США профінансує боротьбу із кібершахрайством в Україні

Саме так виглядає інтерфейс фіктивного сайту Portmone.com - popolninin.in.ua
Фото: ЄМА

Саме так виглядає інтерфейс фіктивного сайту Portmone.com - popolninin.in.ua

Декриміналізація покарання за шахрайство із платіжними картками та низька ефективність роботи правоохоронних органів призвели до росту кількості кіберзлочинів. Без забезпечення безпеки безготівкових розрахунків українська економіка втрачатиме мільярди.

Із жовтня в Україні стартує Національна програма сприяння безпеці електронних платежів та карткових розрахунків, яку профінансує державний департамент США. Американці видали грант у розмірі $200 тис. Українській міжбанківській асоціації членів платіжних систем ЄМА, яка у найближчий рік має розробити та запровадити нові правила карткових розрахунків Safe Card.

«Наш проект буде включати заходи щодо вдосконалення законодавства у цій сфері, заходи щодо обізнаності громадян та надання допомоги працівникам сфери кримінальної юстиції в роботі над такими справами, – прокоментував директор відділу з правоохоронних питань при посольстві США в Україні Крістофер Сміт. – Для нас дуже важливо, що він буде реалізовуватися у співпраці із Національною поліцією, Національним банком та громадськістю».

В останні роки Україна досягла значних успіхів у питанні розвитку безготівкових розрахунків і продовжує рухатися у цьому напрямку. Безумовно, як каже директор ЄМА Олександр Карпов, із розвитком безготівкових операцій росте й кібершахрайство.

Проте криміногенна ситуація навколо платіжних карток в країні суттєво почала погіршуватися не лише зі зростанням безготівкових розрахунків, впевнений експерт. В останні чотири роки Україна стала меккою для кібершахраїх з усього світу. І першим цвяхом в розвитку безготівкової вітчизняної економіки стало рішення української влади за часів президента Януковича декриміналізувати статтю 200 Кримінального кодексу.

Тоді, у 2012 році, відповідальність за незаконні дії із документами на переказ, із платіжними картками та банківськими рахунками змінили із позбавлення волі терміном у 2-5 років на штраф у розмірі ₴51-₴170 тис.

«В Іспанії за такий злочин ви можете сісти на 15 років, а у нас вкрасти ₴200 тис., сплатити штраф у розмірі ₴85 тис. і йти «бадяжити» далі», – обурюється Карпов.


Україна в тренді: власники карток у всьому світі все частіше стають жертвами кібершахрайства
Україна в тренді: власники карток у всьому світі все частіше стають жертвами кібершахрайства


Так, нещодавно, як розповідає перший заступник начальника департаменту кіберполіції НПУ Олександр Гринчак, Нацполіція проводила затримання кібершахраїв у співпраці із правоохоронними органами Німеччини, Австрії та ще кількох країн.

Наразі українські правоохоронці відпрацьовують план затримання ще одного угрупування, яке знаходиться у міжнародному розшуку. «Ці злочини носять транснаціональний характер, тому ми тісно співпрацюємо із правоохоронними органами інших країн», – пояснює він.

Тож одним із основних заходів програми Safe Card буде посилення відповідальності у частині кіберзлочинності, та приведення норм відповідного законодавства до міжнародних стандартів. За словами Карпова, сумнозвісна 200-та стаття вже у наступному році, за сприяння парламенту, може передбачати покарання у вигляді позбавлення волі терміном до 5 років за перше правопорушення та до 10 років – за систематичне шахрайство.

Між тим, для результативного розслідування локальних шахрайських випадків, в українським правоохоронцям не вистачає людей, законних повноважень, та й технічно поліція суттєво відстає від шахраїв.

За 8 місяців 2016 року у поліції офіційно зареєстровано 482 злочини, пов’язаних із виманюванням даних із платіжних карток, втручанням в роботу комп’ютерних мереж, незаконних дій із платіжними картками і т.п.

«В цілому за поточний рік зареєстровано 9 тис. звернень щодо шахрайства, але це лише один із десятка напрямків розслідувань, які проводяться. Водночас із минулого року Національна поліція знаходиться у стаді реформування – ми втратили 50% свого особового складу. У поточному році нам дали близько 100 людей, але нестача особового складу сягає 30%», – каже Гринчак. Від так, на одного працівника НПУ припадає близько 7 розслідувань.

Тож ще до кінця поточного року в рамках програми експерти візьмуться за розробку IT рішень та спеціалізованих лекційних курсів для працівників прокуратури та судової системи. Також у першому півріччі наступного року мають бути впроваджені правила взаємодії та обов’язкового електронного обміну інформацією між банками та правоохоронцями для попередження та розкриття кіберзлочинів.

Сприяють зниженню кількості несанкціонованих операцій із платіжними картками і в Національному банку. «НБУ постійно отримує скарги від користувачів. На жаль, як показують ці скарги, не всі банки вели чесну гру зі своїми клієнтами [не забезпечували достатній технічний рівень безпеки розрахунків]. Тож, щоб в подальшому розвивати безготівкові платежі, потрібно було вжити заходів для підвищення довіри і безпеки клієнтів», – каже директор департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ Сергій Шацький.

Зокрема, у вересні поточного року НБУ вніс зміни у регуляторні документи, які забороняють банкам при укладанні договорів із клієнтами прописувати безумовну відповідальність клієнтів у випадку втрати коштів через неналежний переказ із їхніх рахунків. Таким чином НБУ дав поштовх нормам, за яких банк має нести фінансову відповідальність за несанкціоноване списання коштів з карток клієнтів, окрім випадків, коли власник карти сам сам розголосив дані картки шахраям, або ж не вжив заходів для запобігання крадіжки грошей (наприклад, загубив картку та не повідомив про це у банк).

«Якщо банк забезпечить технічно безпеку розрахунків, то не буде й потреби повертати гроші клієнту», – резюмує нововведення Шацький.

Аналогічної позиції притримуються і в компанії Visa, яка із серпня поточного року запровадила в роботі із банками-партнерами так званий принцип нульової відповідальності клієнта, за якого банки, які випускають картки Visa мають повертати клієнтам неправомірно списані із їхніх рахунків кошти.

«Розвиток безготівкових платежів є одним із головних пріоритетів для нас, оскільки це не лише розвиток нашого бізнесу, але й економічний розвиток країни. Прозора, біла економіка – це, у першу чергу, безготівкова економіка. На сьогодні одна з ключових перешкод на шляху до цього – страх, наші громадяни бояться користуватися картками за призначенням», – розповідає регіональний менеджер з розвитку бізнесу платіжної системи Visa (Україна) Дмитро Крепак.

За його словами, компанія має показники ряду досліджень, які свідчать, що 65-73% українців, які не використовують картки за прямим призначенням, просто бояться це робити.

Водночас, за дослідженнями міжнародної агенції Moody's, завдяки розвитку безготівкових платежів у 70 країнах, дані яких проаналізували, створено близько $300 млрд додаткового ВВП та більше 2 млн робочих місць. Щодо України, то активізація безготівкових платежів вилилась у $0,5 млрд додаткового ВВП у період 2011-2015 рр.

«Втрати банків від шахрайства із платіжними картками становлять менше 1-го базисного пункту на загальну суму платежів, це менше 1 коп на ₴100. Тобто в цілому, статистика показує, що криміногенна ситуація в частині безготівкових платежів в Україні одна із найкращих на теренах СНД», –  каже Крепак.

Проте великою проблемою для України є саме питання соціальної інженерії, коли людина сама надає інформацію зі своєї картки шахраям. На фоні того, що НБУ, платіжні системи та банки впроваджують нові системи безпеки, які дають результати – зменшено кількість крадіжок інформації з карток за допомогою пристроїв – це призвело до того, що росте рівень соціальної інженерії (виманювання даних картки у власників), запевняє Шацький.

Тож буде успіхом, як каже Крепак, якщо після реалізації програми асоціації ЄМА вдасться на 50% підвищити обізнаність економічно активних громадян щодо правил роботи з картками.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

НЕ ПРОПУСТІТЬ

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: