Прибалтійський стартап. Естонія перетворилася на європейський аналог американської Кремнієвої долини

Прибалтійський стартап. Естонія перетворилася на європейський аналог американської Кремнієвої долини

Крихітна Естонія стала першою в світі за кількістю стартапів на душу населення.

У великому офісі однієї з найбільших естонських IT-компаній Pipedrive висить портрет президента країни Тоомаса Хендріка Ільвеса. “Ні, це необов'язкова вимога,— каже Урмас Урде, співзасновник Pipedrive.— Річ у тому, що ми — великі шанувальники нашого президента. Він один з лобістів створення сприятливого середовища для стартапів". Одним з таких стартапів 6 років тому був і Pipedrive. Тепер компанія має 30 тис. клієнтів у більш ніж 50 країнах.

А все починалося з читання. Ільвес, який очолює країну з 2006 року, в нещодавньому інтерв'ю Guardian розповів, що в середині 1990‑х прочитав книгу Джеремі Ріфкін Кінець роботи. З неї він зробив висновок, що Естонія, яка має слаборозвинену промисловість, завдяки освіченому населенню може стати країною стартапів. Високотехнологічні компанії повинні стати потужною підмогою для інноваційної економіки, постійним джерелом прозорих інвестицій та активатором для появи конкурентних у світовому масштабі нових підприємств.

Прочитав, засвоїв і почав діяти. Як наслідок зараз колишня радянська республіка з населенням 1,3 млн осіб, що в 2,2 рази менше офіційного числа мешканців Києва, посідає перше місце в світі за кількістю стартапів на душу населення. Тут з'явилася низка тепер вже всесвітньо відомих компаній. Серед них — система грошових переказів TranсferWise, оцінювана сьогодні в $1 млрд. В її раду директорів увійшов відомий каліфорнійський підприємець Бен Горовіц, а серед інвесторів виявилися "тато" Virgin Group Річард Бренсон і Макс Левчин, один з творців PayPal. Знаковим стартапом став і вже згаданий Pipedrive, що залучив $13,4 млн інвестицій.

Загальний грошовий обсяг залучених естонськими стартапами з 2006 року інвестицій склав €267 млн. З них майже €100 млн у минулому році. "В Україні інвестицій в стартапи майже на 60-70% менше",— говорить Микола Савін, керівний директор українського акселератора GrowthUP.

Він не може сказати точніше: на українському ринку більшість угод непублічні, оскільки вітчизняні компанії бояться привертати до себе увагу державних органів.

Естонія — зовсім інша справа: тут сама влада пишається успіхами підприємців, а останні не приховують інвестицій.

 

І ще раз вчитися

Нинішнє естонське стартап-диво базується на серйозному фундаменті. З 2000 року влада почала впроваджувати в країні систему електронних державних послуг, витрачаючи на це щорічно приблизно 1% ВВП. Зрештою в онлайн уже перевели всі реєстри, створили електронне посвідчення особи і систему електронної сплати податків.

Причому програмні продукти здебільшого закуповують у місцевих айтішників, розвиваючи тим самим естонські інформаційні технології, розповідає Яніка Мерило, радник мера Львова, яка працювала в 2000‑х у естонській IT-галузі.

Переведення всіх держпослуг в онлайн затіяли з метою економії — в країні невелике населення, жителі розкидані по всій її території, утримувати великий чиновницький апарат занадто витратно, пояснює Анна Піпераль, керівний директор шоу-руму Е-Естонія.

Місцевих програмістів залучили теж через убогості держскарбниці. “На [закупівлі програмних продуктів у] Microsoft і Cisco [у держави] грошей не вистачило. Зате вистачило на місцевих розробників,— сміється Піпераль.— І тепер у них є величезний багаж компетенцій і знань".

Так був даний поштовх розвитку IT-галузі в Естонії, підсумовує Мерило. "Майже всі естонські розробники можуть сказати, що вони створили частину електронного уряду",— говорить вона.

Март Амбур — один з тих, хто раніше працював у приватній компанії, яка виграла тендер на розробку електронної системи для естонського парламенту. Зараз він — директор талліннського IT — центру логістичної компанії Киеһпе+Nagel і активний член місцевої Асоціації інформаційних технологій і комунікацій (ITL). Він розповідає: на даний момент ця організація спільно з національним міністерством освіти допрацьовує шкільну програму з IT-освіти для середніх шкіл.

Така практична і сучасна освіта, заснована на потребах ринку,— ще одна складова сприятливого середовища для виникнення стартапів. В естонських університетах і коледжах, крім штатних викладачів, лекції читають підприємці та молоді фахівці. Наприклад, курс з організації стартапів, який запровадили в естонських вишах у 2015‑му, викладають вже досвідчені підприємці. "Розповідають про реальні практики, які вже працюють",— говорить Каролін Руте, PR-менеджер програми Startup Estonia.

Після розпаду СРСР керівництво Естонії цілеспрямовано створювало культ цінності знань і продовжує це робити, розповідає Тоні Хацкевич, віце-президент Playtech, однією з найбільших ІТ-компаній країни. "Ви знаєте, про що наш президент говорить у різдвяному вітанні?" — запитує він. І сам же відповідає: “Він говорить про освіту. Про те, що потрібно робити, щоб люди розвивалися. Щоб успішно інтегрувалися в Європу і весь світ".

Освіта в Естонії безкоштовна. У міжнародному рейтингу середніх шкіл, який складає Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) за підсумками тестів з точних дисциплін серед школярів 78 країн, Естонія посідає 7‑ме місце. Вона випереджає Швейцарію, Нідерланди, Канаду. Україна в цьому рейтингу 38‑ма.

 

 

Вперед і вгору

З Мерило НВ спілкувалося з допомогою месенджера Skype, що знаково — цю всесвітньо відому програму інтернет-телефонії написали естонські програмісти. Skype в 2005‑му купила корпорація eBay майже за $3 млрд.

Мерило розповідає: після тієї операції в уряді Естонії задумалися про те, як зробити так, щоб в країні з'явилися нові "скайпи". "Проаналізували ситуацію і побачили, що, наприклад, не вистачає венчурного капіталу",— розповідає вона. Якщо початкові порівняно невеликі ангельські інвестиції в країні можна було знайти, то мільйони на розвиток підприємств — ні. Зрештою влада, за словами Мерило, розробила близько 30 різних інструментів для підтримки стартапів.

Найважливіші — кредитування експорту у сфері інновацій і створення державних венчурних фондів. Перші гроші вони почали виділяти з 2008 року.

В одному з цих фондів — Estonian Development Fund — Мерило якраз тоді і працювала. "Держава інвестувала в стартапи тільки спільно з пулом приватних інвесторів",— пояснює вона. Це правило дозволяє залучити до інвестування приватний капітал, збільшити суму фінансування, а також підвищити довіру до операції усіх сторін.

Загалом, за даними Startup Estonia, державні фонди з 2008 року надали майже €33 млн інвестицій 22 стартапам. З них €5 млн вже повернулися в скарбницю — уряд продав свою частку в чотирьох проінвестованих компаніях. Три стартапи зі списку ліквідовані, а ще 15 виявилися успішними. Прибуток останніх в 2014‑му склав €10 млн, розповідає Каролін Руте з Startup Estonia.

Крім грошей на розвиток нових високотехнологічних компаній держава виділяє фінанси на освітні та менторські програми. Одна з частин цієї інфраструктури — хаб Garage48. Його особливість у тому, що він проводить 48‑годинні хакатони — своєрідні конференції, учасники яких протягом двох діб придумують і розробляють ідею для бізнесу аж до виготовлення прототипу продукту.

Втім, держава поступово зменшує свою участь у подібних проектах, зазначає Руте. "Всі організації повинні стати максимально незалежними",— говорить вона.

 

Податковий рай

У міжнародному рейтингу податкової конкурентоспроможності ОЕСР Естонія посідає перше місце. І це говорить не тільки про не надто високі податки, але і про легкість їх адміністрування. "Немає ніякої бюрократії, все дуже легко і швидко",— розповідає Хацкевич з Playtech. В естонській філії компанії, де працює 700 осіб, до недавнього часу діловодством і звітністю для податкової займалися три людини. "Зараз ми взяли ще одну, на півдня",— немов виправдовуючись, каже він.

"Винна" в подібній легкості ведення бізнесу все та ж система електронних держпослуг, яка з кожним роком розвивається. "Я зареєструвала компанію за 18 хвилин, 12 з яких думала над назвою",— посміхається Ганна Піпераль. За її словами, не складніше і закрити фірму: для цього достатньо заповнити відповідну заяву на єдиному урядовому сайті. Про позапланові перевірки, виїмку документів і арешт серверів естонський IT-бізнес ніколи не чув. "Підтримка підприємців в Естонії ультимативна",— додає Хацкевич.


ИНТЕРНЕТ ДЛЯ ВСЕХ: Анна Пипераль, директор шоу-рума Е-Эстония, рассказывает, что зарегистрировала компанию онлайн за 18 минут, 12-ть из которых придумывала название
ІНТЕРНЕТ ДЛЯ ВСІХ: Анна Піпераль, директор шоу-руму Е-Естонія, розповідає, що зареєструвала компанію онлайн за 18 хвилин, 12-ть з яких придумувала назву


З минулого року відкрити бізнес або заснувати стартап в країні з найдосконалішою податковою системою отримали можливість навіть іноземці. Колишня радянська республіка стала першою в світі державою, що дозволила отримувати електронне громадянство без фізичної присутності в країні. Таке резидентство не дає всіх прав громадянина, однак відкрити компанію, використовувати електронний банкінг та користуватися податковою системою Е-резидент може нарівні із звичайним. За допомогою цього інструменту уряд сподівається залучити в країну інвесторів та іноземний капітал: в Естонії розраховують, що через 10 років у них буде 10 млн електронних громадян.

А поки бум стартапів і розвиток IT-компаній, як і розраховували в уряді, створили сотні нових високооплачуваних робочих місць. Місцеві виші навіть не справляються з підготовкою потрібної кількості айтішників. Так з експортера кваліфікованих фахівців, які після входження країни в ЄС поїхали на заробітки в багатші країни, Естонія перетворилася на їх імпортера. Два роки тому до вирішення питання підключилася держава, заснувавши програму Робота в Естонії. За її умовами, IT-кадрам та членам їхніх сімей простіше отримати тимчасову посвідку на проживання. Програма спрямована не тільки на колишніх співвітчизників по СРСР — українців, росіян та білорусів, але й на жителів Фінляндії, де зараз високий рівень безробіття.

Засновників стартапів прописали окремим рядком. Спеціально для них нещодавно ухвалили нове законодавство, згідно з яким ті, хто привезе в Естонію свій інноваційний бізнес, що розвивається, не підпадають під дію міграційної квоти.

 

Матеріал опублікований в НВ №20 від 20 травня 2016 року

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

НЕ ПРОПУСТІТЬ

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: