Страшний суд. Україна виставляє Росії багатомільярдні позови в міжнародних судах

ПЕРЛИНИ БІЛЯ МОРЯ: В анексованому Криму російська влада присвоїла рухомого та нерухомого майна України на десятки мільярдів доларів

ПЕРЛИНИ БІЛЯ МОРЯ: В анексованому Криму російська влада присвоїла рухомого та нерухомого майна України на десятки мільярдів доларів

Україна штовхає Росію до порогу трибуналу ООН, а також виставляє агресору багатомільярдні позови в міжнародних судах за варварство і мародерство в Криму і Донбасі.

На початку січня відразу кілька великих держкорпорацій України заявили, що починають повномасштабну битву з Росією у міжнародних судах. На кону — багатомільйонні компенсації втрат у Криму та Донбасі.

Георгій Логвинський, народний депутат і голова експертної ради при Мін'юсті України, стверджує: початкові українські втрати відразу ж досягли космічних розмірів в 1,2 трлн грн. Тепер же, провівши розрахунки, парламентарій стверджує, що тільки втрати від анексії Криму перевалили за 2,4 трлн грн — це більше, ніж ВВП країни або, скажімо, її зовнішній держборг.

“Це Чорноморнафтогаз, залізниці, майно Національного банку України,— перераховує адвокат відібрані Росією українські об'єкти.— Санаторії, земельні ресурси і нафта, запаси якої там залишилися".

По той бік барикад згрупувалися не гірше від нас. У Москві проводяться контрзаходи — пишуться позови, ігноруються ноти. Ще в березні 2014‑го Логвинський, проаналізувавши з півсотні міждержавних угод, підписаних Україною і Росією, зауважив, що ніде не вказані умови арбітражу, якщо такий знадобиться. Скрізь уточнюється, що всі суперечки вирішуються шляхом "переговорів".

"Росія спочатку передбачала можливість порушення своїх договорів",— робить висновок Логвинський.

Однак українські адвокати, правозахисники, дипломати та волонтери знайшли можливість взятися за неможливе через юридичну війну проти країни, яку вважають агресором.

У разі прихильності Феміди змусити Кремль виконати рішення судів буде складно, але можливо. Арешти закордонного майна і рахунків вже робили росіян поступливими. "При такій юридичній інтифаді акції російських компаній за швидкістю падіння складуть серйозну конкуренцію вартості нафти",— підкреслює адвокат.

Та найстрашніший і важливий суд готує сусідам українське МЗС — позов у суд ООН, яким вперше в історії вимагатиме визнати цілу державу країною, яка фінансує тероризм. Кінцева мета — відновлення суверенітету України з компенсацією всіх матеріальних втрат.

"Якщо росіяни не погодяться на створення арбітражу, а ми сумніваємося, що вони погодяться,— каже заступник міністра закордонних справ Олена Зеркаль,— тоді ми будемо йти в Міжнародний суд ООН".

 

У боротьбі за це

Велика бійка між Києвом і Москвою спочатку за Крим, а потім і Донбас має тільки політичну оцінку, і оцінка ця тримається виключно на люб'язності союзників України — як у США, так і в Європі. Для того, щоб закріпити за Росією статус агресора і порушника громадського спокою і, як наслідок, почати процес повернення відібраних територій, а також вимагати компенсацій, лояльності союзників недостатньо.

"Потрібні суди",— вважає Сергій Заєць, експерт Регіонального центру прав людини. І не просто суди, а міжнародні юридичні перемоги.

"Я б починав із звернень до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ)",— каже Заєць.

Це перший випадок, коли держава
буде звинувачувати іншу державу
в підтримці
тероризму
Олена Зеркаль,
заступник міністра закордонних справ

Олена та Ігор Лошадкіни — серед сотень українців, чию скаргу вже прийнято до розгляду в ЄСПЛ. Свій розгромлений будинок у Пісках, що за декілька кілометрів від Донецького аеропорту, вони оцінили у $50 тис., ковальську і ливарну майстерні — в $200 тис.

“Я не плекаю ілюзій,— каже Лошадкіна.— Цей процес може зайняти п'ять і сім років. Навіть якщо мої діти отримають ці позовні гроші, я буду рада".

Загалом з приводу останніх українських подій в ЄСПЛ подано близько 2 тис. звернень. Одні скаржаться на порушення своїх прав, пов'язане з російською агресією, інші — на бездіяльність української влади. Є й такі, хто безпосередньо звинувачує Київ у збройному конфлікті.

Дарина Свиридова, юрист Української Гельсінської спілки з прав людини, каже, що таких скаржників багато і з ними працюють російські юристи.

Іншими словами, українсько-російський конфлікт плавно перетікає з поля бою в правове. Битва ця затягнеться надовго, але починається прямо зараз. Труднощі виникають вже на етапі доказів вини тих, хто вже два роки твердить "нас там немає". Хоча факти свідчать про протилежне.

І якщо російський слід у Донбасі потрібно буде ще довести в судах, то у випадку з анексованим Кримом все гранично ясно. В останньому звіті ОБСЄ, що виданий у вересні і містить 118 сторінок, вказано приклади системних порушень прав людини в Криму — політичні переслідування, за етнічними і релігійними ознаками.

"Зростає тиск на адміністрацію шкіл, вчителів, батьків і дітей шляхом припинення викладання українською мовою",— йдеться у звіті.

Свиридова розповідає, що тільки по так званій справі 3 травня, коли татари вийшли до кордонів Криму зустрічати свого лідера Мустафу Джемілєва, сотні людей були затримані російською поліцією і оштрафовані. Тепер за фактом порушення прав громадян на мирні зібрання подано позови до Страсбурга, де розташовується Європейський суд.

Серед інших підстав для позовів — примусове прийняття російського громадянства, націоналізація об'єктів курортної зони та багато іншого.

Правда, ще минулого літа Конституційний суд РФ ухвалив, що уряд не зобов'язаний виконувати рішення Європейського суду, якщо ця постанова йде врозріз з конституцією РФ. Це схоже на підготовку до ігнорування рішень ЄСПЛ.

  

Пішли на штурм

Тиску на Росію через ЄСПЛ занадто мало, щоб змусити її повернути вкрадене і компенсувати знищене. Потрібен справжній судовий флешмоб — і ось він починається.

Після того як 29 грудня 2015 року прем'єр-міністр РФ Дмитро Медведєв віддав розпорядження перевести Кримську залізницю у федеральну власність Росії, в Мінінфраструктури України заявили, що подають позов на державу, яка захопила чуже майно.

Майже в унісон з транспортниками скаргу на захоплення російською владою 16 АЗС та інших інфраструктурних об'єктів у Криму в постійний Третейський суд Гааги подала Укрнафта. Сума позову відносно скромна — $50 млн.

18 січня до флешмобу приєднався Ощадбанк. За свої втрати на півострові держбанк вимагає через Стокгольмський суд від "винуватців торжества" компенсацію в $670 млн.

"Ощадбанк має право і буде змінювати суму збитків залежно від додаткових фактичних і юридичних доказів, які будуть представлені арбітражному трибуналу",— пояснює НВ Андрій Пишний, голова правління Ощадбанку.

 

ГРОЗА ПОРУШНИКІВ:
Георгій Логвинський знає всі
больові точки російської анексії
Криму і вже боляче тисне на них

 

Андрій Коболєв, голова правління НАК Нафтогаз України, 23 січня на економічному форумі в Давосі заявив, що найближчими тижнями подасть до суду на Росію за крадіжку двох плавучих бурових установок. Це Петро Годованець і Україна, які через свою сумнівну історію покупки більше відомі як вишки Бойка.

У 2011‑му державна скарбниця заплатила за ці станції приблизно $800 млн. Тепер же, 16 грудня, відчувши небезпеку, російська влада перемістила станції у свої територіальні води.

До держкомпаній приєднався й бізнес. ПриватБанк спільно з фінансовою компанією Фінілон ініціювали в Гаазі проти РФ арбітраж про захист втрачених у Криму інвестицій. Загалом п'ять позовів. Найближча справа — компенсація за націоналізацію севастопольського аеропорту Бельбек, на управління якого у співвласника групи Приват Ігоря Коломойського був контракт до 2020 року.

Між Україною і Росією існує угода про захист інвестицій, нею дніпропетровський мільярдер і збирається розмахувати перед голландськими мантіями, вимагаючи від кривдників відшкодування йому $15 млн.

Однак на повну компенсацію за Крим Україні розраховувати важко, навіть якщо всі юрисдикції світу визнають суму справедливою. Втім, Логвинський не сумнівається, що рішення на користь України можна буде реалізувати.

Він наводить приклад німецького бізнесмена Франца Зедельмайєра, який, щоб компенсувати втрати від зниклих інвестицій у Санкт-Петербурзі, в 2010‑му році домігся арешту будівлі торгового представництва Росії в Швеції, а потім і арешту рахунків торгово-промислової палати РФ у Швеції. Як наслідок, було повернуто €5 млн.

“Якщо Газпром доторкнеться до майна Чорноморнафтогазу, він стане учасником злочину на території України,— моделює ситуацію Логвинський.— І рішенням Печерського суду арештовується майно Газпрому в Латвії, Литві, Швейцарії, рахунки в Америці".

Адвокат каже, що в України є договори з 20 країнами про порядок виконання рішень українських судів.

Хоча і росіяни, згідно з курсом Кремля, готові йти на все, щоб захистити своє право на гегемонію. Так само, як українці, вони залучили міжнародні юридичні компанії.

І все-таки з усіх існуючих і потенційних позовів найважливішим для України є той, з яким вона піде в суд ООН. Йдеться про звинувачення країни у фінансуванні тероризму.

“Якщо фактажу вистачить, це буде серйозний удар по Росії,— вважає заступник міністра юстиції Сергій Петухов.— Тому що бути державою, яка фінансує тероризм,— це ставати в один ряд з Сомалі та Афганістаном".

  

Найголовніше

Україна і Росія ніколи не приймали юрисдикцію Міжнародного суду ООН. Однак і ті й інші офіційно визнали вісім міжнародних конвенцій ООН. От у їхньому фарватері МЗС України і російська сторона рухаються в напрямку суду ООН.

Рух йде одразу ж за трьома напрямками. Перший — Конвенція ООН щодо фінансування тероризму; другий — Конвенція ООН щодо заборони расової дискримінації; третій — Конвенція про морське право.

Робота юристів тут нагадує роботу сапера. Помилитися можна лише раз. Приклад — Грузія. Після війни 2008 року Тбілісі подав позов на дії Москви, не помітивши однієї важливої деталі: суд ООН приймає скарги лише у тому разі, якщо сторони вичерпали всі можливості домовитися між собою. Грузини поквапилися, і їхні вимоги в ООН були відхилені.

 


СОБИРАТЕЛЬНЫЙ ОБРАЗ: Максим Саваневский и его коллеги только в открытых источниках собрали достаточно фактажа, который свидетельствуют о русском следе в украинской войне
ЗБІРНИЙ ОБРАЗ: Максим Саваневський і його колеги тільки у відкритих джерелах зібрали достатньо фактажу, який свідчить про російський слід в українській війні


Якщо ж український позов дійде до суду ООН, знадобляться залізобетонні факти і аргументи, що підтверджують участь росіян у підтримці бойовиків на сході України.

Максим Саваневський, один із засновників порталу Ukraine Under Аttack, де він і його однодумці збирають відео і фотосвідчення участі Росії у збройному конфлікті в Донбасі, вважає, що в України достатньо козирів, щоб довести справу до суду ООН.

Найбільш перспективною справою називає збитий бойовиками в липні 2014‑го міжнародний пасажирський лайнер MH-17, внаслідок чого загинуло 298 осіб.

Забігаючи вперед, Зеркаль каже, якщо в суді ООН буде доведена вина Росії у фінансуванні тероризму, то Рада Безпеки ООН при постановці питання про трибунал щодо МН-17 може позбавити Росію права голосу, а значить, і права вето.

"Це перший випадок, коли держава буде звинувачувати іншу державу у підтримці терористичної діяльності",— підкреслює Зеркаль.

Куди простіше і швидше українцям буде довести справу до суду за морською конвенцією — вона не передбачає обов'язковість попередніх переговорів, і з доказовою базою тут простіше.

За морським правом Україна інкримінує Росії чотири основні пункти: 1. неможливість користуватися своїми природними ресурсами, в тому числі газовими і нафтовими покладами в акваторії Чорного моря; 2. незаконний вилов риби в українській акваторії; 3. неможливість навігації через Керченську протоку; 4. використання українських природних ресурсів, газових і електромереж без погодження з Україною.

Втім, Зеркаль, Петухов та інші співрозмовники НВ одностайно твердять — компенсації важливі, але важливіше відновлення державної цілісності.

“Найголовніше, що дає нам рішення ООН: жодна нормальна держава не зможе визнати Крим [російським]",— резюмує Петухов.

 

Матеріал опубліковано в НВ №3 від 29 січня 2016 року

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

НЕ ПРОПУСТІТЬ

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: