Топ-менеджер польського центрального банку про те, які виклики стоять перед Україною

Віце-президент центрального банку Польщі Анна Чічінская та екс-менеджер центрального банку Японії Масару Танака розмірковують про світовий досвід та локальні рішення для фінансової стабільності

Віце-президент центрального банку Польщі Анна Чічінская та екс-менеджер центрального банку Японії Масару Танака розмірковують про світовий досвід та локальні рішення для фінансової стабільності

Які уроки Україна може винести із досвіду Польщі для розбудови власної фінансової системи.

Минулого тижня в рамках Київського міжнародного економічного форуму віце-президент центрального банку Польщі Анна Чічінська зустрілася із банківською спільнотою щоб поділитися досвідом валютної лібералізації та відновлення довіри громадян до фінансової системи після кризи. НВ Бізнес з’ясував, які поради дає експерт із Заходу українським чиновникам та банкірам.

Валютна лібералізація – це дуже складний процес. Він передбачає покрокове планування і значний часовий відрізок для втілення. І при цьому неможливо здійснити лібералізацію без наявності золотовалютних резервів. Кожна країна потребує резерви, оскільки вони стабілізують рівень валютного курсу і є гарантією убезпечення від валютної кризи. Тому за останні роки наш Національний банк Польщі спрямовував зусилля на це, щоб ми не зіткнулися із такими наслідками, із якими зіткнулися дуже багато інших країн, у тому числі й Україна.

Валютна лібералізація також вимагає, в першу чергу, базове стабільне економічне зростання. А економічне зростання передбачає наявність сильного фінансового ринку і належний рівень його розвитку.

Усім відомо, що в ці складні часи фінансовий ринок – важливий елемент регулювання фінансової системи. І варто враховувати, що навіть якщо наступна криза не буде саме кризою фінансового ринку, реакція фінансового ринку все одно буде дуже швидкою на неї. На будь-які негативні фактори, чи то в межах країни, чи за її межами, фінансовий ринок відреагує найшвидше. Потрібно про це пам’ятати і дуже обережно підходити до реформ. Щоб запобігти відтоку капіталу з країни, сильне регулювання, сильна інституційна основа мають бути продумані і впроваджуватися поступово.

Багато залежить від кожної державної установи – Міністерства фінансів, Центрального банку, судової влади – та розподілу повноважень між ними, від нагляду, який здійснює держава та уряд. Всі ці установи мають координувати свої дії, щоб належним чином провести лібералізацію і належним чином змінити законодавство. І саме така поступовість лібералізації є передумовою успішності розбудови фінансової системи.

Польща була досить везучою країною, нам вдалося дуже поступово провести реформи і добре спланувати цю процедуру. Я пам’ятаю час, коли кипіла дискусія щодо того, чи можна дозволити людям у магазинах розплачуватися євро. Дуже багато обговорень велося з приводу того, чи не матиме така лібералізація негативних наслідків, і, взагалі, що станеться, якщо населення отримає можливість платити в євро. І нічого не сталося, оскільки все відбулося поступово. Ми до цього підготувалися, саме тому ситуація у нас лишається стабільною: навіть попри кризу, відтоку іноземного капіталу нема.

Відновити довіру громадян до фінансової системи, зокрема, до банків дуже важко. Але питання, хто повинен повертати цю довіру, адже це не лише завдання органів регулювання та нагляду, центрального банку. Це насправді комплексна програма.

Наприклад, має бути система банківських гарантій. Якщо ми говоримо про Польщу, то у нас є банківська гарантія, це 100 тис. злотих. Наступного місяця ми візьмемося за створення ще однієї організації, яка надаватиме ще одну гарантію. Для чого? Щоб громадяни відчували, що вони в безпеці.

Питання регулювання банківської системи потрібно піднімати на загальнодержавному рівні, щоб громадяни чітко знали, як відбувається це регулювання. Інколи перевірки проводяться раз на три-п’ять років. Я б сказала, що якість такої перевірки не належна. Тому, якщо ви забезпечите правильний нагляд і перевірку учасників ринку, а також незалежність центрального банку і прозорість та підзвітність НБУ, а також комунікацію із громадськістю, це і буде підвищення довіри.

Окрім питань щодо макроекономічної стабільності та фінансової спроможності банків, є ще один фактор, який несе загрозу відновленню довіри до банківської системи. Це кібербезпека. Дослідження центральних банків різних країн показують, що ми повинні інвестувати в технології і змінювати законодавство, своєчасно встановлюючи правила щодо кібербезпеки. Це не означає, що ми маємо перекроїти заздалегідь усе законодавство. Але ми повинні кожного року щось нове впроваджувати, змінювати правила в залежності від зміни ситуації, своєчасно і відповідно реагуючи.

Ще одна небезпека – банківські послуги на небанківському ринку. Ми спостерігаємо певний перехід від банківського сектору до небанківського. Коли щось відбувається за межами банківського сектору – як ми називаємо, в сфері «тіньового банківського сектору» – то уряд і центральний банк, які відповідають за фінансову стабільність, насправді не контролюють ринок. Вони втрачають цей контроль. Якщо ми не можемо контролювати процеси, то ми втрачаємо довіру і впевненість людей. І, звичайно ж, стимулювати економіку буде значно важче.

Читайте також оцінку діяльності української влади від екс-менеджера центрального банку Японії Масару Танака.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

НЕ ПРОПУСТІТЬ

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Статті ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: