Велика чистка: Два роки реформ кардинально змінили банківську систему

ЕПІЦЕНТР ВЕЛИКОГО МИТТЯ: НБУ вже два роки провадить жорстку політику. З одного боку, це прибрало проблемні банки з ринку, а з іншого — вбило інвестактивність

ЕПІЦЕНТР ВЕЛИКОГО МИТТЯ: НБУ вже два роки провадить жорстку політику. З одного боку, це прибрало проблемні банки з ринку, а з іншого — вбило інвестактивність

Два роки реформ кардинально змінили банківську систему — відмивальні майданчики та кишенькові установи олігархів пішли, а ті, що вижили, розкрили структуру власників і нарощують капітали. Тепер їм потрібно почати повноцінно працювати, кредитуючи економіку.

Навчання англійській та французькій, майстер-класи для любителів спорту — ось до чого примусила колишнього банкіра Андрія Оністрата діяльність Нацбанку. Держрегулятор у 2014 році заходився реформувати систему фінустанов у країні, й однією із жертв цього процесу став банк Національний кредит, який належав Оністрату, — 5 червня 2015‑го НБУ відібрав у нього ліцензію.

За два роки, поки НБУ проводив велику чистку, ринок покинув 71 банк з 181, низка олігархів втратили кишенькові фінустанови, а десятки тисяч службовців цих структур зіпсували репутацію. І не зможуть працювати в банківській сфері хто три, а хто і всі десять років.

На сьогодні НБУ не тільки відфільтрував ненадійні та сумнівні банки. За словами Вікторії Страхової, проектного менеджера реформи фінсектора Нацради реформ, регулятор змусив власників розкрити структуру власності банків, внести додаткові кошти в їхній капітал. Також в країні з'явилася кримінальна відповідальність акціонерів і менеджменту за доведення до банкрутства фінустанов.

У підсумку система пройшла хворобливу реформу, на яку чекала ще з 1990‑х. 110 банкам, які її пережили, тепер залишилося лише почати повноцінно працювати, тобто кредитувати населення та бізнес. Але для цього НБУ має прибрати ряд запроваджених ним надто жорстких обмежень, а економіка — піти в ріст.

 

Куй систему, поки не згасло

Оністрат в одному з інтерв'ю згадував, що процес закриття його банку був стрімким і нещадним. Після приходу Валерії Гонтаревої та її команди в НБУ справи Нацкредиту були непогані, й він навіть подумував про розширення бізнесу. Але потім, за словами банкіра, його покликали до глави Нацбанку і на підвищених тонах вимагали влити гроші в банк. Це було у квітні 2015 року, а в червні в Нацкредиті з'явилася тимчасова адміністрація.

Реформа, жертвою якої став Оністрат, чималим завдячує ще одному колишньому банкіру — Владиславу Рашковану, який став заступником голови НБУ. Ще в грудні 2014 року той в інтерв'ю НВ озвучив актуальні завдання Нацбанку: стабілізувати макроекономічну ситуацію, відучити українців від долара, вивести з банківського ринку слабкі установи та банки-"мийки", зробити систему прозорою та підготувати її до роботи за новими, цивілізованими правилами.

Стабільність дає ґрунт під ногами 
Владислав Рашкован, заступник голови Нацбанку

Багато з наміченого, за словами самого Рашкована, НБУ вже зробив. Регулятор не допустив кризи платежів — ситуації, яка склалася в Україні у 1993-1995 роках: тоді чимало підприємств не могли ні купувати сировину, ні отримувати виручку, і розпочалася епоха бартеру та розрухи.

Крім того, попри кризу і війну на сході, Нацбанк стабілізував макроекономічну ситуацію: економіка поки не надто зростає, але вже і не летить у прірву, як це було в 2014-2015 роках. "Стабільність дає ґрунт під ногами і вкладникам, і банкам",— запевняє Рашкован.

Найрадикальніші зміни відбулися в структурі банківської галузі. Коли в 2014 році в Нацбанку під керівництвом Гонтаревої почалися реформи, галузь була заплутаною конструкцією. "Ринок був наповнений банками, які робили що завгодно — відмиванням грошей, переведенням у готівкову форму, витягуванням депозитів у населення і кредитуванням цими грошима пов'язаних осіб,— але тільки не банківським бізнесом",— говорить Сергій Наумов, голова правління української "дочки" грецького Piraeus Bank.

Хто володіє банками, скільки їм насправді потрібно грошей для стабільної роботи і куди йде рефінансування НБУ разом з грошима вкладників — все це було питаннями без відповіді. Сьогодні, як стверджує Рашкован, НБУ контролює ситуацію, а проблемні банки покинули ринок.

Очищення стало наслідком цілеспрямованої політики регулятора. Вона полягала не тільки у фільтрації гравців, але і в низці інших заходів.

 

ОЧИЩЕНА СИСТЕМА: Владислав Рашкован, заступник голови Нацбанку,
упевнений, що в результаті дій держрегулятора 
проблемні банки покинули ринок

 

Так, у 2014 році НБУ де-юре знав кінцевих власників лише 45% банків. Але вже в 2015‑му, після проведення регулятором стрес-тестів, 35 найбільших фінустанов країни розкрили власників — таким чином система стала прозорою на 85%. А до 1 квітня 2016‑го 100% банків мають розкрити НБУ своїх кінцевих власників. В іншому разі їх виведуть з ринку. До 29 березня у зоні ризику залишилося п'ять фінустанов.

Також НБУ змусив банкірів влити у свої структури капітал: регулятор пролобіював у Верховній Раді законопроект, який дозволив банкам відобразити реальний стан справ — визнати проблеми та внести необхідні кошти протягом трьох років. Завдяки цьому тільки в 2014 році до системи надійшли додаткові 50 млрд грн. Минулого року п'ять банків з топ-20 вже не потребували додаткових коштів, шість банків їх внесли, решта нині перебувають у процесі докапіталізації.

Олександр Павлов, керівник департаменту по роботі з фінансовими установами ЄБРР в Україні, вважає, що НБУ проводить реформи краще і швидше, ніж будь-хто інший в економічному блоці уряду. “Кажуть, що риба псується з голови. У цьому разі можна сказати, що з голови вона почала одужувати",— запевняє він.

 

Отголоски реформ

ищення авгієвих стаєнь викинуло з ринку не тільки власників і менеджмент сумнівних контор, але і чимало професіоналів. У червні 2015‑го НБУ постановив, що власникам, керівникам і низці посадових осіб збанкрутілих структур забороняється володіти фінустановами або провадити банківську діяльність протягом трьох років. А якщо банк позбувся ліцензії через відмивання грошей або ризиковану діяльність, то заборона триватиме 10 років. Ця санкція зачепила тисячі представників галузі та виявилася настільки жорсткою, що в грудні минулого року центробанк почав подумувати про її пом'якшення.

НБУ очищає ринок від українських банків 
Ростислав Кравець, адвокат

Ростислав Кравець, старший партнер адвокатської компанії "Кравець та партнери", вважає, що з десяток банків, які пішли з ринку, можна було врятувати. Але НБУ діяв занадто жорстко. "НБУ очищає ринок від українських банків і віддає його на відкуп російським",— підсумовує експерт. Мовляв, зараз, коли в країні істотно скоротилося число банків з вітчизняним капіталом, звільнену нішу комусь потрібно заповнювати. Представники Заходу сюди не йдуть, отже, нарощуватимуть частку структури з РФ. Ілюстрацією цієї тези, на думку Кравця і низки інших критиків регулятора, служить продаж італійської UniCredit свого українського банку російській Альфі.

Але багато учасників ринку в експансію з півночі не вірять. Віталій Шапран, член товариства фінансових аналітиків, відзначає іншу тенденцію: бізнес росіян в Україні зараз має проблеми. Так, російський державний Внешэкономбанк шукає гроші для докапіталізації свого дочірнього українського Промінвестбанку навіть у майбутніх пенсіонерів, залучаючи кошти пенсійного фонду РФ.

 

Усе попереду

Більшість експертів і банкірів впевнені — велика чистка дала позитивний результат. Але спочивати на лаврах НБУ зарано. Незважаючи на всі зусилля, система все ще не виконує одне зі своїх головних завдань — кредитування економіки. "Наша мета — відновити кредитування в 2016 році",— каже Рашкован.

Клієнти, на думку експертів, відчують нинішню реформу лише тоді, коли НБУ скасує ліміти на розрахунки та зняття коштів, а також обмеження на валютні операції.

Є над чим попрацювати і власне банкам. У міжнародній консалтинговій компанії McKinsey&Company вважають, що цей сектор в Україні має великий потенціал. Але для його реалізації необхідно, щоб банківські послуги "пішли в народ".

За рівнем охоплення ними населення Україна помітно відстає від сусідів: банківський рахунок мають лише 53% жителів країни, тоді як у Туреччині їх частка досягає 57%, а в Польщі — 78%. Споживчі кредити в Україні останніми роками рідкісні, вони становлять приблизно 20% від усього обсягу кредитування, і цей рівень вдвічі нижчий, ніж у Туреччині та Польщі.

Та й весь національний банківський сектор не може похизуватися розмірами, впевнена Ірина Швакман, старший партнер компанії McKinsey.


СВЯТАЯ РЕФОРМАЦИЯ: Александр Павлов, руководитель департамента по работе с финансовыми рынками ЕБРР, называет НБУ самым успешным реформатором в Украине
СВЯТА РЕФОРМАЦІЯ: Олександр Павлов, керівник департаменту по роботі з фінансовими ринками ЄБРР, називає НБУ найуспішнішим реформатором в Україні


Павлов з ЄБРР пояснює: обсяг української банківської системи в доларах за останні кілька років скоротився приблизно зі $150-160 млрд до $60-70 млрд.

І банки ще не скоро почнуть показувати докризовий рівень прибутковості — для цього їм потрібно нарощувати бізнес.

Також українським банкам, на думку експертів, варто було б значно підвищити продуктивність праці. У сфері обслуговування фізосіб вона становить приблизно 16% від рівня США і 39% від рівня Польщі. Причина відставання — висока частка операцій з готівкою і масове поширення ручної обробки платежів. За даними McKinsey, з 210 тис. осіб, які працюють у банківському секторі, близько двох третин — 140 тис. працівників — зайняті саме подібною роботою: обслуговуванням трансакцій, оформленням кредитів, рахунків і депозитів фізосіб.

Але навіть розв'язавши всі вищеописані проблеми, банки навряд чи досягнуть смуги процвітання. Для цього потрібні реформи в інших галузях: у судах, виконавчій службі. Наприклад, досі на законодавчому рівні не захищені права кредиторів. Усе це дає можливість олігархам виводити з банків активи або навмисне не повертати кредити, каже Олександр Ярецький, радник голови правління банку Новий.

Але що більш важливо — фінансовій системі потрібен стійкий економічний прогрес і макроекономічна стабільність. Про це говорить Леонід Антоненко, депутат Київради і один з учасників реформи НБУ. Лише коли українці відчують, що економіка зростає, а банкам можна довіряти, нинішні новації принесуть реальні плоди.

 
 
Матеріал опублікований в НВ №12 від 31 березня 2016 року

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

НЕ ПРОПУСТІТЬ

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: