Юнісон у тумані. Банк Клименка визнали непрозорим

Юнісон у тумані. Банк Клименка визнали непрозорим
Фото: kp.ua

Вчора, 2 серпня, Київський апеляційний адміністративний суд підтвердив законність виведення з ринку банку Юнісон, повідомляє Національний банк на офіційному сайті.

Таким чином, вважають в регуляторі, суд підтвердив правомірність дій НБУ на всіх етапах комунікацій з банком у тому, що стосувалося роботи над приведенням структури власності фінустанови у відповідність до вимог законодавства.

Акціонери банку таке рішення суду вважають упередженим та вже збираються його оскаржувати. «Ми наполягаємо на тому, що рішення НБУ про введення в банк тимчасової адміністрації є незаконним. Ми розцінюємо це як факт державного рейдерства. У найближчі дні акціонерами банку Юнісон буде подана касаційна скарга до Верховного суду України», – коментує НВ Бізнес один із акціонерів та член спостережної ради банку Юнісон Оксана Чепіжко. Остання через компанію Meligant Group LTD (із часткою в 95,24%) володіє 9,44% акцій банку.

Чепіжко вважає, що дії НБУ були незаконними оскільки банк своєчасно та у повному обсязі надав НБУ всю необхідну інформацію для розкриття структури власності банку. Підтвердженням своїх слів вона вважає паралельні рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області. На початку липня поточного року регіональний суд видав рішення, яким НБУ заборонено відкликати банківську ліцензію, ФГВФО – його ліквідувати, чи продавати новим інвесторам до розгляду справи по суті.

Кому банк?

Із другої половини 2014-го, як зазначають в Нацбанку, до Юнісону неодноразово направлялись листи з вимогою привести структури власності у відповідності до нових вимог прозорості. На той момент серед акціонерів банку значилися дві компанії, зареєстровані у Ліхтенштейні: IDP Capital LTD із часткою в 82,5% акцій банку та MCHL Finance LTD – 17,5%.

У середині 2015 року банк заявив, що акціонери змінилися. Начебто у листопаді 2014-го новими власниками стали 11 юридичних осіб, які викупили у попереднього власника «тому, що останній не мав можливості надалі здійснювати підприємницьку діяльність на території України».

Проте регулятор подані на узгодження пакети документів забракував. Як пояснили це в НБУ, нові акціонери не змогли підтвердити належним чином походження власних грошей, за які вони придбали і планують розвивати фінустанову. Наприкінці квітня 2016 року НБУ прийняв рішення відправити банк на "ліквідацію". І причиною визнати банк неплатоспроможним стало саме невиконання його керівництвом вимог регулятора щодо розкриття структури власності.

На 1 січня 2016 року акціонерами Юнісон були 11 офшорних компаній, зареєстрованих у Республіці Кіпр. Жодна із них не володіла часткою хоча б 10% статутного капіталу банку.

Проте вже за тиждень, 5 травня, керівники банку подали позови з вимогою визнати скасувати постанови про визнання банку проблемним і неплатоспроможним, відмінити рішення Фонду гарантування вкладів фізосіб (ФГФВЛ) про введення тимчасової адміністрації.

Також акціонери банку в судовому порядку вимагають скасувати рішення НБУ, яким регулятор заборонив акціонерам банку у даний час зосередити істотну частку акцій Юнісон. Дії регулятора Чепіжко вважає упередженими.

Так, наприклад, 2 липня 2015-го, Антимонопольний комітет надав дозвіл громадянину Швейцарії, ім’я якого не розкривається, на опосередковане, тобто через приватну компанію-нерезидента, придбання більше 50% акцій.

За словами Чепіжко, Брюс Літтман, який через компанію CP-Credit Prive володіє 9,44% акцій Юнісону, справді хотів збільшити свою частку акцій до 58%. «Однак через посилення державного тиску на бізнес в Україні, інвестор прийняв рішення не збільшувати свою частку акцій», – заявляє вона.

За інформацією НБУ, з того часу дана особа встигла спершу подати, а потім і відкликати пакет документів на узгодження набуття істотної участі.

Банк із минулого

Численні журналістські розслідування, а також джерела НВ у банківському середовищі і НБУ пов’язують банк Юнісон та групу Юнісон, до якої входять Юнісон Страхування, з екс-міністром доходів Олександром Клименком та його загиблим у 2015‑му братом Антоном Клименком. Обидва входили до олігархічного клану, який іменують «сім’я Януковича».

Офіційно Клименки заперечували свою причетність до банку Юнісон. Заперечують участь в капіталі родини Клименків і в банку. За словами Чепіжко, Олександр Клименко не значиться серед власників банку і в числі акціонерів Юнісону його ніколи не було.

У Національному банку інформацію про те, що Юнісон може належати Клименкам підтвердити чи спростувати відмовляються: «Нацбанк не коментує не підтверджену офіційно інформацію».

Проте згідно офіційних даних у листопаді 2013-го Антон Клименко увійшов у склад наглядової ради банку строком на три роки. Одночасно із ним увійшли до ради Євген Войтко, який наразі є головою наглядової ради. Окрім того Войтко володіє 95,24% акцій компанії Richmanty Holdiang, у власності якої є 9,44% акцій банку Юнісон.

Ще одним непрямим доказом зв’язку очільника Міндоходів і банка Юнісон є учасники новоствореної Клименком партії Успішна країна (УК) – це люди, які працювали в Юнісоні. Однією із таких, як вже писало НВ, є Марина Дєдушева, яка сьогодні керує УК. До Майдану вона працювала першим заступником керівника центрального офісу з обслуговування великих платників Міндоходів. А в 2014‑му значилася у складі наглядової ради банку.

Іншим місцем, де концентруються колишні співробітники Клименка, є київська юридична компанія Prove Group. Фірма опікується юридичним супроводом близьких до Клименка проектів: Радіо Вести, газета Вести, банк Юнісон і компанія Юнісон Страхування.

Закон і прогалини

Юнісон не єдиний банк, який оскаржує наразі своє банкротство. За даними НБУ з моменту дії нових вимог щодо розкриття структури власності, чотири банки припинили діяльність через непрозору структуру – окрім Юнісона, ще були Смартбанк, ТК Кредит та Петрокоммерц-Україна – ще два самоліквідувалися так і не розкривши її.

Незважаючи на те, що керівництво НБУ звітує про 99,2% прозорості банківської системи наразі, ця цифра не є сталою. У будь-який момент акціонери того чи іншого банку можуть змінитися і не повідомити регулятору про зміни.

І основним аргументом у суді таких фінустанов, після виведення їх із ринку буде заява, що НБУ не мав підстав визнавати банк неплатоспроможним, оскільки банк виконував свої зобов’язання за платежами. «Ми наполягаємо на тому, що дії НБУ були упередженими і об'єктивних причин для визнання банку неплатоспроможним у регулятора не було», – так і заявляє Чепіжко НВ Бізнес.

«Ніхто не заперечує рішення НБУ вивести банк через невиконання ним економічних нормативів чи вимог регулятора, але чому такі банки визнаються неплатоспроможними, якщо вони виконують свої фінансові зобов'язання. Банківське законодавство прописано некоректно, і вони можуть використовувати цю лазівку в суді на свій захист», – каже Віталій Шапран, головний фінансовий аналітик рейтингового агентства Експерт-Рейтинг.

Так, наприклад, Юнісон на момент виведення з ринку мав регулятивний капітал у ₴455,527 млн, а норматив його адекватністі (Н2) складав 72,43% (при вимозі НБУ 10% і більше). При цьому, в середньому по банківській системі норматив Н2 складає 13%. Звітність свідчить, що у банку були кошти: нормативи миттєвої ліквідністі складали 192,97%, поточної ліквідністі – 107,58%, короткострокової ліквідністі - 158,60%.

«З такими показниками фінансовий стан банку не міг бути близьким до дефолту. Все, що відбулося із банком Юнісон можна описати як правовий казус, пов'язаний з дуже невдалим формулюванням процесу віднесення банку», – підкреслює Шапран.

Тому лише тоді, коли цю проблему розв'яжуть на законодавчому рівні, надавши можливість НБУ виводити банки з ринку без невизнання неплатоспроможності, а по факту не виконання вимог до структури власності, тоді не буде спекуляцій, упевнені опитані експерти.

«І відносити, коли в Україні така нестабільна економічна ситуація, до категорії неплатоспроможних банки, які виконують всі нормативи НБУ, через те, що не влаштовує пояснення щодо походження коштів акціонерів, я вважаю безглуздим», – каже Ростислав Кравець, старший партнер адвокатської компанії Кравець і Партнери. Така ліквідація, на його думку, говорить не про очистку банківської системи.

За словами Шапрана, найбільше шкоди «непрозорі» банки завдають не під час свого функціонування, а саме тоді, коли їх відносять до неплатоспроможних. «Вимоги Нацбанку до траспарентності акціонерів – абсолютно адекватні й логічні – спрямовані на посилення відповідальності бенефіціарів. Коли структура непрозора і вводять адміністрацію, то відповідальних за доведення до банкротства вже не знайти», – каже аналітик. Як приклад він наводить те, що винні за банкротство першої десятки банків, яку виводили у 2014 році ще за Степана Кубіва, екс-голови НБУ, досі не названі.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

НЕ ПРОПУСТІТЬ

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: