Перевір свій банк: що вказує на швидкий крах банку в Україні

Перевір свій банк: що вказує на швидкий крах банку в Україні
Фото: dolgamnet

За 2,5 роки НБУ вивів з ринку 80 банків або 44% від загального числа. І схоже, чистку банківської системи ще не завершено.

Чи можна, не володіючи інсайдерською інформацією, спрогнозувати швидке банкрутство банку? Дуже часто - так. Результат нашого дослідження говорить, що у багатьох проблемних банків були схожі «неекономічні» симптоми і якщо їх вчасно помітити у тих банках, які ще працюють, то, можливо, це заощадить час і гроші. Що може сигналізувати про швидкий крах банку?

З початку 2014 р. Національний банк України визнав неплатоспроможними 80 банків. У ліквідації більш ніж 40% українських банків цілий спектр причин - починаючи з невиконання основних нормативів, закінчуючи непрозорою структурою власністю. Глава НБУ Валерія Гонтарєва, відповідаючи на питання, навіщо потрібно закривати так багато банків, пояснювала, що перед НБУ стоїть завдання вивести з ринку «банки-зомбі» і «схемні банки», а також повернути в нормальне робоче русло банки, які діяли переважно як «кишенькові» - тобто весь їх бізнес полягав у тому, щоб обслуговувати інтереси власника.

Аналіз банкрутів

Для початку ми спробували визначити ряд критеріїв, які були притаманні більшості банків-банкрутів до того, як їх вивели з ринку. Наявність цих критеріїв у ще працюючих банків може бути сигналом про швидку ліквідацію банку або про його проблемність.

Основна складність в оцінці проблем банків, у яких була відкликана ліцензія, полягає в тому, що по публічній банківській звітності оцінити реальний рівень проблем важко. Банкіри часто підганяють звітність до необхідних нормативів штучно. Реальні показники стану банків після проведення стрес-тестів розуміє НБУ, але регулятор зазвичай дає тільки загальну інформацію за результатами стрес-тестів, не деталізуючи результати по конкретних банках.

Відносно достовірний показник, що знаходиться у відкритому доступі - це рівень проблемної заборгованості - тобто стан кредитного портфеля. Багато банків, особливо з іноземним капіталом, показують за оцінкою міжнародних рейтингових агентств більш-менш реальні цифри. Тому в даній роботі з банківською звітністю ми звертали увагу тільки на стан кредитного портфеля. Інші критерії - не пов'язані зі звітністю банків.

Аналіз декількох десятків банкрутств каже, що про великі проблеми банку сигналізують не зовсім економічні показники - наприклад, підвищені ставки по депозитах або активізація PR-активності фінустанови і медіа атаки на регулятора. Значну роль відіграє такий фактор, як проблеми акціонера фінустанови в небанківському бізнесі.

Критерії проблемності

1 Стан кредитного портфеля

Чим гірше клієнти обслуговують свої кредити, тим більше проблем у банку. За результатами минулорічних стрес-тестів НБУ повідомив, що загальна частка проблемних кредитів (4-5 групи за класифікацією НБУ) ТОП-20 банків вже досягала 53%. З високим ступенем імовірності можна припустити, що у більш дрібних банків справи йдуть не краще. Нести гроші в банк, у якого справи йдуть гірше, ніж в середньому по системі, явно не варто. Наприклад, в банку Надра рівень проблемних кредитів перед введенням тимчасової адміністрації досягав 88%.

Проте, для використання цього критерію є ряд обмежень. Головний - у банку є можливість якийсь час приховувати реальний рівень проблем.

Далеко не завжди і не всі банки показують достовірний рівень проблемних кредитів, оскільки під «проблемку» банк повинен формувати грошові резерви. А для цього потрібні кошти, яких у потенційно проблемного банку не так багато.

Офіційний рівень проблемних кредитів (4-5 група) у збанкрутілих банків:

Банк Надра

88,3%

Дельта-банк

33,3%

Хрещатик

51%

Національний кредит

57%

Фінанси та кредит

51%

Джерело: звітності банків на найближчу дату до введення тимчасової адміністрації. Для порівняння, рівень проблемної заборгованості 25 найбільших банків на 01.01.2016 становив 43%.

2 Високі процентні ставки за депозитами

Проблемним банкам гостро потрібні гроші. Якщо спростити, то вони тому і стали проблемними, що їх витрати тривалий час перевищували доходи. Зазвичай менеджмент і власники намагаються продовжити життя фінустанови за рахунок залучення коштів рефінансування НБУ, міжбанківських кредитів, депозитів населення. Щоб залучити рефінансування НБУ, потрібні ліквідні застави, які швидко закінчуються. У свою чергу, банкіри-колеги швидко дізнаються про наростаючі проблеми у конкретного банку і закривають ліміти або сильно підвищують вартість кредиту.

Залишається роздріб. На відміну від регулятора і банкірів, населення куди менше знає про реальний стан справ в розхитаному банку і продовжує нести йому кошти - аж до банкрутства. Щоб конкурувати за гроші населення зі здоровими (відносно) фінустановами, поганим банкам доводиться обіцяти більш високі ставки за депозитами (гарантоване державою повернення всіх вкладів до ₴200 тис. сильно знижує стимули населення уникати проблемних банків).

Всі проблемні банки обіцяли за депозити населення на 3-9 процентних пунктів більше середнього рівня ставок.

Депозитні ставки банків-банкрутів

Банк

Депозитна ставка банку незадовго до введення тимчасової адміністрації

Середні ринкові % ставки на дату порівняння

Михайлівський

26-27% у гривні, до 10% у валюті

18,1% у гривні, 6,3% - у валюті

Фідобанк

23,5-25% у гривні, до 10% у валюті

18,7% у гривні, 6,6% в валюті

VAB

25-29% у гривні, 12,7% у валюті

20,1% у гривні, 8,8% у валюті

Дельта Банк

25-26% у гривні, 11-12% у валюті

20,5% у гривні, 8,7% у валюті

Надра

23-24% у гривні, 11% у валюті

19,1% у гривні 8,4% в валюті

Джерело: НБУ, сайти банків


3 Проблеми в небанківському бізнесі власника

Такі великі банки, як Банк Надра, VAB, Фінанси та Кредит були виведені з ринку після того, як їх власники не змогли (або не захотіли) докапіталізувати банк. Акціонери цих банків мали проблеми в небанківській частини свого бізнесу. Результат нашого дослідження показує, що проблеми в інших бізнесах власника або великого акціонера банку дуже небезпечні для фінустанови.

Показова історія банку Фінанси та Кредит, що належить Костянтину Жеваго, основного власника компанії Ferrexpo (один з найбільших добувачів і експортерів залізної руди в Україні). Після тривалих переговорів з НБУ власник так і не вніс відсутній капітал у 2015-му. При цьому в основному бізнесі Жеваго - сировинному - проблеми тривали з 2013 р. через падіння світових цін на залізорудний концентрат, виручка компанії впала в кілька разів. Якщо в січні 2014-го ціна ЗРК становила $130 за тонну, в березні 2015-го - близько $58, а в липні $45 (собівартість виробництва і збагачення руди у Феррекспо досягає $47). Ситуація ускладнювалася тим, що через військові дії на сході країни і окупації Криму мільйонер позбувся таких великих активів, як Стахановський вагонобудівний завод (розташований в Луганську) та Керченський суднобудівний завод Залив.

Джерело: www.ferrexpo.com


Оскільки у Жеваго не було коштів для докапіталізації банку, НБУ наполягав на продажу частини активів небанківських. «Коли довелося розраховуватися з боргами і продавати активи - акціонер у встановлений термін цього не зробив», - заявили в НБУ. Закінчилося все ліквідацією банку.

«Зміна кон'юнктури на світових ринках вдарила також по Олегу Бахматюку, власнику банків VAB та Фінансової ініціативи». У 2014-му ціни на пшеницю, основну продукцію його компанії UkrLandFarming, впали на 30%. Виручка Avangardco (виробництво яєць) впала на 37% в 2014 р. у зв'язку з девальвацією гривні і втратою активів на окупованих територіях.

При цьому на бізнес Бахматюка тиснули непомірні боргові зобов'язання: облігації UkrLandFarming ($500 млн), Avangardco ($200 млн), кредити в Ощадбанку, Deutschebank, Європейському та Американському експортно-кредитних агентствах. Кредитний портфель агрохолдингів Бахматюка на сьогодні становить $1,7 млрд.

Джерело: Concorde Capital



Джерело: Concorde Capital

З банком Надра трохи інша історія. Коли цю фінустанову у 2011-му купив Дмитро Фірташ, банк вже був проблемним, він все ще не оговтався від кризи 2008 р., а новий власник не зміг або не захотів привести його до ладу. Національний банк зазначав, що рішення щодо Надра стало наслідком нежиттєздатності банку ще з моменту введення тимчасової адміністрації в 2009 р., що було в свою чергу обумовлено ризиковою діяльністю попереднього менеджменту банку на чолі з Ігорем Гіленко.

У Фірташа також були проблеми з небанківським бізнесом. Анексія Криму і повернення титанових ГЗК державі боляче вдарили по титановому напрямку бізнесу. Також на півострові залишився Кримський содовий завод. Через кон'юнктури на ринку добрив Group DF зупинила роботу ряду хімзаводів в Україні. У групи також величезні борги перед російськими банками, які потрібно було погашати. На цьому тлі олігарху було не з руки рятувати проблемний банк. Тим не менш, Фірташ зміг отримати рефінансування у колишнього керівництва НБУ.

На момент визнання Надра банкрутом у квітні 2015-го, фінустанова мала величезні борги перед НБУ - ₴12,6 млрд. (майже половина від усіх зобов'язань банку). Основна кредитна заборгованість Надра перед регулятором накопичилася в 2008-2009 рр. Втім, у грудні 2015 р. глава МВС Арсен Аваков заявив, що Нацполіція з початку провадження за фактом обігу НБУ про неповернення кредиту рефінансування банком Надра в розмірі ₴5 млрд, отриманого під особисту гарантію Дмитра Фірташа. Аваков повідомив, що Фірташ підозрюється в тому, що маніпулюючи особистою гарантією на суму ₴5 млрд, він організував отримання кредиту НБУ для рефінансування банку Надра, але не забезпечив використання цих коштів для стабілізації ситуації, а навпаки - вивів їх на пов'язані з ним компанії. Зараз триває розслідування за фактом заволодіння власниками і менеджментом банку державними коштами в особливо великих розмірах - в загальній сумі на ₴10,4 млрд.

Проблеми з кредитами інсайдерськими

В останні роки «проблема акціонерів» посилилася через те, що регулятор змінив ставлення до інсайдерського кредитування. Більшість власників банків, для яких банківський бізнес був не основним або одним з декількох, використовували свої фінустанови для фінансування споріднених бізнесів - видавали інсайдерські кредити, шляхом нехитрих маніпуляцій відображаючи їх у звітності як кредити непов'язаним особам. Багато років НБУ дивився на цю практику крізь пальці, але нова команда змусила розкрити реальну структуру кредитних портфелів. За даними НБУ, частка інсайдерських кредитів практично в кожному українському банку вище допустимого значення (норматив Н9 в середньому по системі за станом на 01.06.16 - 35,5%)

Тепер банкірам-бізнесменам треба збільшити відрахування в резерви, реструктуризувати портфель і почати погашати заборгованість, намагаючись у відведений НБУ час вписатися в норматив (25% кредитного портфеля). Всі ці завдання важко виконати, якщо у інших бізнесів фінансово-промислової групи, до якої входить банк, справи йдуть не надто добре.

Ще одна можлива проблема, яка виникає у разі критичного стану небанківського бізнесу власника - неповернення інсайдерських кредитів.

Масштабний приклад інсайдерського кредитування в Україні - це ПриватБанк. У звіті за 2015 р. банк не вказав значення нормативу Н9, але за підсумками 9 місяців 2015 р. цей показник становив 45,2%. При цьому у свіжій звітності банку за перший квартал 2016 р. зазначені галузі, які банк кредитує - найбільше кредитів видано підприємствам, які торгують нафтопродуктами - 17%, феросплавами - 15%, що займаються сільськогосподарською діяльністю - 15%. Кредити фізичним особам складають 14% портфеля, промислового виробництва та хімічної промисловості - 14%, будівництво нерухомості - 4%, авіаперевізникам - 6%, підприємствам сфери туризму і футбольним клубам видано 4% кредитів, і 1% - підприємствам малого і середнього бізнесу. Без глибокого аналізу видно, що структура портфеля значною мірою збігається зі структурою бізнесу групи Приват. Свіжий приклад того, як інсайдерські кредити можуть зіграти злий жарт з банком - це банкрутство Євробанку. Казахські інвестори відмовилися купувати 50% ще одного банку Адарича – Євробанку саме через левову частку інсайдерських кредитів, які акціонер не може повернути банку.

Глава НБУ Гонтарєва так прокоментувала ситуацію з інсайдерськими кредитами в банках Бахматюка та Жеваго: «Там не було реальних активів і капіталу, нормальних кредитних процедур, ризик-менеджменту, там взагалі нічого не було. «Миття», «зомбі» і «пилососи». Та ж історія «Фінансів та кредиту» — людина видала собі рідній 76% портфеля! Банки Бахматюка: один видав 64% інсайдерам, інший — 96%. На цьому і були побудовані їх дуті бізнес-імперії».

«Ні для кого не секрет, що більшість українських банків ніколи не формували свої капітали живими грошима. Це були або цінні папери – як їх зараз називають, «сміттєві» цінні папери – або формування капіталу відбувалося через видачу інсайдерських кредитів або якихось інших схем. Чи могла така система функціонувати і розвиватися? Напевно, ні», - розповідала голова правління UniCredit Bank Тамара Савощенко в інтерв'ю Новое время.

4 Вибухове зростання медіа і протестної активності перед банкрутством

У ході дослідження ми з'ясували, що власники або топ-менеджмент багатьох банків незадовго до того, як фінустанови оголошують банкрутом, починають публічні розгляди по НБУ, виносять критику регулятора в публічну площину або організовують масові акції протесту.

Це не типова поведінка банкірів. Для України справедливим є правило «гроші люблять тишу», і в звичайній ситуації фінансисти скупі на критику регулятора.

Але напередодні введення тимчасової адміністрації та визнання банку неплатоспроможним багато українських банкірів намагаючись натиснути на Нацбанк, починають публічно звинувачувати НБУ в непрофесіоналізмі, дискримінації, рейдерському захопленні і т. д.

Зростання медіаактивності

Банк

Дата введення виведення банку з ринку

Початок медіа активності

Характер медіаактивності

Форум

16.06.14 - ліквідація

2.06.14

До ліквідації: Безстрокова акція вкладників банку під АПУ. На захист банку виступив Б. Ложкін.

Національний кредит

05.06.2015 - визнаний неплатоспроможним

05.06.2015

За кілька годин до визнання неплатоспроможним: власник зібрав прес-конференцію і повідомив журналістам про можливість введення тимчасової адміністрації. Він звинуватив НБУ у тому, що регулятор паралізував роботу банку.

Дельта

початок ліквідації: 05.10.2015

березень 2015 року, після запровадження тимчасової адміністрації

За два місяці до ліквідації була створена ініціативна група вкладників банку. Група провела багато акцій: мітинги, переговори з представниками КМУ, АП, ФГВЛ. Мета - мотивувати державу націоналізувати банк, а не ліквідувати.

Хрещатик

5.04.2016 р

березень-квітень 2016-го

У медіа поширювалася інформація, що банк закрили через те, що власник посварився з Кличком

Фінансова ініціатива

24.06.15 введення тимчасової адміністрації

жовтень - грудень 2014 р.

Під НБУ проходять мітинги вкладників.

В двох словах

В нинішніх економічних умовах і за тих правил, які раніше склалися на українському банківському ринку, найбільший потенційний ризик мають банки, що входять у вітчизняні фінансово - промислові групи, для власників яких банківський бізнес не є основним.

Вклади населення були основним джерелом поповнення пасивів банків, а також джерелом кредитування пов'язаних з власником банку компаній. При погіршенні економічної ситуації, і різкому погіршенні роботи якої-небудь галузі такий недиверсифікований портфель кредитів може становити серйозну небезпеку.

Ще одна група ризику - невеликі банки з українськими власниками. Враховуючи, що до 11 липня 2017 р. всім банкам необхідно збільшити статутний капітал до мінімальних ₴200 млн, кожен банк, який поки що не відповідає даним показникам, має підвищені ризики. Станом на кінець першого кварталу 2016 р. у 53 банків статутний капітал був нижче вказаної суми. У цій групі банків особливо насторожувати вкладників повинні ставки за депозитами, які помітно вище середніх по ринку. Часто це означає, що банк, не маючи інших джерел для поповнення коштів, починає «пилососити» готівку фізосіб. Це може свідчити про проблеми з ліквідністю банку.

Крім того, поганим знаком є публічна суперечка власників і топ-менеджерів банку з регулятором, а також публічні акції протесту вкладників (клієнтів) банку.

Стаття написана групою журналістів, які успішно закінчили Школу економіки для журналістів, організовану Київською школою економіки і VoxUkraine: Катерина Шаповал, редактор Нового Времени, Світлана Заражевская, кореспондент Ділової Столиці, Олена Савчук, журналіст KyivPost, Юлія Сергейко, журналіст bigmir.net.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

НЕ ПРОПУСТІТЬ

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: