Відповідно, і по відношенню до іноземних банків, які займатимуться обслуговуванням осіб за паспортами самопроголошених республік, санкції мають бути такими ж, як і по відношенню до дочірніх структур російських банків», –  упевнений Кравець.

Нагадаємо, Україна застосувала санкції проти п’яти банків з державним російським капіталом. Фінустанови не можуть здійснювати операції, пов’язані з виведенням коштів за кордон. А державні українські підприємства зобов’язали припинити свою співпрацю з цими банками.

При цьому, як кажуть співрозмовники НВ Бізнес, усі рішення з боку України мають здійснюватися у правовому полі. «Замуровувати відділення цих банків - це не метод для цивілізованої країни, яка прагне досягти справедливості в боротьбі з агресором, верховенства права і довіри інвесторів», – резюмує Гвоздій.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

НЕ ПРОПУСТІТЬ

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: