Укрпошта йде у наступ: держкомпанія намагається пролобіювати вигідний їй законопроект

Гендиректор Укрпошти Ігор Смілянський шукає підтримки у чиновників та громадськості - без неї поштовий оператор лишатиметься пережитком радянської епохи
Фото: ukrposhta.ua

Гендиректор Укрпошти Ігор Смілянський шукає підтримки у чиновників та громадськості - без неї поштовий оператор лишатиметься пережитком радянської епохи

Укрпошта все ж таки запровадить банківські послуги на своїх відділеннях - відмова НБУ у створенні банку не збила апетити менеджменту поштового оператора до прибутків, які прийдуть із фінпослугами.

Менеджмент державного підприємства Укрпошта підготував законопроект, яким розширить перелік фінансових послуг, що надає найбільший в Україні поштовий оператор. Про це НВ Бізнес повідомив генеральний директор Укрпошти Ігор Смілянський.

«Мандат поштового національного оператора буде розширений на такі послуги, як ведення поточних рахунків, депозитні рахунки, випуск карток, а також робота за агентською схемою по інших фінансових послугах, зокрема, надання кредитів, страхування», – розповідає він.

Проект закону, яким буде внесений ряд змін у чинне законодавство, що регулює роботу держпідприємства, вже найближчим часом передадуть до профільного комітету Верховної Ради на узгодження, після чого депутати мають подати документ до парламенту на розгляд.

«Зараз ми відпрацьовуємо усі цифри, готуємо презентацію. Плануємо зустрітися із комітетами та фракціями, обговорити проект, можливо, внести певні зміни і тоді зареєструвати його у Верховній Раді. Нам потрібно заручитися підтримкою», – каже Смілянський.

Думали-гадали

Ідея розбавити перелік профільних послуг, які надає Укрпошта, банківськими не є новою. Вже не раз розроблялися і необхідні для цього законопроекти. Проте із кожним новим складом менеджменту на держпідприємстві змінювалися й погляди на подальшу стратегію його розвитку, а комплексне впровадження квазі-банківських послуг заморожувалося.

Наразі повноцінно Укрпошта надає лише послуги грошових переказів в рамках внутрішньодержавної платіжної системи Поштовий переказ, а також оплати комунальних та інших платежів (орендної плати, заробітної плати, страхових виплат, і т.п.), або зняти готівку з карток через банківські пос-термінали.

Певний час у відділеннях поштового оператора за агентською схемою банківські установи видавали кредити та приймали вклади населення, проте в даний час такі послуги відсутні. На поштових відділеннях можливо придбати страховки українських страхових компаній.

Смілянський очолив Укрпошту 1 липня поточного року пообіцявши перетворити її в сучасну фінансово-логістичну компанію, чи створивши на базі Укрпошти поштовий банк. «40% усього доходу підприємство отримує завдяки виплаті пенсій і прийому комунальних платежів. Тому мені важливі можливості вести рахунки. І не не важливо, як це буде називатися, банк чи поштова фінансова установа», – заявляв раніше він НВ Бізнес.

З ідеєю Поштового банку Смілянський прийшов до Нацбанку, проте там її одразу забракували. «Менеджмент Укрпошти звертався до нас із пропозицією створити поштовий банк, але ми показали, що це не доцільно. Зараз всі карткові рахунки навіть наших державних банків, процесингові центри це все вже працює [на ринку вже висока конкуренція]. А інші свої вимоги можуть задовільнити тим, що уже є ліцензії на переказ коштів і ліцензія платіжної системи», – коментує голова Національного банку України Валерія Гонтарева.

Проте висока конкуренція не єдина причина відмовитися від ідеї отримання банківської ліцензії. Для отримання банківської ліцензії держпідприємству необхідно було б створити окрему юридичну особу для ведення фінансової діяльності, але в умовах корпоратизації (перетворення держпідприємства із закритого акціонерного товариства у відкриті АТ), підприємство не можемо створювати чи відокремлювати юросіб.

По-друге, створення нового банку, згідно українського законодавства, потребує виділення із держбюджету стартового статутного капіталу у розмірі ₴500 млн. Окрім того, Україна має зобов’язання перед Міжнародним валютним фондом не створювати нові державні банки.

Поштовий не банк

«Ми домовилися із Нацбанком, що якщо комітети [профільні Верховної Ради] підтримають наш законопроект, то ми повернемося до НБУ щоб опрацювати механізм функціонування цих послуг», – каже Смілянський, адже в частині даних послугах Укрпошта буде підлягати під регулювання саме НБУ.

Так, наприклад, вже відомо, що кредити, як і раніше, будуть видаватися через агентську схему з банками-партнерами. Укрпошта має у процесі відкритого тендеру обрати останніх. «Якщо ми видаватимемо через нашу мережу кредити, то банку, який надасть нам найбільшу комісію або найвигідніші умови розподілу прибутку, ми й віддамо перевагу», – коментує він.

Щодо депозитів, то робоча група має обрати одну із двох моделей залучення та розпорядження депозитних вкладів населення. Оскільки депозити мають підпадати під гарантії держави, то одна із моделей передбачає розміщення залучених депозитів в НБУ під депозитні сертифікати.

Друга модель – вклади будуть розміщуватися у комерційних або державних банках, перелік яких затвердить НБУ. При цьому, Укрпошта повинна буде сплачувати внески до Фонду гарантування вкладів фізосіб, як це роблять самі банки. У протилежному випадку, розміщуючи кошти населення у банках, як юридична особа, Укрпошта повинна буде страхувати ризики неповернення цих коштів, якщо банк збанкрутує, або повертати їх зі свого бюджету.

Зацікавленість населення у вкладах в Укрпошті заступник голови правління банку Новий Павло Крапівін піддає сумніву. Враховуючи, що за розміщення коштів у депозитних сертифікатах НБУ наразі платить 13%-15% річних, а банки пропонують у середньому близько 19% за річний депозит, населенню вигідніше нести кошти одразу в банк. «А Укрпошта має ж ще який-небудь дохід від цього отримати, це ще мінус дохідність», – каже банкір.

Смілянський протестує: «Наша цільова аудиторія це вибір не Укрпошта чи банк, а пошта чи матрац. 40% населення країни не має доступу до фінансових послуг. І, якщо ви поглянете на рейтинги довіри до Укрпошти та банків, то у нас він значно вищий. І ставки по депозитах у нас будуть ринковими».

На цю ж аудиторію, за словами очільника Укрпошти, розраховує менеджмент піднімаючи питання про ведення поточних рахунків, під які зокрема будуть випускати платіжні картки. У цьому питанні, очевидно, поштовий оператор вже залучився підтримкою регулятора.

«На сьогодні дуже великі суми [пенсії, пільги, зарплати у віддалених куточках країни] виплачуються не на картки, або часто ці гроші одразу знімаються у банкоматах і картки не використовуються за призначенням. Національний банк розробив проект cashless economy [безготівкова економіка – проект, що допоможе безготівковим розрахункам глибше проникнути у повсякденне життя українців і, таким чином, вивести із тіні великі суми коштів], в якому Укрпошта може допомогти. Не потрібно чекати 2020 року [щоб перевести пенсіонерів на картки], ми можемо впровадити це ще до кінця року чи у першій половині 2017-го», – вже встигла заявити Гонтарева.

Щодо випуску платіжних карток, то сам пластик Укрпошта зможе отримувати при кооперації із банками. А базовою платіжною системою для цього стане локальна Український платіжний простір (Простір, раніше НСМЕП). Про це сторони вже домовилися.

Питання великих грошей

Доцільність запровадження квазі-банківських послуг зрозуміла: Укрпошта має майже 12 тис. відділень по всій Україні, у чому складає конкуренцію найбільшим банкам Приватбанк та Ощадбанк. Водночас, за підсумками 2015 року за рахунок обмеженого переліку фінансових послуг Укрпошта сформувала близько 44% доходів.

«У нас виручка ₴4,5 млрд. Із них ₴1,2 млрд – це комісія за виплату пенсій (32%), грошові перекази – 5%, платежі – 7%. Решта доходів припали на доставку листів, посилок, рекламні послуги, підписку [та ще кілька десятків видів послуг]», – каже Смілянський.

Питання в тому, чи знайде Укрпошта гроші на технічне переоснащення підприємства, закупку операційної системи, софту, навчання персоналу та і просто банальну комп’ютеризацію. Адже, за словами нового ІТ-директора Укрпошти Сергія Галагана, лише 20% відділень держпідприємства обладнані обчислювальною технікою, і ті часто – застарілі агрегати. Тож тільки на закупівлю комп’ютерів на всі відділеня оператор мав би витратити, за попередніми підрахунками Галагана, ₴300-400 млн. Своїх доходів для такої корпоративної реформи у Укрпошти не буде, тож вихід – держбюджет, або кредити.

Але, на думку Олександра Карпова, директора Українська міжбанківської Асоціації членів платіжних систем (ЄМА), такі інвестиції держави можуть швидко окупитися, адже посприяють розвитку платіжно-фінансового ринку України у цілому та розвитку здорової конкуренції на ньому, зокрема. Все залежатиме від того, на скільки вдало продумані будуть стратегія і механізм впровадження банківських послуг поштовим оператором.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

НЕ ПРОПУСТІТЬ

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: